Шпаргалка з дисципліни "Маркетингові комунікації"

Крім того, розробляючи стратегію розвитку, керівництво фірми має визначити, які фактори в технологічному зовнішньому середовищі можуть у майбутньому зруйнувати організацію (призвести до так званого "футурошоку"). Наприклад, галузь, яка випускає паперові пакети, завжди вважалася стабільною. Проте успіхи у виробництві пластикових пакетів паралельно зі стабілізацією цін на нафту (виробництво пластикових пакетів пов'язане з нафтопродуктами) створили певні проблеми для цієї галузі.

Природно-географічні фактори. Під час прийняття рішення щодо стратегії й тактики потрібно враховувати кліматичні та географічні умови.

Так, площа та якість українських чорноземів є позитивним фактором для вирощування сільгосппродуктів. Щоправда, інші фактори призводять до того, що цей потенціал використовується слабко.

Розмаїття природно-кліматичних умов створює сприятливі передумови для розвитку міжнародного туризму в Україні. Водночас "чорнобильський синдром" суттєво стримує розвиток цього бізнесу навіть через багато років після катастрофи.

Ні політичні, ні демографічні, ні соціальні зміни не залежать від волі фірм, навіть наймогутніших з них - транснаціональних корпорацій. Саме тому ці фактори віднесені в класифікації до неконтрольованих. А ось враховувати їх необхідно. У цьому і полягає суть аналізу зовнішнього середовища.

18. Охарактеризуйте товари повсякденного попиту.

 

Товари повсякденного попиту — це товари, які споживач звичайно купує часто, без роздумів і з мінімальними зусиллями на порівняння їх між собою. Прикладом можуть бути: тютюнові вироби, мило, газети.

Товари повсякденного попиту ще поділяють на товари постійного попиту, імпульсивної купівлі, товари екстремальних ситуацій. Основні товари постійного попиту люди купують регулярно (зубна паста). Товари імпульсивної купівлі купують без будь-якого попереднього планування і пошуку (шоколадки). Товари екстремальних ситуацій купують у разі виникнення потреб у них {парасолі під час доту). 
Товари попереднього вибору — це товари, які споживач у процесі вибору і купівлі, як правило, порівнює між собою за показниками придатності, якості, ціни, зовнішнього оформлення. Прикладами можуть бути меблі, одяг, уживані автомобілі, основні електропобутові прилади. 
Товари попереднього вибору можна додатково розділити на подібні та неподібні. Покупець розглядає подібні товари, як вироби, що однакові за якістю, але відрізняються один від одного за призначенням настільки, щоб виправдати їх порівняння між собою в разі купівлі. 
Однак під час купівлі одягу, меблів, тобто більш не схожих між собою товарів, їх властивості нерідко є для споживача важливішими за ціну. Продаючи несхожі товари попереднього вибору, потрібно мати широкий асортимент, щоб задовольнити найрізноманітніші індивідуальні смаки, і тримати штат добре підготовлених продавців, які могли б надати споживачеві необхідну інформацію, дати йому пораду.

Товари особливого попиту - товари з унікальними характеристиками або окремі марочні товари, заради придбання яких значна частина покупців готова затратити додаткові зусилля. Прикладом таких товарів можуть бути конкретні марки і типи модних товарів (автомобілі, стереоапаратура). Товари особливого попиту не передбачають порівняння. 
Товари пасивного попиту — товари, яких споживач не знає, а коли й знає, то не задумується про їх купівлю. Наприклад: новинки типу індикаторів диму і кухонних машин для переробки харчових продуктів, які перебувають у розряді товарі в пасивного попиту доти, доки реклама не забезпечить усвідомлення споживачем їх існування. Класичними прикладами товарів, що всім відомі, але не викликають попиту, є страхування життя, могильні ділянки, енциклопедії.

19. З якою метою компанія проводить маркетингові дослідження?

Ма́ркетингові дослі́дження — збір, опрацьовування й аналіз інформації та можливостей, розроблення рекомендацій на підставі цих даних.

Як правило, вони передбачають аналіз продажу та маркетингових можливостей, прогнозування продажу, ринкових кривих пропозиції та попиту. Результати маркетингових досліджень фірми використовують при плануванні та контролі діяльності. Такі дослідження часто супроводжуються збиранням і пошуком первинних даних. А потреба в цьому постає або на завершальному етапі дослідження, або за недостатньої кількості вторинних даних для прийняття адекватного рішення.

Мета маркетингових досліджень — виявити можливості підприємства для оволодіння конкурентними позиціями на конкретному ринку, знизити рівень невизначеності та комерційного ризику, збільшити ймовірність успіху маркетингової діяльності підприємства на ринку. Результатом маркетингових досліджень є обґрунтоване планування маркетингової діяльності підприємства або організації, ідентифікація маркетингових можливостей та загроз, а також формування гнучкої системи реагування на зміни чинників зовнішнього середовища.

Низка наукових і комерційних проблем, пов'язаних з маркетинговими дослідженнями, виникає внаслідок кількох причин. По-перше, на рівні територіальних меж ринку зникає безпосередній контакт між виробником і споживачем товару, що зазвичай призводить до відсутності у виробника достовірної інформації. По-друге, внаслідок глобалізації ринків, загострення конкуренції, диференціації товарів і зростання кількості виробників, у покупця збільшується кількість варіантів вибору між продавцями, які функціонують на ринку, та їхніми товарами. По-третє, потрібен попередній прогноз щодо змін ситуації на ринку впродовж певного періоду для ухвалення обґрунтованих маркетингових рішень, що дає змогу досягти більшої узгодженості між потенціалом виробника та потребами споживачів.

Потреба у маркетингових дослідженнях зумовлена також тим, що керівництво будь-якої організації чи підприємства, ухвалюючи маркетингові рішення, повинно обрати найефективніші з них з погляду прибутковості та рівня ризику. Одержуючи достовірну інформацію, можна уникнути помилок, здатних призвести до збитків, до того, як витрати стануть відчутними, вчасно відреагувати на дії конкурентів, припинити виробництво неперспективного або занадто дорогого товару тощо.

20. Охарактеризуйте психографічний критерій сегментації споживчого ринку.

Психографічний фактор

Сегментацію ринку за психографічним фактором орієнтовано на розподіл покупців за належністю до суспільного класу, способом життя, типами особистості.

1. Суспільний клас - це  порівняно стабільні групи суспільства, розташовані в ієрархічному порядку. Вони характеризуються наявністю  в їхніх членів споріднених ціннісних уявлень, інтересів та поведінки. Суспільним класам властиві такі характеристики:

- особи одного класу  поводять себе порівняно однаково;

- вони займають відповідне  становище у суспільстві;

- належність до суспільного  класу визначається на підставі їхніх знань, прибутків, освіти і т. ін., але належність до певного класу не є цілком постійною і може змінюватись через низку обставив: спосіб життя споживача залежить від місця роботи, спеціальності, звичок, смаку, сімейного стану, інших факторів.

2. Щодо типології особистостей, то тут підходи досить різноманітні. За фізичним типом дослідник  Крегмер розрізняє три найголовніших1:

- пікнік-циклотимік, який  характеризується переважанням  поперечних вимірювань (емоційна  стійкість, почуття колективізму);

- астенік - ш изоти м  і к, де переважають вертикальні  вимірювання (обмежений контакт  з людьми, самовдоволення);

- атлетик-іксотимік - не сильна  людина зі спокійним характером, але може вибухнути.

У. Шелдон виділяє такі типи особистості2:

- ендоморфний (товариська, розважлива людина із розвинутими внутрішніми органами та слабкими, короткими кінцівками);

- мезоморфний (неспокійна  й агресивна людина з могутньою  статурою);

- ектоморфний (загальмований  та інтровертний - худий та високий  з розвинутою нервовою системою).

Знання типу особистості надає можливість підприємству більш продумано будувати маркетингову політику. Так, споживачам-інтровертам властива консервативність порівняно з екстравертами. Вони систематичніші у своїй поведінці при здійсненні покупок. Щодо легкопереконливих людей, то їх, звичайно, без особливих зусиль за допомогою реклами та інтенсивних методів збуту можна схилити до купівлі певного товару. До важкопереконливих покупців підхід має бути трохи іншим. Аргументи тут потрібні ґрунтовніші.

3. За адаптивністю споживачів до нового товару - розподіл споживачів за реакцією на появу нового товару або нової збутової концепції.

З позиції адаптації до нового товару розрізняють п'ять сегментів покупців:

- суперноватори;

- новатори;

- помірковані новатори;

- помірковані консерватори;

- суперконсерватори (табл. 3.3).

Таблиця 3.3. Розподіл споживачів за адаптивністю до нового товару

Категорії споживачів	Типові характеристики
Суперноватори, 2,5 %	Люди, які мають схильність купувати нові товари, користуватись новими послугами, не чекаючи загального визнання споживача
Новатори, 13,5 %	Люди, які швидко сприймають нове, але не виключають можливість зважено здійснити купівлю
Помірковані новатори, 34%	Люди, які схильні безболісно сприймати новинки, але не прагнуть до їх пошуку, пасивні споживачі
Помірковані консерватори, 34 %	Люди, які повільно сприймають нове. Вони надто обережні, схвалюють зміни. Це особи похилого віку, що належать до групи населення з низькими доходами, мають малопрестижні професії
Суперконсерва тори, 16%	Люди, які абсолютно не схильні сприймати нове. Інтенсивно відчувають неприязнь до всього, що може змінити усталені звички та симпатії

Як бачимо з наведених даних у табл. 3.3, більшість споживачів належать до "поміркованих". Таке співвідношення загальноприйняте в маркетингу і може бути застосоване до нашого ринку.

21. Розкрийте суть концепції удосконалення виробництва.

Концепція вдосконалення виробництва - продукт або товар може бути доступним для споживача, якщо підвищується ефективність виробництва і розподілу товару.

Ця концепція застосовна, коли попит на товар дорівнює чи трохи перевищує пропозицію, велика частина реальних і потенційних споживачів мають невисокі доходи, або собівартість товару занадто висока, і її необхідно знизити, для чого потрібно підвищити продуктивність праці.

В основі лежить необхідність постійного вдосконалення технології та організації виробництва, збільшення обсягів і зниження витрат виробництва. Вся увага зосереджена на внутрішніх можливостях виробництва, для того щоб зробити товар доступнішим. Виробничої концепції дотримуються виробники, які чітко орієнтовані на галузь з хорошими перспективами зростання, мають невисоку диверсифікацію і діють в умовах мінімального політичного та соціального контролю.

Концепція вдосконалення виробництва актуальна в двох випадках. Перший – коли попит на товар перевищує пропозицію. Тут керівництво повинне шукати засоби збільшення обсягів виробництва. Другий випадок – коли собівартість товару занадто висока і підвищення продуктивності допомагає її знизити. Генрі Форд, наприклад, прагнув довести виробництво моделі «T» до досконалості – щоб вартість автомобіля знизилася і він став доступний максимальному числу споживачів. Форд жартував, що він може запропонувати клієнтам автомобіль будь-якого кольору, за умови, що він буде чорним.

Розглянемо як приклад Texas Instruments (TI). Протягом багатьох років ця компанія дотримувалась принципу вдосконалення виробництва і знижувала собівартість, прагнучи зменшити ціни на свою продукцію. Така політика дозволила компанії завоювати більшу частку ринку наручних калькуляторів. Але концепція удосконалення виробництва таїть у собі небезпеку: на якомусь етапі яка сповідує її компанія може вирішити, що для неї внутрішні виробничі процеси важливіше всього іншого, в тому числі важливіше задоволення споживача. Коли TI спробувала використати цей самий підхід при випуску цифрових годин, він не спрацював. Хоча годинник TI були досить дешеві, вони не припали до смаку споживачам. Прагнучи зробити годинник як можна дешевше, TI упустила з уваги дещо не менш важливе – а саме, доступний за ціною товар повинен бути ще й привабливим.

Інший важливий підхід, що часто використовують продавці, – це концепція удосконалення товару. Її суть у тому, що споживач віддасть перевагу товару, що представляє вищий рівень якості, максимальну продуктивність і нові можливості.

Отже, кампанія повинна всю енергію направляти на безперервне вдосконалення своєї продукції. Є виробники, впевнені в тому, що, якщо їм вдасться створити ідеальну мишоловку, весь світ буде стояти в черзі за їх товаром. Але практика показує, що вони жорстоко помиляються. Можливо, покупців дійсно цікавлять прогресивні методи знищення гризунів, але хто сказав, що їм потрібна неодмінно мишоловка? Може бути, клієнти віддають перевагу хімічні препарати або інші засоби. Мало того – навіть найкраща мишоловка не буде продаватися, якщо її дизайн, упаковка і ціна не здадуться покупцям привабливими, якщо ці мишоловки не будуть поширюватися по самим ефективним каналам; якщо до них не привернути увагу тих людей, яким може знадобитися мишоловка; якщо не переконати покупця, що дана мишоловка – кращий товар такого типу. Орієнтація на товар забезпечує постійне відновлення технологій, тому що менеджери переконані, що саме технологічна перевага лежить в основі успіху в бізнесі.

На жаль, концепція поліпшення товару обертається з часом «маркетингової короткозорістю». Наприклад, залізничні компанії свого часу постраждали від омани, що споживачеві потрібні поїзда, а не засіб пересування, і не помітили зростаючої конкуренції з боку літаків, автобусів, вантажних і легкових автомобілів. Виробництво великих і кращих поїздів не призведе до задоволення споживчого попиту на перевезення, але розвиток нового виду перевезень та розширення пропозиції допоможу цього домогтися.