Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Ноября 2014 в 22:42, курсовая работа
Сучасна неологія приділяє пильну увагу проблемі виникнення і вживання нових слів. Особливої актуальності ця проблема набула в наші дні, оскільки відмінними рисами сучасної епохи стали розкутість носіїв мови, ослаблення мовної норми і, як наслідок, велика кількість всіляких новоутворень. Зміна суспільної ситуації тягне за собою і зміну мови, її оновлення, поява нових найменувань.
Сучасний розвиток інформаційно-освітнього середовища, електронних способів спілкування і пред’явлення інформації, посилення питомої ваги аудіовізуальної інформації електронних ЗМІ в комп’ютерних системах диктують необхідність вивчення відповідних лінгвістичних змін, складається потужне поле діяльності сучасної людини, яке обслуговується специфічними мовними формами.
ВСТУП........................................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. Лексичні інновації як відображення розвитку мови..................................6
1.1. Лексичні неологізми та особливості їх входження
в українську мову...........................................................................................6
1.2. Класифікація неологізмів............................................................................19
1.3. Комп’ютерні новотвори-сленгізми в українській мові ...........................28
Висновок до першого розділу..............................................................................................38
РОЗДІЛ 2. Лексичні інновації в мережі Інтернет
на матеріалі блогу, чату, форуму та інтернет-виданню............................39
2.1. Неологізми у заголовках інтернет-видання «Українська правда»...........39
2.2. Неологізми у блогах, чатах та форумах.....................................................42
Висновок до другого розділу.................................................................................................50
РОЗДІЛ 3. «Неологізми-входження» в лексиці сучасної української мови............51
3.1. Зовнішні неологізми-входження в українській мові.......................................51
3.2. Неологізми-входження в комп’ютерних онлайн іграх....................................53
Висновок до третього розділу...............................................................................................59
ВИСНОВКИ.............................................................................................................................60
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................
Але на фоні таких заяв все більше відчутними стають спроби українців відстояти право на існування питомо українських лексем на позначення тих чи інших понять у сфері Інтернет-спілкування. «Пропоную охочим, збирати в цій темі влучні слова та вирази, що можна віднести до українського комп’ютерного та інтернет - сленгу. Думаю, немає сенсу наводити тут перелік інтернаціональних слів або кальок з російської, на кшталт клава, камінь, батон, чатитись, гвинт, карлсон, натомість збирати українські самобутні жаргонізми» [11].
У блогах, чатах та форумах можна спостерігати такі лексичні неологізми:
Аватара - невелике зображення, яке користувач форуму або блогу використовує разом з ніком (псевдонімом). Відображається у профілі зареєстрованого користувача форуму або сайту. Може бути як фотографією, так і якоюсь картинкою, яка відображає суть користувача і допомагає максимально правильно створити перше враження у співрозмовника.
Акаунт - обліковий запис у комп’ютерній системі; сукупність наданої інформації про користувача, засобів та прав користувача відносно багатокористувацької системи.
Бан - обмеженя прав користувача інтернет як спосіб покарання за неправомірні дії.
Бестселер - ходова книга на офіційні і сенсаційні теми, видана великим тиражем; ходовий товар.
Блокбастер - успішний, високобюджетний кінофільм чи вистава.
Бот - спеціальна програма, яка за заданим розкладом або автоматично виконує певні дії через ті ж інтерфейси, що і звичайний інтернет-користувач. Призначені для виконання одноманітних і повторюваних процедур з максимальною швидкістю і точністю; перен. користувач, який із зловмисних міркувань бере участь у чатах і форумах.
Браузер - комп’ютерна програма, призначена для перегляду веб-сторінок, їх обробки, виведення і переходу від однієї сторінки до іншої.
Бренд - комплекс інформації про компанію, продукт чи послугу; концептуально впізнаваний товар, образ, набір послуг.
Веб-сторінка - інтернет-документ, який може містити текст, графічні, звукові та відеофайли, анімацію і має унікальну адресу. Може бути частиною сайту або самодостотнім документом.
Віджет - графічний модуль, який розміщується в робочому просторі програми і призначений для швидкого доступу до інформації або послуг.
Джойстик - важіль на підставці, здатний рухатись у двох або трьох площинах і призначений для введення інформації у комп’ютер.
Домен - частина інформаційного інтернет-простору, асоційована з певним власником (державою, організацією, індивідом).
Ґеймпад - тип ігрового маніпулятора для забезпечення взаємодії між гравцем та ігровою приставкою.
Ґік - людина, понад міру чимось захоплена. Як правило, це стосується захопленням комп’ютерними технологіями.
Іміджборд - різновидність веб-форуму, на якому користувачам надано можливість додавати до текстових повідомлень графічні зображення.
Логін - алфавітно-цифровий набір символів, що ідентифікує користувача комп’ютерної мережі і разом із паролем використовується системою для надання йому дозволу на з’єднання з комп’ютерною системою та визначення його прав доступу до ресурсів мережі.
Мажор - молода людина, чиє життя і майбутнє, влаштували впливові батьки, через що вона стала легкою і безтурботною, а сам він став його марнотратником.
Маргінал - людина, що перебуває на краю, на межі різних систем — культур, соціальних цінностей, і яка зазнає їх суперечливого впливу.
Мачо - чоловік яскраво вираженого мужнього типу, сексуально прямолінійний, який виявляє стереотипні чоловічі якості; агресивний, брутальний.
Меседж - повідомлення, звернення.
Метросексуал - сучасний чоловік будь-якої сексуальної орієнтації, що маєь яскраво виражений естетичний смак і приділяє багато зусиль і часу на удосконалення свого зовнішнього вигляду та способу життя.
Модератор - особа, що контролює дотримання правил в мережевих форумах, чатах чи конференціях.
Нік - особисте, переважно, вигадане, ім’я, яким називають себе користувачі інтернету в різноманітних місцях спілкування (чатах, форумах).
Нуб - новачок у якійсь, зазвичай комп’ютерній, сфері; початківець.
Планкінг - розвага, суть якої полягає у лежанні долілиць з притиснутими з боків до тіла руками у самих незвичайних місцях. Набула особливої популярності з появою соціальних мереж, в яких є можливість викладати фото подібних постановок.
Провайдер - організація, яка надає певні послуги. Інтернет-провайдер - організація, яка надає послуги доступу до Інтернету або інші послуги, пов’язані з використанням мережі Інтернет; інформаційний-провайдер - організація, яка від імені іншої організації (або фізичної особи) надсилає, отримує, зберігає електронні документи і надає інші послуги щодо даних електронних документів.
Сервер - програмний компонент обчислювальної системи, який виконує обслуговуючі функції по запиту клієнта, надаючи йому доступ до певних ресурсів або послуг; спеціалізоване обладнання, призначене для виконання сервісного програмного забезпечення.
Спам - масове розсилання електронних повідомлень рекламного чи іншого характеру респондентам, які не висловили бажання їх одержувати
Тролінг - розміщення у веб-форумах провокаційних повідомлень з метою викликати конфлікти між їх учасниками.
Фішинг - інтернет-щахрайство з метою виманювання у користувачів мережі персональних даних (паролів, логінів, ідентифікаційних номерів, номерів кредитних карт).
Флуд - велике за розмірами повідомлення у форумах і чатах, яке не несе ніякого змістовного навантаження; флудер - особа, що поширює флуд.
Форум - захід для обговорення або вирішення значимих проблем; інтернет-ресурс, призначений для спілкування в інтернеті на задану тему.
Хакер - кваліфікований фахівець в галузі комп’ютерних систем, який захоплюється їх детальним дослідженням і питанням підвищення їх можливостей на противагу більшості користувачів, які воліють обмежуватись вивченням необхідного мінімуму; зловмисник, який добуває конфіденційну інформацію в обхід систем захисту комп’ютерних мереж.
Хост - пристрій, який надає послуги у форматі «клієнт-сервер» в режимі серверу; у широкому розумінні - будь-який комп’ютер, який підключений до локальної або глобальної мережі і виконує функції серверу.
Чат - мережевий засіб для швидкого обміну текстовими повідомленнями між користувачами інтернету у режимі реального часу.
Отже, комп’ютерний сленг може поповнюватися і за рахунок слів української літературної мови, але лексичне значення цих слів змінюється. Якщо розглядати питомо українські новотвори, то одним з найяскравіших й найактивніших способів їх семантичної деривації є метафорика. Метафоричне перенесення або переосмислення відбувається на основі подібності (за формою, розміром, кольором, певними зовнішніми чи внутрішніми властивостями): бадилля – купа шнурів під столом; живність – вірус; уморився – завис (про комп’ютер); приблуда – програма, що працює разом з якою-небудь іншою программою; на дроті – зараз он-лайн (напр. про зараз присутніх на форумі); реп’яшки – як відповідник куки (невеликий фрагмент даних, створений веб-сервером або веб-сторінкою, який зберігається на комп’ютері користувача у вигляді файла).
У сленговому словотворенні часто присутнє гумористичне трактування комп’ютерних реалій. Саме за допомогою метафорики творяться найяскравіші вислови: посполито – добре; тиць майданчик – тач-пад (сенсорна панель керування, найчастіше використовується в ноутбуках); позирало – монітор. Серед лексем цієї групи спостерігаємо явище синонімії: равлик, комашка, мавпа – @; пичка, рильце – смайл [7].
Найчисленнішою за наявністю словоформ є лексема комп’ютер, яка сама по собі вживається надзвичайно рідко, її синоніми-замінники набувають як позитивного, так і негативного забарвлення: метик, мізківник, метикун, мудрик – контупер (негативна конотація). Використання тієї чи іншої назви ймовірно залежить від настрою користувача.
Пацюк, щур – українські відповідники поширеного русизму миша, які паралельно функціонують у мережі.
Цікавий феномен – творення сленгової лексики на основі ініціальної абревіації, а саме: розповсюджене ІМХО (англ. In My Humble Opinion або In My Honest Opinion «по моему скромному мнению») в українському варіанті має відповідники: НМХР – на мій хлопський розум, або НМД – на мою думку; МНБМ – москаль неправий, бо він москаль (іронічно про сумнівні доводи, якими послуговують під час, наприклад, холіварів (безглуздих суперечок)) [5].
Отже, дослідження шляхів творення україномовного сленгу свідчить про оригінальність і відмінність комп’ютерного жаргону від інших рухливих систем мови. Можна стверджувати, що способами утворення комп’ютерного сленгу можуть бути лексичні та морфологічні способи словотвору української літературної мови. Найпродуктивнішими є: метафоричне перенесення або переосмислення на основі подібності; фонетична адаптація лексем англійської мови; абревіація; каламбурна підстановка. Продуктивним є суфіксальний та префіксальний способи утворення сленгізмів. Серед українських комп’ютерних новотворів дуже поширеним є вживання русизмів, але за умови збільшення кількості україномовних користувачів мережі відмічається тенденція до виникнення питомо українських новотворень на позначення існуючих в Інтернеті реалій.
Утворюючись на українському ґрунті, нові слова виконують у медіа просторі функцію економії мови, а також завдяки своїй емоційній забарвленості ведуть до полегшення запам’ятовування нових явищ і понять сучасного життя, яке стрімко розвиваючись, вимагає утворення нових і нових мовних одиниць на позначення тих чи інших реалій. Це відкриває перед мовознавцями нові горизонти досліджень.
Висновок до другого розділу
Виникненню неологізмів у мові мас-медіа сприяють екстралінгвальні чинники: демократизація суспільного життя; послаблення цензури і самоцензури; державний статус української мови; зміни в соціальній структурі суспільства; задоволення практичних потреб мовців; поширення моди на певні мовні форми; пошуки нових експресивних засобів вираження; інтралінгвальні чинники: системність мови; тенденції до ускладнення її структури, інтеграція і диференціація мовних елементів; принцип економії мовної енергії, лінгвальних засобів; надання переваги експресивним мовним формам.
Серед виявлених неологізмів інтернет-видання «Українська правда» значну частину складають новотвори, які є дериватами, тобто похідними утвореннями (наприклад, антикорупціонер, антикучмісти, анти-НАТО, антиолігарх, антитемник, антиющенківці; бразилеманія, сізіфоманія, кредитоманія; ірландизація, картизація, демакдональдизація, лукашенізація; коаліціада, литвиніада). Доволі активно у мові електронних ЗМІ утворюються неологізми на позначення різноманітних понять способом основоскладання та словоскладання (наприклад, оскароносець, грантоїд, євроокуляри, кібердисиденти, кнопкодав, кучмастар, кучмовоз, кучмократія, депутат-кнопкодав, бізнес-корсари, інтернет-газета, інтернет-магазин, інтернет-представництво). Значну частину неологізмів у заголовках інтернет-видань становлять іменники, однак трапляються й інші частини мови, зокрема новотвори-дієслова (відтузлитися), мотивовані іменниками-власними назвами.
Дослідження шляхів творення україномовного сленгу свідчить про оригінальність і відмінність комп’ютерного жаргону від інших рухливих систем мови. Можна стверджувати, що способами утворення комп’ютерного сленгу можуть бути лексичні та морфологічні способи словотвору української літературної мови. Найпродуктивнішими є: метафоричне перенесення або переосмислення на основі подібності; фонетична адаптація лексем англійської мови; абревіація; каламбурна підстановка.
РОЗДІЛ 3
«Неологізми-входження» в лексиці сучасної української мови
3.1. Зовнішні
неологізми-входження в
Лексика іншомовного походження, за оцінками спеціалістів, складає приблизно десяту частину від усіх слів української мови. У різні періоди своєї історії українська мова збагачувалася іншомовними словами більш чи менш активно. Це залежало насамперед від зовнішніх причин: політичні та економічні контакти із сусідніми народами, перебування українських етнічних територій у складі чужих державних утворень, вступ України до міжнародних організацій, зміни в політичному устрої всередині держави. В останнє десятиліття могутнім каталізатором запозичень стало функціонування міжнародної комп’ютерної інформаційної мережі (Інтернету). Майже 22 % усієї нової лексики в сучасній українській мові є найновішими запозиченнями без урахування дериватів, що утворені від іншомовних основ, а також тих, які набули ознак відносного неологізму внаслідок виходу за межі вузькоспеціальних терміносистем [24].
Однак останніми роками значного розмаху набув процес детермінізації, зокрема часткової детермінізації, коли спеціальні найменування функціонують у мовленні неспеціалістів у прямому, але дещо звуженому (спрощеному) значенні, втрачаючи на рівні загальновживаної лексики деякі семи. Інколи важко точно визначити, чи нове слово в активному фонді української лексики з’явилося внаслідок запозичення чи внаслідок виходу за межі певної терміносистеми (як от слова: клонувати, клон, бренд чи давніші конверсія, конвертувати). Удосконалення інформаційних технологій зумовлює дуже короткий інтервал між виникненням нового слова-терміна і проникненням цього ж слова в повсякденне мовлення (у наш час цей процес особливо притаманний термінам зі сфери інформатики, медицини, генетики, екології тощо). У таких випадках неологізм одночасно акумулює в собі ознаки і зовнішнього, і внутрішнього входження. Наприклад, іменник файл (з англ. “file”) як термін інформатики має значення “поіменована ділянка пам’яті комп’ютера, яка містить різноманітну інформацію, яку можна змінювати, копіювати тощо”. Іменник файл запозичено з англійської мови, де одним з його значень є “папка, картотека, справа” і на основі якого в мові-джерелі внаслідок метафоричного переносу найменування сформувалося нове значення слова стосовно комп’ютерних технологій. Власне це нове значення й стало причиною до поширення слова файл в інших мовах, насамперед у термінології комп’ютерної техніки. Із таким значенням позичила це слово й українська мова. Під впливом широкого розповсюдження комп’ютерної техніки, яка перестала бути атрибутом лише фахівців, слово файл увійшло до частовживаної лексики. Велика кількість перекладної фахової й популярної літератури зумовили й те, що в українській мові активізувалися й інші значення цього багатозначного в мові-джерелі слова. Так, значення “канцелярська папка” реалізується у прикметнику “файловий” зі словосполучення “файлова папка”, значення “справа, картотека” – у назві популярного телесеріалу “Ікс-файли” (“Секретні матеріали”) або розважальної музичної телевізійної програми “М-файли”. Отже, за іменником файл у сучасній українській мові закріпилося не лише термінне значення, відповідно прикметник файловий означає не лише відношення чогось до комп’ютерної техніки, а й “призначений для зберігання певної (не лише електронної) інформації” [24].
Информация о работе Інноваційні явища україномовного Інтернету