Шпаргалка по "Финансам"

1.Предмет науки  про фінанси. Суб’єкти і об’єкти  фінансових відносин.

Фінанси як наука відноситься  до числа екон. наук. Фінанси – це екон. наука, яка вивчає ту сферу екон. відносин, яка пов’яз. з розподілом і перерозподілом вартості сусп. продукту створеного в сфері в-ва. Виникнення і функціонування фінансів є стадія розподілу. На цій стадії створена вартість сусп. продукту розподіляється за цільовим призначенням грош. коштів між суб’єктами господарювання та д-вою.Фінанси як екон. категорія мають такі ознаки: це не гроші, але неодмінно мають грош. хар-р; фін. відносини мають розподільчий хар-р; рез-том фін. відносин є створ. фін. фондів; фін. відносини мають сусп. характер. Предметом науки про фінанси є фін. відносини, які виникають на всіх рівнях господарювання. А саме:

 1.загальнодерж.-макрорівень– фін. відносини виникають в процесі формування та викор-ня д-вою загальнодерж. централізованих грош. фондів: бюджет і спец. фонди (пенсійний, соц. страх тощо).

2.регіональний –рівень амін.-терит. одиниць (місцеві органи) – виникають в процесі формування та викор-ня регіональних фондів: місцеві бюджети всіх рівнів та спец. позабюджетні фонди.

3.мікрорівень – рівень суб’єктів господарювання – виникають в процесі викор-ня та формування ДФР, тих що створені на рівні п-ва. (амортизаційний Ф, Ф розвитку п-ва, Ф матер. заохочення тощо).

4.міжнар. рівень – міжнар. суб’єкти госп-ня, фін. інститути – виникають в процесі формування та використання ЦФР на світовому рівні: перерозподільно-обмінні відносини.

У фінансових відносинах виділяють такі об’єкти як:

1. національне  багатство – це вартість нагромаджених у країні матеріальних цінностей та залучених у ви-во природних ресурсів. А саме це основні засоби, матеріальні ресурси, страхові запаси, золотий запас, валютний запас, природні ресурси.

2.ВВП – додана вартість, вироблена у країні виробниками товарів, послуг у поточному році. Суб’єктами фінансових відносин виступають підприємці, робітники і службовці, держава.

2. Іст перед  вин фін.зв`яз розв фін, держ  і тов-грош відн.

Фінанси походять від латинського  фінансіа –обов”язкова сплата грошей, з”явився в 14 ст.

В 14-15 ст. мав значення закінчення розрахунку платежу. Пізніше набув  міжнародного розповсюдження і змінив значення “завершення розрахунків  між населенням, суб’єктами господарювання і державою. Істор. характер фінансів полягає в тому, що виникнення фінансів пов’язане із 2 сусп.-екон. передумовами:

1.виникнення держави,  розвиток державності. 2.розвиток  товарно-грош. відносин. Виникнення  держави призводить до об’єктивної  необх-ті розподілу і перерозподілу  створеного сусп. продукту.

На ранніх стадіях створення держави задоволення загальнодерж. потреб здійснюється за допомогою податків – зборів в натуральній формі, що не є фін. відносинами. Це є натуральний розподіл сусп. продукту. Фін. відносини виникають з розв. товарно-грош. відносин, коли натуральні податки почали сплачуватись грошима.

Виникнення і розв. грош. відносин дає можливість здійснювати  вартісний розподіл суспільного  продукту шляхом формування відповідних  грошових фондів. Можна виділити період виникнення фінансів взагалі та виникнення держ. фінансів. Початком фінансових відносин є створення додаткового продукту в сфері виробництва і його послідуючий розподіл. Через первинний розподіл забезпечується відтворення використаних в процесі виробництва засобів виробництва та робочої сили. Державні фінанси виникають в період вторинного розподілу і перерозподілу суспільного продукту. При цьому частина додаткового продукту вилучається державою через податки, збори, відрахування для забезпечення загальнодержавних потреб суспільства. З цією метою на загальнодержавному рівні  формується бюджет. Поступово крім бюджету створюються інші спеціальні фонди.

Фінанси як історична категорія  розвивалися як кількісно так  і якісно. На початковому етапі  свого розвитку державні фінанси  включають лише бюджет, потім спец. фонди. Якісний розвиток фінансів –  це виникнення нових форм фінансових відносин, з’являються нові податки  і платежі, відносини з приводу  купівлі-продажу цінних паперів, формування СП, статутного Ф, страхових компаній тощо. Т.ч. передумовою виникнення фінансів є наявність товарного виробництва, товарно-грошових відносин, суспільного  поділу праці, дії економічних законів  і категорій та держави.

3. Фін як об’єкт екон катег. Озн фін та їх зв’яз з ін катег.

Фінанси як об’єктивно-економічна категорія – це грошові відносини, які виникають в процесі розподілу і перерозподілу вартості ВВП та частини національного багатства у зв’язку з формуванням грошових доходів та накопичень (спец. Ф) у суб’єктів господарювання і держави з метою їх використання на розширене відтворення виробництва і задоволення інших суспільних потреб.

Основні ознаки фінансів:

1. фінанси – це грошово-вартісні  відносини. Обов’язковою умовою існування фінансів є наявність грошей, але гроші не є фінанси. Самі по собі гроші не визначають суті фінансів, їх внутрішнього змісту і суспільного призначення. Фінансові відносини – це частина грошових відносин, але їх сфера вужча за грошові відносини. Грошові відносини існують у 4 сферах виробництва. Об’єктивною основою фінансових відносин є такі функції грошей: 1.гроші як засіб платежу (з/п, пенсії тощо) 2.гроші як засіб нагромадження, створення Фондів. 2.фінанси – це розподільчі відносини, а отже категорія розподілу. В процесу розподілу формуються цільові грошові фонди (централізовані та децентралізовані).

3. матеріальною основою фінансів – є фінансові ресурси, які формуються у суб’єктів господарювання та держави.  Потенційно фінансові ресурси створюються на стадії виробництва, коли створюється нова вартість і стара вартість переноситься на новостворений продукт (ОФ та обігові кошти).

Реальне формування фінансових ресурсів починається тільки на стадії розподілу, коли вартість реалізована  і у складі виручки від реалізації виділяють конкретні форми реалізованої вартості (собівартість, податки, прибуток, податок з прибутку, чистий прибуток та спец. фонди). Т.ч. фінанси це не гроші; гроші – це еквівалент за допомогою  якого вимірюються затрати праці виробників, а фінанси – це економічний інструмент розподілу та перерозподілу ВВП та НД, а також знаряддя контролю за формуванням та використанням фінансових ресурсів. Фінанси мають як видиму так і приховану форму прояву.

1. ціна та фінанси – зв’язок в тому, що ціна – це грошовий вираз створеної у виробництві вартості суспільного продукту і вона визначає пропорції майбутнього вартісного розподілу у відповідності з потребами виробництва.

2.з/п  і фінанси – функціонування з/п можна розглядати як двосторонній рух вартості. За допомогою фінансів формуються фонди загального призначення. В той час з/п виплачується окремому суб’єктові і використовується для задоволення власних потреб. Це з/п, що залишається після утримання податків. Та з/п, що надходить до держави, використовується для задоволення суспільних потреб.

3. фінанси і кредит. Відмінності.

1.кредит функціонує на  поворотній основі, він завжди  платний і виділяється тільки  від матеріального або фінансового  забезпечення.

2.фінансове забезпечення  – забезпечення цінними паперами. Кредитні відносини виникають  лише на стадії перерозподілу  вартості з переміщенням грошових  коштів між суб’єктами розподільчого  процесу.

4. Фінансові категорії.

Категорії фінансової науки, які в абстрактній теоретичній  формі характеризують важливі сторони  фінансово- економічної діяльності. До Ф. к. належать: податки, державний  кредит, державні доходи, державні витрати, бюджет. Вони відображають стійкі причинно-слідственні  зв'язки і залежності, які складають  зміст об'єктивних економічних законів. Податки являють собою обов'язкові платежі юридичних і фізичних осіб до бюджету. Податок — це плата суспільства за виконання державою її функцій, це відрахування частини вартості валового внутрішнього продукту (ВВП) на загальносуспільні потреби, без задоволення яких сучасне суспільство існувати не може. Державний кредит — грошові відносини, що виникають у дер- жави із юридичними та фізичними особами у зв'язку із мобілізацією тимчасово вільних грошових коштів у розпорядження органів державної влади, які призначені для фінансування державних витрат; форма вторинного перерозподілу валового внутрішнього продукту. Д.к. має строк повернення і ціну в формі процентів. Буває внутрішнім і зовнішнім. Бюджет — розпис грошових доходів і витрат держави, план утворення і використання фінансових ресурсів держави та її складових одиниць, який забезпечує можливість виконання відповідними органами державної влади і місцевого самоврядування покладених на них функцій. Доходи Державного бюджету України – це частина доходів держави, яка використовується для фінансування виконання органами державної влади загальнодержавних функцій, які визначені Конституцією України. Державні витрати- це відносини власності (привласнення) між державою та юридичними і фізичними особами в процесі розподілу і споживання частини національного доходу.

5. Категорія "ціна" - ек інструмент, завдяки якому вартість ВВП набуває грошового виразу та стає об'єктом розподілу. Вона є вихідною категорією, на якій здійснюється процес розподілу. Вона визначає пропорції розподілу ВВП, але вона не може забезпечити    розподіл    по    суб'єктах    власності функціонального відокремлення різних частин вартості. Ціна та фінанси функціонують по взаємодії. Ціна - основа фін методу розподілу вартості. Відносна самостійність фін методу розподілу веде до того, шо кінцева ст-ра ВВП після розподілу відрізняється від ст-ри, що склалася за допомогою ціни. Категорія "3П" - необхідна для формування доходів конкретних робітників. Вона є складовою частиною загальної сис-ми розподілу. Вона функціонує разом з фінансами і створює умови для наступного задоволення потреб. На відміну від фінансів, 3/П пов'язана з грошовими потоками, що надходять у власність відповідних осіб і вик-ся для задоволення особистих потреб. Фін ресурси знаходяться у розпорядженні суб'єктів госп-ня і дер-ви і використов-ся для задоволення сусп. потреб. Категорія "кредит" - приймає участь у розподілі ВВП, має свої особливості: існує на основі повернення; кредитні ресурси відображають переважний рух в часі від кредитора до позичальника і навпаки, а фін ресурси мають односторонній рух вартості; кредитний розподіл пов'язаний з рухом грошових коштів між суб'єктами. Фін розподіл здійснюється як між суб'єктами так і в їх межах по цільовому призначенню; кредитні ресурси формуються в процесі перерозподілу за рахунок тимчасово вільних грошових коштів, а фін - на стадії розподілу ВВП; кредитні ресурси надаються на відповідний термін на умовах платності. Фін ресурси надаються безкоштовно, без умови їх повернення; кредит має більш тісний зв'язок з грошовим обігом. За його допомогою задовольняються потреби в платіжних засобах та здійснюється регулювання грошової маси. Фін та кредитні ресурси вик-ся комплексно: якщо не достатньо фін ресурсів вик-ся кредитні ресурси.

5.Особливості  фінансових категорій на макро-  і мікрорівнях.

Фінансові категорії (ФК) - категорії фін науки, які в абстрактній теор формі характеризують важливі сторони фін- ек діяльності. Виділяють 2 рівні ФК: макро- та мікрорівень. Макрорівень: суб’єкти: держава; категорії: податки, податковий прибуток, держ кредит, держ борг, емісійний дохід, держ доходи, держ видатки, бюджет, держ фінанси. Мікрорівень: суб’єкти: під-ва, організації, домогосп-ва; категорії:  акція, акціонерний капітал, облігація, запозичений капітал, фундаментальний капітал, інвестиції, прибуток, децентралізов фонди. ФК відображають стійкі причинно-наслідкові зв'язки і залежності, які складають зміст об'єктивних ек законів. Треба зазначити, що на мікрорівні завершальною стадією кругообігу коштів під-ва є одержання виручки. Грошові операції, що відбуваються в процесі розподілу виручки і прибутку під-ва, а отже, і опосередковані рухом грошей відносини, в які вступає під-во з державою, банками, страховими  компаніями, партнерами по бізнесу, працівниками підприємства, і є фінансовими. Загальним результатом обігу коштів на макрорівні є одержання ВВП і нац доходу. Вартісний розподіл ВВП і нац доходу відбувається за структурними підрозділами ек системи, за комплексами, галузями, територією  країни, суб'єктами господарювання, а грош відносини, що виникають з цього приводу, доповнені відносинами в процесі передачі та використ коштів, найчастіше супроводж рухом фондів коштів.

6.Функції фінансів, їх зв’язок. Дискусійні питання  щодо функцій фінансів.

Функції фінансів відображають форми проявлення фінансів і призначення  в суспільстві, їх роль у народному  господарстві. Фінанси виконують  дві основні функції: розподільчу та контрольну. При цьому розподільна функція підрозділяється на дві підфункції: перша пов'язана зі створенням грошових доходів та грошових фондів (регулююча); друга пов'язана з використанням грошових доходів та грошових фондів (стимулююча).Розподільча: суть: фінанси виступають інструментом розподілу та перерозподілу ВВП. Механізм дії розподільної функції фінансів пов'язаний зі схемою розподілу ВВП і включає в себе кілька стадій: 1) первинний розподіл - розподіл заново створ вартості й формув первинних доходів суб'єктів, зайнятих у створенні ВВП; 2) вторинний розподіл - другий етап перерозподілу в частині формування первин доходів фіз осіб, які зайняті в бюджетній сфері. За допомогою розподільної функції здійснюються відшкодув вартості засобів вир-ва, що витрачалися, та створення первинних доходів.

Контрольна функція пронизує всю фінансову діяльність держави, її установ, підприємств, організацій, населення. Суть контрольної функції полягає в тому, що фінанси виступають інструментом контролю за формуванням і використанням доходів суб'єктів обмінно-розподільних відносин. У залежності від суб'єктів, які здійснюють фінансовий контроль, розрізняють: держ; внутр, суп, не залеж та відомчий контроль.Також снують другорядні функції, які теж показують, яким чином реалізується суспільне призначення фінансів. Ф-я ефективності припускає встановлення державою таких податків та пільг, які регулюють грош обіг і систему кредитування, сприяє пожвавленню ділової активності, раціональн використанню ресурсів. Ф-я стабільності - спрямованість фін і кред політики на уникнення надмірних спадів та "перегрівів" в економіці. Ф-я формування та використання грошових фондів пов'язана із матер змістом фін відносин, які мають грош вираження, з процесами мобілізації коштів до грош фондів різних рівнів та використ цих коштів на задоволення сусп потреб. 

7.Суспільне призначення  фінансів та їх об’єктивна  необхідність.

Фінанси - сукупність ек відносин, пов'язаних з обміном, розподілом і перерозподілом у грошовій формі вартості ВВП, а в певних умовах і нац багатства з метою формування фін ресурсів у суб’єктів господарювання і держави і їх використання на розширене відтворення та задовол суп потреб та інтересів. Без фінансів неможливо забезпечити індив і сусп кругообіг виробн фондів на розширеній основі регулювати галуз і терит структуру економіки, стимулювати підвищ ефективності вир-ва задовільнити інші потреби суп-ва. Слід пам'ятати, що фінанси відіграють важливу роль і в розвитку соц сфери. Від розмірів, порядку формування та використання різних централізованих і децентралізованих грошових фондів значною мірою залежить соціальний розвиток країни.  Фінанси об'єктивно необхідні, так як зумовлені потребами сусп розвитку. Їх функціонування дозволяє сформувати у розпорядженні господарюючих суб'єктів і держави необхідні фін ресурси. Роль фінансів: 1)забезп розподіл ВВП і фін потреби юр і фіз осіб; 2) забезп кругообіг фін ресурсів і тим самим забезп відтворювання процесу; 3)забезп перерозподіл ресурсів між терит, галузями, регіонами, окремими фізи і юр особами; 4) впливають на інтереси суб’єкти розподільчих відносин; 5) відіграють провідну роль в системі ек методів впливу на виробництво; 6) утворюють систему фін показників; 7) забезп всеохоплюючий контроль за сусп вир-вом.