Шляхи підвищення продуктивності праці

 

,

 

де t – трудомісткість виробництва продукції;

Ч – чисельність працівників

Q – обсяг виробленої продукції.

Методика обчислення виробітку натурального – це коли обсяг виробництва вимірюється у натуральних показниках.

Трудовий – продукція вимірюється у витратах часу на її виробництво.

Вартісний – обсяг виробництва визначається за показниками валової, товарної, чистої або реалізованої продукції.

Повними називають показники продуктивності праці, при визначенні яких беруться до уваги вироблена продукція і затрати живої праці. Неповні показники є проміжними і розраховуються до одержання продукції. Натуральні показники визначають діленням прямих затрат людино-годин, що виникають у процесі виконання технологічних операцій, на обсяг виробленої продукції. Це — обернені показники продуктивності праці, і їх називають технологічною трудомісткістю продукції. Вони відповідають на питання, скільки витрачено робочого часу на виробництво центнера продукції. Трудомісткість, розрахована за кожним видом продукції, за економічним змістом є найбільш зрозумілим і порівнянним показником продуктивності праці у часі та просторі, а тому широко використовується для зіставлення в динаміці, між підприємствами, регіонами і країнами.

Крім технологічної трудомісткості центнера продукції, доцільно також визначати загальновиробничу трудомісткість центнера продукції, враховуючи не лише прямі затрати живої праці (праці працівників, які безпосередньо зайняті на виробництві відповідної продукції), а й непрямі, пов’язані з управлінською діяльністю виробничих підрозділів підприємства.

Слід розрізняти такі поняття, як трудомісткість центнера продукції і трудомісткість виробництва певного виду продукції. Останній показник визначається діленням загальної кількості відпрацьованих прямих людино-годин на площу посіву культури або на кількість поголів’я тварин, від якого отримана продукція. Розуміння суті цих двох показників є важливим при аналізі результатів виробництва і пошуку резервів подальшого підвищення продуктивності праці. Адже в сільському господарстві нерідкі випадки, коли трудомісткість центнера різних видів продукції приблизно однакова (наприклад, трудомісткість центнера зерна і центнера цукрових буряків), тоді як трудомісткість виробництва таких видів продукції істотно відрізняється.

З метою визначення продуктивності праці по сільському господарству країни, по окремих підприємствах з урахуванням усіх видів сільськогосподарської продукції, що ними виробляється, розраховують вартісні показники — погодинну, денну і річну продуктивність праці — відношенням вартості валової продукції в порівнянних цінах відповідно до відпрацьованих годин, людино-днів і середньорічної кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві. При визначенні погодинної і денної продуктивності праці враховують прямі і непрямі затрати живої праці.

Між річною і погодинною (денною) продуктивністю праці існує тісний взаємозв’язок, який у формалізованому вигляді можна зобразити виразом:

Рп = Чп • Іп,

де Рп — річна продуктивність праці; Чп — погодинна (денна) продуктивність праці; Іп — інтенсивність праці — кількість відпрацьованих одним середньорічним працівником людино-годин (людино-днів) за рік.

Неповні абсолютні показники розраховуються (за окремими культурами) за кожною технологічною операцією (підготовкою ґрунту до посіву, посіву, догляду за посівами, збиранням) діленням затрачених на цій операції людино-годин на площу посіву відповідної культури. У тих тваринницьких галузях, де виробничий цикл займає тривалий період (дорощування і відгодівля великої рогатої худоби і свиней, овець), з метою контролю за витрачанням живої праці обчислюють її затрати на голову тварин за певний календарний період — місяць, квартал, рік.

 

 

 

2.Стан сільськогосподарського  виробництва в аграрних підприємствах Красноградського району

 

2.1. Розміри сільськогосподарських  підприємств і їх спеціалізація

 

Розмір сільськогосподарських підприємств є одним з найважливіших факторів, що впливають на ефективність його господарювання. Тому підприємство повинно мати раціональні розміри, що в сучасних ринкових умовах сприяє підвищенню ефективності виробництва.

На сучасному етапі існує світова тенденція, яка показує, що в розвитку сільськогосподарських підприємств переважає концентрація виробництва. ЇЇ основою є техніко-економічні переваги які має велике виробництва порівняно з дрібним, а саме: більш високий рівень продуктивності праці; менші витрати на одиницю продукції; більші можливості для раціональної організації процесу виробництва, використання техніки, досягнень науки і прогресивної практики; більші можливості для зберігання та реалізації готової продукції. Проте, збільшення розмірів підприємств та їх підрозділів не може бути безмежним адже на певному етапі росту виникає ряд проблем які суттєво впливають на їх діяльність[6].

Для ефективного обґрунтування раціональних розмірів сільськогосподарських підприємств його можна поділити на 3 етапи. На  першому етапі вивчається доцільність фактичних розмірів підприємств та їх структурних підрозділів. Підприємства певного виробничого типу, що знаходяться в окремому регіоні групують за певними ознаками, наприклад, розмірами сільськогосподарських угідь чи ріллі, основних виробничих фондів, поголів'ям худоби в результаті чого виявляють залежність між розмірами підприємств та результатами виробничої діяльності у різних за розмірами групах господарств.

 

Таблиця 2.1.

Розміри аграрних підприємств Красноградського району та їх ресурсозабезпеченість (з розрахунку на одне господарство)

Показники	Роки			2012  р. в % до 2010
	2010	2011	2012
Вартість валової продукції у постійних цінах 2010 р., тис. грн	17349,47	15237,61	15190,62	87,6
в тому числі: рослинництва	7474,43	6423,76	9432,37	126,2
тваринництва	9875,04	8813,85	5758,24	58,3
Площа сільськогосподарських угідь, га	2880,00	2823,08	2473,33	85,9
в тому числі: ріллі	2764,00	2742,31	2406,67	87,1
Середньорічна чисельність працівників, зайнятих в с.-г. виробництві, чол.	74	77	67	89,9
в тому числі: в рослинництві	34	32	28	83,9
в тваринництві	41	46	39	94,9
Обсяг товарної продукції господарства, тис. Грн	5598,64	4778,22	7183,54	128,3
Обсяг товарної продукції сільського господарства, тис. грн	5561,60	4727,77	7101,71	127,7
в тому числі: в рослинництві	4564,59	3811,68	5176,54	113,4
в тваринництві	997,01	916,09	1925,18	193,1
Чиста продукція, тис. грн	1052,97	3276,00	2918,99	277,2
в тому числі: в рослинництві	89,45	2004,54	2534,21	2833,2
в тваринництві	963,52	1271,46	384,78	39,9
Витрати на виробництво с.-г. продукції, тис. Грн	16644,78	16309,33	15498,54	93,1
в тому числі: рослинництва	5598,57	5545,51	8203,49	146,5
тваринництва	11046,21	10763,82	7295,05	66,0
Прибуток (+), збиток (-) в сільськогосподарському виробництві, тис. грн	-118,76	1592,77	1554,29	1308,7
в тому числі: в рослинництві	-422,90	1537,23	1903,78	450,2
в тваринництві	304,14	55,54	-349,50	-114,9
Землезабезпеченість, га	38,88	36,44	37,12	95,5

Порівнюючи показники 2010 і 2012 рр. прийшли до висновку, що вартість валової продукції у 2012 р. зменшилась на 12,4 %; у рослинництві цей показник становив – 126,2 % від рівня 2009 р.; а у тваринництві –58,3 %. Обсяг товарної продукції сільського господарства зріс на 27,7 %, витрати на виробництво с/г продукції знизились на 6,9 %.  Прибуток зріс у 13 разів (на 1208,7 %) порівняно з 2010 р.

На наступному етапі науковці вивчають розміри кращих сільськогосподарських об’єктів та показники ефективності їх виробництва. Ці господарства відбирають з як найкращі за показниками ефективності виробництва. Розміри підприємств  допомагає вивчити дослідження ефективності їх виробництва шляхом аналізу фінансової звітності за ряд останніх років. Вивчаючи краще господарство, звертають увагу також на застосовувані техніку, технологію, організацію виробництва як у цілому по господарству, так і по його господарських підрозділах. Показники кращого підприємства використовують у наступних розрахунках,пов'язаних з визначенням раціональних розмірів господарства на перспективу. При цьому встановлюють раціональні розміри виробничих бригад і ферм для того,щоб за кількома варіантами розміру виробничої бригади чи ферми відшукують той, за яким витрати виробництва, які залежать від виробничого підрозділу,виявляються мінімальними. [7].

На завершальному етапі розрахунків з визначення раціонального розміру сільськогосподарського підприємства на прикладі кращого підприємства певного виробничого типу уточнюють розміри виробничих підрозділів, виробничу та організаційну структуру підприємства з урахуванням спеціалізації, організації земельної території господарства на перспективу

Беручи до уваги всі вищезазначені етапи новостворені сільськогосподарські формування можуть зробити відповідні висновки і створити ту раціональну структуру підприємства яка б допомагала йому не тільки ефективно функціонувати та отримувати прибутки, а і задовольняти потреби місцевості в якій воно знаходиться.

 

Таблиця 2.2.

Об’єм та структура товарної продукції Красноградськогорайону

Продукція	2 010р.				2 012р.
	Виручено		Ранжи-рова-ний ряд	Рі х (2і-1)	Виручено		Ранжи-рова-ний ряд	Рі х (2і-1)
	тис. грн.	в % до підсум-ку (Рі)			тис. грн.	в % до підсум-ку (Рі)
Зернові	76468,50	45,8	1	45,8	119741,00	40,1	1	40,1
Соняшник	42780,00	25,6	2	76,9	100016,10	33,5	2	100,5
Соя	5162,00	3,1	5	27,8	7111,30	2,4	5	21,4
Ріпак	1739,20	1,0	9	17,7	7027,20	2,4	6	25,9
Цукрові буряки	3763,60	2,3	7	29,3	5876,30	2,0	8	29,5
Картопля	0,00	-	-	-	0,90	0,0	16	0,0
Овочі	0,00	-	-	-	0,00	-	-	-
Баштанні продовольчі	0,00	-	-	-	4,20	0,0	15	0,0
Інша продукція рослинництва	519,30	0,3	10	5,9	1079,70	0,4	10	6,9
Разом по рослинництву	130432,60	78,2	х	Х	240856,70	80,7	х	х
М'ясо: великої рогатої    худоби	2075,40	1,2	8	18,7	3531,80	1,2	9	20,1
свиней	4628,70	2,8	6	30,5	6932,90	2,3	7	30,2
овець	30,70	0,0	13	0,5	98,80	0,0	13	0,8
птиці	258,70	0,2	12	3,3	118,70	0,0	12	0,9
Яйця	328,30	0,2	11	4,1	864,60	0,3	11	6,1
Молоко цільне	7089,70	4,2	4	29,7	20098,00	6,7	4	47,1
Вовна	1,00	0,0	15	0,0	0,00	-	-	-
Мед	9,70	0,0	14	0,2	17,00	0,0	14	0,2
Інша продукція тваринництва	22013,20	13,2	3	66,0	25978,20	8,7	3	43,5
Разом по тваринництву	36435,40	21,8	х	Х	57640,00	19,3	х	х
Всього продукції сільського господарства	166868,00	100,0	х	356,4	298496,70	100,0	х	373,4
Коефіцієнт спеціалізації	0,281				0,268

Досліджувані нами підприємства району у 2011 р. мали зерново-соняшниковий напрям та середній рівень спеціалізації (0,268). Порівнюючи з даними 2010 р. можна зробити такі висновки: рівень виробництва зернових знизився з 45,8 до 40,1 %; соняшника – зріс з 25,6 до 33,5 %.

Слід зазначити, що для  ефективного розвитку аграрного господарства є важливим визначення розміру виробничих підрозділів: у рослинництві — виробничих бригад, у тваринництві — ферм. Наприклад, розмір тракторно-рільничої бригади за земельною площею у рослинництві має забезпечити високопродуктивне використання техніки, зручність управління бригадою, раціональну організацію сівозмінної посівної площі.

Також слід відзначити, що на розміри сільськогосподарських підприємств та їх виробничих підрозділів впливає багато факторів. Одні з цих факторів сприяють збільшенню розмірів підприємств, інші, навпаки, обмежують їх ріст. Найбільший  вплив на розміри сучасних сільськогосподарських підприємств спричиняють такі фактори як:

· природні умови тобто рельєф території на якій розміщене господарство, конфігурація земельних ділянок регіону, водозабезпеченість  та транспортні шляхи;

· спеціалізація сільськогосподарських підприємств по випуску певного виду продукції. Наприклад, підприємства плодово-ягідного напрямку ведуть виробництво на менших площах землі, ніж господарства інших напрямів таких як скотарського, буряківницького чи свинарського;

· підвищення рівня механізації виробництва, зокрема, запровадження сучасної комплексної механізації господарства. Пояснюється це тим, що на великих земельних масивах значно ефективнішим є використовується  сучасної сільськогосподарської техніка адже в результаті роботи на ній скорочуються строки її окупності;

· транспортні витрати, які виникають в ході діяльності організації та обмежують збільшення розміру підприємства зростаючи разом з ним;

· витрати на амортизацію устаткування, організацію і управління процесом виробництва у організації;

· управління підприємством, тобто зі збільшенням розмірів підприємства та його структурних підрозділів ускладнюється процес управління, що доволі негативно позначається на його виробничо-господарській діяльності.

 

2.2. Обсяги виробництва  продукції рослинництва і тваринництва

 

Задоволення потреб суспільства в товарах сільськогосподарського походження залежить від кінцевих результатів виробничої діяльності аграрних підприємств.

Кінцеві результати господарської діяльності – це форма реалізації мети способу виробництва і засобів її досягнення.