Отчет по практике в ДП «Орджонікідзевугілля» структурного підрозділу «Шахта імені Карла Маркса»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Июня 2014 в 16:23, отчет по практике

Краткое описание

У 1858 році у п’яти кілометрах від майбутнього Петровського чугуно-литного заводу, біля селища Софіївка, було знайдено багаті поклади кам’яного вугілля і почато їх розробку. Рудник було названо Софіївським. Родовище складалося з трьох круто падаючих пластів.
У 1902 році рудник було обладнано двома стволами. Видобуток вугілля відбувався на глибині 155 метрів. У 1923 році родовищу та селище навколо нього було надано ім’я Карла Маркса.
На даний час шахта імені Карла Маркса – підприємство з видобутку вугілля є структурним підрозділом державного підприємства Орджонікідзевугілля.

Содержание

1.Організація бухгалтерського обліку ДП «Орджонікідзевугілля»
структурного підрозділу «Шахта імені Карла Маркса»………………………. 3
2.Облік товарно-матеріальних цінностей……………………………………… 7
3. Облік основних засобів інших малоційних необоротних активів, нематеріальних активів…………………………………………………………………...12
4. Облік грошових коштів, розрахункових і кредитних операцій…………... 34
5. Облік розрахунків установи………………………………………………… 43
6. Облік праці та її оплати
6.1. Нормативно-правове регулювання обліку заробітної плати……….. 46
6.2 Облік утримань з нарахованої заробітної плати.
6.2.1. Обов’язкові утримання із заробітної плати.
6.2.2. Добровільні утримання із заробітної плати.
6.2.3. Облік утримань із заробітної плати.
7. Облік витрат виробництва продукції(робіт, послуг та їх реалізації)……...72
8. Організація робіт зі складання балансу, звітності………………………… 78
ВИСНОВОК ……………………………………………………………………. 82
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………... 83

Вложенные файлы: 1 файл

практика 7.doc

— 608.50 Кб (Скачать файл)

Утримання для повернення сум, виплачених внаслідок математичних помилок, можна стягувати в безперечному порядку за розпорядженням власника, якщо не минув один місяць з дня виплати неправильно обчисленої суми.

Після закінчення місячного строку власник не тільки не має права видавати наказ про утримання із зарплати надміру нарахованих і виплачених сум, але й не має права звертатися до суду для стягнення з працівника цих сум. Це зумовлено тим, що працівник, якому були виплачені надміру нараховані суми зарплати, сам безпосередньо не робив ніякого правопорушення, тобто в його діях немає складу правопорушення, на підставі якого можна було б застосувати норми законодавчих актів, згідно з якими на працівника покладається матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству.

Відшкодування цих сум підприємству після закінчення місячного строку може бути зроблено або добровільно самим працівником, що їх отримав і визнає факт і правомірність переплати, або працівником, з вини якого була допущена рахункова помилка, у порядку, встановленому для матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну ними підприємству;

2) при звільненні працівника  до закінчення того робочого  року, у рахунок якого він вже отримав відпустку за невідпрацьовані дні відпустки. Утримання за ці дні не провадяться, якщо працівник звільняється з роботи з таких підстав, зазначених у п.п. 3, 5 і 6 ст.36 і п.п. 1, 2 і 5 ст. 40 КЗпП України:

- призов або вступ на військову  службу, направлення на альтернативну  службу;

- переведення працівника за  його згодою на інше підприємство  або перехід на виборну посаду;

- відмова від переведення на  іншу роботу до іншої місцевості, а також відмова від продовження роботи у зв'язку з суттєвою зміною умов праці;

- зміна в організації виробництва  і праці;

- виявлення невідповідності працівника  займаній посаді або виконуваній ним роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи;

- неявка на роботу понад чотири  місяці поспіль внаслідок тимчасової  непрацездатності, якщо законодавством не встановлений більш тривалий строк збереження місця роботи при певному захворюванні;

- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

- при направлення на навчання  та у зв'язку з переходом  на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, заподіяної  з вини працівника підприємству, у разі притягнення його до матеріальної відповідальності згідно з ст. 136 КЗпП, у розмірі, що не перевищує середньомісячного заробітку. Наказ повинен бути виданий не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернений до виконання не раніше 7 днів з дня повідомлення про це працівника. Днем виявлення шкоди, наприклад, під час інвентаризації матеріальних цінностей, слід вважати день підписання відповідного акта.

Вищенаведені утримання із заробітної плати провадяться щомісяця аж до  повного погашення  заборгованості. За загальним  правилом, згідно з ст. 128 КЗпП України, вони не повинні перевищувати 20% належних працівнику сум (тобто суми нарахованої зарплати після утримання внесків до соціальних фондів, податку з доходів фізосіб, а також сум, що стягуються до доходу бюджету із заробітку осіб, які відбувають за вироком суду покарання у виді виправних робіт).

Якщо   у працівника є кілька виконавчих документів, то за ним повинно зберігатися 50% заробітку (стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю годувальника). Виключення складають утримання із заробітної плати при покаранні у виді виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей, у цих випадках розмір утримань може перевищувати 50%, однак не може бути більше 70% на двох і більше дітей від суми, що підлягає виплаті працівнику.

За будь-яких обставин, згідно з ст. 73 Закону № 606, стягнення не може бути звернено на такі суми:

- вихідна допомога, що виплачується  працівнику при звільненні;

- компенсація за невикористану  відпустку (крім випадків, коли працівник  отримує при звільненні компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років);

- компенсаційні виплати у зв'язку  зі службовим відрядженням;

- гарантійні виплати, що здійснюються на користь працівника у зв'язку з переведенням на роботу до іншої місцевості;

- польового забезпечення, надбавок  до заробітної плати, інших коштів, які виплачуються замість квартирних і добових;

- виплати, що носять характер  одноразової допомоги, яка видається за рахунок грошових коштів соціального страхування (допомога по вагітності та пологам, одноразова допомога при народженні дитини, допомога по догляду за дитиною до 3 років, допомога на поховання);

- сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

- інші випадки, передбачені законодавством.

Профспілкові внески - як вид утримань відносяться до розряду «особливих» утримань, із заробітної плати яких відповідні відрахування провадяться не на обов'язковій, а на добровільній основі, тобто «за бажанням» працівника.

Порядок утримання профспілкових внесків регламентований Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.99 р. № 1045-XIV, із змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1045, профспілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

У свою чергу, член профспілки - це особа, яка входить до складу профспілки, визнає статут такої організації та сплачує членські внески (ст. 1 Закону № 1045). Таким чином, обов'язковою умовою членства в профспілковій організації є сплата членських внесків.

Як визначено ст. 42 зазначеного Закону № 1045, членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації, незалежно від форми власності та видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує працю найманого працівника і забезпечує себе роботою самостійно, а також особи, які навчаються в навчальному закладі.

При цьому громадяни України наділені вільним правом вибору, як щодо самого прийняття рішення про вступ до профспілки, так і щодо вибору певної організації, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу є заява громадянина (працівника), подана в організацію профспілки.

Згідно нормам вказаного Закону профспілкові кошти формуються як за рахунок доходів працівників підприємства - членів профспілок, так і за рахунок коштів підприємств, установ, організацій.

Відповідальність за утримання та сплату членських внесків покладена на підприємство (ст. 42 Закону № 1045). Суми профспілкових внесків перераховуються на рахунки профспілок роботодавцем на підставі письмового заяви працівника про щомісячне утримання з його заробітної плати суми членських внесків. Як правило, розмір профспілкових внесків становить 1% від нарахованої працівникові заробітної плати.

Профспілкові внески утримуються виключно із заробітної плати тих працівників, для яких дане підприємство є основним місцем роботи, тобто із заробітної плати працівників-сумісників профспілкові внески не утримуються.

Для обліку сум профспілкових внесків у бухгалтерському обліку рекомендується використовувати субрахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями ».

  Утримання профспілкових внесків із заробітної плати працівників відображається у бухгалтерському обліку проведенням:

Дт 661 «Розрахунки по заробітній платі»

Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

 

      1. Облік утримань із заробітної плати.

 

Облік заробітної плати в системі рахунків – це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями і об’єктами калькулювання.  

На рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» узагальнюється інформація про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до необлікового складу підприємства: з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, посібників і т. д.).

Для обліку розрахунків по оплаті праці використовують субрахунки:

661 «Розрахунки за заробітною  платою»;

662 «Розрахунки з депонентами»;

663 « Розрахунки за іншими  виплатами». 

За кредитом рахунку 66 відображаються нараховані працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомоги і т. д., а за дебетом, зокрема, - виплата основної та додаткової заробітної плати , премій , допомоги з тимчасової непрацездатності тощо; утримання ПДФО, ЄСВ, а також платежі за виконавчими документами та інші утримання з виплат працівникам .

На кредиті субрахунку № 661 «Розрахунки за заробітною платою» відображається нарахована заробітна плата всьому персоналу підприємства:

  • робітникам основного виробництва, виробництва напівфабрикатів, допоміжних виробництв;
  • робітникам за обслуговування і ремонт обладнання цехів основного виробництва;
  • службовцям та обслуговуючого персоналу;
  • спеціалістам;
  • працівникам житлово-комунального підприємства;
  • за впровадження нової техніки, технології, за виконаний ремонт основних засобів а також;
  • суми нарахованої допомоги з тимчасової непрацездатності;
  • суми  нарахованих премій.

На дебеті субрахунку № 661 «Розрахунки за заробітною платою» відображається виплачена заробітна плата, депонована заробітна плата, відрахований податок із заробітної плати працівників та службовців на користь державного бюджету, відраховані аліменти та інші відрахування згідно з виконавчими листами, відрахування з нарахованої заробітної плати Єдиного соціального внеску (ЄСВ), відрахування у розмірі 1% профспілкових внесків від нарахованої заробітної плати членів профспілкової організації, відрахування до Фонду соціального страхування з тимчасовій втрати працездатності тощо.

На кредиті субрахунку № 662 «Розрахунки з депонентами» відображаються суми своєчасно не виданої заробітної плати, премій, допомоги тощо працівникам підприємства.

На дебеті субрахунку № 662 «Розрахунки з депонентами» відображаються видані депоновані суми.

 Рахунок 66 « Розрахунки за виплатами працівникам» є пасивним рахунком і дебетове сальдо на цьому рахунку не допускається.  

Для відображення заборгованості працівника перед підприємством його роботодавцем застосовуються інші рахунки, наприклад:

 субрахунок 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків »

 субрахунок 377 « Розрахунки з  іншими дебіторами» . 

На субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ведеться облік розрахунків за іншими операціями, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами», зокрема, всі види розрахунків з працівниками ( крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами ). 

На цьому субрахунку враховуються розрахунки за сумами, утримані із заробітної плати працівників підприємства на користь різних організацій і окремих осіб на підставі виконавчих документів або постанов судових органів. 

Проте вся сума, що підлягає стягненню, на цьому субрахунку не відображається.

 Кореспонденцією Дт 661 і Кт 377 відображається утримана сума у звітному періоді у розмірі 20 % доходу працівника. Для відображення перерахування стягненої суми застосовується кореспонденція Дт 377 і Кт 311. Таким чином, суми стягнення по субрахунку 377 відображаються транзитом. Не є помилкою і використання субрахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Приклад кореспонденції рахунків нарахування та утримання із заробітної плати відображаено у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Кореспондеція рахунків,обліку  оплати праці

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі

рахунки

Дт

Кт

1

Нарахована заробітна плата, премії, доплати, надбавки та інші виплати робітникам основного виробництва, загальновиробничому та адміністративному персоналу, робітникам пов’язаних со збитом продукції.

23

91

92

93

661/1

2

Утриман із заробітної плати єдиний соціальний внесок 

661/1

657

3

Утриман із заробітної плати податок з доходів фізичних осіб

661/1

641/1

4

Утримані із заробітної плати аліменти

661/1

685

5

Утримані із заробітної плати суми допущеного браку з вини робітника

661/1

24

6

Утримані із заробітної плати суми не повернутих своєчасно підзвітних сум

661/1

372

7

Утримані із заробітної плати позики, раніше видані працівникам підприємства

661/1

377

8

Видана із каси заробітна плата

661/1

301

Информация о работе Отчет по практике в ДП «Орджонікідзевугілля» структурного підрозділу «Шахта імені Карла Маркса»