Соціально – психологічні особливості розвитку емоційної культури студентів – психологів

формування навичок ефективної комунікації (з клієнтом);

освоєння нових моделей емпатійної взаємодії;

розвиток вміння активно та емпатійно слухати;

самопізнання та пізнання учасників.

Вправа „Привітання”.

Мета: активізація учасників, розвиток і вдосконалення емпатійних здібностей, налагодження позитивного психологічного клімату, розвиток вміння розуміти стани інших людей.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 10 хвилин.

Ведучий дає інструкцію: „Хтось називає ім’я одного із учасників. Той, чиє ім’я назване, має сказати: „Мені здається, ти хочеш мені сказати... – і сказати те, що на його думку, хотів повідомити йому учасник, який назвав його ім’я. Після цього перший учасник каже, або: „Так, саме це я і хотів тобі сказати”, або: ”Ні, я хотів сказати, що...” – і продовжує”. Успіхом вважається ситуація, коли учасник здогадується, про що саме хотів сказати його товариш. Вправа припиняється тоді, коли в ній взяли участь всі учасники.

“Зворотній зв’язок”: члени групи відповідають на запитання: “Як ви почуваєте себе після виконання вправи?”.

Аналіз домашнього завдання.

Мета: формування здатності до рефлексії, психологічна оцінка ефективності виконаного завдання.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 10 хвилин.

Цей етап передбачає обговорення в групі наступних питань:

Які ваші враження від виконання домашнього завдання?

Що вдалось, а що ні?

Чи виникали труднощі при виконанні?

Який досвід ви здобули, виконуючи дане завдання?

Ведучий робить певні висновки і дякує учасникам за виконану домашню роботу.

Вправа „Знайди пару”.

Мета: активізація учасників, вміння встановлювати психологічний контакт з іншою людиною (клієнтом), розвиток і вдосконалення емпатійних здібностей.

Позиція учасників: Учасники сидять у колі.

Час виконання: 10 хвилин.

Ведучий дає інструкцію учасникам: „На рахунок „один” кожен з нас повинен, залишаючись на своєму місці, мовчки (цих двох умов будемо дотримуватись протягом вправи) знайти собі пару. Нас парна кількість, тому кожен знайде собі напарника. Коли я скажу „два”, ви разом почнете однаковий рух. Потім я знову скажу ”один”,  і ви повинні знайти собі нову пару, а на рахунок „два” розпочати однаковий рух з новим партнером.” Це завдання учасники виконують тричі.

“Зворотній зв’язок”: члени групи обговорюють запитання: “Як створювались пари? Як здійснювався вибір однакового руху?”.

Вправа „Я – ручка...”.

Мета: розвиток емпатійності та здатності до саморозкриття, вміння розуміти стани інших людей та адекватно сприймати їх, розвиток вміння активно та емпатійно слухати, самопізнання та пізнання учасників.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 35-40 хвилин.

Кожен із учасників бере в руки будь-який предмет, що йому належить, і від імені цього предмета розказує про свого власника (Напр., „Я – ручка Ірини, увесь час, який я з нею, моя власниця дуже акуратно за мною доглядає...”). Інші „предмети” (учасники) можуть задавати оповідачеві будь-які запитання про його господаря. Для того, щоб не виникало зайвих запитань щодо виконання вправи чи неясності інструкції, ведучий повинен першим представити себе через обраний „предмет”.

“Зворотній зв’язок”: відбувається активне обговорення всіма учасниками відчуттів та вражень від виконаної вправи. Ведучий пропонує розгляд наступних питань:

Які переживання були під час розповіді про себе?

З якими труднощами ви стикнулись?

Який досвід ви здобули завдяки цій вправі?

Що найбільше вразило?

Руханка „Перебудова”.

Мета: створення взаємної довіри в групі, покращення групової атмосфери, формування вміння ефективної взаємодії та навичок емпатійної поведінки.

Позиція учасників: Учасники стоять у колі.

Час виконання: 10 хвилин.

Тренер пропонує учасникам безперервно рухатися в хаотичний спосіб; попереджає, що кожні 10-15 секунд за сигналом потрібно негайно утворити пару з тим, хто опиниться найближче, зупинитися й виконати одну з наступних інструкцій:

Взятися за руки;

Стати ногою впритул до ноги партнера;

Стати спиною до спини учасника і з’єднатись руками;

Стати чолом впритул до чола партнера та ін.

Коли учасники добре засвоїли вправу, можна ускладнити її веселим компонентом: після того, як пари утворили певну позицію, запропонувати рухатися в парах (пострибати, поприсідати тощо), не змінюючи позиції протягом 5-10 секунд.

“Зворотній зв’язок”: учасники дають відповідь на запитання: “Що сподобалось у вправі? Які ваші враження від вправи?”.

Вправа „Долоня правди”.

Мета: створення взаємної довіри в групі, покращення групової атмосфери, отримання зворотнього зв’язку від групи, самопізнання та пізнання учасників..

Позиція учасників: Учасники сидять у колі.

Час виконання: 15 хвилин.

Ведучий дає інструкцію: „Зараз кожен із вас повинен обвести свою руку (кисть) на аркуші паперу і написати на долоні своє ім’я. Потім ви передаєте свій листок сусіду справа, а самі отримуєте малюнок від сусіда зліва. На цій долоні ви повинні написати якусь позитивну рису людини, чка передала вам листок (наприклад, доброта, чуйність, оригінальність, вміння вислухати тощо). Потім ви віддаєте листок з вашим написом сусіду справа і отримуєте новий і т.д. так продовжуєте, поки ваша „долоня” до вас не повернеться. В кінці кожен з учасників зачитує написи на „долоні правди” і коментує свої враження.

“Зворотній зв’язок”: тренер запитує кожного члена групи: „Що для вас дала ця вправа? Який у вас стан після її виконання?”.

Рефлексія заняття.

Мета: вироблення навичок рефлексії, оцінка ефективності роботи.

Рефлексія проводиться за допомогою продовження учасниками фрази “Що нового я сьогодні відчув (-ла)?”.

 Домашнє  завдання.

Тренер пропонує учасникам виконати наступне завдання: запропонуйте 5-10 правил-рекомендацій, як ефективно встановити довірливі та емпатійні взаємини з клієнтом.

Вправа „Усмішка по колу”.

Мета: підтримка позитивного психологічного клімату у групі, дати можливість відчути учасникам єдність групи.

Позиція учасників: усі стоять в колі.

Час виконання: 5 хвилин.

Учасники стають у коло і беруться за руки. Завдання кожного: передати посмішку своєму сусіду справа. Вправу закінчують спільною подякою оплесками.

Тренер дякує членам групи за роботу, підводить підсумки заняття і запрошує на наступну зустріч.

ЗАНЯТТЯ 5

Мета:

створення взаємної довіри в групі, покращення групової атмосфери;

формування емпатійних здібностей, розвиток вміння вчувати і розуміти різні психоемоційні стани людини;

створення умов для саморозкриття, саморозуміння;

формування навичок безумовного прийняття себе та інших;

розвиток вміння налагоджувати довірливі взаємини з іншою людиною (клієнтом);

самопізнання та пізнання учасників.

Релаксація „Сонячний промінь”.

Мета: зняти втому, емоційну напруженість, сприяти створенню внутрішньої стабільності, налаштувати учасників на взаємодію.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 10 хвилин.

Ведучий дає інструкцію: „Сядьте, будь ласка, у зручну для вас позу, закрийте очі і розслабтеся. Уявіть, що всередині вашої голови, у верхній її частині, виникає світлий промінь, який повільно і послідовно рухається зверху вниз і повільно, поступово освічує і зігріває ваше лице, шию, плечі, руки теплим, рівним і розслаблюючим світлом. По мірі руху променя на вашому обличчі зникають затиски, вільно спадають брови, повіки стають важкими, послаблюються затиски в кутках губ, опускаються плечі, звільняється шия і розслабляється все тіло. Внутрішній промінь вселяє у вас спокій, задоволеність власним станом, звільненість від усього, що напружує, мир і гармонію з власним тілом. Ви повні світла, сонця і позитиву! Ви оновились і наповнились життєвою силою та енергією. Ви стали новою людиною.” Після сигналу ведучого учасники відкривають очі і включаються до обговорення вправи-релаксації.

“Зворотній зв’язок”: відповідь на питання: “Як ви себе зараз почуваєте? Які враження від вправи?”.

Вправа „Я людина...”.

Мета: сприяти самопізнанню та пізнанню учасників, подоланню опору перед вираженням себе у групі.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 10 хвилин.

Один стілець виносять за межі кола. Учасники займають свої місця. Бажаючий (або ведучий) стає у центрі і промовляє речення: „Я людина, яка...”, продовжуючи фразу назвою своєї найхарактернішої риси (наприклад, „Я людина, яка прагне допомагати людям”). Інші сидять і слухають. Якщо хтось вирішить, що міг би сказати те саме про себе, він повинен встати і помінятись місцями з учасником. Одному завжди не вистачатиме місця. Він встає в коло і знову промовляє і продовжує фразу „Я людина...”. Вправа закінчується тоді, коли всі учасники побували в центрі і розповіли про себе.

“Зворотній зв’язок”: відповідь на питання: “Що ви відчуваєте після проведення вправи? Яку інформацію ви отримали?”.

Дискусія „Самотність”.

Мета: з’ясування мотиваційно-потребнісної сфери та особливостей емоційного стану практичного психолога (консультанта), розвиток вміння вчувати і розуміти різні психоемоційні стани людини.

Позиція учасників: учасники сидять в колі.

Час виконання: 15 хвилин.

Ведучий дає завдання: „Згадайте про час, коли ви були особливо самотніми. Постарайтесь на 1-2 хв. пережити те почуття знову”. Після цього учасники діляться по парах і обговорюють свої відчуття та переживання, обмінюються досвідом свого „рецепту” від самотності.

“Зворотній зв’язок”: тренер пропонує для розгляду наступні питання: “Як ви себе почували в період самотності? У яких сферах відчували дискомфорт? Запропонуйте ваш „рецепт” від самотності групі”.

Вправа „Казкові герої”.

Мета: розвиток здатності до діалогічного розуміння іншої людини, розвиток рефлексивного потенціалу учасників.

Позиція учасників: учасники працюють в парах.

Час виконання: 20 хвилин.

Матеріали: стікери, ручки.

Кожному учаснику пропонується вибрати для себе найбільш близького партнера і в парі визначити того казкового героя чи літературного персонажа, який найбільше і найповніше відображав би індивідуальні риси та особливості кожного. Ім’я цього персонажу записується на окрему картку і віддається ведучому. Таким чином, інформація про обраних казкових героїв, які відображають особистості учасників, є невідомою для всіх.

Потім імена казкових героїв у випадковому порядку отримують всі учасники групи, по черзі називають їх і спільно з групою виділяють найхарактерніші риси, властиві якості цих героїв, за якими група вгадує учасника, якому присвоїли це „амплуа”.

“Зворотній зв’язок”: відповідь на питання: “Чи погоджуєтесь ви із названим персонажем? Чим допомогла робота в парі? Які враження від вправи?”.

Руханка „Голова потягу”.

Мета: сприяти налагодженню довірливих позитивних взаємин між учасниками та згуртуванню членів групи, розвиток проникливості та емоційної чутливості до стану „ведучої” людини (психолога) і тієї особи, яку провадять (клієнта), вдосконалення навичок емпатійної взаємодії.

Позиція учасників: учасники стоять у колі.

Час виконання: 15 хвилин.

Тренер пропонує учасникам встати у коло, повернутись ліворуч, створивши колону, покласти руки на талію сусіда попереду та заплющити очі, уявити себе вагоном потягу. Тренер розмикає коло та призначає „голову” потягу, в якої очі відкриті. За командою ведучого „голова” їде, проводить свої вагони по різній місцевості з перешкодами. Основне завдання „вагончиків” – довіритися „голові” потягу, виконувати всі її рухи, тримаючи очі заплющеними та відстежуючи власні переживання. За командою тренера через певний час (2хв.) відбувається перечеплення вагонів і зміна „голови” потягу. Далі вправа виконується аналогічно  початку. Цю операцію можна виконувати кілька разів.

“Зворотній зв’язок”: учасники діляться своїми враженнями, почуттями, емоціями, думками з приводу отриманого особистого досвіду.

Вправа „Секрет”.

Мета: розвиток вміння налагоджувати довірливі взаємини з іншою людиною (клієнтом), вдосконалення навичок емпатійної поведінки, самопізнання та пізнання учасників.

Позиція учасників: учасники працюють у парах.