Соціально – психологічні особливості розвитку емоційної культури студентів – психологів

самопізнання та пізнання учасників.

Привітання „Місток”.

Мета: розвивати вміння розуміти та адекватно сприймати інших людей, освоїти нові моделі ефективного безконфліктного спілкування та емпатійної взаємодії.

Позиція учасників: учасники стоять у колі по парах.

Час виконання: 15 хвилин.

Для проведення пари необхідно за допомогою двох шнурків (довжиною 2м кожний) зобразити місток, розклавши їх на підлозі на відстані 30 см один від одного. Учасники діляться на пари. Ведучий дає інструкцію: „Перед вами місток. Під ним, далеко внизу, швидка гірська річка. Кожному з вас потрібно якнайшвидше перейти на другий берег. Але на містку вас двоє. Зараз кожна пара по черзі спробує, не користуючись мовленням, зрозуміти одне одного і розминутися на вузькому містку. Наступити на шнурок – означає зірватися вниз”. Вправа виконується в парах зі зміною партнерів.

Зворотній зв’язок: ведучий пропонує запитання для обговорення: „Які труднощі виникали? З ким ви почували себе надійно і впевнено?”.

Аналіз домашнього завдання.

Дискусія „Емпатія в конфлікті”.

Мета: активізація учасників, виявлення різних точок зору  роль емпатії у конфлікті, актуалізація знань учасників про можливості застосування емпатійних вмінь та навиків у процесі взаємодії з партнером (клієнтом).

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 15 хвилин.

Ведучий пропонує для обговорення ряд навідних питань:

З чого виникає конфлікт? Які його основні ознаки?

Що сприяє ефективній взаємодії у конфлікті?

Що забезпечує конструктивне вирішення конфлікту?

Як повинен діяти психолог у конфлікті?

Визначіть значення емпатії у конфлікті?

Зворотній зв’язок: Після дискусії ведучий підводить підсумки та акцентує увагу на ключових моментах.

Вправа „Я відчуваю...”.

Мета: розвиток емпатійного розуміння, формування здатності входити у стан іншої людини і вступати в контакт з її переживаннями.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 20 хвилин.

Інструкція: „Прочитайте речення, зробіть хвилинну паузу і потім опишіть почуття мовця – найперше, що спаде вам на думку. Згодом прочитайте речення знову і перевірте себе для певності. Іншого разу спробуйте дати кращу відповідь щодо кожного речення. Не бійтеся вживати не тільки окремі слова, а й цілі фрази”.

Приклади висловлювань мовця:

Що тут за хаос! Кожен готовий розмовляти, але ніхто не готовий слухати. Невже ми такі егоїсти, що не можемо знайти часу вислухати один одного?

А) Ваша негайна відповідь: “Я відчуваю _______________________”.

Б) Ваша відповідь після певного роздуму: “Я відчуваю __________”.

2. Ми з вами ворогували тижнями, не слухаючи один одного, займаючись кожен своїми справами. Гадаю, що сьогодні ми зробили те, чого найбільше побоювались: ми заговорили один з одним. Знаєте, було дуже приємно звертатись до вас, говорити з вами особисто, аніж кричати на вас.

А) Ваша негайна відповідь: “ Я відчуваю _______________________”.

Б) Ваша відповідь після певного роздуму: “ Я відчуваю __________”.

Зворотній зв’язок: Після виконання вправи відбувається активне обговорення між учасниками групи. Тренер дає можливість кожному висловитись з приводу того, які переживання виникали при виконанні даної вправи, який досвід здобули. Запитання для обговорення:

Пригадайте свій досвід у конфлікті?

Які емоції та переживання ви відчували?

Вправа „Подаруй мені квіточку”.

Мета: формувати вміння знаходити відповідну інтонацію та стиль спілкування з людьми.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 15 хвилин.

Необхідні матеріали: паперова квіточка.

Завдання 1. Одному з членів групи дають квіточку. Володар квітки може подарувати її тому, кому забажає. Усі інші учасники стараються отримати цей подарунок будь-що. Тому кожен по черзі звертається до власника квітки з відповідним проханням. Кожному дається можливість попросити лише один раз. Власник квітки вислуховує усі прохання, а потім робить свій вибір і віддає подарунок.  Після цього відбувається групове обговорення.

Завдання 2. Посередині групового кола ставиться стілець, на якого сідає бажаючий учасник. Його завдання – відтворити ситуацію: „Переповнена маршрутка. Сидячих місць немає, а вас просять уступити місце. На яке прохання ви відгукнетесь?”. Завдання решти учасників – впросити сидячого пасажира уступити місце. Вправа закінчується тим, що інший учасник займає місце пасажира маршрутки. Після виконання цього також відбувається групове обговорення.

Зворотній зв’язок: ведучий пропонує запитання для обговорення: „чим вас підкупило прохання людини, якій ви подарували квітку (уступили місце)?”, „Які труднощі виникли при виконанні вправи?”, „Як ви у своєму житті добиваєтесь бажаного у проханні?”.

Рольова гра “Знайди вихід”.

Мета: закріплення навичок емпатії, вміння поставити себе на місце іншої особи, збагнути її стан та внутрішні переживання, пошук та освоєння нових моделей ефективного безконфліктного спілкування.

Позиція учасників: учасники працюють у мікрогрупах..

Час виконання: 20 хвилин.

Учасники діляться на мікрогрупи. Кожній дається на вибір певна конфліктна ситуація або ж учасники обирають свій варіант.

Завдання: за допомогою пантоміміки члени групи повинні зобразити два варіанти виходу із конфлікту:

деструктивний (за схемою „Я і конфлікт”);

конструктивний (за схемою „Ми і конфлікт” із застосуванням навичок емпатійної взаємодії) .

Після презентації кожної пантоміми – обговорення в групі.

Зворотній зв’язок: відповідь на питання “З якими труднощами стикнулись при виконанні вправи? Які відчуття та переживання виникали? Який досвід ви здобули?”.

Вправа „Позитивне мислення”.

Мета: освоїти нові моделі ефективного безконфліктного спілкування, відпрацювати навички позитивного мислення.

Позиція учасників: учасники сидять у колі по парах.

Час виконання: 15 хвилин.

Тренер об’єднує групу у пари за довільною ознакою. Потім ведучий подає 10 мовних кліше типу: „Не запізнись!”, „Не забудь!”, „Не йди”, „Не роби” і т.д. Завдання учасникам: у парах переробити ці кліше у позитивний варіант: „Обережно!”, „Поспіши!”, „Запам’ятай”, „Зачекай” тощо, і зіставити звучання та забарвлення своїх емоцій під час їх прослуховування. Кожне кліше у двох варіантах програються у парі зі зміною ролей.

Зворотній зв’язок: ведучий дає завдання учасникам: „Проаналізуйте власні емоції та почуття, які виникали при озвученні першого та другого варіантів кліше. Який досвід ви здобули?”.

Вправа „Схвалення”.

Мета: формувати вміння позитивно сприймати та оцінювати інших, отримати позитивний емоційний заряд від групи.

Позиція учасників: учасники стоять у колі.

Час виконання: 10 хвилин.

Тренер пропонує учасникам стати в коло і уявити себе людиною будь-якого віку. Завдання для учасників: „Які слова схвалення, похвалу Вам у дитинстві хотілось почути або, які з них були для вас найважливішими? Тепер ці слова чи фразу „подаруйте” сусіду зліва. Він, у свою чергу, зробить те саме стосовно свого сусіда зліва. І так по колу, поки усі члени групи не почують слова похвали.”

Зворотній зв’язок: ведучий пропонує запитання для обговорення: „Як ви себе зараз почуваєте? Що сподобалось найбільше?”.

Рефлексія заняття.

Мета: вироблення навичок рефлексії, оцінка ефективності роботи.

Рефлексія проводиться за допомогою продовження учасниками фрази “Сьогодні я відчув (відчула)... і пізнав (пізнала)...”.

Домашнє завдання.

Завдання для учасників: „Запропонуйте своє „золоте правило” поведінки з конфліктними людьми (клієнтами)”.

Прощання „Іскра”.

Мета: підтримка позитивного психологічного клімату у групі.

Позиція учасників: усі стоять в колі.

Час виконання: 5 хвилин.

Ведучий пропонує учасникам, стоячи у колі, взятися за руки і по черзі передати „іскру”, швидко один раз стискаючи долоню сусіда справа наліво. Тренер першим посилає сигнал і останнім його приймає, сповіщаючи про отримання піднятою рукою. Вправа завершується спільними оплесками.

 Тренер дякує усім  учасникам за активність на  занятті і запрошує на наступну  зустріч.

ЗАНЯТТЯ 8

Мета:

закріплення навичок емпатії, вміння поставити себе на місце іншої особи, збагнути її стан та внутрішні переживання;

освоєння моделей ефективної емпатійної взаємодії в системі „психолог-клієнт”;

формування навичок надання психологічної підтримки та допомоги;

підвищення емоційної чутливості та відкритості;

створення довірливої психологічної атмосфери між учасниками;

самопізнання та пізнання учасників.

Рефлексія ”Мій стан – кольором”.

Мета: вироблення навичок рефлексії та самодіагностики стану; усвідомлення та пізнання стану інших людей, налаштування на роботу.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 10 хвилин.

Тренер просить учасників зайняти зручну позицію, закрити очі, розслабитись і заглибитись у себе. Усім дається 3 хвилини на роздуми і спробу відчути свій внутрішній психоемоційний стан. Згодом ведучий цікавиться станом учасників, запитує про його зміни і просить охарактеризувати свій стан та емоції „тут і тепер” за допомогою кольору. Коли кожен учасник висловиться, ведучий дає сигнал про те, що можна відкрити очі і повернутись у групу.

Зворотній зв’язок: відбувається обговорення проведеної вправи, її доцільність та ефективність. Учасники відповідають на питання: „Яким чином ця вправа вплинула на вас? Що нового ви відчули?”.

Аналіз домашнього завдання.

Мета: розвиток здатності до рефлексії та аналізу продуктів власної діяльності.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 5-10 хвилин.

Тренер пропонує учасникам представити свій варіант виконаного домашнього завдання і поділитись враженнями від виконання (проаналізувати, що вдалось, які виникали труднощі, що сподобалось, тощо).  Як підсумок, ведучий акцентує увагу на необхідності і доцільності виконання завдань такого типу і дякує усім за активність.

Вправа “Одна рука”.

Мета: оволодіння навичками ефективної емпатійної взаємодії в системі „психолог-клієнт”, формування вміння відчувати іншу людину і налагоджувати з нею емпатійний контакт.

Позиція учасників: учасники сидять по двоє в колі.

Час виконання: 15 хвилин.

Необхідні матеріали: аркуші (А4), прості олівці.

Перед тим, як розпочати виконання вправи, ведучий повинен звернути увагу учасників на такі важливі моменти, а саме: при взаємодії у системі „психолог-клієнт” дуже важливими є навики налагодження емпатійного контакту, вміння відчувати партнера (клієнта) і ефективно спільно вирішувати ту чи іншу консультативну задачу. 

Ведучий пропонує членам тренінгової групи розбитися по парах. За 5 хвилин кожна пара учасників повинна зобразити на аркуші паперу будинок і дерево. Основна умова – потрібно малювати обом особам одним олівцем одночасно, тобто разом, наче однією рукою. Ведучий, спостерігаючи за учасниками під час виконання вправи, повинен фіксувати їх поведінкові прояви (вербальні, невербальні), які при обговоренні стануть матеріалом для аналізу й інтерпретації самими учасниками.

“Зворотній зв’язок”: відповідь на питання “З якими труднощами стикнулись при виконанні вправи?”, “Що нового ви навчились?”.

Вправа “Неприємний спогад”.

Мета: освоєння нових моделей ефективної емпатійної взаємодії в системі „психолог-клієнт”, освоєння навичок надання психологічної підтримки та допомоги.

Позиція учасників: учасники сидять в колі.

Час виконання: 20-25 хвилин.

Необхідні матеріали: картки із запитаннями.

1. Тренер пропонує 1 завдання: „Кожен з вас повинен пригадати  свій недавній конфлікт (з батьками, друзями, незнайомими людьми) чи  проблемну ситуацію, з якої ви  не могли знайти виходу (втрата  коханої людини, провал на екзамені, зрада друга тощо). Продумайте  наступні запитання:

Які почуття та переживання ви відчували?

Що викликало найбільшу тривогу?

Чи відчували потребу у допомозі?

Хто проявив до вас емпатію? Якщо так, то яким чином?

Що вам, на вашу думку, найбільше посприяло у вирішенні проблеми? (якщо проблема вирішилась)

Що перешкоджало вирішенню проблемної ситуації?(якщо проблема не вирішилась)

Що ви відчували на початку, під час та після розв’язання конфлікту (проблеми)?

На роздуми і відповіді дається 10 хвилин”.

2. Наступне завдання: учасники  діляться на пари і обговорюють  свої ситуації та проблемні  запитання з партнером (взаємодія  в системі ”психолог- клієнт”). Варто  звернути увагу учасників пари  на помилки у вирішенні тієї  чи іншої ситуації, а також  на можливі інші варіанти вирішення  проблеми.