Моделювання демографічних процесів в контексті соціальних реформ

.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  «ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ»

 

Економічний факультет

 

Кафедра економіко-математичного моделювання та інформаційних технологій

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота на тему:

 

 

 

МОДЕЛЮВАННЯ ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНИХ РЕФОРМ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка групи Ек-43

Кава Ольга

Науковий керівник:

ст. викл. Ковальчук В. М.

 

 

 

 

 

 

 

 

Острог, 2012

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1……………………………………………………………………………5

ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

1.1. Демографічний процес як соціальне  явище та методи його дослідження…5

1.2. Характеристика основних чинників  впливу на демографічну ситуацію  в Україні…………………………………………………………………………………..…8

1.3. Характеристика соціальних реформ в Україні………….………………….11

РОЗДІЛ 2………………………………………………………………..…………16

ОЦІНКА ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ

2.1. Аналіз динаміки та структури  чисельності населення в Україні………….16

2.2. Оцінка динаміки соціальних  виплат сім’ям з дітьми в  Україні………..….21

2.3. Економетричне моделювання демографічних  процесів………………...…24

РОЗДІЛ 3…………………………………………………………………..………32

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

3.1. Регресійний аналіз народжуваності  в Україні та соціальної допомоги  сім’ям з дітьми……………………………………………………………………...……31

3.2. Побудова багатофакторної економетричної моделі демографічних процесів……………………………………………………………………………….….36

3.3. Характеристика перспектив  розвитку демографічної ситуації  в Україні на основі побудованих  моделей…………………………………….…………….…….….45

ВИСНОВКИ………………………………………………….……………….…...49

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………..…………………….…51

ДОДАТКИ………………………………………………………………...……….53

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження  демографічних процесів зростає  з кожним роком, оскільки негативні  тенденції демографічної ситуації в Україні відображаються в різкому скороченні чисельності населення, зниженні народжуваності, підвищенні рівня захворюваності та смертності. Все це в свою чергу впливає на економічне, соціальне, культурне середовище життя країни. Тому визначення факторів, які спричиняють негативні тенденції у відтворенні населення є необхідними для врегулювання ситуації. Зокрема на демографічну ситуацію впливає соціальна політика держави: соціальні виплати та послуги, проведення соціальних реформ, які можуть різнобічно впливати на відтворення та рівень життя населення. 

Мета роботи полягає  в дослідженні теоретичних та практичних засад моделювання залежності демографічних процесів від соціально-економічних  факторів впливу.

Для досягнення поставленої  мети необхідно виконати такі завдання:

1. Охарактеризувати поняття демографічного процесу та методи його дослідження.
2. Визначити основні фактори впливу на демографічну ситуацію країни.
3. Здійснити соціальну характеристику реформ в Україні.
4. Проаналізувати демографічну ситуацію в Україні.
5. Оцінити динаміку соціальних виплат сім’ям з дітьми.
6. Розглянути економетричне моделювання демографічних процесів.
7. Провести регресійний аналіз народжуваності в залежності від соціальної допомоги сім’ям з дітьми.
8. Побудувати багатофакторну модель демографічних процесів.
9. Охарактеризувати основні перспективи демографічних процесів в Україні.

Об’єкт дослідження  – демографічні процеси в Україні  в контексті соціальних реформ. Предмет  дослідження – економіко-математичні  методи та моделі відображення основних демографічних процесів.

В ході виконання дослідження  ми використали такі методи: аналіз, порівняння, узагальнення, графічний  аналіз та економіко-математичні методи, зокрема регресійний аналіз.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ  ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

 

1.1. Демографічний  процес як соціальне явище  та методи його дослідження

 

Центральне місце в  системі знань про народонаселення  займає демографія – наука, що вивчає кількість, територіальне розміщення та склад населення, досліджує закономірності процесу відтворення населення у зв’язку з політичними, соціально-економічними та психологічними чинниками й на основі отриманих знань визначає характерні тенденції, спонукаючи до коригування внутрішньої політики держави [6, 15]. Основними поняттями демографії є демографічна подія, демографічний процес, демографічні знання та демографічна ситуація [19, 8].

Демографічна подія  – це подія, яка відбувається в  житті окремої людини та має значення для зміни чисельності й структури  населення в цілому. Сукупність демографічних подій становлять демографічний процес, в якому поєднуються загальні тенденції розвитку з окремими особливостями на певних етапах. Знання загальних закономірностей розвитку демографічного процесу та їх особливостей у різних соціально-економічних умовах являють собою демографічні знання. Стан демографічних процесів, складу й розміщення населення на певний час на певній території називаються демографічною ситуацією [19, 8].

Демографічний процес як процес руху населення може набувати однієї з трьох форм:

1. Природного руху – процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення (смертність та народжуваність) або сприяє цій зміні (шлюбність та розлученість).
2. Механічного руху – процес зміни чисельності та складу населення за рахунок його територіального переміщення (урбанізація, еміграція, імміграція).
3. Соціального руху – процес зміни складу населення внаслідок його соціально-економічного та культурного розвитку (зникнення одних верств населення та поява інших) [8, 18].

Природний рух населення характеризують коефіцієнтами народжуваності, смертності та природним приростом населення. Коефіцієнт народжуваності – це відношення кількості народжених протягом календарного періоду до середньорічної кількості наявного населення, розраховане на 1000 осіб. Коефіцієнт смертності – це відношення кількості померлих протягом календарного періоду до середньорічної кількості наявного населення, розраховане на 1000 осіб. Різниця між коефіцієнтом народжуваності та смертності становить природний приріст населення [8, 9].

Таким чином, демографічний процес включає в себе процеси народжуваності, смертності, шлюбності, розлучуваності, урбанізації, еміграції та імміграції. Розглянемо детальніше кожен з них.

Народжуваність –  це процес народження дітей в сукупності людей, які становлять генерацію жінок, здатних до відтворення потомства [30, 15]. Смертність — масовий демографічний процес припинення життя частини населення. Статистичне вивчення та оцінка смертності здійснюється методом екстенсивного та інтенсивного аналізу [28, 18]. Шлюбність являє собою процес утворення шлюбних пар, що виступає одним з головних чинників формування родин, зміни родинної структури населення та народжуваності [42, 15]. Розлучення – це розпад подружньої пари внаслідок розірвання шлюбу [48, 15].

Міграція – це переміщення людей  через кордони певних територій  з метою тимчасового перебування  або постійного поселення [64, 15]. Існують такі види міграції:

1) маятникова – це щоденне  або щотижневе переміщення до місця роботи і назад;

2) сезонна – це регулярне  переміщення людей на більш  тривалий час з тимчасовим  оселенням за місцем навчання, роботи тощо;

3) епізодична – це  нерегулярні, спорадичні територіальні  переміщення людей в справах  бізнесу, туризму,  відпочинку [69, 15].

Виокремлюють також  внутрішню та зовнішню міграцію. Внутрішня  міграція – це територіальне переміщення  осіб всередині країни, що поділяється  на обласне, внутрішньо обласне, міжрайонне, внутрішньорайонне. Зовнішню міграцію поділяють на внутрішньоконтинентальну та міжконтинентальну. Також виділяють еміграцію (трудова, політична) – виїзд з країни, імміграцію – в’їзд в країну з метою постійного проживання [69, 15].

Закономірності розвитку окремих демографічних процесів та відтворення населення в цілому, фактори впливу на нього, вивчає демографічний аналіз, який здійснюється стосовно часу й території. Методи демографічного аналізу можна поділити на такі групи:

1. Статистичні методи (демографічна статистика) – методи розрахунку абсолютних, відносних та середніх величин, індексів, ймовірних характеристик інтенсивності демографічних процесів. На основі цього методу розроблено метод демографічних таблиць – це побудова теоретичної моделі процесу відтворення населення на основі таблиць, що містять імовірнісні показники [24, 8].
2. Математичні моделі застосовуються для встановлення зв’язків демографічних процесів та факторів, які на них впливають [24, 8].
3. Соціологічні методи застосовуються для аналізу демографічної поведінки та ставлення населення до різних демографічних подій [25, 8].
4. Графічні методи полягають у поданні інформації у вигляді графіків, схем, малюнків, карт, що дає змогу наочно відобразити закономірності розвитку населення [25, 8].

Окрім цього, для дослідження  демографічних процесів використовуються загальні методи, які застосовуються в різних науках, та власне демографічні. До суто демографічних методів належать такі: метод когорт, повздовжній та поперечний аналіз, метод потенційної демографії, метод демографічного моделювання. Метод когорт дозволяє вивчити зміни протягом життя генерації (покоління). Повздовжній та поперечний аналіз дає змогу порівняти особливості кількох генерацій. Методи потенційної демографії та демографічного моделювання здійснюють прогнозування тривалості життя людини у майбутньому [6, 15].

Отже, демографічний процес являє собою сукупність демографічних  подій у житті людини. Він може проявлятись у трьох формах: природному, механічному та соціальному русі населення. Основними демографічними процесами виступають народжуваність, смертність, шлюбність та розлучуваність, які відображають демографічну ситуацію в країні. Тому доцільно охарактеризувати основні фактори впливу на демографічні процеси в країні.

 

1.2. Характеристика  основних чинників впливу на  демографічну ситуацію в Україні

 

Розглянемо основні  чинники впливу на демографічну ситуацію в Україні. Науковці по-різному класифікують фактори, що впливають на основні демографічні процеси, такі як народжуваність, смертність, міграція. Зокрема серед чинників виділяють соціальні, економічні, зокрема трудові, а також медико-демографічні фактори, які зазвичай відносять до безпосередніх детермінант народжуваності. Окрім цього деякі вчені виділяють культурні, психологічні, антропологічні. Охарактеризуємо кожну групу чинників [26].

До соціальних факторів слід віднести тип поселення, освіта, ставлення до релігії, моральні цінності, статус в суспільстві. Наприклад, міське населення України більшою мірою  зосереджує свою увагу на професійній  кар’єрі, навчанні, ніж сільське, як результат це обмежує їх кількість дітей в сім’ї [14]. Традиційно, релігійність населення позитивно впливає на народжуваність. Хоча останнім часом спостерігається зменшення впливу цього чинника на відтворення населення та переважанням економічних чинників. Рівень освіченості жінок сьогодні не має значного впливу на кількість народжених дітей, хоча у ХХ столітті спостерігалось зниження народжуваності при зростанні рівня освіти. Проте цей фактор позитивно відображається на можливості жінки краще працевлаштуватись, а отже можливості самореалізації та матеріального забезпечення сім’ї. З іншого боку професійна зайнятість жінок скорочує її потребу в народженні дитини. Моральні цінності постійно змінюються, а тому змінюються традиційні погляди на сім’ю, зростає поширення гендерної рівності. Відтак для багатьох жінок самореалізація та кар’єрний ріст мають більше значення ніж шлюб та народження дитини. З іншого боку моральні цінності впливають на народження позашлюбних дітей, що особливо проявляється в Україні в останні роки.

Економічні чинники  визначаються рівнем доходів, забезпеченістю житлом, статусом на ринку праці, соціальним захистом населення з боку держави. Матеріальне забезпечення сім’ї є важливим чинником при вирішенні народження дитини. Між рівнем доходу та народжуваністю існує пряма залежність: вищий рівень доходів населення стимулює народжуваність. Окрім цього достатній рівень доходу в країні зменшує трудову міграцію, підвищує добробут населення, а отже рівень життя та скорочує смертність. Соціальний захист населення незначно позитивно впливає на народжуваність, переносячи рішення про народження дитини раніше запланованого терміну. Окрім цього підвищення соціальних виплат без забезпечення економічного зростання не забезпечує підвищення рівня життя населення, а може спричиняти інфляційні процеси, що в свою чергу негативно відображається на демографічній ситуації [26].