Інноваційні явища україномовного Інтернету

Основними ознаками, які засвідчують процес інтенсивного входження нового слова в лексичну систему мови, є: його висока частотність уживання; використання в текстах різних жанрів і різної стильової належності; словотвірна активність, здатність виступати мотиваційною базою для творення похідних слів; закріплення за ним нових значень і переносних уживань; здатність уступати в синтагматичні зв’язки з іншими словами.

Власне неологізми поділяються на групи за характером їх виникання та способом входження в мову. Відповідно до цього розрізняємо неологізми-новотвори і неологізми-входження.

Формування комп’ютерного сленгу української мови відбувається на основі семантичних перетворень лексем літературної мови з використанням складних тропів, шляхом запозичень, а також засобами деривації. Сленгізми, які виникли внаслідок семантичного перетворення лексем літературної мови, становлять майже третину одиниць комп’ютерного сленгу. Нові значення з’являються шляхом метафоричного, метонімічного, синекдохічного переосмислення слів.

РОЗДІЛ 2

Лексичні інновації в мережі Інтернет

на матеріалі блогу, чату, форуму та інтернет-видання

2.1. Неологізми у заголовках інтернет-видання «Українська правда»

Невичерпним джерелом поповнення лексичного рівня системи мови, який серед інших мовних рівнів є найвідкритішим для інновацій, є сучасний медіапростір, який репрезентує публіцистичний стиль мовлення сучасної української мови. Власне у цій сфері завдяки широким можливостям реалізації мовного потенціалу з’являється багато слів і словосполук, які покликані якомога точніше відтворювати думку, погляди, розуміння автора і впливати на читача завдяки інтенсифікації експресивності окремих мовних елементів, пропонувати адресатові авторське судження і таким чином формувати його громадську позицію, ставлення до інформації [26].

У лінгвістиці неологізмами вважають нові слова (або лексико-семантичні варіанти значення слова), словосполуки, які з точки зору мовця є інноваціями у системі мови, а також індивідуальні новотвори, які з’являються у мовленні автора дискурсу (оказіоналізми). Виникненню неологізмів у мові мас-медіа, за твердженням О. А. Стишова, сприяють екстралінгвальні (демократизація суспільного життя; послаблення цензури і самоцензури; державний статус української мови; зміни в соціальній структурі суспільства; задоволення практичних потреб мовців; поширення моди на певні мовні форми; пошуки нових експресивних засобів вираження) та інтралінгвальні (системність мови; тенденції до ускладнення її структури, інтеграція і диференціація мовних елементів; принцип економії мовної енергії, лінгвальних засобів; надання переваги експресивним мовним формам тощо) чинники [37, c. 9].

Розглядаючи процес неологізації мови за допомогою Інтернету, ми можемо виділити декілька напрямків, які сприяють появі неологізмів.

По-перше, появі нової лексики в мові сприяє безперервний розвиток комп’ютерної термінології, яка вводить в мовний вжиток велику кількість нових слів. Як відзначають вчені, які вивчають процеси неологізації мови [9], процеси, що відбуваються всередині лексичної підсистеми мови і спрямовані на вдосконалення системи позначень (за різними параметрами), в кінцевому рахунку, опосередковані тим чи іншим зовнішнім стимулом, наприклад, актуалізацією суспільних явищ, сфери життя, розвитком нових тенденцій у соціальній сфері, що й впливає на мовний механізм.

По-друге, разом із зростаючим використанням Інтернету інтенсивними темпами йде розвиток комп’ютерного сленгу, або мережевого жаргону. Зростання компетенції в області інформаційних технологій нерозривно пов’язаний із зануренням користувачів мережі в мовне середовище, загальною позитивною оцінкою цінностей кіберкультури і готовністю до діалогу з її представниками. Якщо раніше жаргонізми були притаманні лише якомусь обмеженому колу людей і їх розуміння за межами цього кола могло викликати певні труднощі, то Інтернет у цьому плані значно розширив кордони використання жаргонізмів, об’єднавши гігантську кількість людей з різним рівнем освіти і різним соціальним статусом. Будь-який користувач мережі, будь то професор або школяр, знає, що «аська» являє собою вид миттєвих повідомлень, що мережа може «гальмувати» або «глючити» (тобто працювати погано, створюючи перешкоди для спілкування або пошуку нової інформації), що «грохнути пошту» позначає процес видалення електронних листів.

Унаслідок активних глобалізаційних процесів і відповідно впливу англійської мови сучасне мовне середовище набуває нових рис: розширення словника за рахунок слів-запозичень, потужна інвазія англійських суфіксальних форм в український словотвір, а також активізація прикладкових форм, як ознака моделі англійської граматики, де іменник у препозиції до іншого іменника виконує означальну функцію. Показові факти з прикладкою Інтернет, яка у препозиції до означуваного слова і в написанні через дефіс трапляється частіше, ніж відповідна форма іменника з означенням-прикметником інтернетний, інтернетівський тощо.

У Додатку А подано перелік назв із прикладкою Інтернет, які побутують у Всесвітній мережі. Представлений перелік може мати практичне застосування як матеріал до словника нових слів і значень, адже активно зростає рівень послугування такими лексичними одиницями не лише в мові інтернет-спілкування, а й у інших комунікативних сферах, відповідно виникає потреба їх кодифікації, визначення лексичного значення. У зв’язку з активними словотвірними процесами, а також беручи до уваги широкий масив інформаційного поля, наведений перелік не можна вважати повним, однак він характеризує специфіку використання названого терміна в різних стильових різновидах текстів, соціокультурних комунікативних ситуаціях [43, c. 191].

Широкий перелік словоформ свідчить про те, що прикладка в сучасній українській мові стає функціональнішою. Принагідно варто зазначити, що у наведеному переліку подано лише двокомпонентні сполуки, однак у Мережі часто трапляються й трикомпонентні сполуки (інтернет-магазин-каталог, інтернет-бізнес-провайдер, інтернет-медіаагенція, інтернет-онлайн-радіо), тут часто послуговуються прикладкою Інтернет разом із власною назвою (Інтернет-Адвокат, Інтернет-Україна, Інтернет-Віче). Прикладку використовують і для створення образності (пор. заголовок у статті Інтернет-правда та інтернет-кривда) [43, c. 121].

Отже, сучасний словник нових слів і значень насичений словоформами із прикладкою Інтернет, що спричинено активним упровадженням цифрових технологій у сучасне життя соціуму, а також активними мовними процесами, які відбуваються зараз у лінгвальному середовищі.

У нашому дослідженні ми розглянемо неологізми, які виникли у мові сучасних електронних засобів масової інформації на початку ХХІ століття, зокрема інновації у заголовках інтернет-видання «Українська правда» [4].

Портал новин «Українська правда» має як українську, так і російську версії [32]. Обидві версії видання функціонують паралельно. Іноді в одній версії публікують матеріали іншою мовою (що буває як в українській, так і в російській версіях видання). Назву одного з підрозділів сайту – «Життя» – в російській версії не перекладено. Тут більше опубліковано матеріалів українською мовою. Російська і українська версії цього підрозділу видання щодо інформативного наповнення тотожні. Вихід на українську чи російську версію названого електронного видання здійснюється відповідно до того, якою мовою подано запит у пошуковій системі, однак щодо доменної адреси (домен – найбільша структурна одиниця Інтернету, яка визначає групу комп’ютерів, що мають спільну частину в інтернет-адресі (наприклад, .org, .net, .ua)), то першою стоїть українська версія. Українська мова цього видання відповідає нормам сучасної української літературної мови. Звичайно, на мову цього ЗМІ, як і усіх електронних засобів масової інформації, наклали відбиток сучасні тенденції, що простежено в мові публіцистики. Частина цих процесів має характер універсалій, які не можуть бути репрезентативними щодо мови окремого інтернет-ресурсу.

Серед виявлених неологізмів значну частину складають новотвори, які є дериватами, тобто похідними утвореннями, які відповідно до словотвірних характеристик можна класифікувати за певними структурно-семантичними особливостями. Так, значний пласт неолексем утворено морфологічним способом шляхом префіксації і суфіксації з використанням, як правило, іншомовних афіксів) анти-, -манія, -ізація, -изація, -ада, -ство, -кратія (антикисельов, антиконтрабандист, антикорупціонер, антикучмісти, анти-НАТО, антиолігарх, антитемник, антиющенківці; бразилеманія, сізіфоманія, кредитоманія; ірландизація, картизація, есдепізація, натоналізація, фірташизація, американізація, барбосизація, васалізація, демакдональдизація, лукашенізація; коаліціада, литвиніада, прем’єріада; піскунство; указократія тощо) [32].

За питомо україномовними словотвірними моделями (суфіксальним способом) активно творяться назви осіб, що мотивуються як окремими іменниками, так і словосполуками чи абревіаціями (дерибанщик, заєдинщик, єдуни, ющенківці, тимошенківці, литвинівці), а також опредметнені поняття, твірними яких є власні назви: азаровщина, долгановщина, ківаловщина, клюєвщина та ін.

Доволі активно у мові електронних ЗМІ утворюються неологізми на позначення різноманітних понять способом основоскладання та юкстапозиції (словоскладання): оскароносець, грантоїд, євроокуляри, кібердисиденти, кнопкодав, кучмастар, кучмовоз, кучмократія, олігархоленд, телевбивство, прем’єрознавство, депутат-кнопкодав, бізнес-корсари, інтернет-газета, інтернет-магазин, інтернет-представництво та ін. [32]. Значну частину неологізмів у заголовках інтернет-видань становлять іменники, однак трапляються й інші частини мови, зокрема новотвори-дієслова (відтузлитися), мотивовані іменниками-власними назвами тощо [32].

Вивчення неологізмів мови сучасних періодичних інтернет-видань є складовою системних досліджень неологічного складу сучасної української мови, що, зрештою, дозволить простежувати динаміку і тенденції мовних змін у лексиконі, які зумовлені як позамовними, так і внутрімовними чинниками, які визначають соціальні, вітальні, ментальні запити і комунікативні потреби носіїв української мови, аналізувати особливості номінування, категоризації україномовного простору і функціональне навантаження інновацій, з’ясувати рівень засвоєння їх мовною системою для подальшої нормалізації та кодифікації.

2.2. Неологізми у блогах, чатах та форумах

Аналізуючи слова, якими послуговуються користувачі мережі Інтернет, можемо зауважити, що більшість з них є запозиченими з англійської мови, адже саме США й Великобританія є джерелом розробок у галузі сучасного персонального комп’ютера та глобальної мережі Інтернет. Здебільшого комп’ютерна термінологія, яка подається англійською мовою, повільно засвоюється через нерозуміння понять чи дій, що виконуються. Щоб уникнути подібних явищ, користувачі навчилися «пристосовувати» загальновживані слова української мови до комп’ютерних термінів з англійської, відшукуючи асоціативні відповідники у своєму мовному запасі. На цьому ґрунті виникають жаргонізми, або сленгові слова, які, як стверджує відомий мовознавець М. Кочерган, «властиві розмовній мові людей, пов’язаних певною спільністю інтересів» [19, с. 215]. У нашому випадку ця спільність інтересів обумовлюється сферою комп’ютерних технологій, тому можемо говорити про створення такої групи лексики, як українські комп’ютерні жаргонізми, і виділяємо такі лексико-семантичні групи як:

1. Назви апаратних пристроїв, де відмічаємо наявність синонімічних рядів: комп’ютер – комп – машина – тачка – залізо – пилосос – драндулет; монітор – телевізор – дисплюй; материнська плата – материнка – мама – мамка; компакт-диск – сидюк – тарілка – блін – болванка; клавіатура – кейборда – клава.

2. Назви елементів програмного забезпечення. Продуктивними українськими суфіксами словотворення тут є -ух- (-юх-), -ин-; та російська кінцева група морфем -ашка, -ішка: програма – аплікуха (англ. аpplication); Windows NT -інтюха, інтішка; software – (англ. програмне забезпечення) – софт, софтина, софтятина, софтинка; інсталяція – інсталяшка; документація – документашка; компакт-диск – сидішка. Явище фонетичної мімікрії спостерігаємо у назвах систем UNIX та Linux: уніх (юніх), лінух; ZyXEL – зюхель, зюх; T-mail – тмил, тимил, тмило, мило.

3. Назви дій і процесів. Ця група характеризується додаванням українських суфіксів до запозичених коренів: зламувати – хакати, крекати (англ. hack, crack); використовувати, користуватися – юзати (англ. to use); фіксити (англ. to fix – лагодити); чатитись (англ. to chat – розмовляти). Шляхом метафоризації утворюються дієслова: тягти, зливати, качати – видобувати інформацію з Інтернету; грохнути, вбити, знести – знищити файл або провести деінсталяцію програми; випасти, відпасти, відвалитись – припинити роботу в Інтернет-мережі. На позначення деяких дій використовуються ідіоматичні словосполучення: топтати клаву – працювати за комп’ютером; варити варєжки (англ. software) – писати програми [35].

4. Назви осіб. В цій групі спостерігаємо явище транслітерації: программер – програміст ( англ. programmer); хакер крекер – зламник (англ. hacker, cracker); юзер – користувач, мережі незалежно від вікової та фахової приналежності (англ. user).

5. Назви ознак. Шляхом приєднання українських суфіксів до запозичених коренів утворюються жаргонізми кульний (англ. сооl – крутий) – висококласний за тим чи іншим параметром; драйвовий (англ. drive – наркотичне збудження) – енергійний, дуже хороший. За допомогою суфіксального способу від жаргонізму глюк утворюються такі форми, як глюкавий, глючний – неправильний, з помилками, неадекватний у виконанні своїх функцій.Такі прикметники, як інтьовий (притаманний Windows NT) і гуїшний (відповідний до стандартів Graphical User Interface, або GUI) творяться за допомогою приєднання суфіксів до кореня, що являє собою перетворену абревіатуру.

Як бачимо, переважна більшість розглянутих лексем за своїми словотвірними моделями та звуковим складом збігаються з відповідними словоформами російської мови. Отже, варто наголосити, що комп’ютерну термінологію більшою мірою ми запозичуємо не безпосередньо з англійської, а через посередництво російської: вона швидше адаптує нові поняття хоча б тому, що наш ринок наводнюється інформацією саме через посередництво Росії. Також за статистичними підрахунками чисельність російськомовних користувачів Інтернету значно перебільшує його україномовну аудиторію. Поширеним є стереотип, за яким українського сленгу не існує взагалі. Його фактичні носії переконані, що український сленг – це спотворений російський відповідник. «Кстати, процентов 70-80 из этого –заимствования из русского языка... А еще говорят, что украинську мову москальскими словами засорять не треба» [11].