Сутність податкової політики

Світовий досвід функціонування ринкової економіки підтвердив справедливість висновків прихильників другого напряму дослідження податків, які розглядають останні як об'єктивну необхідність, зумовлену фінансовими потребами поступального розвитку суспільства, та як дієвий регулятор економічних і соціальних процесів у суспільстві. Однак під час здійснення податкової політики можуть виникнути певні проблеми, що значною мірою ускладнюють її проведення й обмежують її ефективність.

По-перше, стоять на перешкоді  труднощі, викликані недосконалістю економічної інформації та методів макроекономіч-ного аналізу

По-друге, за відсутності детальної інформації неможливо зробити правильний вибір щодо економічних пріоритетів та обмежити їх у кількості.

По-третє, зміна ставок оподаткування або запровадження  нових податків передбачає тривале обговорення цих заходів у законодавчому органі, потребує певного часу для прийняття урядом відповідних рішень та обмежене фінансовими ресурсами.

По-четверте, самі податки  суперечливі, мають технічні вади і, якщо їхні зміни тимчасові, то вони не справляють позитивного антициклічного впливу.

По-п'яте, розподіл у часі результатів податкової політики проблематичний через лаг між ідентифікацією потреб і тим, коли інструменти податкової політики почнуть чинити вплив на економіку. Інструменти податкової політики можуть чинити вплив на економіку і тоді, коли вони більше не потрібні¹¹.

По-шосте, результативність податкової політики виявляється, насамперед, у короткостроковому проміжку часу, тоді як монетарна політика характеризується більшою ефективністю в довгостроковому періоді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лекція №2  Зарубіжний досвід розвитку системи оподаткування

 

Зарубіжний  досвід має велике значення для України, особливо з точки зору розробки та реалізації ефективної податкової політики, що сприяла б розвитку суб'єктів підприємницької діяльності. Однак у багатьох своїх компонентах досвід розвинутих країн зумовлений абсолютно іншими економічними й інституційними факторами, внаслідок чого можливості його практичної адаптації до українських реалій обмежені.

У Сполучених Штатах Америки одним із найпоширеніших інструментом фіскальної політики залишається пряме субсидування. Переважно це стосується тих фірм, що проводять активну науково-виробничу діяльність. Відповідно до урядових програм вони можуть скористатися поетапним фінансуванням із боку держави власних розробок, а за успішного завершення-отримати субсидії, необхідні на освоєння комерційного випуску нової продукції.

Для МСП(суб'єктів малого підприємництва) відсутні особливі податкові режими. Проте, в законах про податок на прибуток є низка спеціальних положень про малі підприємства, що дозволяють спростити процедуру обліку і звітності, стимулюючи та полегшуючи інвестиції в малий бізнес. У літку 2003 р. був прийнятий закон "Врегулювання зайнятості й економічного росту на основі зниження податкових ставок". Багато оглядачів та експертів його охрестили як "третє найбільше зниження податків в історії США". Відмінна риса нового податкового закону полягає в тому, що найбільнгу вигоду від його прийняття відчують на собі переважно фізичні особи та невеликі компанії, яким будуть надані значні податкові пільги з метою стимулювання капіталовкладень у сектор малого бізнесу. Норми закону також зменшують податковий тиск на інвесторів, знизивши податкові ставки з прибутку на інвестиції (включаючи дивіденди, виплачені акціями).

Саме заради їхніх  інтересів держава жертвує своїми фінансовими доходами, знижуючи суми стягнутих податків. Крім того, будуть надані значні податкові пільги, що стимулюють капіталовкладення, спеціально розроблені для росту і прогресу малого бізнесу. Також норми закону призведуть до полегшення податкового тягаря інвесторів, знизивши податкові ставки з прибутку на інвестиції (включаючи дивіденди, виплачені акціями).

Узагалі, податкові пільги можна поділити на дві групи: "пільги загального характеру" та "пільги розвитку".

Зазвичай, загальні податкові пільги спрямовані на зміцнення позицій суб'єктів малого підприємництва на ринку в компенсацію негативних природних властивостей, притаманних сектору малого підприємництва: особливої вразливості та незахищеності від коливань ринкової кон'юнктури, контрзаходів великих компаній тощо. До загальних податкових пільг можуть бути зараховані такі:

- оподаткування прибутку за зниженими податковими ставками;

- звільнення суб'єктів малого підприємництва від сплати податків на товарні запаси.

Пільги розвитку мають за мету стимулювання, оновлення та розширення справи суб'єктами малого підприємництва, проведення ними розробок щодо вдосконалення процесу виробництва і продукції, а також непряму фінансову підтримку цих процесів державою. До них можна зарахувати такі пільга:

- знижки з податку на прибуток у розмірі часгини капіталовкладень у нове обладнання або будівництво;

- знижки з податку на прибуток у розмірі частини витрат підприємства на НДДКР (законодавством США передбачено звільнення від податків до 65% витрат суб'єктів малого підприємництва, що використовуються на розвиток науки та техніки)⁵⁰.

Відповідно до нового закону платник податків відтепер може витрачати до 100 тис. дол. на рік на власність, що зношується, яка закуповується для активного ведення торгівлі або іншої сфери бізнесу Раніше така сума не могла перевищувати 25 тис. дол. Такі дії, на думку експертів, дозволять скоротити оподатковуваний доход у сфері малого та середнього бізнесу.

Таколс закон підвищив граничний рівень для майна, введеного в експлуатацію з 2003 р. по 2005 р. від 200 тис. до 400 тис. дол. Податкові експерти з цього приводу відразу ж відзначили, що це дозволить платнику податків під час закупівлі на 400 тис. дол. умовної власності щороку використовувати у своїх інтересах 100 тис. дол. за умови недосягнення цього порогу.

Також діє 50%-ва знижка на оплату обслуговування такого устаткування для компаній, що вперше його встановили. Проте вона обмежена в часі та діє  до 01.01.2005 р.

Зазвичай, особи, які продають свої частки в юридичних особах, зобов'язані включати в оподатковуваний доход будь-які доходи, отримані в результаті такого продажу. Якщо продані активи знаходилися у власності платника податків більше 18 місяців, то ставка податку становить 20%. а в разі володіння ними більше 5 років ставка зменшується до 18%.

Якщо продається частка "кваліфікованого малого підприємства", то платник податків може виключити з оподатковуваного доходу 50% від суми, отриманої внаслідок реалізації, за умови, що він володів акціями понад 5 років. Під "кваліфікованим малим підприємством" розуміється корпорація із сукупними валовими активами менше 50 млн дол. США, що не займається одним із таких видів діяльності: банківська справа, страхування або інша фінансова діяльність; проектно-конструкторські роботи, юридична сфера, бухгалтерський облік або консультування; видобуток нафти або газу; готельна або ресторанна справа.

Розглядаючи корпорацію як товариство, власники уникають подвійного оподаткування прибутку - податки стягуються вперше, коли корпорація отримує прибуток, і вдруге, коли виплачує дивіденди. Якщо зроблено такий вибір, то власники невеликих корпорацій підлягають безпосередньому оподатковуванню, тобто податок стягується з їхньої відповідної частки в оподатковуваному прибутку корпорації.

У Великобританії немає єдиного визначення малого підприємства, тому правила розрахунку та декларування доходів для малих і середніх підприємств такі самі (хоча і з деякими винятками), як і для інших платників податків. Винятком є підприємства, доход яких становить менше 15 тис. фунтів стерлінгів. Вони заповнюють лише просту податкову декларацію без наведення додаткових даних про свою діяльність, активи та зобов'язання.

У Великобританії діє  прогресивна шкала ставок прибуткового податку, об'єктом якої є прибуток.

Із метою стимулювання капіталовкладень у будинки й  устаткування дозволено робити списання за ставкою 25% із вартості придбання з урахуванням балансової вартості, що знижується. Ця пільга відома під назвою "Податкова знижка зі списання на знос". Для малих підприємств, що підпадають під відповідні умови, відрахуванню може підлягати до 40% вартості нових будинків та устаткування.

Щоб мати право на цю пільгу, підприємство має відповідати, щонайменше, двом із таких умов:

- річний оборот не повинен перевищувати 11,2 млн фунтів стерлінгів;

- вартість активів не повинна перевищувати 5,6 млн фунтів стерлінгів;

- штат підприємства не повинен перевищувати 250 осіб.

Існувала податкова  пільга для малих підприємств, що вкладають кошти у придбання комп'ютерів, сучасні засоби зв'язку, програмне забезпечення, включаючи кошти, спрямовані на створення веб-сайтів. У рік придбання 100% вартості такого майна можна було віднімати з оподатковуваного доходу. У Великобританії діють спеціальні податкові пільги для власників акцій (інвесторів) малих підприємств. Для заохочення зростання інвестицій у нововведення з 1 квітня 2000 р. у Великобританії діють податкові знижки на витрати, пов'язані з науково-дослідними та дослідно-конструкторськими роботами (НДДКР).

У Бельгії наприкінці 2002 р. уряд оголосив про реформу системи корпоративного податку. Зниження загальної ставки здійснювалося двома етапами: перший етап - з 39% до 33%, другий етап - до 30%. Для МСП ставка податку була знижена з 28,84% до 24,25%.

МСП звільнюються від  оподаткування частини прибутку, що реінвестується в основні засоби. Максимальна сума прибутку, що звільняється від оподаткування, становить 37500 євро, але не більше, ніж 50% прибутку до оподаткування.

В Італії за своїм змістом система підтримки МСП носить регіональний характер. У державній фінансово-кредитній підтримці суб'єктів МСП переважають такі заходи: цільове субсидування, пільгове кредитування та надання безкоштовних кредитів, звільнення від оподаткування, податкові знижки та пільгове оподаткування.

Так, кредит на створення підприємства надається за таких умов:

э протягом перших 10 років заборонено продавати машини, обладнання й устаткування цих малих підприємств; в над цими підприємствами встановлюється піклування з метою запобігання можливих помилок в управлінні; а підприємства зобов'язані протягом двох років наймати за тарифами ринку досвідчених консультантів визначених фірм.

Дня стимулювання розвитку МСП у південних районах Італії для новостворених дрібних промислових підприємств передбачалося звільнення від сплати податків на 10 років за прибутковим податком і місцевим прибутковим податком, не стягуються поземельні реєстраційні й іпотечні податки на вартість землі, що купується під будівництво промислових підприємств. Купівля послуг, що сприяють зростанню продуктивності праці, придбанню передової технології, знаходженню нових ринків збуту продукції, підвищенню її якості, супроводжується зниженням податкових платежів (до 40-50% затрат на ці цілі залежно від величини підприємства). Заохочуються і науково-дослідні роботи (до 30% затрат звільняються від податку). Пільгове оподаткування діє і для створених із метою модернізації дрібних підприємств фінансових кампаній⁵². Якщо у підприємств, що здійснюють інновації, витрати на інвестиції у виробництво нових товарів у поточному році перевищують середні витрати на інновації протягом попередніх п'яти років, вони можуть зменшити оподатковуваний прибуток на величину, що розраховується як 50% від різниці між витратами на інновації в поточному році та середніми витратами на інновації протягом попередніх п'яти років. Із 2003 р. ставка корпоративного податку зменшилася з 36% до 34%.

У Нідерландах ставки податку на прибуток диференційовані, основна ставка у зв'язку з податковою реформою 2001 р. була незначно знижена з 35% до 34,5%, проте перші 22689 євро прибутку оподатковуються за ставкою 29%. Залежно від типу доходу (прибутку) ставки податку на прибуток варіюються з 25% до 52%. МСП мають низку особливих переваг щодо розрахунку та декларування доходу з метою оподатковування. У Нідерландах результати діяльності приватних підприємців оподатковуються податком на прибуток, ставки якого прогресивні і змінюються з 32,35% до 52% та мають чотири діапазони диференціації.

Податковий стимул, від якого більше можуть виграти малі підприємства, полягає в тому, що підприємство може зменшити свій оподатковуваний доход на деяку частиігу від суми коштів, вкладених у певні капітальні активи, в тому числі зроблених самостійно. Ця сума віднімається лише тоді, якщо сукупні річні інвестиції, що підпадають під пільгу, знаходяться в межах •9 тис. - 566 тис. гульденів. Кожна окрема одиниця активів має коштувати, щонайменше, 1 тис. гульденів. Сума, що віднімається, являє собою частку загальних витрат на придбання активів, що розраховується за шкалою відсотків, починаючи з 27% щодо річних інвестицій, що не перевищують 3,9 тис. гульденів, t зншкується до 0% за річних інвестицій, що перевищують 566 тис. гульденів.

Приймаючи на роботу персонал для  проведення НДЦКР, підприємства можуть одержати право зменшити податки на фонд заробітної плати. Пільгами, що надаються відповідно до "Правил тітоньки Агати" ("Tante Agaath regeling") здебільшого користуються саме МСП. Разом із тим, пільги отримують і ті, хто сприяє створенню та розвитку МСП: знижена ставка прибуткового податку з фізичних осіб і корпорацій на процентні доходи від позичок, наданих підприємствам-початківцям, а також є можливість віднімати збитки від наданих їм позик.