Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Июня 2013 в 16:42, контрольная работа
Англійська політична економія початку XIX ст. характеризувалась відносною сталістю поглядів, використанням абстрактних методів досліджень. Однак саме тоді завершується промисловий переворот і ряд нових проблем, що стають його наслідком, потребують теоретичного пояснення.
Водночас полеміка з основних теоретичних питань політичної економії, що постійно велася між представниками класичної школи, мала своїм наслідком посилення уваги до економічних досліджень. Навколо Рікардо групувались найкваліфікованіші тогочасні економісти, що визнавали існування рікардіанської системи, але одні коментували її, деталізували та намагались уточнити окремі положення, а інші піддавали критиці окремі її сторони.
Фіктивний капітал – це цінні папери, що приносять дохід.
Основний капітал – капітал, інвестований у засоби праці та інші довготермінові активи підприємства.
Оборотний капітал – капітал, інвестований у предмети праці та інші короткострокові активи підприємства.
Фізичне знос капіталу – втрата засобами праці фізичних властивостей і вартості внаслідок їхньої експлуатації та природного впливу.
Моральне знос капіталу – старіння засобів праці під впливом науково-технічного прогресу і відповідно втрата ними вартості.
Амортизація – 1) процес поступового перенесення вартості основного капіталу на новостворену продукцію в міру його зношування; 2) процес відновлення вартості основного капіталу за рахунок цільового нагромадження грошових засобів.
Безробіття – соціально-економічне явище, пов'язане з перевищенням пропозиції робочої сили над попитом на неї, стан незайнятості частини економічно активного населення.
Структурне безробіття – незайнятість економічно активного населення, спричинена змінами попиту на окремі професії в процесі структурних зрушень в економіці й територіальних диспропорцій у попиті та пропозиції робочої сили.
Циклічне безробіття – незайнятість економічно активного населення, зумовлена спадами ділової активності в умовах циклічних коливань; виникає в результаті зниження сукупного попиту на працю внаслідок зменшення сукупного попиту на продукцію та негнучкості заробітної плати в бік її зниження.
Природний рівень безробіття – рівень безробіття за умов повної зайнятості; сума рівнів фрикційного і структурного безробіття.
Державне регулювання економіки – система дієвих заходів (форм, методів та інструментів) законодавчого, виконавчого й судового характеру, спрямованих на розвиток національної економіки і реалізацію соціально-економічних цілей суспільства.
Державний сектор економіки – комплекс господарських об'єктів, які повністю або частково перебувають у власності (підпорядкуванні) центральних або місцевих органів державної влади і використовуються державою для виконання економічних, соціально-культурних та політичних функцій.
Непрямі методи Держ. Рерул. — опосередкований вплив держави на діяльність суб'єктів економіки за допомогою економічних і правових методів.
Ринкова економіка – економіка, яка проблеми своєї організації вирішує за допомогою ринкового механізму. За Р. е. фірми, які прагнуть максимізувати прибуток, купують фактори виробництва і забезпечують за їх допомогою пропозицію товарів на ринку, а родини та індивіди, виходячи із своїх факторних доходів, - попит на них. Ціни і кількість товарів визначаються на ринку.
Монополістична конкуренція – ринкова структура, що передбачає продаж дещо диференційованих продуктів великою кількістю малих виробників, а також легке входження на ринок.
Економічний прибуток – різниця між повним виторгом фірми та явними і неявними витратами виробництва, враховуючи альтернативну вартість.
Класична ситуація – це період в економ. науці коли серед її представників досягається значний ступінь згоди, що до основної моделі постановки дослідження і вирішення наукових проблем (парадигма). Автор Йозеф Щумпетер виділив три класичні ситуації.
Фрикційне безробіття – безробіття, що виникає у наслідок зміни місця роботи.
Информация о работе Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки