Контрольная работа по "Товароведению"

• коли існує високий попит на ці товари і покупці виявляють до них інтерес. У таких випадках виробники шукають шляхи збільшення випуску продукції;
• коли собівартість надто висока і її можна зменшити за рахунок підвищення продуктивності праці.

2. Концепція удосконалення  товару передбачає, що споживачі віддають перевагу товарам із найвищою якістю та надійними експлуатаційними характеристиками, отже підприємство має зосередити свої зусилля на постійному вдосконаленні товару. Приділяючи увагу насамперед якості товарів підприємств-виробник має на увазі що споживачі зацікавлені у придбанні цих товарів, знають про наявність виробів конкурентів і роблять свій вибір, орієнтуючись на високу якість і погоджуючись платити за неї вищу ціну. Орієнтація товаровиробників на цю концепцію управління підприємством часто призводить до “маркетингової короткозорості” коли виробник так закохується у власний товар, що забуває про потреби споживачів.  3. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль стверджує, що споживачі не купуватимуть товари підприємства в достатній кількості, якщо воно не докладає значних зусиль у сфері збуту товарів. Підприємства, орієнтовані на дану концепцію, керується тим, що споживачі переважно не мають явного наміру придбати їхні товари і тому треба вживати активних заходів для збуту товару. На практиці концепцію інтенсифікації комерційних зусиль реалізують, нав’язуючи покупку споживачеві, причому продавець намагається за будь-яких умов підписати угоду та здійснити продаж, а задоволення потреб споживача є для нього другорядною справою.

4. Концепція маркетингу передбачає, що запорукою досягнення цілей підприємства є визначення потреб споживачів і задоволення цих потреб ефективнішими і продуктивнішими, порівняно з конкурентами, методами.

Запроваджуючи цю концепцію, підприємство орієнтується передусім на задоволення потреб певної групи споживачів, для чого постійно проводиться дослідження ринку, аналіз і контроль маркетингової діяльності. Концепція маркетингу – це сучасна концепція підприємницької діяльності, яка є досконалішою порівняно з трьома попередніми. Якщо основним об’єктом уваги в концепція інтенсифікації комерційних зусиль є товар підприємства, який активно нав’язують споживачеві, то в концепції маркетингу основним об’єктом уваги є потреби цільової групи споживачів. А прибуток підприємство отримує завдяки досягненню і підтримці споживчої задоволеності.

2. Тести

2.1. Б   2.2. Б     2.3. А    2.4. Б

3. Завдання

         Розв’язок

1. Розрахуємо коефіцієнт  інтегральний для моделі «Фріз»  холодильника «Норд»:

Jт.п. = 130/130*0,3+15/12*0,19+50/60*0,2+6/5*0,05+280/240*0,16=0,96

Jе.п. = (1700+4500) / (1700+5000) = 6200/6700 = 0,92

Кинт. = 0,96/0,92 = 1,04

2. Розрахуємо коефіцієнт  інтегральний для моделі «Сіріус»  холодильника «Норд»:

Jт.п. = 100/130*0,3+12/12*0,19+40/60*0,2+4/5*0,05+250/240*0,16=0,76

Jе.п. = (1400+6000) / (1700+5000) = 7400/6700 = 1,1

Кинт. = 0,76/1,1 = 0,69

Висновок: Модель  холодильника «Фріз» фірми «Норд» має значний рівень конкурентоспроможності і є рівною із холодильниками фірми «Лехел» (базовий показник). Тому може бути запропонована на досліджуваному ринку серед інших конкурентів. А холодильник моделі «Сіріус» значно поступається своєму конкуренту, тому рішення про вихід холодильників цієї моделі на досліджуваний ринок є недоцільним.

                                                      ВАРІАНТ 7

 

1 Теоретичне питання

1.1. Дайте визначення та поясніть сутність маркетингової концепції конкурентоспроможності товару. Поясніть сутність та охарактеризуйте алгоритм оцінювання конкурентоспроможності товару за його головними параметрами.

Конкурентоспроможність можна визначити як спроможність деякого класу об'єктів (товар, підприємство, країна) займати визначену ринкову нішу. Конкурентоспроможність характеризує ступінь відповідності окремого класу об'єктів визначеним ринковим потребам: пропозиції (товару) - попиту на нього, підприємства - можливості забезпечити конкурентні переваги, країни - соціально-економічній моделі розвитку. Конкурентоспроможність товару визначається такими елементами: властивостями даного товару; властивостями конкуруючих товарів; особливостями споживачів; загрозою появи нових конкурентів; загрозою появи товарів-замінників; належністю постачальників; вибірковістю покупців; суперництвом конкурентів між собою. Оцінку конкурентноздатності продукції проводять за трьома групами параметрів: нормативним; технічним;  економічним. Нормативні параметри відображають властивості продукції, що регламентуються обов'язковими нормами, стандартами і законодавством на ринку, де цю продукцію передбачається. У групу технічних параметрів входять: параметри призначення, ергономічні, естетичні параметри. Визначаючи конкурентоспроможність товару, треба зважати на такі міркування. Споживач завжди намагається отримати максимальний споживчий ефект у розрахунку на одиницю його витрат. Тому концептуальною умовою конкурентоспроможності товару є максимізація питомого споживчого ефекту. У свою чергу, ціна споживання складається із відпускної ціни товару і вартості його споживання (усіх витрат, які несе споживач під час використання товару). Конкурентоспроможність товару має відносний характер. Це означає, що вона визначається порівнянням товару підприємства з товаром-аналогом (конкурентом) стосовно конкретного ринку (групи споживачів) у конкретний проміжок часу. Найпоширенішими є такі методи оцінювання конкуренто-спроможності товарів: 1. Метод групових експертиз, тобто аналітична оцінка конкурентоспроможності товарів висококваліфікованими фахівцями. Цей метод є особливо результативним щодо високотехнічних товарів, товарів-новинок, а також товарів виробничо-технічного призначення. 2. Опитування споживачів під час виставок, ярмарок, презентацій, пілотного продажу тощо. Цей метод дає змогу визначити конкурентоспроможність споживчих товарів, широко відомих споживачам, накреслити напрямки їх удосконалення.

2. Тести

2.1. Б 2.2. А 2.3. А  2.4. В

3.Завдання

Розв’язок

1. Коефіцієнт конкурентоспроможності Кинт. розраховується за формулою:     К инт.= Jтп / Jек, де

Jтп – індекс технічного параметру;

Jек – індекс економічного параметру.

К инт. = 0,86/0,94 = 0,91

2. Ціна нового товару буде дорівнювати добутку ціни базового товару на коефіцієнт конкурентоспроможності:  Ц н.т. = 86*0,91 = 78,26 грн.

3. Щоб перевірити чи  виконується умова граничного  рівня прибутковості, розрахуємо реальний прибуток з одиниці товару:

Ц – С = 78,26 - 62,2=16,06 грн.

Так як за умовою задачі фірма бере за ціль отримання прибутку на рівні 25%, розрахуємо яким буде прибуток з урахуванням КСП у відсотковому еквіваленті:              16,06*100/ 62,2  = 25,8 грн.

Таким чином ми бачимо, що умова фірми про граничний рівень прибутковості виконується, навіть перевищує запланований рівень.

                                                 ВАРІАНТ 8

1.Теоретичне завдання

1.1 Розкрийте значення та роль маркетингової інформаційної системи (МІС) у маркетинговій діяльності. Надайте характеристику елементам МІС.

 

У сучасних умовах потреба  в маркетинговій інформації постійно зростає, і менеджери з маркетингу часто відчувають брак достовірних, актуальних та вичерпних даних. Для  того, щоб розв’язати цю проблему, на підприємстві має бути створена система збирання необхідної маркетингової інформації, або маркетингова інформаційна система (МІС). Інформацію збирають і аналізують при допомозі чотирьох допоміжних підсистем, які формують МІС. Розглянемо детальніше всі чотири допоміжні підсистеми, які формують МІС. 1. Система зовнішньої звітності підприємства дає змогу стежити за показниками, які відображають рівень поточного збуту, суми витрат, обсяги матеріальних запасів, рух готівки, дані про дебіторську та кредиторську заборгованість, інші показники внутрішньої звітності. Їх застосування дає змогу менеджерові з маркетингу оперативно отримувати всі копії необхідних документів внутрішньої звітності підприємства, що має надзвичайно важливе значення для своєчасного прийняття маркетингових рішень. 2. Система збирання поточної інформації – це комплекс джерел і процедур, які застосовують для отримання щоденної інформації про різні події, що відбуваються на ринку. Джерелами отримання поточної зовнішньої інформації є книжки, газети та інш. Необхідні повідомлення можна також придбати у спеціалізованих фірм-постачальників зовнішньої поточної інформації. 3. Система маркетингових досліджень дає змогу оперувати інформацією, отримання якої потребує проведення окремого дослідження.

Маркетингові дослідження –  це проектування, збирання, оброблення та аналіз даних, які потребують спеціального дослідження конкретної маркетингової  проблеми. Підприємство може провадити маркетингові дослідження власними силами, а також отримати результати досліджень, замовляючи їх спеціалізованим фірмам. Великі підприємства, як звичайно, мають власні відділи маркетингових досліджень, у складі яких є фахівці з моделювання, соціологи, психологи, розробники планів досліджень. 4. Аналітична система маркетингу, яка охоплює прогресивні засоби для аналізу даних і проблемних ситуацій. Вона складається із статистичного банку і банку моделей. Статистичний банк – сукупність сучасних статистичних методів оброблення інформації, які дають змогу відокремити найважливішу інформацію. Банк моделей – це набір математичних моделей, які допомагають менеджерові з маркетингу прийняти найоптимальніші маркетингові рішення. Створивши на підприємстві МІС, належить пам’ятати, що інформація має стосуватися конкретної цільової групи. Величезний обсяг одержуваної інформації спеціалісти іноді просто не в змозі оперативного опрацювати. В таких випадках на допомогу приходить комп’ютерна техніка.

2. Тести

2.1. В   2.2. Б  2.3. А, Г    2.4. Б

3. Завдання                                    Розв’язок

1. а)  Розрахуємо ціну з урахуванням надбавки у 20% від собівартості:

  Ц = С/в + Пр.

С/в = Зперем.+Зпост.

Пр. = С/в*R%/100

Зпост. = 320000/50000 = 6,4 грн.

С/в = 12+6,4 = 18,4 грн.

Пр. = 18,4*20/100 = 3,68 грн.

Ц = 18,4 + 3,68 = 22,08 грн.

1. б) Розрахуємо ціну  з урахуванням надбавки у 20% від ціни продажу товару:  Ц = С/в / ( 1- %надбавки/100 )  Ц = 18,4 / 1- 20/100 = 23 грн.

2. Розрахуємо ціну з урахуванням метод забезпечення цільового прибутку на інвестований капітал:  Ц = С/в + (%надбавки*Капітал) / (100* ВП)  Ц = 18,4 + (20*1500) / (100* 50) = 18,4 +6 = 24,4 грн.

 

                                               ВАРІАНТ 9

 

1.Теоретичне питання

1.1. Які види маркетингової інформації застосовуються в процесі маркетингової діяльності? Які переваги та недоліки вони мають?

 

У процесі маркетингової  діяльності і досліджень використовують 2 види маркетингової інформації. Первинні дані — інформація про стан ринку і всі його елементи з перших вуст. Виробниками й носіями первинної маркетингової інформації є споживачі. Маркетологам дуже важливо зберігати нейтралітет, щоб не нав'язувати респондентам «правильну» відповідь. Вторинні дані — інформація з так званих вторинних джерел (статистичні довідники, періодика, теле-, радіопередачі тощо) стосовно одного з елементів ринку, наприклад споживачів. Первинні дані, як правило, достовірніші, проте дорожчі, до того ж їх важче збирати й опрацьовувати.

Принципові переваги первинних даних:

• збираються з огляду на цілі дослідження (застарілу інформацію не збирають і не використовують);
• результати доступні для компанії, яка може забезпечити їх таємність для конкурентів;
• відсутні суперечливі дані з різноманітних джерел;
• надійність може бути визначена за бажанням;

Недоліки первинних  даних:

• для збирання інформації потрібно багато часу й коштів;
• окремі види інформації неможливо отримати;
• обмежений характер підходу компанії до збирання первинної інформації;
• неспроможність фірми збирати дані.

Незалежно від того, чи вистачає вторинної інформації для  прийняття рішення, первинні дані слід збирати лише після того, як зібрано  вторинну інформацію. Щоб визначити загальну цінність вторинної інформації, дослідник має порівняти її переваги та недоліки. Переваги вторинної інформації: багато її видів значно дешевші, оскільки не потрібно збирати нові дані; інформацію зазвичай збирають й аналізують швидко; часто існує кілька джерел інформації, що дає змогу виявляти різноманітні підходи, одержувати великі обсяги інформації і порівнювати одержані дані; джерела інформації (наприклад, урядові) можуть містити дані, які фірма не може одержати.

Недоліки вторинної  інформації:

• невідповідність інформації цілям дослідження через неповноту та надто загальний характер;
• застарілість даних;
• невідомість методології збирання даних (наприклад, розмір вибірки, термін виконання досліджень);
• опублікування не всіх результатів досліджень, що часто пов'язано з небажанням фірми надати інформацію конкурентам;
• отримання суперечливих даних, тому, можливо, постане потреба у збиранні нової (первинної) інформації.

Існує багато методів  збирання первинної та вторинної  інформації. Залежно від того, яку саме інформацію збиратиме фірма, маркетингові дослідження поділяють на польові та кабінетні. Польові дослідження передбачають збирання первинної інформації, кабінетні — вторинної.

2. Тести

2.1. В      2.2. А      2.3. Г    2.4. В

3.Завдання

Розв’язок:   Щоб визначити місткість ринку для товару в цьому регіоні слід застосувати формулу визначення місткості ринку на основі коефіцієнта приведення:   М.р. = М.р. баз. * К1 * К2 * К3 *…*Кі