Соціально – психологічні особливості розвитку емоційної культури студентів – психологів

Зворотній зв’язок: Кожен член групи ділиться враженнями від виконання вправи з групою. Ведучий акцентує увагу учасників на проявах активної емпатійної поведінки з боку іншої особи, спонукає членів групи аналізувати ефективні способи допомоги людині, котра потрапила у критичну ситуацію чи не може сама вирішити життєву проблему.

Вправа „Поводир”.

Мета: підвищення довіри між учасниками, вдосконалення навичок емпатійної взаємодії в системі „психолог- клієнт”, підвищення проникливості та емоційної чутливості до стану іншої людини.

Позиція учасників: учасники стоять у колі.

Час виконання: 20 хвилин.

Із учасників вибирається доброволець, котрий покидає аудиторію. За цей час інші члени групи у приміщенні розміщують перешкоди (перевернуті стільці, пересунутий стіл тощо).

1. Перше завдання для  добровольця („клієнта”) – пройти  від дверей до іншого кутка  кімнати із зав’язаними очима. Ведучий повинен попередити учасника  про можливі перешкоди на шляху.

2. Наступний етап. Серед  учасників обирається „поводир” („психолог”), який повинен провести  „клієнта” тим же шляхом так, щоб той не натикнувся на  перешкоди і не ушкодився.

Примітка: в аудиторії повинна панувати абсолютна тиша!

Зворотній зв’язок: ведучий спонукає учасників до висловлення спонтанних думок і вражень від щойно виконаного завдання.

Вправа „Я в тобі впевнений...”.

Мета: створення довірливої психологічної атмосфери, вдосконалення емпатичних здібностей, емоційної чутливості та відкритості.

Позиція учасників: учасники стоять у колі.

Час виконання: 10 хвилин.

Кожен учасник підходить до особи, яка стоїть навпроти, бере її за руки і, звертаючись до неї, продовжує фразу: „Я в тобі впевнений...”(наприклад, „...бо ти ніколи не зрадиш”, „...бо ти вірний товариш” тощо). Тренеру слід звернути увагу на те, щоб ці висловлювання були справді щирими і правдивими. Після завершення звернень усі сідають на свої місця для обговорення виконаної вправи.

“Зворотній зв’язок”: активне обговорення в групі ефективності даної вправи. Кожен учасник дає відповідь на запитання: ”Що я відчув (відчула) під час виконання цього завдання?”. Ведучому слід звернути увагу членів групи на важливість встановлення довірливих взаємин між консультантом та клієнтом, що можливо здійснити завдяки прояву емпатії (проникливості, чутливості, відгукуваності).

Вправа „Моя мрія”.

Мета: створення довірливої психологічної атмосфери, формування вміння виявляти розуміння потреб іншої людини, надавати психологічну підтримку та активну допомогу.

Позиція учасників: учасники сидять півколом.

Час виконання: 20 хвилин.

Усі учасники сидять півколом, а посередині стоїть пустий стілець. Ведучий звертається до учасників: „Звичайно, у кожної людини є свої потаємні мрії, нездійснені бажання. У реальному житті ми прагнемо, щоб вони справдились, проте не усі їх ми можемо зреалізувати, а хочеться!.. Нехай зараз кожен на хвильку порине у світ найзаповітніших мрії і пригадає ті, які ще не збулись, але їх можливо втілити в життя з чиєюсь допомогою”. Після роздумів кожен учасник по черзі займає пустий стілець і розповідає про свою нездійснену заповітну мрію. Решта учасників, входячи у стан цієї особи, намагаються зрозуміти її бажання і віднайти ті наявні ресурси, які б допомогли цій людині у здійсненні її мрії. Тобто група спільно шукає „методи реалізації мрій”.

Зворотній зв’язок: учасники дають відповідь на питання: ”Які ваші враження від вправи? Що ви зараз відчуваєте?”, „Який досвід ви здобули?”.

Рефлексія заняття „Відверто кажучи...”.

Мета: вироблення навичок рефлексії, оцінка ефективності роботи.

Позиція учасників: усі сидять в колі.

Час виконання: 10 хвилин.

Кожному учаснику пропонується осмислити і вербалізувати результати заняття. Свої спостереження вони висловлюють по черзі, починаючи свої думки загальною фразою: “Відверто кажучи...”. Ведучий робить підсумки.

Домашнє завдання.

Тренер пропонує учасникам виконати наступне завдання: зобразіть у вигляді малюнку (із сюжетом або використовуючи абстракцію) емпатійну взаємодію психолога і клієнта.

Вправа “Побажання”.

Мета: налагодження позитивного емоційного фону, сприятливого психологічного клімату, зняття негативних емоцій та неприємних вражень.

Позиція учасників: учасники стоять в колі, тримаючись за руки.

Час виконання: 5 хвилин.

Кожен учасник висловлює щире побажання усій групі. Решта, приймаючи його, дякують оплесками. Тренер дякує всім учасникам за активну участь у тренінгу.

ЗАНЯТТЯ 9

Мета:

розвиток вміння розуміти та адекватно сприймати переживання інших людей,

оволодіння моделями ефективної емпатійної взаємодії;

розвиток прогностичних властивостей та розуміння інших;

формування навичок надання психологічної підтримки та допомоги;

вдосконалення емоційної відкритості та чутливості;

самопізнання та пізнання учасників.

Вправа „Про що говорять очі?”.

Мета: розвиток вміння розуміти та адекватно сприймати переживання інших людей, вдосконалення емоційної чутливості, вміння вчувати у внутрішній світ іншого.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 10 хвилин.

Ведучий дає завдання учасникам: „Напевно усім відомий вислів: „Очі – дзеркало душі”. Тож зараз спробуйте заглянути в очі вашого сусіда справа і прочитати в них, що ж діється у його душі”. Кожен учасник повинен висловити свою думку стосовно психоемоційного стану свого сусіда і спробувати проникнутись його почуттями та переживаннями.

Зворотній зв’язок: відповідь на питання “Чи правильно відобразили ваш стан? Які відчуття та переживання виникали? Який досвід ви здобули для себе?”.

Аналіз домашнього завдання.

Вправа „Казочка” (казкотерапія).

Мета: вдосконалення емпатійних вмінь, розвиток прогностичних властивостей та розуміння інших, формування навичок надання психологічної підтримки та допомоги;

Позиція учасників: учасники працюють у мікро групах.

Час виконання: 30 хвилин.

Необхідні матеріали: каркти із варіантами казок.

Учасники діляться на дві групи. Кожній мікрогрупці  дається картка із текстом незавершеної казки. Завдання для учасників: спільно придумати і дописати продовження та кінцівку казки, які б містили один чи кілька варіантів вирішення проблемної ситуації та можливі способи надання психологічної допомоги та підтримки головному герою (героям).

Варіанти запропонованих казок:

1. „Жив-був веселий ослик  Бімбо. Він вважав себе найщасливішим  осликом на світі. Кожного ранку  Бімбо виходив на зелену галявину  і радісно вітав усіх мешканців  лісу: квіточки, дерева, звірів, пташок, потім мило посміхався яскравому  сонечку та білим пухнастим  хмаринкам, і чим скоріш біг  до свого найдорожчого друга  – ховраха Лімбо, щоб розповісти  йому про те, яке життя прекрасне! Ослик дуже любив і цінував  свого приятеля, з яким він  товаришував з раннього дитинства. Тому Бібо радів кожній хвилині, яку він проводив разом із  Лімбо. Усе було чудесно!.. Але  настав трагічний день, який перемінив  усе життя ослика. Сталась велика  біда: підступний і злий Яструб  вполював собі на сніданок  його найкращого друга – ховраха  Бімбо. Час наче зупинився, життя  для ослика втратило свою яскравість  та смисл...йому й самому вже  не хотілось жити, а  навіщо? ..” 

2. „В одній дуже дружній  і гарній сім’ї білих голубів  з’явилось багато радості - у  них народилось дві донечки  та два синочка. Молоді батьки  не могли натішитися своїм  потомством: леліяли, пригортали, голубили  своїх діточок, мати співала їм  колискових, батько розповідав цікаві  історії та повчав. Усі сусіди  заздрили їхньому щастю та  й накаркували: „Все так не  буде..”Аж ось мати-голубка тяжко  захворіла і їй необхідна була  термінова медична допомога. Вона  полетіла до відомої лікарки  Сови, яка завжди усім допомагала  й радила. Батько-голуб залишився  з дітьми, але оскільки йому  треба було добути харчів для  сім’ї, то він відправився у  ліз за здобиччю. Коли голубка  повернулась від лікаря, застала  пусте гніздо. ЇЇ горю не було  меж: дитинчата, котрі ще не вміли  літати випали з гнізда і  забились на смерть. А батько, побачивши таку картину, майже  не збожеволів, адже звинуватив  в усьому себе...”

Зворотній зв’язок: ведучий пропонує ряд запитань для обговорення:

Що найбільше сподобалось?

Які труднощі виникали?

Що корисного ви взяли з цієї вправи?

Чи досягли у спільній роботі бажаного результату?

Вправа “Розтопи коло”.

Мета: діагностика життєвої поведінки людини, створення позитивного психологічного клімату у групі, активізація учасників.

Позиція учасників: усі стоять у колі.

Час виконання: 10 хвилин.

Усі встають у коло та беруться за руки, бажаючий входить у круг. Він оточений, його завдання – розтопити коло своїм теплом. Коло випускає лише того, хто зможе знайти добрі та лагідні слова про кого-небудь з кола, хто висловить подяку, найкращі людські почуття. Кожному бажаючому надається три хвилини.

Зворотній зв’язок: учасникам необхідно продовжити фразу „Найбільше мені сподобалось...”.

Вправа “Відповідь за іншого”.

Мета: формування вміння розуміти та адекватно сприймати інших людей, розвиток вчування у світ іншої людини, взаємне пізнання учасників.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 15 хвилин.

Інструкція: Давайте спробуємо з’ясувати, наскільки добре ви встигли пізнати один одного, наскільки ви можете проникнути в глибини душі іншої людини, зрозуміти її смаки та пристрасті. Перевіримо вашу здатність передбачати,. Використовуючи уже відому вам інформацію про товариша, що він відповість на поставлені запитання.

Кожен учасник отримує аркуш паперу і ділить його на три колонки. У середній колонці записується власне ім’я. У колонці справа – імя сусіда справа (через одного), у колонці ліворуч – імя сусіда зліва (через одного). Вибір не найближчого сусіда зумовлений тим, що відвертає від спокуси підгледіти, що пише сусід.

Запитання записувати не потрібно. Ставиться лише номер запитання і три варіанти відповіді: за себе (в середній колонці), за лівого і правого сусідів.

Можливі запитання:

Яка риса вам найбільш притаманна?

Як ви ставитесь до домашніх тварин?

Який ваш улюблений колір?

Яка риса вас приваблює в людях?

Як ви любите відпочивати?

Що ви цінуєте в друзях? і т. і.

Для перевірки міри “попадання” ведучий пропонує учасникам порівняти свої результати і підрахувати кількість відповідей, що співпали. Підсумки підбиваються в ході обговорення. Навіть якщо збігається небагато відповідей, члени групи отримають цінну інформацію і про самих себе, і про інших, стають ближчими й зрозумілішими один одному.

Зворотній зв’язок: відповідь на питання “Які враження від проведеної вправи? Що нового дізнались?”.

Вправа “Надання підтримки”.

Мета: формування діяльнісного компоненту емпатії, поглиблення розуміння важливості проявів співпереживання та співчуття людям, розвиток вміння розуміти та адекватно сприймати переживання інших людей, самопізнання та пізнання учасників тренінгової групи.

Позиція учасників: учасники сидять у колі.

Час виконання: 15 хвилин.

Кожному учаснику дається карточка із рядом ситуацій.

Завдання: Член групи повинен уважно прочитати подані ситуації і для кожної з них провести мозкову атаку, щоб придумати способи, якими можна було б надати емоційну та психологічну підтримку людині. Визначені способи потрібно записати поруч із запропонованою ситуацією.

Життєві ситуації

Батько твого друга недавно помер.

Подруга твого друга порвала з ним стосунки.

Твій знайомий програв змагання з класичної боротьби.

Твій знайомий лежить у лікарні з поломаною ногою.

Батьки твого друга розлучаються.

Твою подругу дражнять через її окуляри з товстими лінзами.

Зворотній зв’язок: відповідь на питання “З якими труднощами стикнулись при виконанні вправи? Які відчуття та переживання виникали? Який досвід ви здобули?”.

Вправа „Хто це?”.

Мета: створення позитивного психологічного клімату у групі, розвиток прогностичних властивостей та розуміння інших, взаємне пізнання учасників.

Позиція учасників: усі сидять у колі.

Час виконання: 10 хвилин.

Одного члена групи назначають ведучим. Він має право задумати когось із учасників, на повідомляючи свого рішення. Решта за допомогою непрямих запитань і відповідей з’ясовують, кого він загадав. Питання повинні допомогти дізнатись, які асоціації викликає у ведучого задуманий член групи. Це питання типу: „Якого літературного героя він тобі нагадує? Яку квітку? Яку пісню? Яку тварину?” і т. п. Разом з тим кожний учасник має право на одне пряме запитання: „Це Надя?”.

Зворотній зв’язок: учасникам необхідно продовжити фразу „Мене найбільше вразило...”, „Для себе я зрозумів (-ла)... .

Рефлексія заняття.

Мета: вироблення навичок рефлексії, оцінка ефективності роботи.

Учасникам пропонується висловити свої враження від заняття за допомогою продовження фрази “Сьогодні мені вдалось...”.

Психогімнастична вправа „Спокійний танок”.