Контрольная работа по "Товароведению"

 Визначте ємність  регіонального ринку та ринкову  частку кожного з п’яти підприємств концерну, що виробляють тротуарну плитку. Вихідні дані наведені у таблиці.

 

Таблиця - Стан ринку тротуарної плитки

 

Підприємство	Обсяг виробництва по варіантах, тис.шт/рік			Обсяг виробництва по варіантах, тис.шт/рік
	1	2	3	1	2	3
1	30	180	290	-	40	35
2	35	200	340	10	50	-
3	40	100	240	15	25	50
4	50	140	210	25	35	10
5	60	160	175	20	45	-

 

Ємність ринку – це максимальний обсяг продажу товару на ринку за рік у вартісному або натуральному показнику. Тобто, щоб розрахувати ємність даного ринку, треба скласти обсяг виробництва кожної з 5 фірм по всіх варіантах.  Під-тво 1 = 30+180+290+40+35=575 тис.шт\рік

Під-тво 2 = 35+200+340+10+50=635 тис.шт\рік

Під-тво 3 = 40+100+240+15+25+50 = 470 тис.шт\рік

Під-тво 4 = 50+140+210+25+35+10 = 470 тис.шт\рік

Під-тво 5 = 60+160+175+20+45 = 460 тис.шт\рік

Є.р. = 575 + 635 + 470 + 470 + 460 = 2 610 тис.шт\рік

Доля підприємства на ринку (Ч) визначається відношенням  його обсягу продажу за рік до загальної ємкості ринку, тобто:

Ч1 =  575/2610*100% = 22%  Ч2 = 635/2610*100% = 24%

Ч3,4 = 470/2610*100% = 18,1%  Ч5 = 460/2610*100% = 17,8%

                                               ВАРІАНТ 4

1.Теоретичне питання

1.1.Що ви знаєте про первинну маркетингову інформацію? Надайте її характеристику, джерела, визначте переваги та недоліки.

 

Маркетингова інформація, що її збирають у процесі дослідження, буває двох видів:

Первинні дані — інформація про стан ринку і всі його елементи з перших вуст. Виробниками й носіями первинної маркетингової інформації є споживачі. Маркетологам дуже важливо зберігати нейтралітет, щоб не нав'язувати респондентам «правильну» відповідь.

Вторинні дані — інформація з так званих вторинних джерел (статистичні довідники, періодика, теле-, радіопередачі тощо) стосовно одного з елементів ринку, наприклад споживачів.

Первинні дані, як правило, достовірніші, проте дорожчі, до того ж їх важче збирати й опрацьовувати.

Принципові переваги первинних даних:

• збираються з огляду на цілі дослідження (застарілу інформацію не збирають і не використовують);
• методологія збирання даних контролюється і відома компанії;
• результати доступні для компанії, яка може забезпечити їх таємність для конкурентів;
• відсутні суперечливі дані з різноманітних джерел;
• надійність може бути визначена за бажанням;
• якщо повторна інформація не відповідає на всі запитання, то збирання і аналіз первинних даних — єдиний спосіб одержати необхідні дані.

Недоліки первинних  даних:

• для збирання інформації потрібно багато часу й коштів;
• окремі види інформації неможливо отримати (наприклад, дані про перепис);
• обмежений характер підходу компанії до збирання первинної інформації;
• неспроможність фірми збирати дані.

Незалежно від того, чи вистачає вторинної інформації для прийняття рішення, первинні дані слід збирати лише після того, як зібрано вторинну інформацію. Щоб визначити загальну цінність вторинної інформації, дослідник має порівняти її переваги та недоліки.

Для збирання первинної інформації використовують такі методи: опитування, спостереження, фокусування, експерименту, імітації.

Методи опитування. Під час опитування інформацію збирають, контактуючи з людьми особисто, телефоном або через листування. За допомогою цього методу можна довідатися про ставлення споживачів до фірми чи товару, отримати дані про минулі покупки й характеристику їх споживачів. Усі відповіді заносять до анкети.

Метод спостереження. За цього методу збирання первинних даних дослідник безпосередньо спостерігає за людьми й обстановкою. Це аналітичний метод, за допомогою якого фіксують нинішню й результат минулої поведінки, часто в реальних ситуаціях. Людей не опитують, їхнє співробітництво необов'язкове.

Метод фокусування. Полягає в цілеспрямованому доборі так званої фокус-групи (6-9 опитуваних), з членами якої всебічно обговорюються проблеми, що цікавлять дослідників. Фокусування має здійснювати фаховий «медіатор», бажано психолог-маркетолог.

Метод експерименту. Це дослідження, під час якого в контрольованих умовах змінюють один або кілька параметрів. Експериментальні дослідження потребують добору порівнянних груп суб'єктів, створення для них різних умов, контролю за змінюваними параметрами і визначення значущості наявних розбіжностей.

Метод імітації. Ґрунтується на застосуванні комп'ютерної техніки і відтворює використання різних маркетингових чинників на папері, а не в реальних умовах.

2. Тести

2.1. А

        2.2. А

2.3. Г

        2.4. А

3.Завдання

Розв’язок

1) Виходячи з того, що два тижні становлять 10 робочих днів (14дн. – 4 вихідні), то один працівник може зробити 80 дзвінків за цей період.

Необхідна кількість робітників складає: 1200/80 = 15 чоловік.

Зарплата робітників за місяць – 15*500*12 = 90 000 грн.

Нарахування на заробітну плату  працівників відділу збуту — 13%, або

90 000*13% = 11 700

Складські та офісні витрати 400 000 грн.

Загальна вартість прямого каналу становить

400 000 + 90 000 + 11 700 = 501 700 грн.

Розрахуємо вартість каналу по відношенню до загальної  вартості продажу:             1 600 000 – 100%

                      501 700 – Х

Виходячи з цього вартість прямого каналу складає 31%.

 

2) Розрахуємо витрати  фірми у разі використання  опосередкованого каналу:         1 600 000*10% = 160 000 грн.

Виходячи з  розрахунків можна зробити висновок, що фірмі доцільніше використовувати опосередкований канал розподілу.

 

                                                  

 

 

 

 

 

 

                                                    ВАРІАНТ 5

1.Теоретичне питання

1.1. Яким чином здійснюється просування товару на ринку? Яку діяльність охоплює система маркетингових комунікацій (СМК)? У чому полягає логіка алгоритму формування комплексу маркетингових комунікацій? Назвіть його основні етапи.

 

Комплекс просування товару - поєднання основних засобів маркетингових комунікацій для досягнення рекламних та маркетингових цілей.

Просуванням товару на ринок  здійснюється за допомогою системи  маркетингових комунікацій, яка  охоплює будь-яку діяльність підприємства, спрямовану на інформування, переконання  та нагадування споживачам про свої товари, стимулювання збуту їх і створення позитивного іміджу підприємства серед громадськості.

Головні цілі маркетингових  комунікацій - формування попиту та стимулювання збуту.

Вихідний момент формування такого комплексу — визначення його завдань. Такими завданнями можуть бути: привернення уваги споживачів, формування їхніх знань про товари чи послуги підприємства, переконань щодо цінності таких товарів і послуг для розв'язання тих чи інших проблем споживача. Визначаючи завдання, необхідно орієнтуватись на наявні засоби, ураховувати можливі перешкоди.

Отже, визначення завдань  маркетингової комунікації потребує:

- дослідження ринку:  місткість, концентрація споживачів, їхня поведінка,

наявність і особливості  конкурентних пропозицій та товарів-субститутів;

знання стратегій збуту, кон'юнктури, чинного законодавства і правил    поведінки наконкретному ринку;

- дослідження товару: рівень ринкової новизни, міра  диференціації, імідж, роль упаковки, причини і суть рекламацій споживачів, рівень супровідного сервісу;

- дослідження каналів маркетингової комунікації: стан, розгалуженість, вартість, досвідченість і лояльність комунікантів;

- дослідження системи  розподілу: наявність та розгалуженість  каналів розподілу, стан системи посередницьких підприємств та організацій, різноманітність методів торгівлі, кваліфікація та досвід продавців.

Цільова аудиторія комплексу  маркетингових комунікацій підприємства - це нинішні та потенційні покупці  його товару чи послуги, тобто ті особи, які приступатимуться ними чи впливатимуть на прийняття рішень щодо їх придбання саме до них підприємство звертатиметься в процесі комунікації, тому необхідно знати якомога більше про їхню поведінку, систему цінностей, звички, мотивації, спосіб життя, розпорядок дня, ставлення до товару, міру готовності купити його тощо. Це дає змогу належно спрямувати інформацію, отримати бажану зворотну реакцію.

2.Тести

2.1. Б

2.2. А

2.3. Б

2.4. Г

3.Завдання

Таблиця технічних та економічних параметрів виробів

 

Показники	Товар А		Базовий товар
	Значення	Коефіцієнт вагомості
Технічні а	180	0,4	200
б	120	0,3	80
в	40	0,2	20
г	10	0,1	10
2. Економічні
а	20	0,5	20
б	20	0,3	10
в	10	0,2	5

 

Коефіцієнт конкурентоспроможності Кинт. розраховується за формулою:

К инт.= Jтп / Jек, де

Jтп – індекс технічного параметру;

Jек – індекс економічного параметру, які розраховуються як добуток коефіцієнт а вагомості і відношення базового показника до шуканого.

 

Jтп = 180/200*0,4+120/80*0,3+40/20*0,2+10/10*0,1= 1,31

Jек = 20/20*0,5+20/10*0,3+10/5*0,2= 1,5

К инт.= 1,31/1,5 = 0,87

 

Висновок: так як коефіцієнт конкурентоспроможності інтегральний менше 1, то товар А поступається у якості базовому товару.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВАРІАНТ 6

1.Теоретичне питання

1.1 Поясніть сутність маркетингу та його роль у ринковій економіці. Визначте сутність та етапи розвитку товарної, виробничої, збутової концепцій управління. В чому полягає їх принципова відмінність від маркетингової концепції?.

В основі поняття «маркетинг» (англ. marketing) лежить термін «ринок» (англ. market). Це поняття в найбільш загальному виді припускає ринкову діяльність. Під маркетингом розуміється такий вид ринкової діяльності, при якому виробником використовується системний підхід і програмно-цільовий метод вирішення господарських проблем, а ринок, його вимоги і характер реакції є критерієм ефективності діяльності.

Маркетингова діяльність повинна забезпечити:

• надійну, достовірну і своєчасну інформацію про ринок, структурі і динаміці конкретного попиту, смаках і перевагах покупців, тобто інформацію про зовнішні умови функціонування фірми;
• створення такого товару, набору товарів (асортименту), що більш повно задовольняє вимогам ринку, чим товари конкурентів;
• необхідний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечує максимально можливий контроль сфери реалізації.

Вихідним моментом, що лежить в основі маркетингу, виступає ідея людських нестатків, потреб, запитів. Звідси сутність маркетингу гранично коротко перебуває в наступному: варто робити тільки те, що безумовно знайде збут, а не намагатися нав'язати покупцю «неузгоджену» попередньо з ринком продукцію. Концепція маркетингу — це орієнтація на нестатки і запити споживачів, досягнення мети більш ефективним, ніж у конкурента способом.

1. Концепція удосконалення  виробництва стверджує, що споживачі надають перевагу широко розповсюдженим та доступним за ціною товарам.

Управління підприємтсвом, яке орієнтується на дану концепцію, зосереджується на вдосконаленні виробництва та підвищенні системи розподілу товару.  Застосування даної концепції доцільне у двох ситуаціях: