Психологічні особливості пам'яті та уваги молодших школярів

 

Методика « Тахітоскоп»

Мета: розвиток продуктивності зорової пам’яті.

Учасники гри сидять у колі. Один або двоє учасників  стають у центр кола. Вимикається  світло, і, стоячи в центрі кола, гравці приймають будь-які пози, нерухомо застигаючи в них. На сигнал готовності на деякий час вмикається світло і знову вимикається. У момент спалаху учасники гри намагаються якомога точніше запам’ятати положення позуючих. Після вимкнення світла позуючі в темноті повертаються і сідають у коло. Знову вмикається світло і всі учасники гри, крім позуючих, спільними зусиллями намагаються відновити те, що вони бачили. При цьому натурщиків повертають у середину кола і «ліплять» із них пози, у яких, на думку групи, вони знаходилися підчас спалаху світла. Після того, як учасники гри дійдуть певної згоди, натурщики демонструють свої справжні пози.

 

Методика «Повтори навпаки»

Мета: розвиток оперативної пам’яті та уяви.

Ведучий зачитує 1-3-складові слова – учень повторює їх, вимовляючи навпаки. Наприклад: «сон» - «нос», «раб» - «бар», «село» -«олес» і .д.

 

Методика «Запам’ятай і замалюй»

Мета: розвиток зорової пам’яті.

Ведучий демонструє протягом 3-5 с низку простих геометричних фігур. Після цього кожен з  учнів відтворює в зошиті це по пам’яті ( квадрат, трикутник, коло, овал, зірочка тощо).

Для ускладнення вправи кількість фігур можна збільшувати, а також змінювати їх на інші знайомі  для дітей об’єкти (малюнки людей, тварин, овочів, хатки тощо).

 

Методика «Відтворення за кодом»

Мета: розвиток логічної пам’яті, уваги.

Варіант 1. Ведучий демонструє по порядку 5-10 знайомих предметів. Учні при цьому вимовляють уголос назву предмета і записують у рядок початкову літеру назви кожного предмета. Наприклад: «ваза» - «осел» - «лінійка» - «годинник» - «аркуш» - ВОЛГА. Після цього учні відтворюють назви предметів за кодовим словом.

    Варіант 2. Ведучий задає будь-яке слово (наприклад: весло, ялинка, вовк тощо). Кожен учень, розшифровуючи код, придумує свій індивідуальний набір слів (іменників) і повідомляє групі.

 

Знаходження чисел за таблицями Шульте

Мета: визначення обсягу уваги.

Дана методика використовується для розвитку темпу  сенсомоторних реакцій, особливостей розподілу та переключення уваги  дітей, які вже добре знають цифри, легко можуть рахувати в межах  кількох десятків.

Учневі по черзі пропонується п’ять таблиць, на яких довільно розташовані числа від 1 до 25. Він повинен відшукати їх по порядку, показуючи та називаючи їх уголос.

Крім кількісної оцінки діяльності, здійснюється і якісний аналіз темпу сенсомоторних реакцій. Слід узяти до уваги, як учень поводився, виконуючи завдання, зокрема, які вербальні та емоційні реакції виявляв.

Аналізуючи  отримані дані, а також враховуючи особливості виконання кожного завдання, можна визначити динаміку нервових процесів, явища фізичної та психічної виснажливості, зокрема, якщо збільшується час виконання кожного наступного завдання, то є підстава припустити наявність підвищеної стомлюваності, нервової виснажливості рівня активної уваги тощо. (Додаток 2.5.)

 

9	5	11	23	20
14	25	17	1	6
3	21	7	19	13
18	12	24	16	4
8	15	2	10	22

 

Покажи  послідовно числа від 1 до 25, називаючи  їх уголос.

 Можливо дати і такі завдання:

- Напиши три  перші літери свого імені.

- Напиши три  перші слова фрази: «Вчора була  сонячна погода». 

- Напишіть «місто Конотоп», але пропустіть усі літери «о».

- Накресліть  трикутник, але однієї сторони  не кресліть.

- Напишіть речення  «Чудовий Київ у вечірню пору»,  але другого слова не пишіть.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4. Результати показників пам’яті та уваги після корекційно розвивальної роботи.

Увага являє собою  спрямованість і зосередженість дослідження людини на певних об’єктах і забезпечує вибірковість і глибину  психічного відображення дійсності  шляхом активізації пізнавальних процесів особистості. Змістом процесу уваги є її вибіркова спрямованість у психічній активності людини. До головних властивостей уваги належать: концентрація, розподіл, переключення, обсяг і стійкість. За допомогою методики Коректурних завдань у модифікації С.Тромбаха (числа) та час зосереджуватися на одному об’єкті без відхилення психічної активності від початкового рівня модифікація М.Антропової (фігурні таблиці) для учнів молодших класів вивчається стійкість уваги, яка характеризує здатність молодшого школяра тривалий.

Методика «Коректурна проба» за С.Тромбаховим використовується для визначення стійкості уваги. За допомогою цієї методики, ми можемо побачити який рівень стійкості уваги у кожного учня і запобігти відволіканню дитини від завдання на уроках.

На першому етапі тестування учнів других класів, ми отримали такі результати : низький рівень -17,5% (7учнів), середній рівень – 45% (18учнів),високий рівень -37,5% (15 учнів). За цими даними можна зробити висновок, що стійкість уваги була недостатньою. Учні починали виконувати завдання старанно і точно, а потім в роботі з’являються все більше помилок, дитина все частіше відволікається від завдання і починає займатися  сторонніми речами.

Після корекційно- розвивальної роботи ми проводили другий етап тестування, в наслідок якого отримали такі результати: низький рівень -2,5% (1учень),середній рівень-35% (14учнів),високий рівень -62,5% (25учнів).

 

 

 

Таблиця 2.1. Рівень визначення рівнів стійкості уваги.

Рівень уваги	До прведення  тренінгу	Після проведення тренінгу	Різниця покозників
Високий	37,5% (15уч.)	62,5% (25 уч.)	< 25%(10 уч.)
Середній	45%   (18уч.)	35%(14 уч.)	> 10%(4 уч.)
Низький	17,5%  (7 уч.)	2,5%(1 уч.)	> 15%( 6уч.)

  Проаналізувавши результати ми можемо зробити такий висновок: після тренінгу кількість дітей з високим рівнем стійкості уваги збільшилася на 25%(10 учнів), з середнім рівнем -10%(4учнів), а з низьким рівнем зменшилась на 15%(6учнів).  (Додаток 2.6.)

Опрацьовуючи методику по визначенню продуктивності і стійкості уваги  «Знайди і викресли» ми отримали такі результати : високий рівень-45% (18учнів), вищий середнього-35% (14уч.), середній- 15% (6уч.), низький- 5% (2уч.).

Керуючись даними результатами, ми можемо зробити висновок, що увага піддається періодичному коливанню. Якщо увага  нестійка, то якість роботи різко знижується. Після проведення  корекційної роботи ми провели повторне тестування і отримали такі результати: високий рівень- 52,5% (21учень); вище середнього- 40% (16учнів); середній- 7,5 (3учні); низький- 0%. Це свідчить про те, що рівень стійкості і продуктивності уваги, учнів молодших класів, значно підріс.

 

Таблиця 2.2. Результати визначення рівня продуктивності і стійкості уваги.

Рівень уваги	До прведення  тренінгу	Після проведення тренінгу	Різниця покозників
Високий	45%(18 учнів)	52,5%(21 учнів)	< 7,5% (3 уч.)
Вище середнього	35%(14 учнів)	40%(16 учнів)	< 5% (2 уч.)
Середній	15% (6 учнів)	7,5%(3 учнів)	> 7,5% (3 уч.)
Низький	5% (2 учнів)	0%	>5%  (2учні)

Проаналізувавши отримані результати ми можемо зробити висновок, що учнів  з низьким рівнем- зменшився на 5% (2учні); середнім- зменшилося на 7,5% (3учнів);  вище середнім –збільшилося на 5% (2учнів); високим рівнем-7,5% (3учнів). (Додаток 2.7.)

   Для визначення рівня короткочасної відстроченої пам'яті ми використовували методику «Запам’ятовування десяти слів». Опрацьовуючи результати ми отримали такі дані : низький рівень- 8%(4учня); середній- 32% (16учнів); достатній- 36% (18учнів); високий- 25% (12учнів).

Після проведення другого етапу  нашого дослідження  ми можемо зробити  висновок, що рівень короткочасної  пам'яті зріс. Образи короткочасної пам'яті закріплюються і стають надбанням довготривалої пам'яті, що є дуже важливо. Отже, ми отримали такі результавти: низький рівень- 0%; середній- 24% (12 учнів); достатній- 40% (20учнів); високий- 36%(18 учнів).

 

Таблиця 2.3. Результати визначення рівня

короткочасної відстроченої пам'яті.

Рівень уваги	До прведення  тренінгу	Після проведення тренінгу	Різниця покозників
Низький	8%  (4 учнів)	0%	>8% (4у)
Середній	32% (16 уч.)	24% (12 уч.)	> 8% (4уч)
Достатній	36% (18 уч.)	40% (20 уч.)	< 4% (2уч)
Високий	25% (12 уч.)	36% (18 уч.)	< 11%(6уч)

 

Проаналізувавши отримані результати ми побачили різницю показників: низький  рівень- >8% (4учнів); середній- зменшився  на 8% (4учнів); достатній- збільшився на 4% (2учнів); високий- збільшився на 11% (6учнів). (Додаток 2.8.)

 

За методикою «Запам'ятай цифрові ряди» ми визначали рівень короткочасної механічної пам'яті. На першому етапі дослідження ми отримали такі результати : добрий рівень-55% (22учнів); задовільний- 25% (10учнів); недостатній- 20% (8учнів). Де було видно низький рівень короткочасної пам'яті.

Після проведення корекційно-розвивальної роботи ми отримали кращі показники, а саме: добрий рівень- 75% (30учнів); задовільний- 22,5% (9учнів); недостатній- 2,5% (1учнів).

 

Таблиця 2.4. Результати визначення короткочасної механічної пам'яті.

Рівень уваги	До прведення  тренінгу	Після проведення тренінгу	Різниця покозників
Добрий	55% (22учня)	75% (30 уч.)	< 20% (8 уч.)
Задовільний	25% (10 уч.)	22,5% (9 уч.)	> 2,5% (1 уч.)
Недостатній	20% (8 уч.)	2,5% (1 уч.)	> 17,5%(7уч.)

 

Зробивши аналіз нашої роботи ми побачили, що добрий рівень короткочасної  пам'яті підвищився на 20%(8учнів); задовільний- знизився на 2,5% (1учнів); недостатній- знизився на 17,5% (17 учнів). (Додаток 2.9.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки  до другого розділу.

Дуже важливою складовою дитини молодшого шкільного віку є пам’ять, яка значно відрізняється від  пам’яті дорослої людини. І від  того як дитина запам’ятовує даний  матеріал, інформацію залежать успіхи у її навчанні в школі.

Ми знаємо, що діти молодшого шкільного  віку характеризується достатньо високим  рівнем розвитку пам’яті. І для цього  вчителям потрібно докладати багато зусиль, а саме:

Проводити діагностику пам’яті.

1. Давати різні види роботи на тренування пам’яті.
2. Дати заучувати вірші.

Треба перетворити процес запам’ятовування у гру або змагання, щоб ставлення  дитини до заучування видавалося не нудним.

Отже, пам’ять – це довготривалий процес, така форма психологічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду.

Пам’ять є невід’ємною частиною роботи головного мозку. Пам’ять  пов’язує минуле об’єкта з його теперішнім та майбутнім і є важливою пізнавальною одиницею, що лежить в  основі розвитку та навчання.