Інноваційні явища україномовного Інтернету

У сучасній українській мові найбільша кількість неологізмів (56%) утворена суфіксальним способом. При творенні іменників значну активність виявляють суфікси ість, -ств-, -ізм, -ацій-, -н?н?-, -ен?н?-, -ик-, -ник (заідеологізованість, позаблоковість, спонсорство, бестселерство, кравчукізм, ваучеризація,  клонування, роздержавлення, бомжик, бюджетник). Проявляється тенденція до утворення іменників на позначення опредмеченої дії за відсутності в мовній практиці відповідного дієслова (штрихкодування, бартеризація, тінізація тощо) [25].

Неможливість окреслити однозначно напрям мотивації при словотвірному аналізі дієслів з іншомовними коренями, що співвідносні з назвами осіб за родом діяльності (типу спонсор ↔ спонсорувати), дає право говорити про паралельне запозичання і дієслова, й іменника. Такі нові запозичення доцільно вважати непохідними в сучасній українській мові, хоча при їхньому морфемному аналізі виділяємо відповідні суфікси (за аналогією до раніших запозичень): скан-ува-ти, скан-ер; продюсува-ти, продюс-ер тощо.

Функціонування суфікса -ець- та його варіантів відбиває тенденцію, хоч і спорадичну, до заміни у загальновживаних запозиченнях іншомовних компонентів на власне українські: бізнесовець (а не бізнесмен) [25].

Серед похідних, що є наслідком суфіксального творення є багато відіменникових та відприкметникових прикметників. Кількісно переважають відносні прикметники, утворені за допомогою суфіксів н- (-ичн-/ічн-, -альн-, -ивн-), -ов-, -ев, -ськ-. Суфікс -н- поєднується з твірними основами конкретних та абстрактних іменників. Серед новотворів, утворених за його допомогою, значне місце посідають похідні від іншомовних іменникових основ (дивідендний, ексклюзивний, бартерний, інавгураційний, менеджментний, тендерний, чартерний та ін.). У творенні нових відносних прикметників поряд із суфіксом -н- та його варіантами активно функціонує суфікс -ов-: відеокліповий, демпінговий, інофірмовий, маркетинговий, пейджинговий, попсовий, трастовий, файловий тощо. Усі зафіксовані новотвори із суфіксом -ов- є похідними від основ іншомовного походження, що також є однією з умов функціонування зазначених дериватів у сучасній українській мові. За допомогою суфікса -ськ- творяться відносні прикметники від назв осіб за видом діяльності, приналежністю до соціальних груп, політичних партій тощо (авдиторський, дистрибуторський, лобістський, нудистський, продюсерський, ріелтерський) [25].

Hові дієслова найчастіше виникають унаслідок відіменного суфіксального творення для позначення певного виду діяльності особи. Для творення нових дієслів використовується дієслівний суфікс -ува- у межах продуктивних словотвірних типів (аудитувати, депозитувати,  лобіювати, сертифікувати та ін.).

Отже, наведемо приклади неологізмів, утворених суфіксальним способом: комп’ютерник, податківець, силовик, тіньовик;  євросоюзівець, піарник; кучмівці (кучмісти), тимошенківці; інтегрування, клонування; європеїзація, комп’ютеризація; відеокліпмейкерство, відеопіратство, президентство; інвестувати,  презентувати, спонсорувати; промоутер > промоутерський, тендер > тендерний, бізнес > бізнесовий та ін.

Відсоток нових слів, які утворені префіксальним способом, незначний (16%). В іменниковому словотворі беруть участь іншомовні префікси: анти-, де, супер- (антикомуніст, антидемпінг, департизація, супербагатій), деякі українські: над-, не-, перед- (наддержава, негласність, передмомент). У неологізмах 90-х років (це виявляється в усіх самостійних частинах мови) іншомовні префікси мають набагато вищу частотність, ніж питомі. Насамперед це пов’язано зі значною кількістю запозичених із романо-германських мов (особливо англійської) слів, у яких є ці префікси. В українській мові їх виділяють унаслідок зіставлення із безпрефіксними словами: супермаркет – маркет, антиперспірант – перспірант, гіпердефіцит – дефіцит, дерадіація – радіація. Нових прикметників, що утворені префіксальним способом, небагато. Найчастіше словотворчими для них виступають префікси іншомовного походження – анти-, екс-, пост-, супер- (антиукраїнський, екс-радянський, постімперський, постзаколотницький, суперсучасний та ін.). За допомогою питомих префіксів утворено лише кілька слів: неемісійний, підрадянський [24].

Серед неологізмів-дієслів мало лексем, що є наслідком безпосередньо префіксального творення. Однак помітно зросла кількість новотворів, у яких префікси за-, з- реалізують свою здатність вказувати на початок або кінець дії (т. зв. часове значення): задекларувати, задемонструвати, запрезентувати, здеформувати, зреформувати і т. ін. Префікси за-, з- у таких новотворах виступають одночасно семантичним й граматичним дериватором, бо від двовидових дієслів утворюють слова, що диференціюють видове значення.

Наведемо приклади неологізмів, утворених префіксальним способом: про-  (проєвропейський, прозахідний, пропрезидентський і под.); де- (деприватизація, декриміналізація, департизація); ре- (реприватизація, реструктуризація, реорганізація); пост- (поствиборний, пост’єльцинський,  посттоталітарний); екс- (екс-президент, екс-спікер, екс-чемпіон); віце- (віце-президент, віце-прем’єр, віце-спікер); супер- (суперакція, суперприбутковий,  суперінфляція); анти- (антимонопольний, антинародний, антиукраїнський) [24].

Префіксально-суфіксальний спосіб словотвору найбільш продуктивний при творенні неологізмів-прикметників. Словотвірною базою в таких випадках виступають переважно прийменникові форми іменників. Регулярно використовуються дериватори анти- ... -н-, -ов-, -івськ-; без- ... -н-; між- ... -н-, -івськ-; перед- ... -н-; під- ... -н-; поза- ... -н- (-ичн-); пост- ... -ськ-, -ницьк-, -ов-. Іменників та дієслів, що є наслідком такого творення небагато: роздержавити (< держава), оприлюднити (< прилюдний), унеможливити (< неможливий) та ін.

Серед нових слів, утворених способом складання, найбільше іменників, які об’єднують переважно два корені. Найчастіше вони є наслідком основоскладання, основоскладання із суфіксацією, абревіації, рідше словоскладання. У межах цього способу словотвору помітно активізувалися іншомовні елементи кореневого походження: авіа-, арт-, біо-, гео-, енерго-, кіно-, макро-, міні-, парто-, психо-, теле-, термо-, транс-, -крат, -кратія, -фобія, -фоб. Серед них є такі, що набули статусу пре- або постпозитивної частини складних слів протягом останніх років: веб-, відео-, еко-, євро-, нарко-, -шоу, -мен. Власне українські основи: багато-, взаємо-, державо-, україно- беруть участь у творенні нових композитів із нижчою частотністю. У новотворах-прикметниках складання найчастіше супроводжується суфіксацією. Найбільшою є група композитів, у яких поєднано іменникову і дієслівну за походженням основи: державорозбудовчий, державотворчий, духостійний, енергомісткий, імпортозамінний, конкурентоспроможний, магнітопритягальний, миротворчий, органозбережувальний, радіаційностійкий, радіаційнозахисний, сльозогінний  та ін. [24].

Наприклад: арт: арт-бізнес, арт-менеджер, арт-ринок, арт-фестиваль, арт-форум; бізнес: бізнес-еліта, бізнес-лобі, бізнес-клас, бізнес-план, бізнес-центр; євро: євроінтеграція, єврокомісія, єврокорпус, євроструктури; медіа: медіагігант, медіаімперія, медіаінвестор, медіамагнат, медіапростір, медіатекст; інтернет: інтернет-бізнес, інтернет-видання, інтернет-журналіст, інтернет-компанія, інтернет-магнат  тощо.

Абревіація: 1) ініціальні: а) буквені: ВР, КМУ, НДП, СПУ, ЦВК; б) звукові: БЮТ, ОДА, НАНУ, СОТ; в) буквено-звукові: РБ ООН, ПАРЄ (Парламентська асамблея Ради Європи), ЄЕСУ (Єдині енергетичні системи України); 2) уламкові:  Мінфін, Держкомстат, Центрвиборчком, Кабмін; 3) усічено-словесні: Генпрокуратура, Держбюджет, Держскарбниця, Нацбанк, Центрвиборчком; 4) словоформні: Міноборони, Мінагрополітики; 5) ініціально-цифрові: Г-20, АН-124.

Сучасні неологізми, що використовуються в українському мовленні під впливом засобів масової інформації, реклами та Інтернету, можна класифікувати на групи:

- неологізми, які використовуються  у тексті зі збереженням графіки  мови-джерела (варваризми): SMS (Short Message Service), PR (Publiс Relations), VIP (Very Important Person), Lady Speed Stick, Rexona Crystal, UMC, Gillet Series, Happy Meal, Mc Donald׳s, Gala, Viscas, ICTV, Word, Microsoft, Old Spice, Vanish тощо;

- неологізми транслітеровані кирилецею (макаронізми); при цьому одне  слово може бути і варваризмом, і макаронізмом: SMS /СМС, PR/ПР (піар), VIP/віп;

- складні неологізми, де запозичені  основи поєднуються з питомими: SMS - повідомлення (з подальшою його трансформацію у SMS′ка), Dax арктика, Gala лимон, Orbit білосніжний, Rex відбілюючий тощо;

- неологізми з нестабільною орфографію: месидж/месідж/меседж, офшор/офф-шор/оф-шор, іміджмейкер/імідж-мейкер, мас-медіа/масмедіа, пепсі-кола/пепсі кола;

- неологізми, які активно беруть  участь у словотворенні: PR-щик, PR-відділ, політ-PR, віп-місця, офшорний, бартерний, дисконтний, ваучерний, рейтинговий, спонсорувати, спонсорство, ріелторський, екстримний, мультимедійний, серверний, сканерувати, провайдерський, іміджмейкерський [10, c. 120].

Таким чином, для відображення одного поняття зі спеціальним об’єктом номінації може існувати ціла низка найменувань-варіантів, тобто таких, які певним чином здатні конкурувати за своїми формальними, семантичними або функціональними властивостями у мовній діяльності сучасного українського суспільства. Причиною цього є і позамовні чинники (складність поняття, актуальність різних його аспектів), і внутрішньомовні чинники (наявність варіантних засобів вербалізації поняття).

1.3. Комп’ютерні новотвори-сленгізми в українській мові

Першою спробою лексикографічного опрацювання мовлення українських комп’ютерників є словник комп’ютерного сленгу Р. Синишина. Чималий пласт лексики з мови спілкування комп’ютерників представлено в «Короткому словнику жаргонної лексики української мови», який уклала Л. Ставицька. В інтернеті «мандрують» декілька варіантів електронних словників україномовного комп’ютерного сленгу: «Матеріали до словника українського комп’ютерного сленгу» Д. Гавлюк; «Сучасний український словник компутерної грамотності»; «Словник розробника» [28].

З’являються дослідження мови комп’ютерників у наукових виданнях. Досліджуються особливості формування комп’ютерного сленгу української мови, зокрема способи утворення та переходу слів зі стандартних мовних одиниць у сленгові, вплив англійської мови на український комп’ютерний сленг тощо (С.Пиркало, С. Чемерикін, А. Силка, В. Гордієнко, Ю. Мосенкіс, О. Фурса, М.Федорів, В. Коломієць, Н. Шаруненко, Т. Ілик).

Процес формування загального сленгу є закономірним для розвитку багатьох мов світу. Загальний сленг не є частиною загальнолітературної мови, оскільки він лише компонент загальнонародного просторіччя. На відміну від спеціального сленгу, загальний сленг не обумовлений соціально-професійними або корпоративними параметрами, тобто не є соціолектом у точному значенні терміна. Основна функція загального сленгу – емоційно-експресивна; лексичні одиниці, співвідносні з поняттям загального сленгу, використовуються мовцями переважно для вираження своїх почуттів та оцінок, пов’язаних із предметом мовлення (Л. Кудрявцева).

Загалом, комп’ютерний сленг можна поділити на спеціальний та професійний. До спеціального сленгу зараховують професійні та корпоративні сленги. Професійний сленг трактується як спеціальне мовне середовище, обмежене кордонами певної професії й розташоване між термінологічною лексикою та просторіччям (В. Хомяков). Груповий сленг визначається як сукупність мовних засобів зниженого мовлення, що слугує для експресивного рівня спілкування (В. Жирмунський, В. Хомяков, Т. Бєляєва). Одиниці професійного та групового сленгу мають спільне в тому, що всі вони є результатом певної суспільної діяльності людей, підпорядкованої принципам емоційної експресивності.

Семантика сленгових слів в основному відображає ті духовні й матеріальні цінності, якими соціуми відрізняються один від одного. Сленгові слова, як правило, не є абсолютними синонімами літературної лексики й несуть специфічне сленгове навантаження, яке визначається груповою субкультурою [51, c. 352].

Україномовний комп’ютерний сленг є досить неоднорідним явищем, що охоплює лексичні одиниці, утворені на ґрунті загальнонародної мови і становлять лексичну та граматичну основу сленгу; сленгові слова і звороти, які дублюють офіційно прийняті у спеціальній комп’ютерній мові терміни й називають те, що не має офіційно прийнятого термінологічного позначення. Співвідношення цих двох компонентів неоднакове. Оскільки наявна глибока спеціалізація в цій професійній галузі, то превалює другий компонент [48, c. 121].

У функціональному аспекті лексика комп’ютерного сленгу неоднорідна. Це одиниці, які замінюють терміни (бравзер (англ. browser) – «засіб перегляду веб-сторінок»; скачати – «скопіювати інформацію з мережі»), експресивно забарвлені лексеми (слимак – «корпус комп’ютера slim»; мізки – «оперативна пам’ять комп’ютера») та професіоналізми (фріварний (англ. freeware) – «що розповсюджується безкоштовно»; конектитися (англ. connect) – «встановлювати з’єднання з віддаленим мережевим ресурсом») [50, с. 209].

Під час розгляду лексики комп’ютерного сленгу в діахронії з’ясувалося, що швидкість зміни її складу набагато випереджає не лише швидкість зміни загального складу лексики української мови, а й багатьох професійних та групових сленгів. Якщо в будь-якому іншому сленгу слово може існувати протягом десятиліть, то в комп’ютерному лише за минуле десятиліття бурхливого технічного прогресу з’явилося і зникло з ужитку чимало слів. Рухомість лексики зумовлена насамперед екстра-лінгвальними причинами: стрімке, з одного боку, застаріння, з другого - оновлення комп’ютерної техніки і програм спричинює зміни у складі слів сленгу. Зважаючи на особливості функціонування, увесь лексичний фонд україномовного комп’ютерного сленгу можна поділити на активний та пасивний, в останньому, зокрема, виділяються архаїзми (алтин – «накопичувач на гнучких магнітних дисках 3,25″»; чапатар, штампик – «принтер»), історизми (циган – «кольоровий графічний адаптер CGA»; скло – «захисний екран монітора») та неологізми. Залежно від структурно-семантичних особ-ливостей, неологізми бувають лексичні, тобто такі, у яких на певному етапі розвитку мови новими є і зміст, і звукова оболонка, і семантичні, у яких стара оболонка слова наповнюється новим змістом. Семантичними неологізмами можна вважати запозичені з загальнонародної мови слова типу алкоголік, хробак, глист, рама, пацюк тощо, які, увійшовши до лексичного фонду комп’ютерного сленгу, набули нових значень: алкоголік 1 «програміст мовою ALGOL» і алкоголік 2 «програма Alcohol %» (де версія програми, відповідно, 80 %, 100 %, 120 %, 140 % і т. ін.)»; хробак, глист «комп’ютерний вірус»; рама «оперативна пам’ять комп’ютера (RAM – random-access memory)»; пацюк «маніпулятор типу миша вітчизняного виробництва, який вирізняється значно більшим розміром порівняно з закордонними відповідниками» [50, c. 211].