Маркетинговое иследоваие

Формування питань в  анкеті, їх послідовність дозволяє враховувати особливості опитуваної  аудиторії (демографічна група, соціальний і професійний статус, психологічне сприйняття тощо), що також спрямовано на максимальну об’єктивність інформації.

Анкетування фізичних осіб проводилося  в місті Житомир. При опитуванні всі респонденти заявили, що використовують лікарські трави при лікуванні. Таким чином, з певною ймовірністю можна визначити, що 100% населення Житомира при лікуванні використовують лікарські препарати на основі цілющих трав. Вибірка сформована таким чином, щоб врахувати думки населення міста щодо продукції підприємства ЗАТ «Ліктрави». Населення розбито на 4 вікових підгрупи. У вибірці рівномірно представлені всі вікові групи споживачів (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Співвідношення чоловіків  і жінок у вибірці

Рис. 3.1 відображає розподіл респондентів по статевому принципу: жінок – 50%, чоловіків – 50%. Вибірка  сформована таким чином, щоб об’єктивно оцінити споживчу мотивацію як серед  жінок, так і серед чоловіків, саме тому їх кількість у вибірці пропорційна.

Рис. 3.2. Розподіл респондентів за віком

Віковий параметр розбито  на 4 вікових групи. У виборці рівномірно представлені всі вікові групи споживачів. Як свідчать результати опитування, 50% респондентів віком 18-25 років, 25-35 років – 26%, 35-50 років – 6%, старше 50 років – 18% опитуваних.

Рис. 3.3. Рід занять респондентів

Цей розподіл показує  присутність у виборці всіх соціальних груп населення: службовці – 23%, спеціалісти – 20%, домогосподарки – 15%, студенти – 9%, керівники, робочі – по 8%, підприємці, пенсіонери – по 7%, безробітні – 3%.

Рис. 3.4. Доходи сімей респондентів (в розрахунку на 1 члена сім’ї)

Як бачимо, більшість  опитаних мають дохід менше 700 грн. – 1%, 4% опитаних отримують дохід 700-900 грн, 5% - 900-1500 грн., 40% - 1500-2000 грн., половина всіх респондентів мають дохід 2000 і  більше грн.

Частина досліджень, присвячених  думкам респондентів

Рис. 3.5. Переваги в лікарській продукції

Рис. 3.5 відображає переваги респондентів в видах лікарської продукції. Перше місце займають лікарські збори трав – 53%, на другому  місці фіточаї – їх  купують 27% опитаних, потім йдуть настоянки та таблетки на трав’яній основі, по 13 та 7% відповідно.

Наступні діаграми (рис. 3.6 – 3.9) відображають кореляції даних  про переваги лікарської продукції, тобто показують, як залежить вибір  продукції від різних соціальних факторів (стать, рівень доходу респондентів, вік, рід занять).

Рис. 3.6. Переваги в лікарській продукції  в розрізі статі респондентів

Як бачимо, перевагу серед  лікарських зборів трав надає більшість  чоловіків – 42%, а жінок 33%, фіточаї  користуються популярністю в жінок (47%), серед чоловіків їх вживає 39%,  настоянки вживають 16% жінок і 15% чоловіків, невелика частина респондентів обирає таблетки на трав’яній основі,

по 4 %.

Рис. 3.7. Переваги при виборі лікарської продукції залежно в розрізі рівня доходів респондентів

Рис. 3.7 показує відання  переваги продукції в розрізі  рівня доходів респондентів. Респонденти, які віддають перевагу таблеткам  на трав’яній основі з наступним  сімейним місячним доходом: менше 700 – 900-1500 грн. – по 1% від загальної кількості, 1500-2000 грн. та більше 2000 грн. – по 2%.

Настоянки користуються найбільшою популярністю серед населення  з середніми доходами – 900-1500 (5%), 1% осіб з найменшим рівнем забезпечення (менше 700 грн.) купує лікарські настоянки, респондентів з сімейним бюджетом 700-900 грн. – 3%.; по  2% населення з доходами 1500-2000 – 2000 грн. і більше – по 2%.

Фіточаї споживають переважно  респонденти з вищими рівнями  доходу: 1500-200 грн. та 2000 грн. і більше – відповідно 10 і 7%, трішки менше вони використовуються серед опитуваних з рівнем доходу 700-900 грн. та 900-1500 грн., 5% та 3%; 2% населення проводять лікування фіточаєм з сімейним забезпеченням менше 700 грн.

Лікарські збори трав є найбільш популярними: попит серед опитаних з середнім рівнем доходу – 700-900 грн. – 900-1500 грн. їх вживає 13 і 17% відповідно, а ось дуже парадоксальним є те, що 9% респондентів з найнижчими і найвищими показниками забезпечення купують лікарські збори.

Рис. 3.8. Переваги в лікарській продукції в розрізі віку респондентів

Рис. 3.8 наглядно відображає переваги у виборі лікарської продукції  у розрізі віку респондентів. 33% респондентів у віці 18-25 років віддають перевагу лікарським зборам трав, 13%  - фіточаю, і лише 2% - настойкам. Опитані у віці 25-35 років купують в основному лікарські збори трав, фіточаї – по 5 та 7% відповідно, невелика частина (3%) споживає настоянки. У віці 35-50 років обирають лікарські збори (10%), трохи менше респондентів, які купують таблетки і настоянки (5 і 7%), найменше користується попитом серед цієї вікової групи фіточай, його купують лише 3% опитаних. Респонденти старше 50 років купують весь асортимент лікарських препаратів приблизно в однаковій кількості: 5% - лікарські збори, 4% - фіточаї, 2% - таблетки на трав’яній основі та 1% - настоянки.

Рис. 3.9. Переваги в лікарській продукції в розрізі занять респондентів

Наведений рис. 3.9 показує  переваги споживачів при виборі лікарської продукції в розрізі роду занять респондентів. Як бачимо, лікарські збори трав обирають підприємці (21%), пенсіонери (17%), домогосподарки (15%); фіточаї купують студенти (10%), робочі (5%), спеціалісти (5%), пенсіонери (4%), домогосподарки (3%); настоянки обирають службовці (10%), підприємці (3%); таблетки на трав’яній основі споживають безробітні (5%), спеціалісти (2%).

Рис. 3.10. Вартість лікарської продукції

Рис. 3.10 відображає відповіді  респондентів на питання «Лікарські засоби якої вартості Ви найчастіше купуєте?» Результати наступні: найбільша кількість респондентів (46%) обирають лікарські препарати вартістю 3-20 грн. 33% респондентів віддають перевагу – вартістю 20-50 грн. Продукцію, вартістю 50 грн. і більше купують 21% опитаних.

Наступні діаграми (3.11 – 3.15) показують, як залежить ціна лікарських засобів від різних соціальних факторів (стать, рівень доходів респондентів, вік, рід занять).

Рис. 3.11. Ціна придбання  лікарської продукції в розрізі  статі респондентів

Рис. 3.11 відображає ціну придбання лікарської продукції  в розрізі статі респондентів. На основі цих даних можна стверджувати, що ліки, вартістю 3-20 грн., є найбільш купованими: їх споживають 27% жінок  і 25% чоловіків; лікарські препарати, вартість яких 20-50 грн., використовують 15% жінок, 13% чоловіків. Продукцію, вартістю 50 грн. і більше, купують 8% жінок і 12% чоловіків.

Рис. 3.12. Ціна придбання  лікарських засобів в розрізі  доходів респондента

Рис. 3.12 показує ціну придбання препаратів в розрізі рівня доходів респондента. Лікарські засоби, вартістю 3-20 купують, в основному, респонденти з доходами 1500-2000грн. (15%) та 700-900 грн. (10%), а також по 9% опитуваних, що мають у власному місячному розпорядженні менше 700 грн. та 900-1500 грн.; продукція, вартістю 20 – 50 грн. є найбільш споживаною серед респондентів з різним рівнем доходів: 10% з доходами 900-1500 грн.,  8% з доходами 1500-2000 грн.,  7% - 700-900 грн., 5% - 2000 грн. і більше 3% - менше 700 грн.

 

Рис. 3.13. Залежність вибору по ціні лікарської продукції від  доходів респондента

Як бачимо з рис. 3.13, група респондентів з доходами менше 700грн. (10% від загальної кількості  опитаних) віддає перевагу лікарській продукції вартістю 3-20 грн. В групі респондентів з доходом 700 – 900 грн. віддають перевагу молоко пр вартістю 5- 7 грн. (20%). Респонденти, які мають дохід 1500-2000 грн. споживають молочну продукцію вартістю 5-7 грн. (10%) та 7-10грн. (20%). Ті респонденти, у яких дохід більше 2000 грн. споживають молочну продукцію вартістю 5-7грн. (20%), 7-10грн (10%) та 3-5грн. (10%).

Рис. 3.14. Ціна придбання  в розрізі віку респондентів

Отже, з рис. 3.14 можна  побачити, що лікарську продукцію, вартістю 3-20 грн., купують респонденти у віці 18-25 років (24%), 25-35 років (15%) та старше 50 років (10%); продукцію, вартістю 20-50 грн. купують у віці 18-25 років (5%), 25-35 – 9% та старше 50 років – 10%; ліки, вартістю 50 грн. і більше купують респонденти у віці 25-35 років (15%) та старше 50 років (10% від загальної кількості опитаних).

Рис. 3.15. Залежність вибору по вартості лікарської продукції від  виду діяльності респондентів

З рис. 3.15 «Залежність  вибору по вартості лікарської продукції від виду діяльності респондентів» можна зробити наступні висновки: безробітні, пенсіонери та студенти віддають перевагу продукції, вартості 3-20 грн., керівники, робочі та домогосподарки лікарській продукції, вартістю 20-50 грн., а підприємці, службовці та спеціалісти, вартістю 50 грн. і більше.

Рис. 3.16. Загальна оцінка факторів респондентами 

Як бачимо з рис. 3.16, такий фактор, як ціна, набрав 52 бали із 72 можливих; якість, лікувальні переваги – 50 балів; думка друзів, знайомих – 35 балів, реклама на ТБ, радіо – 30 балів із 72 можливих; реклама в місцях продажу – 19 балів; інше – 15 балів із 72 можливих.

 

Рис. 3.17. Значимість ціни

Наведений рис. 3.17 показує  відповіді респондентів на питання про значимість ціни. Важливість ціни лікарської продукції підкреслило 43% респондентів, відмітивши цей фактор як найбільш важливий; 33% відмітили, що це дуже важливо; 19% відмітили, що це важливо; для 4% респондентів ціна зовсім не важлива. Таким чином, для основної частини респондентів ціна є важливою складовою при виборі тієї чи іншої марки.

 

Рис. 3.18. Важливість реклами  на телебаченні, радіо

Реклама на ТБ, радіо згідно з отриманими результатами, не має  великого значення для респондентів. Тому цей фактор оцінений основною масою респондентів як не дуже важливий – 29%; 25% опитаних вважають, що це важливо, майже на такому ж рівні (23%) респондентів вважають, що це не важливо; для 12% опитаних реклама на ТБ та радіо зовсім не важлива, а 11% вважають, що це найбільш важливо. Таким чином, основною частиною респондентів реклама на ТБ, радіо названа не дуже важливою.

 

Рис. 3.19. Важливість реклами  в місцях продажу

Присутність в торгових точках реклами того чи іншого підприємства лікарської продукції було оцінено наступним чином. 50% респондентів оцінили цей фактор як зовсім не важливий; 44% - як неважливий, 5% - як не дуже важливий. Лише 1% респондентів вважають, що даний фактор важливий. Таким чином, більше половини респондентів вважають, що реклама в місцях продажу не важлива.

 

Рис. 3.20. Важливість думок  друзів, знайомих

Згідно рис. 3.20, 35% респондентів вважають думку друзів і знайомих важливою; 17% - дуже важливою; 8% - найбільш важливою. 16% респондентів вважають цей фактор для себе не дуже важливим і не важливим; 8% - зовсім не важливим. Отже, для більшості респондентів думки друзів і знайомих є важливою складовою у виборі того чи іншого підприємства з виробництва лікарської продукції.

 

Рис. 3.21. Якість, лікарські  переваги

Фактор «Якість, лікарські  переваги» оцінено респондентами  досить високо. Цей фактор найбільш важливий для 87% респондентів, також 7% респондентів вважають його дуже важливим. По 3% респондентів відзначили, що цей фактор для них важливий, неважливий. Ніхто не наважився відмітити, що якість в лікарських травах є зовсім не важливою. Таким чином, цей фактор є досить важливим для 97% респондентів.

Рис. 3.22. Свій варіант  відповіді

Свій варіант відповіді  написали 87 % респондентів (13% не написали відповіді на це питання). Свій варіант  відповіді (детальна розшифровка наведена в табл. 3.3) отримав досить низькі оцінки. 17% респондентів оцінили його як найбільш важливий; 8% - як важливий. Не дуже важливим вважають даний фактор 8%; не важливим – 17%, зовсім не важливим 17% респондентів. Відповідно свій варіант відповіді є неважливим для більшості анкетованих.

Таблиця 3.2

Розшифровка свого  варіанту відповіді

Респонденти, %	Свій варіант відповіді
37	Торгова марка
43	Власний досвід
17	Виробник

Також в анкеті ставилось  питання, чи подобається Вам асортимент продукції ЗАТ «Ліктрави». Відповіді  відображає рис. 3.23.

Рис. 3.23. Чи подобається Вам асортимент продукції ЗАТ «Ліктрави»

Результати анкетування  дозволяють зробити висновок про  те, що переважній більшості споживачів (83%) подобається асортимент продукції  ЗАТ «Ліктрави», а 17% відповіли, що асортимент їм не подобається.

Рис. 3.24. Якість продукції  ЗАТ “Ліктрави»

Як бачимо з рис. 3.24, 89% опитаних відповіли, що якість продукції  ЗАТ «Ліктрави» оцінюється, як хороша, і тільки 11% - як задовільна, ніхто  з респондентів не зазначив, що якість продукції є поганою.