Стимулювання праці та шляхи покращення його ефективності

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………....……

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТИМУЛЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ ТА НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ….......

1.1 Персонал та його ефективне використання……….…………….....…………..

1.2 Методи мотивації та стимулювання ……………………………..…...….........

1.3 Зарубіжний  та вітчизняний досвід використання прийомів стимулювання…………...……...............................................................................

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПЕРСОНАЛУ ТОВ «САМАРСЬКА АГРОПРОМИСЛОВА ГРУПА»…….……………………..…..

2.1 Аналіз комерційно-господарської діяльності ТОВ «Самарська агропромислова група» як суб’єкта дослідження……………………………….

2.2 Загальна оцінка наявності та структури персоналу ТОВ «Самарська агропромислова група»…….....….….……………………………………………….

2.3 Аналіз  ефективності використання персоналу  ТОВ «Самарська агропромислова  група»……………………………………………………………….

2.4 Економетричне моделювання впливу середньорічної премії одного робітника ПВП на продуктивність праці………………………………………

РОЗДІЛ 3 ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ТОВ «САМАРСЬКА АГРОПРОМИСЛОВА ГРУПА»…………

3.1 Виявлення слабких сторін мотиваційної політики підприємства та шляхи покращення мотиваційної активності працівників ………………….....................

3.2 Вдосконалення соціально-психологічних факторів та пропозиції щодо покращення нематеріального стимулювання на ТОВ «Самарська агропромислова група»

3.3 Рекомендації  та пропозиції щодо подальшого вдосконалення системи матеріального стимулювання працівників на ТОВ «Самарська агропромислова група» ………………………….

3.4 Розробка нових форм  преміального стимулювання та їх економічна ефективність для  ТОВ «Самарська агропромислова група»

…………………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТОВ «САМАРСЬКА АГРОПРОМИСЛОВА ГРУПА»………………………………………………………………………………..

4.1. Нормативно-правове  забезпечення охорони праці……………………………

4.2. Управління  охороною праці на ТОВ «Самарська  агропромислова група»…..

4.3. Аналіз умов праці  на ТОВ «Самарська агропромислова  група»……………

4.4. Розробка  заходів з охорони праці……………………………………………..

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ.…………………………….…………..……..…

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…….………………..……..……...........

ДОДАТОК А……………………………………………………………………….

ДОДАТОК Б…………………………………………………………………..……

ДОДАТОК В………………………………………………………………..………

ДОДАТОК Г………………………………………………………………………...

ДОДАТОК Д...…………………………………………………………….………..

 

ВСТУП

 

Побудова в Україні цивілізованої ринкової економіки не є самоціллю, а засобом розв’язання нелегкої задачі – задачі ефективної мотивації, забезпечення процесів, прийомів і методів, які спонукають людей до досягнення їх власних цілей і цілей організації. Це нелегка проблема, особливо якщо в країні постійно змінюється не тільки економічна але й політична ситуація. У цей період керівному складу підприємства потрібно бути особливо уважними до вибору методів роботи з персоналом. Якраз тому мотивація і стимулювання праці є досить актуальною проблемою.

В умовах ринкових відносин, одним із факторів успішності підприємств є ефективне використання ресурсів. Найважливішим ресурсом, який забезпечує конкурентоспроможність підприємств, виступає людський потенціал. Бажання підвищити обсяги виробництва і конкурентоспроможність продукції, спонукати робітників на пошук нових, більш ефективних рішень, примушує керівництво підприємств створити ефективні заходи мотивації і стимулювання праці.

Основною умовою ефективного управління підприємством є використання наявних ресурсів для досягнення оптимального результату. На сьогодні, персонал підприємства розглядається як один із найважливіших ресурсів, тому на особливу увагу заслуговує процес формування ефективної системи використання виробничого персоналу.

Одним із головних напрямків забезпечення активізації цього процесу, є вдосконалення діючої системи мотивації. Оскільки існує пряма залежність між ефективністю праці персоналу і його мотивацією, управління цією залежністю має стратегічне значення для підприємства. В загальному розумінні мотив виступає як рушійна сила, спонукання до дії. Як інструмент управління, мотивація – це процес стимулювання працівників до здійснення ефективної діяльності для реалізації завдань і досягнення мети підприємства. Існує багато систем мотивації персоналу, але на підприємствах застосовуються лише окремі елементи цих систем, які потребують удосконалення. Також трудову мотивацію слід розглядати як сукупність зовнішніх та зовнішніх рушійних сил, які спонукаючи співробітників до дії, задають межі й форми їхньої діяльності, надають цій діяльності орієнтування на досягнення сформованих цілей і стимулюють її.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми ефективного використання персоналу підприємств вивчали такі вітчизняні та зарубіжні Молодіжний науковий вісник УАБС НБУ, Серія: Економічні науки, №4/2013 527 науковці як М.Д. Виноградський, А.М. Колот, В.М. Петюха, О.І. Синицька, З.Є. Шершньова, Г.В. Щокін. Дж. Аткінсон, В. Врум, Ф. Герцберг, К. Левін, А. Маслоу, А. Сміт та інші, які зайняли вагоме місце у дослідженні питання мотивації та стимулювання. В роботах Д. Аткінсона, Є. Бельтюкова, В. Ковальова, С. Мочерного, М. Чумаченко та інших розглядаються різні аспекти даної проблеми. В Україні особливо цікавими, на наш погляд є роботи доктора економічних наук, професора, академіка Мартиненко М.М. В його наукових поглядах поєднуються теоретичні основи управління і методи практичного їх використання в діяльності організації [1].  Однак у більшості наукових розвідок різняться визначення поняття мотивації та стимулювання, а також можна відзначити, що не досить велика увага приділена висвітленню цієї проблеми на сучасному етапі. Проте, незважаючи на достатню наявність авторитетних наукових робіт, питання мотивації і стимулювання праці, особливо в умовах економічної нестабільності комплексно не досліджено.

Об'єктом дослідження є стимулювання персоналу на ТОВ «Самарська агропромислова група». 

Предметом дослідження є підходи до стимулювання персоналу підприємства з метою підвищення економічної ефективності його діяльності. 

Метою даної дипломної роботи є теоретичне обґрунтування і розробка рекомендацій щодо вдосконалення системи стимулювання персоналу на ТОВ «Самарська агропромислова група».

Поставлена ​​мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов'язаних завдань: 

• вивчити теоретичні основи функціонування ринку праці; 
• розглянути особливості функціонування підприємства як комплексної системи; 
• дослідити методичні підходи до організації стимулювання персоналу підприємства; 
• проаналізувати існуючу методику стимулювання праці на ТОВ «Самарська агропромислова група»; 
• розробити рекомендації щодо вдосконалення стимулювання праці на ТОВ «Самарська агропромислова група». 

У дослідженні застосовані логіко-діалектичний метод пізнання, методи системного аналізу, абстракції, синтетичних оцінок, визначення кореляційних зв'язків між економічними явищами і процесами, метод багатомірного статистичного аналізу, групувань, вибірок тощо. 

В якості інформаційної бази дипломної роботи використані законодавчі документи, монографії російських і зарубіжних авторів, підручники, навчальні посібники, а також бухгалтерська звітність та інші документи ТОВ «Самарська агропромислова група».

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані для розробки нових системи стимулювання персоналу не тільки на ТОВ «Самарська агропромислова група», а й на аналогічних підприємствах. 

Структура та обсяг роботи. Дипломна робота складається із вступу,  4 розділів, висновків і пропозицій. Робота викладена на ____ сторінках, містить ___  таблиць, ___ рисунків, _____ сторінок додатків. Список використаних джерел містить ______ найменувань.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТИМУЛЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ ТА НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ

 

1.1 Персонал та його ефективне використання

 

«Персонал» походить від лат. personalis, що означає весь особовий склад працівників (включаючи постійних і тимчасових), що перебувають з організацією як юридичною особою у відносинах, що регулюються договором найму. Персонал – основний, постійний штатний склад кваліфікованих працівників, який формується і змінюється під впливом як внутрішніх (характер продукції, технології та організації виробництва), так і зовнішніх (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо) чинників [1].

На сьогодні у вітчизняній науці відсутній однозначний підхід до розуміння економічної категорії «персонал». Наприклад, Бажан І.І. визначає персонал як сукупність постійних працівників, які отримали необхідну підготовку та мають досвід практичної діяльності [2]. Воронкова В.Г дає таке визначення цієї категорії: персонал – це сукупність його працівників, що працюють по найму при наявності трудових взаємовідносин з роботодавцем, оформлених трудовим договором (контрактом) [3]. Єфремов О.Ю. персонал характеризує як деяка кількість людей одного трудового колективу, які мають певні відмінності між собою (посадові, професійні та особистісні) і організованих по загальному задумом керівництва з урахуванням цих відмінностей для вирішення завдань, передбачених статутом організації, фірми, підприємства [4]. Іванілов О.С. визначає персонал підприємства як сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності [5]. Крушельницька О.В. розглядає персонал як основний, постійний штатний склад кваліфікованих працівників, який формується і змінюється під впливом як внутрішніх (характер продукції, технології та організації виробництва), так і зовнішніх (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо) чинників [1]. Макаровська Т.П. вважає що персонал – це сукупність постійних або тимчасових працівників, що отримали необхідну професійну підготовку або мають досвід практичної роботи [6]. Николенко Н.П. визначає категорію персонал як людей зі складним комплексом індивідуальних якостей, серед яких соціально- психологічні відіграють вирішальну роль, це частина економічного та інноваційного простору підприємства, в якому радикальні ринкові перетворення мають не лише цілеспрямовано адсорбуватися (входити у життєве середовище підприємства та адоптуватися до нього), але й приносити очікувані від них результати [7]. Сафронов Н.А. вважає, що персонал (трудовий персонал) підприємства – основний склад кваліфікованих працівників підприємства, фірми, організації [8].

Персонал підприємства можна класифікувати за різними ознаками. Для формування ефективної системи управління персоналом, його класифікують в залежності від участі працівників в основній діяльності підприємства. За цією ознакою персонал поділяється на:

• промислово-виробничий персонал – це працівники, які зайняті

безпосередньо у виробничому процесі і його обслуговують (у тому числі в науково-дослідних підрозділах та лабораторіях, на складах, в охороні, в управлінні підприємством);

• невиробничий персонал – це працівники невиробничої сфери, об’єкти

якої хоч і утримуються на балансі підприємства, але не мають відношення до його основної діяльності (житлово-комунального господарства, дитячих і лікувально-санаторних організацій, які відносяться до цього підприємства).

На сьогодні, поняття «управління персоналом» різними авторами трактуєтьсь по різному

 

 

 

Таблиця 1.1 Визначення поняття «управління персоналом»

 

Автор	. Визначення поняття «управління  персоналом»
Виноградський М.Д.	Управління персоналом – соціально-економічну систему в організації, основними комплексними завданнями та функціями якої є планування, прогнозування, маркетинг персоналу, його розвиток, аналіз засобів мотивації, створення оптимальних умов праці, розробка організаційної структури управління, регулювання трудових відносин, облік персоналу, надання юридичних послуг та розвиток соціальної інфраструктури [9].
Меньшикова М.О.	Управління персоналом – сукупність механізмів, принципів, форм і методів взаємодії при формуванні, розвитку та діяльності персоналу організації, що реалізується як ряд взаємопов’язаних напрямків та видів діяльності [10]
Крушельницька О.В.	Управління персоналом – це цілеспрямована діяльність керівного складу організації на розробку концепції, стратегій кадрової політики і методів управління людськими ресурсами. Це системний, планомірно організований вплив через систему взаємопов’язаних, організаційно економічних і соціальних заходів, спрямованих на створення умов нормального розвитку й використання потенціалу робочої сили на рівні підприємства [1]
Пелих А.С.	Управлення персоналом – це сукупність логічно пов'язаних дій, спрямованих на оптимізацію трудових ресурсів підприємства (персоналу) в аспекті їх діяльності, якісних і кількісних характеристик, з метою раціонального досягнення поставлених перед організацією цілей [11]
Хміль Ф.І.	Управління персоналом – скоординована система заходів щодо формування та ефективного використання сукупного трудового потенціалу працівника у складних організаційних утвореннях ієрархічного типу [12]