Впровадження стратегічного маркетингу в діяльність фермерського господарства

 

Тема курсової роботи: Впровадження стратегічного маркетингу в діяльність фермерського господарства

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП2

РОЗДІЛ 1. СТРАТЕГІЧНИЙ МАРКЕТИНГ ЯК ПЕРША СТАДІЯ ЖИТТЄВОГО  ЦИКЛУ ОБ’ЄКТІВ ТА ЙОГО РОЛЬ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА4 
1.1 Сутність стратегічного маркетингу та його взаємозв’язок з принципами управління економікою4

1.2 Стратегії маркетингу, їх види та етапи розробки6

1.3.Контроль за виконанням організацією маркетингової 
стратегії9

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО  – ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФГ «Лагуна+»13

2.1. Характеристика організаційної  структури управління ФГ «Лагуна+»13

2.2. Економічний аналіз  господарської діяльності фермерського  господарства «Лагуна+»20

2.3. Оцінка економічної ефективності виробництва ФГ «Лагуна+»26

РОЗДІЛ 3. Впровадження стратегічного маркетингу в діяльність фермерського господарства «Лагуна+»34

3.1.Стратегія формування цінової політики для підвищення обсягів реалізації овочевої продукції ФГ «Лагуна+»34

3.2.Впровадження методів просування овочевої продукції  на ФГ «Лагуна+»37

Висновки 46

Список  використаних джерел48

Додатки 50

ВСТУП

 

Кожен суб'єкт підприємницької  діяльності визначає загальну філософію  розвитку, тобто свою генеральну стратегію, акцентує увагу на сферах вкладення  капіталу, географічному їх розміщенні, необхідності освоєння нових ринків, перспективі розвитку виробництва. Впровадження стратегії підприємства - умова успішної та ефективної його діяльності в ринкових умовах. Постійна мінливість ринкового середовища: зміни в техніці і технологіях, зростання вимог споживачів, посилення конкуренції зумовила необхідність застосування стратегічного підходу до системи господарювання на підприємстві. Підприємство повинно концентрувати увагу не тільки на внутрішньому стані справ, але й розробляти маркетингову стратегію, яка містить конкретні стратегії діяльності на цільових ринках, комплекс маркетингу й витрати на маркетинг

Стратегічний маркетинг є складовою маркетингового менеджменту та стратегічного менеджменту фірми. Його основна позначка полягає в розробленні маркетингової стратегії для досягнення маркетингових цілей фірми із урахуванням місцевих ринкових вимог та можливостей фірми

Стратегічний маркетинг  – це аналітичний етап маркетингової  діяльності. Він спрямований на вибір товарних ринків, на які фірма володіє явною конкурентною перевагою, але в розробку стратегії й програми діяльності на кожнім із таких ринків.

Сьогодні багато фахівців усвідомили принципово важливу роль маркетингу. Причому це актуально  для підприємств будь-якої галузі економіки. Ще кілька років тому стратегічний маркетинг представлявся, перш за все, як визначення загального напрямку діяльності фірми, орієнтованої в майбутнє і реагуючий на зміну зовнішніх умов.

Останнім часом основний акцент робиться на формування орієнтованої на ринок ефективної організаційної та управлінської системи, і розподіл відповідно з цим управлінських ресурсів. Інакше кажучи, зараз маркетингова стратегія розглядається як об'єднана система організації всієї роботи фірми і являється одним з найважливіших елементів організації маркетингової діяльності. Вона займає важливе місце у веденні маркетингу підприємства. Чітке визначення маркетингової стратегії фірми, а також проходження і контроль над її виконанням допомагає організації показувати хороші результати.

Маркетингова стратегія  є базовою функціональною стратегією організацій, які орієнтують усі  інші функціональні стратегії на ринкові цінності. Маркетингова стратегія  розробляється першою із усіх функціональних стратегій організації. Дослідженням стратегії маркетинга займалися Ассель Г., Гаркавенко С.С., Котлер Ф., Ілляшенко С.М. та інші.

Метою написання курсової роботи є дослідження впровадження стратегічного маркетингу на підприємстві.

Об’єктом  дослідження являється фермерське господарство «Лагуна+».

Предметом курсової роботи є маркетингова стратегія підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. СТРАТЕГІЧНИЙ МАРКЕТИНГ ЯК ПЕРША СТАДІЯ ЖИТТЄВОГО  ЦИКЛУ ОБ’ЄКТІВ ТА ЙОГО РОЛЬ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 
1.1 Сутність стратегічного маркетингу  та його взаємозв’язок з принципами  управління економікою

 

В літературі не існує єдиного визначення терміну «маркетингова стратегія». Розглянемо декілька визначень цього поняття вітчизняними та іноземними авторами:

Г. Ассель вважає, що стратегія маркетингу – основний метод компанії впливати на покупців і спонукати їх до купівлі.

С.С.Гаркавенко під поняттям «стратегія маркетингу» розуміє докладний всебічний план досягнення маркетингових цілей.

Ф.Котлер, Г.Армстронг наголошують, що стратегія маркетингу головну увагу приділяє цільовим покупцям. Компанія обирає ринок, розподіляє його на сегменти, вибирає найперспективніші та концентрує свою увагу на обслуговуванні й задоволенні цих сегментів.

Н.Куденко вважає, що маркетингова стратегія – це напрям дій фірми щодо створення її цільових ринкових позицій.

З даних визначень зробимо  висновок, що маркетинговій стратегії властиві такі характерні риси:

- маркетингова стратегія  фірми пов’язана з довгостроковим  аспектом її ринкової діяльності;

- являє собою засіб  реалізації маркетингових цілей  фірми;

- пов’язана з дослідженням  маркетингового середовища,тому  основою і необхідною передумовою  формування маркетингової стратегії  є маркетинговий стратегічний  аналіз;

- маркетингова стратегія  є складовою частиною процесу  загально фірмового планування, і тому вона має бути узгодженою  як з місією фірми,так і з загально корпоративною стратегією, а також із стратегіями нижчих рівнів;

- основна мета маркетингової  стратегії знайти де та за  рахунок чого має конкурувати  фірма;

- процес формування маркетингової  стратегії має певну логіку, послідовність і циклічність [1, c.48].

Так як маркетингова стратегія  має довгостроковий характер і її кінцевою метою є вигідне для  фірми задоволення потреб споживачів, то можна зробити висновок, що між  стратегічним маркетингом та принципами управління економікою існує певний взаємозв’язок.

Для його визначення спочатку охарактеризуємо принципи управління економікою. Принцип – основне,вихідне положення теорії,правило діяльності організації в будь-якій сфері. Чим повніші і обгрунтованіші принципи управління економікою, тим більша можливість досягнення позитивних результатів її розвитку. Формулювання принципів управління – відповідальний початковий момент побудови системи управління економікою. Фатхутдінов Р.А. в підручнику з стратегічного маркетингу дає наступний перелік принципів управління економікою:

1. Відтворення системи життєзабезпечення.
2. Правова регламентація управління.
3. Соціальна орієнтація розвитку економіки.
4. Наукова обґрунтованість системи управління.
5. Системний підхід до управління.
6. Орієнтація економіки на інноваційний шлях розвитку.
7. Збереження власних сировинних ресурсів.
8. Ранжирування об’єктів управління за важливістю.
9. Єдність теорії і практики управління.

Перераховані принципи управління економікою є первинними для стратегічного маркетингу, тому що без їх аналізу і дотримання важко буде отримати ефект від маркетингу і тому ними слід керуватися при розробці нормативів конкурентоспроможності та при проведенні стратегічного маркетингу [2, c.57].

В Україні, крім перерахованих  принципів, ще однією важливою умовою успішного здійснення реформ, є вдосконалення  управління виробничо-господарською  діяльністю підприємств, впровадження сучасних досягнень менеджменту, в  т.ч. і стратегічного управління. Першими почали використовувати елементи стратегічної культури підприємства, які поставили перед собою мету вийти на зарубіжні ринки. Однак не завжди їх старання забезпечували позитивні результати, адже здебільшого вони некритично копіювали концепції західної корпоративної культури. Причинами невдач були неправильний вибір технічних прийомів, необґрунтована зосередженість на одному з них, хоч їх комбінація є набагато ефективнішою;орієнтація менеджерів лише на власне бачення.

 

1.2 Стратегії маркетингу, їх види та етапи розробки

 

В стандартах ISO серії 9000 за системами якості першою стадією  життєвого циклу товару є маркетинг, який не поділяється в них на стратегічний і тактичний. Стратегічний маркетинг відповідає на питання: «Що, коли і як виробляти, щоб отримати запланований прибуток?», а тактичний – «В якому вигляді, де, кому і за якою ціною продавати, щоб задовольнити потреби споживачів і отримати плановий прибуток?» Хоча стратегічний і тактичний маркетинг виконують різні функції, але кінцева ціль в них одна, тому вони є послідовними ланками одного процесу [3, c.12].

Стратегічний маркетинг  виконується переважно на «вході»  організації, а тактичний – на «виході». Стратегічний маркетинг як стадія життєвого циклу товару відображає просторовий аспект проблеми, а як функція – часовий аспект. Основними  інструментами стратегічного маркетингу є прогнозування, функціонально-вартісний  аналіз, стратегічна сегментація  ринку. Концепцію стратегічного  маркетингу рекомендується реалізовувати  при управлінні будь-яким об’єктом. В такому випадку маркетингова стратегія стане першою загальною функцією управління.

В іноземній економічній  літературі сформовано погляд щодо класифікації стратегій фірми на трьох стратегічних рівнях: загально фірмовому, рівні стратегічних господарських підрозділів та функціональному. Проаналізувавши відповідну літературу даємо характеристику різновидів маркетингових стратегій.

За матрицею «товар-ринок»:

- стратегія проникнення  на ринок;

- стратегія розвитку ринку;

- стратегія розробки товару;

- стратегія диверсифікації.

За матрицею Бостонської  консалтингової групи:

- інтенсифікація маркетингових  зусиль;

- підтримання існуючого  становлення;

- зменшення зусиль або  продажів.

За матрицею Мак-Кінсі: - селективність;

- інвестиції і зростання;

- селективне зростання;

- отримання прибутку і  відмова від участі;

- деінвестування;

- отримання прибутку;

- вибірковість.

За М.Портером:

- сконцентрована стратегія;

- цінове лідерство;

- диференційована стратегія.

Глобальні маркетингові стратегії:

- стратегія інтернаціоналізації;

- стратегія диверсифікації;

- стратегія сегментації.

Стратегії диференціації  продукту:

- забезпечення вищої якості  та специфічних споживчих властивостей;

- надійність виробу в  експлуатації;

- технічне лідерство фірми  на ринку;

- збут продукції у комплексі  із супутніми товарами;

- забезпечення впізнання  товару на ринку.

В залежності від ринкової частки:

- атакуюча стратегія;

- стратегія оборони, або  утримуюча стратегія;

- стратегія відступу.

В залежності від стану  ринкового попиту:

- стратегія конверсійного  маркетингу;

- стратегія креативного,  розроблюючого маркетингу;

- стратегія стимулюючого  маркетингу;

- стратегія синхромаркетингу(стабілізуючого);

- стратегія ремаркетингу;

- стратегія підтримуючого  маркетингу;

- стратегія демаркетингу;

- стратегія протидіючого  маркетингу.

По відношенню до продукту,який виробляє фірма,виходячи із завдання оптимізації  загального товарного асортименту:

- диференціація;

- вертикальна інтеграція;

- диверсифікація;

- вузька товарна спеціалізація [4, c.90].

По відношенню до продукту, виходячи із завдання оптимізації експортного асортименту товарів:

- горизонтальна стратегія;

- концентрична стратегія;

- конгломеративна стратегія.