Анатомо-топографічні дані сечостатевої системи

        Парієтальний листок очеревини  опускається в мошонку, вистилає  її стінки і називається загальною піхвовою оболонкою.

       Фіксація. Тварину фіксують у спинному положенні так, щоб тазова частина тулуба знаходилась вище грудної.

        Знеболення. Застосовують наркоз, інфільтраційну анастезію по лінії розрізу, а також ін’єкують нейролептик. У товщу сім’яника вводять 5 мл 3%-вого розчину новокаїну. З метою профілактики післяопераційного перитоніту виконують надплевральну новокаїнову блокаду за В. В. Мосіним.

        Техніка операції. операція виконується одночасно з кастрацією самця. Перед операцією тварині призначають голодну дієту протягом 10-12 год.

       У кнурів, псів, бугаїв, баранів шкіру розрізняють у пахвинній ділянці над зовнішнім пахвинним кільцем по його поздовжній осі. Довжина розрізу досягає від 5 до 10 см (залежно від величини тварини). Розтинається всі тканини (шкіру, підшкірну клітковину і фасцію) до піхвового каналу. У результаті цього в рані оголюється тонка, напівпрозора, блискуча стінка загальної піхвової оболонки з розміщеними в ній сім’яним канатиком і петлею кишечнику. Після цього тупим методом (за допомогою ручки скальпеля, складених ножиць або  марлевого тампона) загальну піхвову оболонку відпрепаровують по всій довжині.

        Лівою рукою натискають на мошонку й переміщують сім’яник до піхвового каналу і в утворену рану. Правою рукою захоплюють сім’яник, покритий відпрепарованою загальною піхвовою оболонкою, і підтягуючи його, одночасно відпрепаровують її  від тканин мошонки. Загальна піхвова оболонка легко відпрепаровується, за винятком її каудальної частини, де є мошонкова зв’язка, яку необхідно розірвати або розрізати ножицями. Відпрепаровану загальну піхвову оболонку з її вмістом витягують через рану назовні. Сім’яник, покритий загальною піхвовою оболонкою, перекручується разом з останньою по поздовжній осі. У момент перекручування загальної піхвової оболонки й сім’яника грижовий вміст, при вправній грижі, відтісняється в черевну порожнину. Після цього на перекручену загальну піхвову оболонку й сім’яний канатик накладають прошивну довгу лігатуру безпосередньо біля зовнішнього пахвинного кільця. Далі на один кінець лігатури одягають хірургічну голку й проводятьїї через зовнішній край пахвинного кільця, а другий її кінець – через внутрішній. Потім, відступивши на 1,5 – 2 см нижче лігатури, відсікають ножицями загальну піхвову оболонку й сім’яний канатик. Таким чином видаляють периферичну частину сім’яного канатика, загальної піхвової оболонки й сім’яник. Після цього стягують кінці лігатур, зав’язують їх морським вузлом і занурюють куксу сім’яного канатика в пахвинний канал. Кукса фіксується в ньому й є своєрідним біологічним тампоном, який закриває просвіт пахвинного каналу. Якщо грижовий отвір широкий, на нього накладають ще кілька стібків вузлового шва. Рану присипають трициліном або стрептоцидом. На шкіру накладають вузлові шви. Після цього роблять розріз усіх шарів мошонки, щоб усунути можливість накопичення ексудату в її порожнині. Другий сім’яник обов’язково видаляють закритим способом!

        Шви знімають на 8-й день.

        При фіксованій грижі, коли грижовий вміст внаслідок зрощення його із загальною піхвовою оболонкою не вправляється, останню (після того, як її відпрепарували від прилеглих тканин) розрізають невеликим розрізом, розсікають і руйнують спайки тупим методом або розтинають їх ножицями, а петлі кишечнику вправляють у черевну порожнину. Далі операцію продовжують так само, як при вправній грижі.

        При защемленій грижірозтинають піхвовий канал. Для цього в його просвіт вводять гудзикуватий скальпель, повертаючи його лезо в передньо-зовнішньому напрямку, і різальними рухами інструмента розрізають зовнішнє піхвове й пахвинне кільця. Інколи буває достатньо невеликого розрізу кілець, щоб вправити петлю кишечнику, яка випала. Останню зволожують 1 %-вим розчином новокаїну і визначають її стан. Якщо петля кишечнику без видимих змін, її репонують у черевну порожнину. Коли ж діагностують некроз кишкової петлі, її витягують назовні до непошкодженої частини й в межах здорових тканин резектують, а потім кінці кишечнику з’єднують за типом «кінець в кінець», «кінець в бік» або «бік у бік» і вправляють у черевну порожнину. Після цього операцію завершують так само, як і при вправній грижі.

       Техніка операції у жеребця. У жеребців при інтравагінальній грижі операцію виконують як і при кастрації закритим способом – накладаючи лещата.

        Жеребця фіксують у спинному положенні з припіднятою тазовою ділянкою тіла.

        Мошонку розтинають, як і при  кастрації, не порушуючи цілісності загальної піхвової оболонки.останню тупим способом відпрепаровують від оточуючих тканин до зовнішнього пахвинного кільця.

        Для того, щоб вправити грижовий  вміст у черевну порожнину,  захоплюють покритий загальною  піхвовою оболонкою сім’яник і перекручують його кілька разів по поздовжній осі. У момент перекручування грижовий вміст поступово вправляється в черевну порожнину. Потім у сумнівних випадках роблять віконце в загальній піхвовій оболонці й переконуються в тому, що петель кишечнику там немає (якщо є впевненість у повному вправленні петель кишок у черевну порожнину, обходяться без віконця)! Потім на сім’яний канатик, покритий загальною піхвовою оболонкою, накладають дерев’яні лещата, як і при кастрації закритим способом. Їх накладають невисоко, а на 3-4 см нижче зовнішнього пахвинного кільця. У результаті площа зрощення перекручених загальної піхвової оболонки й сім’яного канатика буде більш широкою, чим усувається небезпека рецидивів. Як і при кастрації, видаляють тільки сім’яник, а його придаток залишають. Для попередження розкручування загальної піхвової оболонки лещата загортають серветкою й підшивають до шкіри. Лещата знімають на 7-9-й день. За сприятливого перебігу загоєння рани їх залишають до того часу, доки вони не відпадуть (10-15 днів).

        Перед обгортанням лещаток салфеткою  рану присипають сумішшю стрептоциду  та йодоформу.

       Техніка операції зі збереженням сім’яників. Так оперують тварин, яких не використовують у відтворенні спортивних і циркових жеребців, а також службових псів.

        У ділянці шийки мошонки із зовнішнього боку, біля переднього краю пахвинного кільця, роблять розріз шкіри й підлеглих тканин довжиною 6-7 см.

        Перший спосіб.тупим способом відшаровують загальну піхвову оболонку, грижовий вміст разом із сім’яником вправляють у черевну порожнину. На пахвинне кільце накладають вузловий шов із шовного матеріалу, який повільно розсмоктується. У мошонку вводять марлевий тампон із стрептоцидом або антибіотиками. На шкіру накладають 2-3 стібки тимчасового вузлового шва. Жеребця коротко прив’язують у деннику. Тазова ділянка тулуба повинна бути вищою від грудної. Через 8 год після операції тампон видаляють, а на шкіру накладають глухий шов. Якщо грижовий вміст і сім’яник не вправляється через вузьке пахвинне кільце, останнє розсікають гудзикуватим скальпелем у передньо-зовнішньомунапрямку.

        Другий спосіб. Техніка операції аналогічна попередній. Відмінність заключається в тому, що грижовий вміст вправляють, на зовнішнє пахвинне кільце накладають вузлові шви, а сім’яник залишають у мошонці.

        Вважаємо, що сім’яник, який знаходиться разом із грижовим вмістом, значно втрачає свою функцію!

                       Операції на препуціальному мішку  й статевому члені

Провідникова  анастезія статевого члена в  коня (за І. І. Магдою)

        Показання. Полегшення витягування статевого члена з препуціального мішка з метою дослідження та проведення лікувальних процедур, катетеризація статевого каналу та сечового міхура, екстирпація новоутворень, ампутація статевого члена та інші операції.

        Техніка анестезії. Коня фіксують у стоячому положенні.

        Легким зусиллям пальців лівої руки в ділянці сідничної дуги зміщують вліво від серединної лінії шкіру й тканини, що лежать під нею. Цим вдається змістити сечостатевий канал у бік і запобігти його травмуванню. Голку довжиною до 10 см і товщиною 0,75 мм уколюють справа від серединної лінії промежини на рівні сідничної дуги. Після проколу шкіри голку просувають глибше (справа наліво і зверху донизу) до моменту стикання її кінця з кістковою перешкодою – серединою сідничної дуги між ніжками статевого члена. Глибина уколу – 2 – 4 см. До голки приєднують шприц й ін’єкують 20 мл 3%-вого розчину новокаїну. Цієї ін’єкцією забезпечують одночасну анестезію дорсальних удових нервів.

        Анестезія настає через 5 –  7 хв і продовжується до двох годин. При цьому, як правило, спостерігається мимовільне випадання статевого члена та вивертання стінок препуціального мішка. Якщо статевий член не виходить самостійно, його легко витягують рукою з препуціального мішка.

        Втрачається чутливість вільної частини статевого члена аж до препуціального кільця. Вище препуціального кільця листки препуціального мішка зберігають часткову чутливість, оскільки в їх іннервації беруть участь гілки поперекових сегментальних нервів.

Промежинна  анестезія статевого члена у бугая (за М. Ф. Фатькіним,                                 С. Г. Ісаєвим)

       Ця анестезія полягає в дії анестезувального розчину на дорсальні вени статевого члену та ретракторні м’язи сигмоподібного вигину. Застосовують 50 – 100 мл 3 %-вого розчину новоккаїну.

        Бугая фіксують у стоячому положенні за рогові відростки й носове кільце з обов’язковою міцною фіксацією тазових кінцівок. Хірург лівою рукою через шкіру захоплює статевий член бугая в ділянці сигмоподібного вигину й відтягує його назад. Правою рукою уколює голку довжиною 10 см по черзі з обох боків статевого члена таким чином, щоб кінчик голки потрапив на його дорсальну поверхню. Помічник приєднує до голки шприц й ін’єкує 3 %-вий розчин новокаїну. У процесі ін’єкції голку зміщують у різні боки, щоб анастезувальний розчин якомога більше поширився в зазначеній ділянці й просочив тканини дорсальної та бокових поверхонь статевого члена.

        Через 10 – 15 хв, а в деяких  випадках через 45 – 60 хв, статевий  член виходить із препуціального мішка й знеболюється на 2,5 – 3 год. Часто пеніс самостійно не виходить із препуція, але його легко можна витягнути рукою.

Внутрішньотазова провідникова анестезія зовнішніх статевих органів у бугая (за І. І. Вороніним)

        За допомогою цієї анестезії знеболюють соромітні, прямокишкові (середній та задній) нерви та гілки вегетативного тазового сплетення 2 %-вим розчином новокаїну.

        Бугая фіксують за носове кільце  й за рогові відростки в станку. Точка уколу голки знаходиться в сіднично-прямокишковій ямці з відповідного боку, на рівні середини задньго краю крижово-сідничної зв’язки. Для анестезії застосовують дві голки – напрямку (кровопускальну голку Боброва) та ін’єкційну (№12120), яка має вільно входити в напрямку, щоб уявно продовжена вісь голки пройшла через вершину ліктьового горба лівої кінцівки. Після проколу шкіри та ін’єкції 2,5 мл анестезувального розчину голкупросовують у тазову порожнину, весь час відчуваючи внутрішню поверхню крижово-сідничної зв’язки.напрямну голку вводять на всю довжину. У канал напрямної голки вводять ін’єкційну голку на глибину, що дорівнює довжині заднього краю крижово-сідничної зв’язки.приєднавши до голки шприц, ін’єктують 40 мл 2 %-вого розчину новокаїну. Під час ін’єкції кінчик голки злегка зміщують у сагітальній площині для більш широкого просочування тазової клітковини. При цьому знеболюють соромітний нерв й окремі гілки вегетативного тазового сплетення з лівого боку.

        Після цього обидві голки відтягують  і надають їм горизонтального  положення (глибина введення голки така сама, як і при попередній ін’єкції) й ін’єкують 20 мл розчину новокаїну. Цієї ін’єкцією знеболюють гемораїдальні нерви та гілки тазового сплетення, які іннервують ретрактор статевого члена.

        Після анестезії нервів з лівого боку, аналогічно знеболюють нерви правого боку.

Внутрішньотазова  анестезія статевого члена в  барана (за І. І. Вороніним)

        Техніка анестезії аналогічна техніці знеболювання в бугая.для анестезії використовують ін’єкційну голку № 1090 і 3 %-вий розчин новокаїну. Барана фіксують у стоячому положенні. Місце уколу знаходиться в сіднично-прямокишковій ямці. У барана вона відкривається після того, якщо трохи підняти й відвести в бік хвіст. Точку уколу відшукують у зазначеній ямці зліва на рівні середини довжини заднього краю крижово-сідничної зв’язки, що добре пальпується. Після проколу шкіри голку просовують у тазову порожнину, торкаючись внутрішньої поверхні крижово-сідничної зв’язки, під кутом 30⁰ до горизонтальної площини. Її вводять на глибину, що дорівнює довжині заднього краю крижово-сідничної зв’язки. У цьому місці ін’єкують 10 – 15 мл 3 %-вого розчину новокаїну. При цьому знеболюють соромітний нерв і гілки тазового сплетення. Потім голку підтягують, залишаючи кінчик під шкірою, і надають їй горизонтального положення. Після цього просовують на таку ж саму глибину, як і в попередньому випадку, й ін’єктують ще 5 мл анестезувального розчину. Цією ін’єкцією знеболюють гемораїдальні нерви та гілки тазового сплетення, які іннервують ретрактор статевого члена.

        Після знеболення нервів з лівого боку аналогічно виконують знеболення й нервів з правого. Анестезія настає через 5 – 7 хв і триває 1,5 – 2 год.

Внутрішньотазова анестезія  статевого члена в кнура (за І. І. Вороніним)

        Техніка анестезії. Кнура фіксують у стоячому положенні. Для ін’єкції використовують голку Боброва або ін’єкційну голку № 1260 і 3 %-вий розчин новокаїну. За 15 – 20 хв до проведення анестезії кнура ін’єктують нейролептик, щоб він заспокоївся.

        Точка уколу  знаходиться в сіднично-прямокишковій ямці з лівого боку на рівні середини заднього краю крижово-сідничної зв’язки. Після проколу шкіри ін’єктують 2 – 5 мл анастезувального розчину для забезпечення подальшого безболісного просування голки. Голку просувають у тазову порожнину краніо-вентрально, торкаючись внутрішньої поверхні крижово-сідничної зв’язки. Голка має проходити вільно, не зустрічаючи на шляху опору щільних тканин. Глибину уколу визначається моментом зіткнення з внутрішнім краєм малої сідничної вирізки. Досягнувши зазначеної глибини, голку злегка відтягують й ін’єктують 20 мл 3 %-вого розчину новокаїну. Цією ін’єкцією знеболюють соромітний нерв та гілки тазового сплетення.