Українська мова за проф спрямуванням

2.Однією з найголовніших ознак офіційно-ділового стилю є його офіційність. Слово офіційний має  значення урядовий, службовий. Тому в цих текстах використовуються слова і                   словосполучення-назви документів і ділових, службових  відносин: акт, заява, протокол, заактувати, вищесказане, згідно з розпорядженням, на підставі  наказу і т.ін. Характерними для нього є також стисліть  і чіткість. Це найбільш  стабільний, консервативний стиль, пов’язаний  з  традицією. Різні  явища життя в ОДС відображаються в  суто  стандартних  формах висловлення. Для нього характерні  лексичні сполуки, що називають канцелярськими   штампами. Особливості  офіційно-ділового стилю цілком  закономірно створюються частою повторюваністю і одноманітністю мовних  засобів. Одноманітність є невід’ємною ознакою ділового стилю, в якому основна  мета – продуманість, чіткість формулювання. Тому «штампи» і «канцеляризми» – ті  риси, що  надають  стилістичної особливості ОДС. Будова тексту цього стилю теж  має  свої  особливості. Для  чіткішої організації тексту його ділять на параграфи, пункти, підпункти, інколи використовуючи арабські цифри. Тут  переважають прості  речення  з  однорідними  членами, використовуються вставні слова по-перше, по-друге…, безособові  речення.

3. Офіційний  стиль характеризується дуже вагомою правовою значущістю, тому використовувані мовні  засоби повинні задовольняти такі саме  вимоги, як і закони.

«Завжди, в  усі   віки однозначність мови ділового паперу, жорстка її формалізованість вважалися  людьми  як  засіб обмеження свавілля влади. Ще  в V в. до  нашої  ери древньоримський плебс вимагав  уведення  чітких «писаних» законів. Створення зафіксованих на  папері правил  було також однією з  головних  вимог  багатьох  повстань, що  сталися  у  середні  віки.  А  коли  такі  закони з’явились, від діловода вимагалась абсолютна  точність  формулювань, досконале дотримання  форми, інакше документ  втрачав юридичну  силу».

Але і  сучасному  документу – основному виразнику офіційно-ділового  стилю –  притаманна  специфічна мова: набір  кліше, штампів, стандартів. Все  це співвідноситься з  поняттям уніфікації  мови, тобто передбачено творчий  вибір одного  варіанту  із  декількох  можливих способів передачі даної інформації, це використання усталених зворотів,  словосполучень, моделей  речень, термінів, загальноприйнятих  скорочень і т.ін.

 

ЗАВДАННЯ 7. Підготуйте  стислий  виступ  на  тему «Характеристика офіційно-ділового стилю (ОДС)» за планом:

1. Визначення  поняття.
2. Основна  функція  ОДС.
3. Сфера  використання.
4. Найголовніші  риси.

 

ЗАВДАННЯ 8. Прочитайте  текст. Зверніть увагу  на  його  будову. Скажіть, які  риси  ОДС властиві даному  тексту?

 

УНІВЕРСАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ

Напередодні п'ятнадцятої річниці незалежності України перед українською владою, політичною та громадською елітою країни, усіма силами, яким небайдужа доля Батьківщини, постала історична вимога і можливість об'єднати свої зусилля, досягти національної єдності.

Усвідомлюючи відповідальність перед Українським народом та складність нинішньої політичної ситуації,

Шануючи волевиявлення народу, здійснене у демократичний спосіб на виборах 26 березня 2006 року,

Прагнучи зважено і відповідально вирішити політичні проблеми і приступити до розв'язання нагальних завдань економічного, соціального та гуманітарного розвитку,

Прямуючи до загальнонаціонального примирення, яке вважаємо ключем до майбутнього України та інструментом для вирішення сучасних проблем нашого суспільства,

Запроваджуючи традицію національного політичного і суспільного діалогу задля вирішення успадкованих і набутих проблем державного життя,

Засвідчуючи, що стрижнем консолідації народу є безумовне додержання принципів демократії та поваги до прав людини, дотримання європейського вибору України,

Підтверджуючи незмінність і незворотність зовнішньополітичного курсу України, зокрема на інтеграцію у Європейський Союз, та з метою посилення її міжнародного авторитету,

І в діях, і у вчинках неухильно керуючись національними інтересами України, проголошуємо спільну волю до об'єднання зусиль задля реалізації таких пріоритетів національного розвитку, як висока якість життя громадян, конкурентоспроможна, заснована на знаннях економіка, ефективна та справедлива влада, інтегрована у глобальні процеси та поважана у світі держава, погоджуємось на першочергове здійснення

ПЛАНУ ДІЙ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ:

1. Збереження суверенності і цілісності, унітарності та соборності України - непорушних принципів існування держави.

2. Подальше гарантування  і неухильне дотримання прав  людини. Послідовний розвиток таких  безумовних надбань демократичної  України, як свобода слова, вільне вираження поглядів і переконань.

…

12. Всебічний  розвиток і функціонування української  мови як державної та мови  офіційного спілкування у всіх  сферах суспільного життя на  всій  території України ––  як основи само ідентифікації  народу і держави. Гарантування кожному громадянину вільного використання у всіх життєвих  потребах російської чи іншої рідної мови відповідно до Конституції України та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

….

15. Підвищення  добробуту громадян України, боротьба з бідністю засобами ефективного та адресного соціального захисту, гарантування гідної оплати праці та справедливого пенсійного забезпечення.

16. Становлення  середнього класу через трансформацію  політики доходів населення, розвиток  підприємництва та стимулювання створення нових робочих місць.

17.Підвищення  доступності та якості освіти, популяризація здорового способу  життя, переорієнтування системи  охорони здоров’я на людський  розвиток та створення національних  центрів боротьби з туберкульозом, з ВІЛ/Снідом, Національного центру серця, Національного інституту раку, Всеукраїнського центру охорони здоров’я матері  і дитини.

….

20. Забезпечення  енергетичної безпеки України, підвищення  ефективності використання  природних  ресурсів, енергоносіїв, впровадження енергозберігаючих технології.

…

 

Ми готові здолати розбіжності, об’єднати свої  зусилля, використати всі  можливості задля покращення життя Українського народу і забезпечення процвітання нашої Вітчизни.

 

ПРЕЗИДЕНТ  УКРАЇНИ  В. ЮЩЕНКО

ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ О. МОРОЗ

ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ  Ю. ЄХАНУРОВ

ВІД  ФРАКЦІЇ ПАРТІЇ РЕГІОНІВ В. ЯНУКОВИЧ

ВІД ФРАКЦІЇ «НАША УКРАЇНА» Р. БЕЗСМЕРТНИЙ

ВІД ФРАКЦІЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ В. ЦУШКО

ВІД ФРАКЦІЇ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ П. СИМОНЕНКО

Київ, 3 серпня 2006 року

 

 

ІІ. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ  ВПРАВИ

 

ВПРАВА 1 .   Знайдіть у  словнику і  поясніть значення поданих слів:

Тези, кліше, канцеляризм, штамп, рубрикація, стенограма, стандарт, резолюція, юриспруденція, декларація, конституція, суверенітет.

 

ВПРАВА 2. Перепишіть текст, вставляючи замість крапок потрібні літери.

Д...кларац...я про  д...ржавний  сув...р...нітет країни, при...нята ...ерховною ...адою   ...країни 16 липня 1990 р.

Гром...дяни  ...еспубліки всіх нац...онал...ностей становлят... народ  ...країни.

Народ ...країни є даним ...ерелом державної влади в ...еспубліці.

Повновла...я   народу ...країни р...алізується на основі    ...онституції    ...республіки   як   бе...посередн..о, так і через ...ародних   ...епутатів, обраних   до ...ерховної і місцевих  ...лад   ...країн.

Від ім...ні  всього народу може виступати виключно  ...ерховна ...лада ...країни. Жодна пол...т...чна партія, громадс...ка організац...я, інше угрупова...я чи чи окрема особа не можут... виступати від ім...ні вс...го народу ...країни.

 

ВПРАВА 3. Поясніть відмінність у значенні згрупованих слів. Введіть їх у речення.

Суспільний – громадський; тепер – зараз –  нині – сьогодні; замісник – заступник.

ІІІ. МАТЕРІАЛИ   ДЛЯ  САМОСТІЙНОЇ    РОБОТИ

 

ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте  текст. Скажіть, які мовні   та  позамовні  засоби характерні для  даного наукового тексту.

 

Функція

Числовою функцією f  з областю визначення [областю існування] D(f) і множиною значень [областю значень] Е(f) називається правило, за яким кожному числу х з області визначення D(f) ставиться у відповідність цілком визначене число у з множини значень Е(f).

Число у називається значенням функції в точці х і позначається  y =f(x). Кажуть також, що функція набуває [приймає] значення у = f( х ) в точці х.

Існує дещо інший підхід до означення поняття функції. А саме, розглядають дві змінні величини х  і у. Перша з них, тобто х, називається незалежною змінною, або аргументом, друга – залежною змінною, або функцією. За таким підходом функція f кожному значенню арґумента ставить у відповідність цілком визначене значення залежної змінної у .

Основними способами задання функції вважаються такі:

1) аналітичний - за допомогою формули вигляду у = f (х);

2) графічний - за допомогою графіка;

3) табличний - за допомогою таблиці (наприклад, таблиці значень тригонометричних функцій, десяткових і натуральних логарифмів, квадратів і кубів).

Існують інші способи задання функції, зокрема за допомогою опису (саме так означаються тригонометричні функції довільного дійсного аргументу) або відповідної програми для електронної обчислювальної машини.

   У  множині всіх функцій особливо виокремлюють так звані основні елементарні (стала, ступенева, показникова, логарифмічна, тригонометричні, обернені тригонометричні) та елементарні (комбінації скінченної кількості основних елементарних функцій). Існує безліч неелементарних функцій, але найцікавіші з них можна задати тільки за допомогою методів вищої математики.

 

ЗАВДАННЯ 2. Прочитайте  тексти, а  потім  перекажіть  їх                       (переказ запишіть на магнітну стрічку). Яка зміна  сталася  в них? Проаналізуйте, як  впливає  форма мовлення (усна, писемна) на  стилі  мови? З’ясуйте і  поясніть, який  текст  легше  переказувати  й  чому?

***

За допомогою  наукового  стилю  реалізується  мовна  функція повідомлення. Твори, виконані  в цьому  стилі, містять  наукову  інформацію, яку  треба  довести  до  різних  верств  суспільства. До  мови  наукової  літератури висуваються  особливо  суворі  вимоги  щодо  логіки  викладу  матеріалу.

***

Важливою  рисою  наукової  мови  є  нахил  до  розгорнутих  складних  речень  з  розгалуженою  системою  різних  видів  підрядності, відокремлених  зворотів. Синтаксис  наукового  стилю  має  яскраво  виражений  книжний  характер, чітко  організовану  будову  речень, без  чого  неможливо  висловити  складну  думку. Велику  питому  вагу  тут  мають складнопідрядні  речення, зокрема  з  причинним  та  наслідковим  зв’язками. Такі  речення  найбільше  відповідають  специфіці  наукового викладу. Ще  одна  композиційна  особливість  наукового  стилю – документація  тверджень, цитати, посилання  тощо.

***

 

Культура  мовлення –  це духовне  обличчя  людини, що  свідчить  про загальний  розвиток  особистості, про ступінь  прилучення  її до  духовних  багатств  рідного  народу  й  надбань  людства.

***

Основою  мовленнєвої  культури   є грамотність, тобто   дотримання  загальноприйнятих  літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними  і стилістичними  засобами  мовлення має  бути  не  тільки  правильним, а  й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Щоб  цього  досягти,  слід  вслухатися  в  живе  мовлення, вдумливо  читати  політичну, художню, наукову  літературу, звертаючи  увагу  на  вживання  окремих  слів, на особливо  вдалі  висловлювання, на  побудову  речень, користуватися  словниками – треба  активно  розвивати  своє  мовлення – не тільки     ефективний  засіб  передавання  й  сприйняття  думок  та  образів. Це  вияв  поваги  до  людей, з  якими  спілкуєшся, до  народу, який  створив  мову.

 

ЗАВДАННЯ 3.  Підготуйте виступ  «Порівняльна характеристика наукового й офіційно-ділового  стилів» за  планом:

1. Функція  і  мета даних  стилів.
2. Найголовніші  ознаки.
3. Особливості  та  склад мовних і позамовних засобів.
4. Сфера  використання.

 

ЗАВДАННЯ 4. Прочитайте наведені нижче матеріали,  дайте визначення поняття "резюме". Аргументуйте свою точку зору, залучаючи  нову інформацію і уже відому (завдання 11, 12  розділу ІІ).

Резюме [франц. resume]  - короткий виклад основного змісту доповіді, дискусії тощо. [Словник іншомовних слів /                       Л.О. Пустовіт та ін. К., - с. 793]

Резюме[франц. resume]  - короткий виклад (чи висновок) суті обговорюваної теми (проблеми), книги чи статті. Дієсл. ф. резюмувати.

У літературі ХІХ ст. слово резюме використовувалося для позначення короткого висновку, узагальнення, що робилося головою суду наприкінці судового розслідування (після  чого присяжні засідателі ішли у дорадчу кімнату для винесення вироку).