Проблеми зайнятості та працевлаштування інвалідів в умовах сучасного суспільства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Декабря 2013 в 18:19, дипломная работа

Краткое описание

Метою даної роботи буде виявити проблеми зайнятості та працевлаштування інвалідів в умовах сучасного суспільства та шляхи їх вирішення.
Для її досягнення нам доведеться вирішити такі завдання:
1. Розглянути законодавство Російської Федерації і зарубіжних країн регулює сферу зайнятості та працевлаштування інвалідів
2. Вивчити специфіку проблем інвалідів у сфері зайнятості та працевлаштування та шляхи їх вирішення
3. Дослідити технології соціальної роботи з інвалідами в сфері зайнятості та працевлаштування
4. Розглянути проблеми зайнятості та працевлаштування інвалідів на прикладі Засвіяжского району м. Ульяновська шляхом проведення спеціаьного дослідження.
5. На основі проведеного дослідження запропонувати шляхи вирішення проблем зайнятості та працевлаштування інвалідів.

Содержание

Введення
Глава 1. Загальна характеристика основних проблем зайнятості та працевлаштування інвалідів
1.1 Законодавство Російської Федерації і зарубіжних країн у сфері зайнятості та працевлаштування інвалідів
1.2 Специфіка проблем інвалідів у сфері зайнятості та працевлаштування та шляхи їх вирішення
1.3 Технології соціальної роботи з інвалідами в сфері зайнятості та працевлаштування
Глава 2. Проблемні аспекти зайнятості та працевлаштування інвалідів на прикладі Засвіяжского району м. Ульяновська та шляхи їх вирішення
2.1 Проблеми зайнятості та працевлаштування інвалідів на прикладі Засвіяжского району м. Ульяновська
2.2 Шляхи вирішення проблем зайнятості та працевлаштування інвалідів
Висновок
Література
Додаток

Вложенные файлы: 1 файл

Problemi_zaynyatosti_ta_pratsevlashtuvannya_invalid.doc

— 261.21 Кб (Скачать файл)

 

- Самостійний пошук роботи через оголошення в засобах масової інформації.

 

4. ÐŸÑ€Ð¾Ñ…одження співбесіди. [32, с. 57]

 

 

Спочатку, звичайно, більшість намагається працевлаштуватися через знайомих і родичів. Так роблять всі, а не тільки люди з інвалідністю. При всій зручності (швидше знаходиться робота, більш гнучко підбирається робочий графік, менше звертається уваги на інвалідність і т.д.) він несе в собі й певні ризики. Зокрема, трудоустраіваясь через родинні зв'язки, інвалід бере на себе додаткову відповідальність не підвести людину, яка його рекомендував. Може так статися, що це виступить обмежуючим моментом у спілкуванні інваліда з роботодавцем у тому числі в питаннях створення спеціальних умов праці. Хоча буває і з точністю навпаки, коли саме родинні зв'язки допомагають вирішувати проблеми швидше і ефективніше.

 

У Російській Федерації працевлаштуванням будь-яких безробітних громадян займається державна служба зайнятості населення. Відповідно, туди може звернутися і людина з інвалідністю. "Для отримання профорієнтаційних послуг і для ознайомлення з наявними банком вакансій від нього не потрібно жодних додаткових документів. Якщо людина з інвалідністю побажає стати на облік в службу зайнятості як безробітний громадянин, йому необхідно оформити "Індивідуальну програму реабілітації" і у нього не повинна бути третя ступінь обмеження до трудової діяльності "[14, C. 4].

 

Отримувати допомогу по безробіттю, брати участь у програмах зайнятості соціально незахищених верств населення, купувати нове професійне освіта він зможе, тільки якщо перебуває на обліку в службі зайнятості в офіційному статусі безробітного громадянина.

 

У відділі зайнятості будь-який інвалід може отримати декілька видів послуг:

 

• Ð—ареєструватися в якості безробітного і отримувати допомогу по безробіттю;

 

• ÐžÑ‚римати допомогу в підходящої роботи;

 

• ÐžÑ‚римання додаткової освіти або перекваліфікація;

 

• ÐžÑ‚римання консультацій;

 

• ÐÐ°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ психологічної допомоги;

 

• Ð†Ð½ÑˆÑ– послуги. [15, с. 3-4]

 

 

Для кожного інваліда розробляється індивідуальна "Програма професійної реабілітації", до якої вносяться дані про:

 

1. Доступних і протипоказаних умовах і видах праці;

 

2. Професійна орієнтація професійне інформування, професійне консультування, професійний відбір, професійний підбір яких потребує інвалід, згідно з висновком федерального установи медико-соціальної експертизи.

 

3. Професійне навчання (перенавчання);

 

4. Сприяння у працевлаштуванні (конкретні заходи сприяння працевлаштуванню відповідно до рекомендованими умовами праці (підбір відповідного робочого місця, в тому числі квотної, використання спеціальних програм працевлаштування, включаючи сприяння самозайнятості), яких потребує інвалід згідно з висновком федерального установи медико-соціальної експертизи;

 

5. Технічні засоби реабілітації для професійного навчання (перенавчання) або праці.

 

Ярмарки вакансій зазвичай організовують і проводять місцеві служби зайнятості населення, де інвалід може отримати інформацію про місце і час їх проведення. Щоб брати участь в них, не потрібно ставати на облік як безробітного. На таких заходах присутні компанії-роботодавці, а також буває представлений міський банк вакансій від служби зайнятості населення. Там же зазвичай можна отримати консультації у психологів і фахівців з професійної орієнтації. Ринок послуг через кадрові агентства та агентства з працевлаштування став розвиватися вже досить давно і сьогодні являє собою досить розвинену інфраструктуру, особливо у великих містах. Відмінність кадрових агентств від агентств з працевлаштування складається у цільовій настанові роботи цих установ. Кадрові агентства працюють на роботодавця, забезпечуючи їм підбір необхідного персоналу. У цілому, зараз дуже велике число компаній (як великих, так і невеликих) вважає за краще працювати на ринку трудових ресурсів через професійних посередників. Агентство з працевлаштування орієнтоване на здобувача, за певну плату підбираючи йому відповідні вакансії. Багато організацій працюють і як кадрові агентства, і як агентства з працевлаштування, намагаючись забезпечити максимальне охоплення ринку. Оголошення в засобах масової інформації, в яких вказується на наявність вільного робочого місця можуть розміщуватися в телевізійних передачах, публікуватися в друкованих виданнях, а також у мережі Інтернет. Відсутність інтегрованого освіти та наявність складнощів ас отриманням затребуваних спеціальностей роблять інвалідів неконкурентоспроможними на ринку праці. [34, с. 74] При цьому, важливим фактором є стабільність стану здоров'я інваліда [28, с. 82] Сприяння включенню інвалідів у трудову діяльність є міжвідомчої завданням, що вимагає координації зусиль усіх гілок і рівнів державної влади, бізнесу та громадянського суспільства, у тому числі громадських об'єднань інвалідів. Забезпечення трудової зайнятості людей з інвалідністю на відкритому ринку праці вимагає системного підходу. Такий підхід повинен передбачати створення необхідних правових умов і механізмів їх реалізації, в тому числі організаційних та управлінських, які стимулюють працевлаштування та зайнятість інвалідів. Кінцевою метою спільних зусиль держави, суспільства та бізнесу є забезпечення гідного рівня життя людей з інвалідністю і, в результаті, зниження навантаження на економічно активну частину суспільства. [20, с. 23]

 

1.3 Технології соціальної роботи з інвалідами в сфері зайнятості та працевлаштування

 

Технології соціальної роботи з інвалідами, що мають на меті трудову інтеграцію в суспільство, в цілому відповідають загальноприйнятим у науці і практиці методам роботи з інвалідами взагалі.

 

Їх можна класифікувати наступним чином по декількох підставах.

 

1. По функціях застосування слід виділити наступні технології:

 

• ÐŸÑÐ¸Ñ…ологічні (вплив фахівців виявляється на психологічні процеси, стани, функції).

 

• ÐœÐµÐ´Ð¸ÐºÐ¾-соціальні (об'єктом впливу виступає фізичний стан, пов'язані з ним соціальні аспекти існування інваліда).

 

• Ð¡Ð¾Ñ†Ñ–ально-психологічні (що впливають на процеси в системі взаємовідносин людина-група).

 

• Ð¤Ñ–нансово-економічні (дозволяють забезпечити потребують посібниками, пільгами та іншими матеріальними ресурсами).

 

 

2. По області застосування виділяються наступні технології:

 

• Ð”іагностика (діяльність по розпізнаванню й аналізу соціальних проблем і патологій).

 

• ÐšÐ¾Ñ€ÐµÐºÑ†Ñ–я (система заходів, спрямованих на виправлення недоліків у клієнта педагогічного, психологічного, соціального характеру, які е відповідають прийнятим у суспільстві стандартам).

 

• Ð ÐµÐ°Ð±Ñ–літація інвалідів ("система медичних, психологічних, педагогічних, соціально-економічних заходів, спрямованих на усунення або по можливості більш повну компенсацію обмежень життєдіяльності, викликаних порушенням здоров'я зі стійким розладом функцій організму. Метою реабілітації є відновлення соціального статусу інваліда, досягнення ним матеріальної незалежності і його соціальна адаптація "[36, C .4]). Значна кількість інвалідів, які хотіли б працювати, позбавлене доступу до реабілітаційних послуг та можливості працевлаштування. "Це відноситься до багатьох країн. Дотримуючись міжнародно-правових стандартів, кожна держава відповідно до національних умов, практики і можливостей розробляє, здійснює та періодично переглядає національну політику в галузі зайнятості та професійної реабілітації інвалідів, що включає забезпечення інвалідам можливості отримувати, зберігати підходящу роботу та просуватися по службі ". [41, с.119]

 

• ÐŸÑ€Ð¾Ñ„ілактика (попередження соціальних та індивідуальних ризиків).

 

• ÐÐ´Ð°Ð¿Ñ‚ація (полегшення входження індивіда в порівняно незнайоме суспільство або культурну систему).

 

 

Технології соціальної реабілітації інвалідів включають сукупність методів і засобів, що забезпечують прогресивний розвиток дитини, має інвалідність.

 

Медична реабілітація направлена ​​на відновлення або компенсацію тієї чи іншої втраченої функції, яка необхідна у трудовій діяльності (рухові навички і т.д.).

 

Психологічна реабілітація - вплив на психічну сферу інваліда, спрямоване на розвиток і корекцію індивідуально-психологічних особливостей особистості, що передбачає підвищення самооцінки та вміння взаємодіяти з іншими людьми (у тому числі, і в процесі трудової діяльності).

 

Педагогічна реабілітація - комплекс заходів виховного характеру відносно інвалідів, спрямований на оволодіння необхідними вміннями і навичками з самообслуговування, отримання додаткової освіти (коли таке буває необхідно для вирішення проблем працевлаштування та зайнятості інваліда). Важливо виробити в інваліда психологічну впевненість у власній повноцінності та сформувати правильну професійну орієнтацію.

 

Соціально-економічна реабілітація - комплекс заходів з грошового забезпечення, створення сприятливого соціального середовища і т. п.

 

Професійна реабілітація (найбільш важлива в аспекті даної роботи) - навчання інваліда доступних видів праці, надання необхідних індивідуальних технічних пристосувань, допомога у працевлаштуванні.

Информация о работе Проблеми зайнятості та працевлаштування інвалідів в умовах сучасного суспільства