Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Сентября 2015 в 14:41, курсовая работа
Для нормального розвитку будь-якого підприємства необхідно уважно стежити за наявністю та використання ресурсів, проводити заходи для їх зміцнення і покращення стану. На основі даних досліджень необхідне формування певних стратегій розвитку, направлених на досягнення поставлених підприємством цілей. Це обумовлює актуальність теми даної роботи.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
дослідити техніко-економічний стан підприємства;
охарактеризувати основні показники оцінки економічного стану;
За даними таблиці 5.2 проведемо факторний аналіз фонду робочого часу способом абсолютних різниць, використовуючи детерміновану факторну модель.
ФРЧ = КР*Д*Т
де КР - кількість працівників;
Д - кількість робочих днів, які відпрацював один працівник;
Т - тривалість робочого дня.
ФРЧ за 2011 = 73*220*8=128480
ФРЧ за 2012 = 86*206*8=141728
ФРЧ за 2013 = 90*231*8=166320
Отже, разом із чисельністю працівників збільшився і фонд робочого часу, але факторами є також і тривалість робочого дня та кількість відпрацьованих днів за рік одним робітником. Можемо припустити, що збільшення кількості відпрацьованих днів пов’язане з плинністю кадрів та відсотком прийняття працівників на роботу, що збільшився за звітний рік.
Фонд робочого часу зменшився на 10% у 2012 році в порівнянні з 2011 роком, і на 17% у 2013 році від попереднього року, що є передумовою збільшення обсягів виробництва, пов’язаною з людським фактором.
Втрати робочого часу, що мають місце на підприємстві, відображаються у табл. 5.3.
Таблиця 5.3.-
Втрати робочого часу
Показники |
2011рік |
2012 рік |
Відхилення |
2012 рік |
2013 рік |
Відхилення | ||
Абсолютне |
Відносне |
Абсолютне |
Відносне | |||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
220 |
206 |
-14 |
-0,06 |
206 |
231 |
25 |
0,12 |
2. Втрати робочого часу на одного працюючого, днів |
35 |
28 |
-7 |
-0,20 |
28 |
29 |
1 |
0,04 |
|
2554 |
2477 |
-77 |
-0,03 |
2477 |
2577 |
100 |
0,04 |
у т.ч. чергові відпустки |
1854 |
1806 |
-48 |
-0,03 |
1806 |
1871 |
65 |
0,04 |
тимчасова непрацездатність |
486 |
473 |
-13 |
-0,03 |
473 |
497 |
24 |
0,05 |
нез'явлення, передбачені законом, учбові відпустки |
214 |
198 |
-16 |
-0,07 |
198 |
209 |
11 |
0,06 |
Продовження таблиці 5.3. | ||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
4. Номінальний фонд робочого часу, днів |
24090 |
28982 |
4892 |
1,20 |
28982 |
30240 |
1258 |
1,04 |
5.Кількість робочих днів за плановим балансом, днів |
17155 |
18920 |
1765 |
1,10 |
18920 |
22500 |
3580 |
1,19 |
6.Планова тривалість робочого дня, годин |
8 |
8 |
0 |
1,00 |
8 |
8 |
0 |
1,00 |
7. Ефективний фонд робочого часу одного працюючого, годин |
13505 |
15308 |
1803 |
1,13 |
15308 |
18180 |
1258 |
1,04 |
Із даних таблиці можна сказати, що ефективний фонд робочого часу збільшився на 13%, чому сприяло збільшення кількості робочих днів.
Визначаються цілоденні та внутрішньозмінні втрати робочого часу способом абсолютних різниць.
Цілоденні втрати визначаються наступним чином:
ЦДВ=КР3*(Д3-Дп)*Тп,
де КР3 - кількість працівників у звітному періоді, люд.;
Д3 – кількість робочих днів, що відпрацював один працівник у звітному році, днів;
Дп - кількість робочих днів, відпрацьованих одним працівником у попередньому періоді, днів;
Тп - середня тривалість робочого дня у попередньому році, годин.
ЦДВ2012=86*(206-220)*8= -9632 чоловіко-годин
ЦДВ2013=90*(231-206)*8= 18000 чоловіко-годин
Внутрішньозмінні втрати визначаються як:
ВЗВ=КР3хДЗх(Т,-Тп),
в Т3 - середня тривалість робочого дня у звітному році, годин.
ВЗВ2012=86*206*(8-8)=0
ВЗВ2013=90*231*(8-8)=0
На основі цілоденних і внутрішньозмінних втрат визначаються загальні втрати робочого часу:
ЗВРЧ=ЦДВ+ВЗВ
ЗВРЧ2012=-9632+0=-9632
ЗВРЧ2013=18000+0=18000
Так загальні втрати робочого часу збільшились на 27632 години у 2013 році в порівнянні з 2012 роком.
Для аналізу рівня продуктивності праці робітників застосовується система узагальнюючих та частних показників. До узагальнюючих належать середньорічний, середньоденний та середнього динний виробіток продукції одним робочим.
До частних показників належать виробіток продукції в натуральному виразі, трудомісткість одиниці продукції.
Детермінована факторна модель середньорічного виробітку продукції на одного працюючого (РВ) є чотирьох факторною моделлю мультиплікативного типу.
ВП=ЧР*Д*Г*СГВ
Де ЧР – чисельність робітників, Д – кількість днів. Що відпрацював 1 працівник, Г – тривалість зміни, СГВ – середньогодинний виробіток 1 працівника.
Аналіз проведемо способом абсолютних різниць, початкові дані візьмемо у таблиці 5.4.
Таблиця 5. 4. –
Початкові дані для факторного аналізу продуктивності праці
Показники |
2011 рік |
2012 рік |
Абсолютне відхилення |
Відносне відхилення |
2012 рік |
2013 рік |
Абсолютне відхилення |
Відносне відхилення |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Обсяг виробництва, тис. грн., ВП |
881 |
668 |
-213,00 |
0,76 |
668 |
592 |
-76,00 |
0,89 |
Середньорічна чисельність робітників, ЧР |
73 |
86 |
13,00 |
1,18 |
86 |
90 |
4,00 |
1,05 |
Продовження таблиці 5.4. | ||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Відпрацьовано днів одним робочим за рік, Д |
220 |
206 |
-14,00 |
0,94 |
206 |
231 |
25,00 |
1,12 |
Середня тривалість робочого дня, год., Г |
8 |
8 |
0,00 |
1,00 |
8 |
8 |
0,00 |
1,00 |
Середньорічний виробіток, тис. грн., СРВ |
12,06 |
7,77 |
-4,29 |
0,64 |
7,77 |
6,58 |
-1,19 |
0,85 |
Середньоденний виробіток 1 робочого, тис.грн., СДВ |
0,0549 |
0,0377 |
-0,0172 |
0,69 |
0,0377 |
0,0285 |
-0,0092 |
0,76 |
Середньогодинний виробіток 1 робочого робочого, тис.грн., СГВ |
0,00686 |
0,00471 |
-0,00215 |
0,69 |
0,00471 |
0,00356 |
-0,0012 |
0,76 |
Факторний аналіз за 2011-2012 роки:
ВП=ЧР*Д*Г*СГВ
ВП0=73*220*8*0,00686=881
ВП1=86*220*8*0,00686=1038,3
ВП2=86*206*8*0,00686=972,3
ВП3=86*206*8*0,00686=972,3
ВП4=86*206*8*0,00471=667,5
Перевірка=(1038,3-881)+(972.3-
Із всього вище наведеного видно, що зі зміною питомої ваги робочих, загальної кількості відпрацьованих одним робочим днів середньорічний виробіток на одного працюючого збільшується, а зі зміною середнього динного виробітку – цей показник зменшується.
Факторний аналіз за 2012-2013 роки:
ВП0=86*206*8*0,00471=667,5
ВП1=90*206*8*0,00471=698,6
ВП2=90*231*8*0,00471=783,4
ВП3=90*231*8*0,00471=783,4
ВП4=90*231*8*0,00356=592,1
Перевірка=(698,6-667,5)+(783,
У 2012-2013 роках спостерігається така ж тенденція, що і у 2011-2012 роках.
На зростання продуктивності праці впливають чисельні фактори, які повинні забезпечити її позитивну зміну. До таких факторів можна віднести поліпшення технічного рівня виробництва, вдосконалення організації виробництва і управління, зміну обсягу і структуру продукції.
Резерви зростання продуктивності праці за рахунок підвищення технічного рівня виробництва включають вдосконалення технологічних процесів, запровадження принципово нових технологій, комплексної механізації, поліпшення технічного обслуговування, заміну застарілого обладнання більш прогресивним.
До резервів зростання продуктивності праці за рахунок вдосконалення організації виробництва і управління відносяться скорочення втрат робочого часу та інших у відповідності до плану організаційно-технічних заходів, вдосконалення структури управління, більш повне використання виробничої потужності підприємства.
Трудомісткість - це втрати робочого часу на одиницю або весь обсяг виготовленої продукції. Трудомісткість одиниці продукції розраховується як співвідношення фонду робочого часу на виготовлення продукції та обсягу в натуральному або умовно-натуральному вимірі.
В процесі аналізу вивчають динаміку трудомісткості, виконання плану за її рівнем, причини її зміни і вплив на рівень продуктивності праці. Дані для аналізу представлені у таблиці 5.5.
Таблиця 5.5. –
аналіз трудомісткості продукції
Показники |
2011 рік |
2012 рік |
Темп зміни, % |
2012 рік |
2013 рік |
Темп зміни, % |
Товарна продукція, тис. грн. |
881 |
668 |
-24,18 |
668 |
592 |
-11,38 |
Відпрацьовано усіма робочими, люд-год. |
128480 |
141728 |
10,31 |
141728 |
166320 |
17,35 |
Трудомісткість на 1 тис. грн., год. |
145,83 |
212,17 |
45,49 |
212,17 |
280,95 |
32,42 |
Середньогодинний виробіток робочих, тис. грн. |
0,00686 |
0,00471 |
-31,34 |
0,00471 |
0,00356 |
-24,42 |
Показник трудомісткості відображає в нашому випадку обсяг робочого часу на 1 тис. грн.. товарної продукції. В 2012 у порівнянні з 2011 роком трудомісткість збільшилась на 45,49%, а у 2013 – на 32,42% у порівнянні з 2012 роком.
Таким чином, між трудомісткістю та рівнем продуктивності праці існує зворотній пропорційний зв'язок. Тому трудомісткість продукції залежить від тих же факторів, що і середньогодинний виробіток робочих.
Аналіз використання трудових ресурсів, рівня продуктивності праці проводиться у взаємозв'язку з оплатою праці. Зростання продуктивності праці створює реальні передумови для підвищення рівня її оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її оплати. Горизонтальний аналіз фонду оплати праці полягає у визначенні абсолютної та відносної зміни в періодах, що порівнюються. Для вертикального аналізу ФЗП побудуємо таблицю 5.6.
Таблиця 5.6. –
Структура фонду заробітної плати
Показники |
2012 рік |
2013 рік |
Абсолютне відхилення | ||
Тис. грн. |
Питома вага % |
Тис. грн. |
Питома вага % | ||
1. Фонд заробітної плати: |
2978,5 |
100 |
3507,5 |
100 |
529 |
1.1 Основної |
2167,4 |
74,13 |
2475,8 |
70,59 |
308,4 |
1.2 Додаткової |
756,3 |
25,39 |
963,9 |
27,48 |
207,6 |
1.2.1.Надбавки та доплати
до тарифних ставок та |
12,4 |
1,64 |
10,1 |
1,05 |
-2,3 |
1.2.2. Премії та винагороди, що носять систематичний характер (щомісячні, щоквартальні) |
32,6 |
4,31 |
36,3 |
3,77 |
3,7 |
1.3 Інші заохочувальні та компенсаційні виплати |
54,8 |
0,48 |
67,8 |
1,93 |
13 |
Фонд заробітної плати зріс у 2013 році в порівнянні з 2012 роком на 529 тис.грн.
Визначимо зміни постійної частини фонду оплати праці (ФЗПпост), детермінований факторний аналіз якої може бути проведених із однією з наступних моделей
ФЗПпост=КРхРЗП. (4.11)
де КР - кількість робітників;
РЗП - середньорічна заробітна плата одного робітника, грн.
ФЗП 2012=86*3456= 297216
ФЗП 2013=90*3897= 350730
Постійна частина фонду оплати праці значно зросла з 2012 по 2013 рік. Причиною цього є збільшення середньорічної заробітної плати одного працівника, тому що зміни в їх чисельності були досить незначними.
Таблиця 5.7. –
Початкові дані для факторного аналізу погодинного ФЗП
Показники |
2011 рік |
2012 рік |
Абсолютне відхилення |
Відносне відхилення |
2012 рік |
2013 рік |
Абсолютне відхилення |
Відносне відхилення |
Середньооблікова чисельність робітників, чол. |
73 |
86 |
13 |
1,18 |
86 |
90 |
4 |
1,05 |
Кількість днів, які відпрацював один робітник в середньому за рік, днів |
220 |
206 |
-14 |
0,94 |
206 |
231 |
25 |
1,12 |
Середня тривалість робочого дня, годин |
8 |
8 |
0 |
1,00 |
8 |
8 |
0 |
1,00 |
Фонд оплати праці, тис.грн. |
231,56 |
297,22 |
65,66 |
1,28 |
297,22 |
350,73 |
53,51 |
1,18 |
Заробітна плата одного робітника, грн.: |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Середньорічна |
3172 |
3456 |
284 |
1,09 |
3456 |
3897 |
441 |
1,13 |
Середньоденна |
14,4182 |
16,7767 |
2,36 |
1,16 |
16,7767 |
16,8701 |
0,09 |
1,01 |
Середньогодинна |
1,8023 |
2,0971 |
0,3 |
1,17 |
2,0971 |
2,1088 |
0,01 |
1,00 |