Інноваційні явища україномовного Інтернету

У семантичному плані лексика комп’ютерного сленгу вирізняється доволі високою стійкістю, проте можна говорити й про семантичне зміщення та розширення обсягу значення лексем у процесі функціонування. Серед синонімів більшість становлять абсолютні. Сленгізми об’єднуються в незамкнені синонімічні ряди, кожен член якого має певні семантичні та стилістичні відтінки (експішка – експіха – хренова – хрюша «Windows XP»). В антонімічні відношення вступає незначна кількість одиниць комп’ютерного сленгу; виділяються спільнокореневі (апгрейд = «модернізація апаратного забезпечення» → даунгрейд = «заміна апаратного забезпечення на попереднє за версією») та різнокореневі (заінсталити = «встановити на комп’ютер програмне забезпечення» → вбити, грохнути = «видалити програмне забезпечення з комп’ютера») антонімічні пари. У складі комп’ютерного сленгу виділено нечисленні групи полісемічних («босяк») мова програмування Basic; 2) програміст мовою Basic») й омонімічних лексем; щодо омонімії, то можна говорити про внутрішньосистемну (обидва слова входять до комп’ютерного сленгу) («висіти» про програму або операційну систему) = не реагувати на зовнішні подразники (натискання клавіш чи кнопок миші), що, як правило, супроводжується припиненням роботи програми» і 2 висіти = «перебувати в інтернеті у пошуках інформації або спілкуючись у чатах і на форумах») і міжсистемну (омонімізуються одиниці різних сленгових систем) (комп. пентюх «комп’ютер модифікації Pentium» – молод. «підліток») [49, c. 384].

Семантичні переосмислення становлять близько третини всієї лексики комп’ютерного сленгу. Основними способами утворення нових значень є метафора (карлсон – «охолоджуючий вентилятор»; стіна – «апаратно-програмні засоби міжмережевого захисту»), метонімія (металолом – «апаратне забезпечення»; залізо – «апаратна частина комп’ютера») та синекдоха (кнопки – «клавіатура»). Серед метафор у комп’ютерному сленгу виділяються номінативні (буквар – «порадник користувача»), асоціативні (мізки – «центральний процесор»), метафори на основі функціональної подібності (айболіт – «антивірусна програма»), а також когнітивні (підірвати – «зруйнувати систему захисту»). Дослідивши склад сленгізмів, утворених шляхом метафоричного переосмислення, можна зробити висновок, що таке утворення нових одиниць характерне для основних частин мови, представлених у комп’ютерному сленгу іменниками (поштовик – «програма, призначена для відсилання та отримування електронної пошти»; око – «екран»); прикметниками (кровний (про програмне забезпечення) який «постачається разом із апаратним забезпеченням»); дієсловами (ломанути–грохнути, проломити «зламати програмний код») [49, c. 387].

Семантичними способами словотвору також є субстантивація (хвостата «маніпулятор типу миша на дроті»), фонетична мімікрія, в основі якої лежить звукова подібність загальновживаного слова до англійського або українського терміна (професор – «процесор»; крякалка – «програма зламування чужого програмного забезпечення») та антономастичне використання імен людей, тобто використання власного імені як загального (цезар – «процесор Celeron»). Саме метафоричне перенесення і мовна гра є одними з найпродуктивніших способів утворення одиниць комп’ютерного сленгу.

Той факт, що англійські слова не просто входять до комп’ютерного сленгу, а й отримують у ньому морфологічне оформлення, прагнуть українізуватися, говорить про здатність української мови поглинати й перероблювати різнорідний мовний матеріал. Паралельний процес утворення сленгових слів із власного українського матеріалу показує, що чужі нововведення – це більше гра, змагання молодих носіїв сленгу в дотепності та гострослів’ї. Більшість таких новотворів не залишається в мові, поступаючися місцем загальноприйнятим частотним лексемам [48, c. 126].

У складі комп’ютерного сленгу іменники становлять майже дві третини. Це зумовлено тим, що основна функція лексики комп’ютерного сленгу – номінативна, тобто називання реалій, пов’язаних зі світом комп’ютерів. Переважна більшість іменників комп’ютерного сленгу утворена суфіксальним способом. Похідні творяться від різних частин мови, зокрема, виділяються відсубстантивні, відад’єктивні, віддієслівні та відчислівникові деривати [50, c. 212].

Продуктивними є такі власне українські суфікси: -ник (віндузятник – «користувач ОС Windows»; лінуксник – «користувач ОС LINUX»); -к- (болванка – «чиста CD- або DVD-матриця»; викачка – «копіювання інформації з мережі»); -лка (вжикалка – «матричний принтер»; стрілялка – «комп’ютерна гра-бойовик»); -ання (юзання – «користування»; перепрошивання – «поновлення програмного забезпечення материнської плати») та запозичені -ер (геймер – «гравець у комп’ютерні ігри»; крекер – «людина або програма, які зламують фірмовий захист від копіювання»); -інг (броузінг – «перегляд інформації в Інтернет»; хакінг – «проникнення в захищені комп’ютерні системи або мережі для отримання інформації, крадіжки грошей або з хуліганськими намірами») [47, c. 137].

Префіксальним та префіксально-суфіксальним способами іменники утворюються рідко. Однак продуктивною є універбація: суфіксальна (водянка – «водяне охолодження комп’ютера»; друкарка – «текстовий редактор, наприклад, Word»); еліптична (мама – «головна (системна) плата системного блока, що забезпечує зв’язок та функціонування всіх пристроїв комп’ютера»; виділена – «виділена лінія доступу до інтернет»); композиція (блохолов, клоподав – «налагоджувальна програма»); абревіація (сисадмін – «системний адміністратор»). Продуктивним способом творення іменників є також усічення (вінт (від вінчестер) – «накопичувач на жорстких магнітних дисках»; комп – «комп’ютер»; пень – «процесор Pentium») [47, c. 138].

Прикметники формують нечисленну групу в складі комп’ютерного сленгу. Вони за семантикою об’єднуються в три групи: якісні (кривий – «який погано працює»), відносні (шароварна (програма) – «яка розповсюджується безкоштовно») та присвійно-відносні (юзерський «користувацький»), кожна з яких має свої особливості словотворення. У деривації беруть участь і українські, і запозичені лексеми, продуктивним способом творення яких є суфіксальний. Особливості словотвору прикметників виявляються залежно від того, до якої семантичної групи вони належать. Продуктивними є власне прикметникові суфікси: -н- (рульний – «гарний»; анлімний (інтернет) – «із необмеженим доступом»); -ов- (бедовий – «який містить пошкоджені сектори»; гіговий – «який має розмір 1 Гб»); -ськ- (паскальовський – «написаний мовою Pascal»; геймерський = 1) належний гравцю; 2) який характеризує гру») [47, c. 139].

Дієслова становлять четверту частину від загальної кількості україномовного комп’ютерного сленгу. Для дієслів твірними виступають іменники та дієслова. Похідні дієслова утворюються суфіксальним, префіксальним, суфіксально-префіксальним та постфіксальним способами. Продуктивними є суфіксальний, префіксальний та постфіксальний способи творення [47, c. 141].

Дієслова із суфіксами -и- (апгрейдити – «модернізувати апаратне забезпечення»; милити – «відправляти електронну пошту»); -ну- (грохнути, кільнути – «видалити інформацію»); -ува-/-юва- (від-стрілювати (трабли); вилизувати – «виправляти помилки в програмному коді») становлять продуктивні типи в україномовному комп’ютерному сленгу [47, c. 141].

Продуктивними префіксами є питомі українські ви- (вирубити – «вимкнути»; видрати – «скопіювати інформацію з мережі в комп’ютер або з файла в файл»; вийняти – «розархівувати»); за- (заештемеелити – «створити файл із розширенням .html»; забанити – «заборонити»); пере- (перекомпілити – «переробити наново програму»; переконекчувати – «з’єднувати по-новому комп’ютери за допомогою дротів») та запозичені ре- (реінсталити – «встановлювати повторно програмне забезпечення») [47, c. 143].

Префіксально-суфіксальним способом дієслова комп’ютерного сленгу утворюються за допомогою різних префіксів та суфікса -ува- (підглючувати – «некоректно працювати»; приторможувати – «дуже повільно працювати (про комп’ютер)»).

Постфіксальний спосіб словотвору також є продуктивним. У комп’ютерному сленгу похідні дієслова творяться власне постфіксальним (в’язатися, конектитися – «установлювати з’єднання з віддаленим мережевим ресурсом»), суфіксально-постфіксальним (діалитися – «з’єднуватися з інтернетом за допомогою модема»), префіксально-постфіксальним (вирубатися – «аварійно завершувати роботу»), префіксально-суфіксально-постфіксальним (відлогінитися – «від’єднатися»; розлочитися – «повернутися до заводської частоти роботи апаратного забезпечення») способами [47, c. 137].

Дієприкметники комп’ютерного сленгу представлені лише пасивними формами. Для творення дієприкметників характерне використання суфіксів -н- (зграбаний – «конвертований програмою Audio Grabber»; юзаний – «яким користувалися»); -ен- (зарарений – «стиснутий архіватором rar»; скомпілений – «створений, спрограмований») і -т- (вийнятий – «розархівований»; кракнутий – «зламаний (про програмний продукт)»). Окрему групу становлять предикативні форми на -но (проапгрейджено – «модернізовано»; зафіксено – «виправлено») [47, c. 140].

Дієприслівники становлять нечисленну групу одиниць недоконаного виду, утворених від 3-ї особи однини теперішнього часу за допомогою суфікса -чи (квакаючи – «граючись у комп’ютерну гру Quake»; шпиляючи – «граючи»).

Невелику групу прислівників КС (за походженням співвідносну з іменниками та дієсловами) утворили похідні з суфіксом -о (мануально – «вручну»; перфектно – «гарно») та застиглі форми запозичених дієслів у 3-й особі однини (сакс – «погано»; рулез – «гарно») [50, c. 212].

Близько 600 спільнокореневих сленгізмів об’єднано в 155 кореневих гнізд. До складу кореневих гнізд входять і переосмислені українські лексеми, і деривати на основі англійських запозичень, оформлені українськими словотвірними формантами, та складноскорочені слова. Із розвитком словотвірної активності запозичень, які є членами кореневих гнізд, у межах кореневого гнізда можуть об’єднуватися словотвірні підгнізда, для базових слів яких властива спільність кореневої морфеми. За кількістю одиниць, що входять до гнізд, останні поділяються на гнізда з високим (понад десять похідних), середнім (чотири – десять дериватів) та низьким словотвірним потенціалом (один – три деривати). Найвищий словотвірний потенціал мають гнізда, мотивовані запозиченнями: качати (27 похідних), гнати і юзати (по 11 похідних). Середній словотвірний потенціал гнізда – чотири деривати. Найбільшу кількість дериватів для всіх гнізд містить перший дериваційний такт (дещо меншу – другий) за рахунок творення похідних складних іменників і прикметників. Максимальна кількість словотвірних тактів – чотири. Більшість словотвірних гнізд є відіменниковими. Середня кількість словотвірних тактів – два (вірус – вір – вір-мейкер). Чимало слів має нульову словотвірну реалізацію (вагон – «стандарт VGA (Video Graphics Array)»; дрова – «драйвер») [50, c. 210].

Незважаючи на те, що початки теоретичних студій над лексикою та фразеологією субстандартних мов сягають ще ХІХ ст., вони були поодинокими й мали вигляд окремих, часто дуже стислих, заміток і розвідок, виконаних в історичному плані. Активне вивчення особливостей професійного та вікового мовлення розпочинається з другої половини ХХ ст. і набуває значного розвою наприкінці століття. Кінець ХХ – початок ХХІ ст. вводить у коло наукових студій проблему вивчення особливостей функціонування комп’ютерного сленгу української мови.

Формування комп’ютерного сленгу української мови відбувається на основі семантичних перетворень лексем літературної мови з використанням складних тропів, шляхом запозичень, а також засобами деривації. Сленгізми, які виникли внаслідок семантичного перетворення лексем літературної мови, становлять майже третину одиниць комп’ютерного сленгу. Нові значення з’являються шляхом метафоричного, метонімічного, синекдохічного переосмислення слів [52, c. 58].

На словотвірному рівні утворення одиниць комп’ютерного сленгу відбувається з використанням словотвірного ресурсу української мови, у словотворі беруть участь і питомі, і запозичені афікси. Продуктивними є такі суфікси: іменникові: -ник (аемдешник – «користувач комп’ютера на базі процесора AMD»); -ка (інсталяційка – «програма для встановлення програмного забезпечення»); -інг (серфінг – «перегляд інформації в Інтернет»); прикметникові: -н- (анлімний – «з необмеженим доступом»); -ов- (флеймовий (пост) – «який спричинює скандал»); дієслівні: -и- (фіксити = «1) виправляти помилки у програмному коді; 2) налагоджувати»); -ну- (хрякнути – «зламати програмний код»); -ува- (шлангувати – «поєднувати комп’ютери за допомогою дротів»). Префіксальним та префіксально-суфіксальним способами іменники утворюються рідко, проте це продуктивний спосіб деривації дієслів (злити – «записати, переписати інформацію»; витягувати – «копіювати інформацію з Інтернет в комп’ютер або з файлу в файл»). Чимало дієслівних похідних утворено постфіксальним способом (відлогінитися – «від’єднатися») [47, c. 139].

Отже, одиниці комп’ютерного сленгу української мови вступають у різні лексико-семантичні відношення: вони утворюють синонімічні ряди, антонімічні пари, вступають в омонімічні відношення; проблемі існування україномовного комп’ютерного сленгу присвячуються конференції на форумах в інтернеті, де також пропонуються матеріали до словника українського комп’ютерного сленгу; україномовний комп’ютерний сленг є досить неоднорідним явищем, що охоплює лексичні одиниці, утворені на ґрунті загальнонародної мови, і які становлять лексичну та граматичну основу сленгу; україномовний комп’ютерний сленг є досить неоднорідним явищем; на словотвірному рівні утворення одиниць комп’ютерного сленгу відбувається з використанням словотвірного ресурсу української мови, у словотворі беруть участь і питомі, і запозичені афікси.

Висновок до першого розділу

Поняття неологізму є історично змінним, тобто статус неологізму того чи іншого слова є тимчасовим і воно його поступово втрачає у процесі функціонального закріплення в лексико-семантичній системі мови. Внаслідок цього не завжди легко визначити ступінь “новизни” слова, окреслити його часові рамки. Неологізми – це слова, які утворюються в мові разом із виникненням в об’єктивному світі нового поняття (нової реалії) і які реалізують номінативну функцію слова.