Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Декабря 2013 в 16:35, курсовая работа
У відповідністю з догмами ісламу, діюче право прийшло вид Аллаха, який відкрив його людині через свого Пророка Мухаммеда. Мусульманська правова система бере свій початок в Корані і вважається плодом божественних встановлень, а не продуктом людського розуму і соціально-політичних умов. Право Аллаха дано людству раз і назавжди, тому суспільство повинно керуватися цим правом, а не створювати своє під впливом тих чи інших умов і обставин. Правда, мусульманська правова доктрина визнає, що божественне одкровення потребує роз’яснення і тлумачення, на що пішли віки важкої роботи мусульманських юристів. Але ці зусилля були направлені не на створення права, а лише на те, щоб пристосувати право, дане Аллахом, до практичного використання.
ВСТУП
ЗАГАЛЬНА ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МУСУЛЬМАНСЬКОГО ПРАВА
1.1. Виникнення і розвиток мусульманського права ......................
1.2. Мусульманське право як релігійно общинна група правових систем релігійно-традиційного типу .........................................
ТЕОРІЯ ДЖЕРЕЛ МУСУЛЬМАНСЬКОГО ПРАВА
2.1. Систематизація джерел мусульманського права .....................
2.2. Шаріат: Коран і Суннат — основні джерела
мусульманського права ..............................................................
2.3. Доктрина — одна з основних джерел мусульманського права .....
2.4. Додаткові джерела мусульманського права .............................
ДЖИХАД — “СВЯЩЕННА ВІЙНА” МУСУЛЬМАН .................
3.1
МУСУЛЬМАНСЬКЕ ПРАВО В СУЧАСНОМУ СВІТІ ..............
ВИСНОВОК .........................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .........................................
6. Давід Р., Жофре-Спінозі К. Основні правові системи сучасності. — М., 1998.
7. Єремєєв Д. Є. Іслам: стиль мислення і життя. — М., 1990.
8. Жданов Н. В., Ігнатенко А. А. Іслам на порозі ХХІ ст. — М., 1989.
9. Журавський А. В.
Християнство і іслам:
10. Із історії суфізму. — Ташкент, 1991.
11. Іонова А. І. Та ін. Сучасний іслам, людина і суспільство. — М., 1991.
12. Іслам: короткий довідник. — М., 1985.
13. Іслам: словник атеїста. — М., 1988.
14. Ігнатенко А. А. Халіфи без халіфату. — М., 1988.
15. Копейчиков В. В. Теорія держави і права. — Харків, 2001.
16. Коран. — М., 1990.
17. Массе Л. “Іслам” (переклад з французької). — М., 1962.
18. Мусульманські країни: релігія та політика (70-80-ті рр.). — М., 1991.
19. Мухаммедів іслам. — Єреван, 1960.
20. Панова Ф.Ф. та ін. Життя Мухаммеда. — М., 1990.
21. Піотровський М.Б. Коранічні притчі. — М., 1991.
22. Популярна юридична енциклопедія. — К., 2002.
23. Релігія і секуляризм на Сході. — М., 1993.
24. Скакун О.Ф. Теорія держави та права. — Харків, 2001.
25. Савичева О.М. Арабський
халіфат. Виникнення і розповсю
26. Садагдар М. І. Основи мусульманського права. — М., 1968.
27. Соккіяйнен Л. Р. Мусульманське право: питання теорії і практики. — М., 1987.
28. Степанянц М. Т. Філософські аспекти суфізму. — М., 1987.
29. Ткаченко В. Д. Загальна теорія держави і права. — Харків, 2002.
30. Трименгем Д. С. Суфійські ордени в ісламі. — М., 1989.
31. Шарль Р. Мусульманське право. — М., 1959.
1 Скакун О.Ф. Теорія держави і права, — Харків, 2001.
2 Один автор вправі був сказати: “Там, де перестали використовувати мусульманське право, іслам більше не існує”.
3 Бублик С.А. Релігієзнавство. — К., 1998.
4 Садагдар М.І. Основи мусульманського права. — М., 1968.
5 Скакун О.Ф. Теорія держави і права, — Харків, 2001.
6 Шаріат (араб.шаріа — “шлях прямування” або “правильний шлях до мети”) — сукупність обов’язкових приписань Аллаха, переданих через пророка Мухаммеда, втілених головним чином у корані та суні, які визначають спосіб мислення і поведінки мусульманина. Шаріат виступає як всеосяжна система соціального регулювання, що охоплює різні категорії норм — не лише правові, але й релігійні, моральні, побутові, дотримання яких означає ведення праведного, бажаного Аллаху життя, яке приводить мусульманина до раю. Всі ці норми — зобов’язання, покладені на мусульманина, а не прав, які він може мати.
7 Відоме порівняння з відомою формулою Ульпіана: Jurisprudentia est divinarum atque humanarum rerum notitia: justi atque injusti scientia.
8 Давір Р., Жофре-Спінозі К. Основні правові системи сучасності. — М., 1998.
9 Скакун О.Ф. Теорія держави і права, — Харків, 2001.
10 Скакун О.Ф. Теорія держави і права, — Харків, 2001.
11 Копейчіков В.В. Теорія держави і права, — К., 2002.
12 Бублик С.А. Релігієзнавство. — К., 1998.
13 Копейчіков В.В. Теорія держави і права, — К., 2002.
14 Факіх (від араб.факіфа — розуміти, знати) — знавець фіксу — мусульманського права.
15 Муджтахід — найавторитетніший законознавець (факіхі), який має право самостійно виносити судження (іджтихаді) з правових і релігійних питань.
16 На відміну від сунітської доктрини шиїтська правова думка активно відстоювала волю іджтіхаду, додання юридичного характеру загальним положенням — орієнтирам к</sp