Отчет по практике в ДП «Орджонікідзевугілля» структурного підрозділу «Шахта імені Карла Маркса»

- Субрахунок 201 «Сировина й матеріали» - обліковують сировину та основні матеріали, призначені для виготовлення продукції, господарських потреб, додаткового обладнання вагонів, тощо.

- Субрахунок 203 «Паливо» - нафтопродукти (бензин, дизельне паливо, мастильні матеріали тощо), тверде паливо (вугілля, дрова), газ, призначені для експлуатації транспортних засобів, технологічних потреб виробництва, вироблення енергії, опалення будівель тощо.

- Субрахунок 204 «Тара й тарні матеріали» - тара із дерева, картону, металу, пластмаси, мішки, тарні матеріали і деталі, призначені для виготовлення та ремонту тари (деталі для зборки ящиків, бочкова клепка, залізо обручне, фольга та ін.).

- Субрахунок 206 «Матеріали, передані в переробку» - сировина, продукція і матеріали, які передані для переробки на сторону з наступним включенням в собівартість одержаних з них виробів. Передані в переробку матеріали списують у дебет субрахунку 206 з кредиту відповідних матеріальних рахунків. Витрати з переробки (оплата виконаних робіт, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування та ін.) відносять у дебет рахунку 23 «Виробництво». На нього списують вартість переробленої сировини:

дебет рахунку 23 і кредит субрахунку 206.

Одержану продукцію з переробки оприбутковують

 дебет рахунку 26 кредиту рахунку 23.

- Субрахунок 207 «Запасні частини» - куплені та виготовлені у своєму господарстві запасні частини, деталі, вузли, агрегати, призначені для ремонтів і технічних доглядів тракторів, комбайнів, автомобілів, сільськогосподарської та іншої техніки. На цьому ж субрахунку обліковують гуму (автомобільні та інші шини) у запасі та обороті. Облік ведуть за номерами. При заміні вартість нових шин списують на витрати. Зняті шини, придатні для відновлення, оприбутковують у дебет субрахунку 207, а непридатні для відновлення - у дебет субрахунку 209.

- Субрахунок 209 «Інші матеріали» - матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів (металобрухт, утиль), зношені шини, бланки суворого обліку, відходи виробництва тощо.

Облік готової продукції відображається на рахунках  26 «Готова продукція».

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

Рахунок 23 «Виробництво» призначений для обліку виробництва. За дебетом цього рахунку відображають витрати на виробництво, а за кредитом - вихід продукції:

Дебет рахунків 26 «Готова продукція»,

Кредит рахунку 23 - оприбутковано продукцію із виробництва.

Рахунок 24 «Брак у виробництві» використовується для обліку браку у виробництві, яким є продукція, деталі, роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам.

  Брак поділяється на внутрішній та зовнішній. Внутрішній - це такий брак, який виявлений у процесі виробництва. Зовнішній - це такий брак, який виявлений споживачем і пред'явлений для відшкодування збитків.

  Фактична собівартість виявленого браку списується з виробництва: дебет рахунку 24 «Брак у виробництві», кредит рахунку 23 «Виробництво». Витрати, пов'язані з  виправленням браку, відносять у дебет рахунку 24. За кредитом рахунку 24 відображаються суми, що списуються на витрати виробництва, як втрати від браку, оприбуткування відходів через брак, відшкодування браку винними особами:

а) суми відшкодування браку віднесені на винних осіб:

Дебет субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків»,

Кредит рахунку 24 «Брак у виробництві»;

б) оприбуткування бракованої продукції за цінами можливої реалізації:

Дебет рахунку 209 «Інші матеріали»,

Кредит рахунку 24 «Брак у виробництві».

  Рахунок 26 "Готова продукція" призначений для обліку наявності та руху готової продукції підприємства. Оприбутковують готову продукцію з виробництва: дебет рахунку 26 і кредит рахунку 23 «Виробництво». При списанні готової продукції запис роблять у кредит рахунку 26 і дебет різних рахунків: 90 «Собівартість реалізації», 23 «Виробництво» та ін.

  Аналітичний облік матеріальних запасів ведуть за їх видами за кількістю і сумою. Приймаючи звіт про рух матеріальних цінностей, бухгалтер здійснює ретельну перевірку правильності його складання.

  Перевірка правильності відображення записів матеріалів на початок місяця здійснюється шляхом зіставлення з даними попереднього звіту або сальдової відомості.

Прибуткову частину звіту також звіряють з документами з обліку виходу продукції із власного виробництва.

  Видаткову частину звіту перевіряють відповідно до доданих первинних документів. Перевіривши правильність вступних залишків матеріалів, прибуткову і видаткову частини звіту, простим арифметичним підрахунком контролюють визначені кінцеві залишки.

  Дані синтетичного і аналітичного обліку запасів відображаються в журналах № 5 і 5А.

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Облік основних засобів, інших  малоціних необоротних активів, нематеріальних активів

Основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби і розкриття інформації про них у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Відповідно до зазначеного Положення (стандарту) до основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Основні засоби структурного підрозділу «Шахта імені Карла Маркса» ДП «ОВ» в бухгалтерському обліку відображають за первинною вартістю під якою розуміють фактичну собівартість спорудження, виготовлення або придбання об'єктів основних засобів, включаючи витрати на доставку й установку на місці використання з урахуванням страхових платежів під час перевезення, державну реєстрацію та інші витрати, тобто фактичну собівартість, яку об'єкти основних засобів мали на час введення в експлуатацію.

Згідно з Положенням (стандартом) 7 до первинної вартості придбаних (споруджених) основних засобів включаються затрати:

- суми, сплачені згідно з договором постачальнику;

- суми, сплачені стороннім організаціям за виконані роботи за договорами будівельного підряду;

- реєстраційні збори, держмито й аналогічні їм платежі, здійснені у зв'язку з придбанням прав на об'єкт основних засобів;

- сплачені мито, податки та інші обов'язкові платежі, пов'язані з придбанням основних засобів, які не відшкодовуються підприємству;

винагороди, сплачені посередницьким організаціям, через які було придбано об'єкт основних засобів;

- витрати по страхуванню ризиків, пов'язаних з доставкою основних засобів;

- витрати на встановлення, монтаж, наладку основних засобів;

- адміністративні та інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням (створенням) основних засобів і приведенням їх до робочого стану.

  Зміна первинної вартості основних засобів допускається тільки у разі:

реконструкції, добудови, дообладнання, технічного переозброєння; переоцінки балансової вартості основних засобів; часткової ліквідації відповідних об'єктів.

  Первинна вартість основних засобів, за вирахуванням суми зносу, нарахованої за час експлуатації їх, називається залишковою вартістю. Вона є показником реальної вартості основних засобів на звітну дату. 
 Під ліквідаційною вартістю основних засобів розуміють суму грошових коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних з реалізацією (ліквідацією). При цьому строк корисного використання визначається як очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися підприємством, або обсяг продукції (робіт, послуг), які підприємство очікує отримати від їх використання.

Синтетичний облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», який призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух як власних основних засобів, так і одержаних за умов фінансового лізингу, а також орендованих цілісних майнових комплексів, які належать до складу основних засобів.

  По дебету рахунка 10 «Основні засоби» відображаються:

- надходження основних засобів (придбаних, створених, безоплатно отриманих), зарахованих на баланс підприємства;

- сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісне очікуваних від використання об'єкта;

- сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів.

  По кредиту рахунка 10 «Основні засоби» відображаються:

- вибуття основних засобів внаслідок реалізації, ліквідації, безоплатної передачі іншим підприємствам;

- часткова ліквідація;

- сума уцінки вартості основних засобів.

Рахунок 10 «Основні засоби» ведеться за субрахунками:

103 «Будинки і споруди»,

104 «Машини й обладнання»,

105 «Транспортні засоби»,

106 «Інструменти, прилади та інвентар»,

109 «Інші основні засоби».

 Аналітичний облік основних засобів на підприємстві ведеться по кожному об'єкту окремо. 
 Для обліку інших необоротних матеріальних активів, які не входять до складу об'єктів, які відображаються на рахунку 10 «Основні засоби», Планом рахунків передбачений рахунок II «Інші необоротні матеріальні активи», який ведеться за субрахунками:

111 «Бібліотечні фонди»,

112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

  Нa субрахунку 111 «Бібліотечні фонди» ведетьcя облік наявності та руxу бібліотечних фондів.

На субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» ведуть облік предметів, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається шляхом нарахування зносу за встановленою підприємством нормою з урахуванням очікуваного строку використання таких об'єктів.

  Аналітичний облік необоротних матеріальних активів ведеться по кожному об'єкту таких активів.

 Капітальні інвестиції- це затрати на спорудження, виготовлення або придбання основних засобів, а також реконструкцію, розширення і технічне переозброєння діючих підприємств.

  Капітальні роботи виконують на підприємстві або підрядним способом, або господарським способом . 
 Порядок обліку затрат на капітальні інвестиції регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Синтетичний облік затрат на капітальні інвестиції ведеться на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» в розрізі субрахунків:

151 «Капітальне будівництво»;

152 «Придбання (виготовлення) основних  засобів»;

153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів»;

По дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції» і його субрахунків відображають затрати, по кредиту — списання зазначених затрат на закінчені та здані в експлуатацію об'єкти.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень.

Вартість виконаних монтажних і прийнятих за актами робіт робиться запис:

дебет рахунка 15 «Капітальні інвестиції» ;

кредиту рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Така сама проводка складається на вартість придбаних об'єктів основних засобів, які не потребують монтажу (транспортні засоби, верстати, вимірювальні прилади, інвентар тощо).

Сума ПДВ, включена в рахунки підрядних організацій за виконані будівельні роботи, постачальників за придбані основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, відображається записом:

по дебет рахунка 641 «Розрахунки по податках»

кредит рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Погашення заборгованості підрядним організаціям за виконані роботи і постачальникам за поставлені основні засоби, інші необоротні матеріальні і нематеріальні активи відображається записом:

дебет рахунка 63 «Рахунки з постачальниками і підрядчиками»;

кредит рахунка 31 «Рахунки в банках».

При господарському способі виконання будівельно-монтажних робіт затрати на капітальні інвестиції підприємство-забудовник відображає на дебеті рахунка 15 «Капітальні інвестиції» у кореспонденції з кредитом відповідних рахунків:

205 «Будівельні матеріали» (на вартість  витрачених будівельних матеріалів і обладнання, переданого для монтажу, на об'єктах будівництва); 
66 «Розрахунки з оплати праці», 65 «Розрахунки за страхуванням» (на суму заробітної плати, нарахованої робітникам, що зайняті на будівельних роботах, і нарахованих сумах збору на соціальні заходи) та ін. За даними рахунками 15 «Капітальні інвестиції» визначають фактичну собівартість закінчених об'єктів будівництва (реконструкції, придбання). Введення в експлуатацію кожного об'єкта оформляється Актом приймання-передачі основних засобів ф. № 03-І (Додатк 12), який є підставою на списання вартості об'єктів капітальних інвестицій на закінчені об'єкти, а також зарахування їх на баланс до складу основних засобів.