Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

ВИСНОВОК

На сам кінець, я вважаю, що можна зробити короткі висновки по даній темі курсової роботи.

У рамках цієї роботи здійснено комплексне висвітлення та аналіз підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, виявлено  проблеми трудових правовідносин, які стосуються розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця.

У законодавстві про працю встановлено вичерпний перелік підстав розірвання трудового договору з метою охорони трудових прав громадян. З цію ж метою вони є чітко визначеними в Кодексі законів про працю. Звільнення працівників з ініціативи роботодавця окрімі цих підстав, не допускається. Розірвання трудового договору стосується лише випадків припинення трудового договору з ініціативи будь-якої з його сторін, або з ініціативи спеціально уповаженої на це законом особи.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу визначені в законі. Вони поділяються на загальні (ст. 40 КЗпП) та додаткові (ст. 41 КЗпП).

Загальними вважають такі підстави, що поширюються на всіх працівників підприємств, незалежно від форм власності і галузі народного господарства . До них віднесені зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників; виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи; систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні; поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.                                                           

   Наявність підстави для розірвання трудового договору дає роботодавцеві право на розірвання трудового договору, але не зобов'язує це робити, оскільки, ця норма  не має імперативного характеру. У кожному окремому випадку питання щодо застосування  таких підстав вирішує роботодавець з урахуванням усіх обставин і з обов'язковим додержанням установленого порядку розірвання трудового договору.

     Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу застосовуються лише щодо окремих категорій працівників, а саме: керівників підприємств (філіалів, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів), їх заступників, головних бухгалтерів підприємств, їх заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків; винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу; вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи. Це зумовлено особливим характером їх трудової діяльності, що пов`язано  з підвищенною відповідальністю й суспільною значущістю трудової функції таких працівників. 

У разі вирішення питання про підставу розірвання трудового договору за наявності і загальних і додаткових підстав безперечно має бути застосовано додаткову, що зумовлено функціональним призначенням цих підстав у системі підстав припинення трудового договору. Встановлення в законодавстві  їх окремою статтею сприяє забеспеченню законності в регулюванні трудових відносин і встановленні юридичних гарантій при розірванні трудового договору на цих підставах.

    Визначення підстав розірвання трудового договору у законодавстві потрібно для більш повного перетворення в життя прав, свобод та обов’язків суб’єктів трудових правовідносин. Звідси, система підстав розірвання трудового договору повинна найбільш повніше відповідати певним формам реалізації прав і свобод та здійсненню обов’язків.

    Таким чином, дослідження особливостей правового регулювання порядку та умов розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця  набуває особливого значення.  

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.      Конституція України. Закон України "Про державний Гімн України" – К.: Видавничий дім "Скіф", 2007. – 48 с.

2.      Кодекс законів про працю України. – Х.: ТОВ "Одіссей", 2011. – 104 с.

3.      Про практику розгляду судами трудових спорів. – Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. – Законодавство України про працю. Збірник нормативних актів у трьох книгах. – Книга 3. – К., 1999, с. 568 – 580

4.      Конвенція МОП № 158 ( 1982 р.) Про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця // ВВР України, 1994, № 23, ст.166

5.      Щодо причин, що можуть стати підставою для звільнення працівника // Міністерство праці та соціальної політики України // Лист № 06/2-4/1 від 01.06.1999 // "Юридичний вісник України", N 32, 12 - 18 серпня 1999 р.

6.      Болотіна Н.Б. Трудове право України: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 375 с.

7.      Вишновецька С.В. Строки в трудовому праві. – Чернівці: Рута, 1996. – 208 с.

8.      Гирич О.Г. Трудове право: Курс лекцій: Для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вілбор, 1999. – 208 с.

9.      Грузінова Л. П., Короткін В. Г. Трудове право України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: МАУП, 2003. - Ч. 2. - 2003. - 136 с.

10.   Жарков Г.М. Трудове право України. Підручник. – К.: Ленвіт, 2007. – 428 с.

11.   Карлицький С.М. Трудове право України: Навч. посіб. – Вид. 2-е перероб. – К.: Прецедент, 2006. - 210 с.

12.   Карпенко Д.О. Трудове право України: Курс лекцій. – К.: МАУП, 1999. – 192 с.

13.   Карпенко Д.О. Основи трудового права: Навч. посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 656 с.

14.   Кисіль Людмила Євгенівна. Керівник підприємства: компетенція та адміністративна відповідальність / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 1998. — 81с.

15.   Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар. / Авт.кол.: — Харків: Консум, 2003. — 832 с.

16.   Короткін В.Г. Трудове право: прийняття на роботу і звільнення: Навч. – метод. Розробка. – 2-ге вид., перероб. – К.: МАУП, 2000. – 88 с.

17.   Основи трудового права України: Курс лекцій / За ред. доктора юридичних наук, професора П. Д. Пилипенка. - 3-тє вид., виправл. і доп. - Львів: «Магнолія плюс», 2004. - 238 с.

18.   Павлик П.М. Трудове право України: Навч. посіб. Для дистанційного навчання / За наук. ред. Н.Р.Малишевої. – К.: Університет "Україна", 2006. – 466 с.

19.   Право на працю: знай та захищай. – Острог: Видавництво національного університету "Острозька академія", 2006. – 136 с.

20.   Прокопенко В.І. Порядок прийняття і звільнення з роботи: закон і практика. – К.: Юмана, 1996. – 176 с.

21.   Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. Видання друге, стереотипне. – Х.: Консум, 2000. – 480 с.

22.   Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, 3. Я. Козак та ін.; За ред. П. Д. Пилипенка. — 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. — 544 с.

23.   Трудові спори: законодавство, коментар, судова практика / Упорядники: В.А.Скоробагатько, М.І.Федишин. – К.: Істина, 2000. – 432 с.

24.   Андрушко А., Андрушко А.В. Огляд судової практики вирішення трудових спорів при звільненні працівників за п.1 ст.40 КЗпП України // Право України. - 2007. - № 11. - ст. 85-89.

25.   Заржицький О., Козаков О. До питання про визнання особи непрацездатною // Право України. - 2006. - № 5. - ст. 97-100.

26.   Іоннікова. І. Правові гарантії при вивільненні працівників: шлях до вдосконалення  // Право України. - 2007. - № 2. - ст. 73-77.

27.   Реус О. Особливості припинення трудових правовідносин з неповнолітніми // Право України. - 2001. - № 8. - ст. 78-79.

28.   Угрюмова Г. Звільнення працівника за п.7 ст.40 КЗпП України: проблеми правового регулювання // Право України. - 2005. - № 12. - ст. 62-64.

ЗАТВЕРДЖЕНО:

                                                                                           Науковий керівник

                                                                                           Амелічева Л.П.                                                                                     

«   » _____________2011 р.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН виконання курсової роботи

Тіктінської Ганни Володимирівни, студентки 3 курсу, групи В,

денного відділення, спеціальності "Правознавство"

на тему: «Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця»