УДосконалення функцінування ринку праці як складової ринкової економіки в житомирській області

У будівництві до 2010 р. завдяки збалансованості процесів вивільнення через зростання продуктивності праці і легалізації та фактичного зростання обсягу робіт чисельність кадрового потенціалу галузі залишатиметься стабільною. Формальну зайнятість на підприємствах області не вдасться повністю подолати до 2010 р. Пріоритетними завданнями цього періоду будуть: сприяння відновленню, і стабілізації обсягів виробництва підприємств області, які є містоутворюючими і в зв‘язку з цим залучення до зайнятості наявного трудового потенціалу на основі відновлення кваліфікації працівників; забезпечення подальшого розвитку малого бізнесу, пріоритетно у сфері високих та наукоємних технологій, телекомунікацій тощо; запровадження пільгового режиму інвестування та кредитування процесу створення нових продуктивних робочих місць за рахунок державного та місцевого бюджетів відповідно до визначених територій пріоритетного розвитку (кризових локальних ринків праці); налагодити роботу мобільних консультативних пунктів сприяння розвитку підприємницькій діяльності в сільській місцевості.

Період 2010–2015 рр. характеризуватиметься вдосконаленням територіальногалузевих пропорцій зайнятості; підвищенням мобільності робочої сили; досягненням високих темпів створення нових економічно продуктивних робочих місць; підвищенням якості робочої сили шляхом розширення обсягів й спектру професій її підготовки та перепідготовки, підвищення кваліфікації. В доповнення до підприємств, що відновили своє функціонування, створюватимуться нові на найсучаснішій техніко-технологічній базі. Тобто забезпечуватиметься позитивне сальдо між вибуттям і введенням робочих місць. Зокрема, воно спостерігатиметься у промисловості, де, як очікується, поширюватиметься практика застосування праці тимчасових працівників, зайнятість у режимі неповного робочого дня, за строковими індивідуальними контактами тощо. В підсумку зайнятість індустріальною працею (у промисловості, будівництві, на транспорті) зросте на 8,8%. Модернізовані та новостворювані підприємства потребуватимуть працівників іншої професійно-кваліфікованої структури. Найбільш проблемними з точки зору забезпечення необхідною робочою силою, очевидно, будуть робочі місця на малих і середніх наукоємних підприємствах.

Активізація процесів інтеграції та концентрації в сільськогосподарському виробництві однозначно вестиме до звуження сфери продуктивної зайнятості на селі. У цей період сучасні конкурентні підприємства поряд з усталеністю самозайнятості населення в секторі особистих селянських господарств розвиватимуться динамічно з відповідним генеруванням попиту на робочу силу. Згідно з розрахунками, суспільний сектор аграрної галузі області втратить понад 7% свого трудового потенціалу; скоротиться також індивідуальний сектор – приблизно на таку ж величину. Ці процеси поряд із широким впровадженням практики сезонного найму працівників і на контрактній основі об‘єктивно обумовлять необхідність удосконалення системи соціального захисту працівників.

У цей період у комплексі галузей соціальної інфраструктури створяться умови для розгортання процесу відновлення чисельності працівників до раніше існуючих обсягів і наближення до середньоукраїнського рівня насиченості.

Якщо величина коефіцієнта трудової активності осіб працездатного віку за будьяких умов залишатиметься усталеною (приблизно на рівні 64–69%), то представники інших категорії будуть зайняті в оптимальних обсягах лише за певних сприятливих умов.

Через загострення проблем економічного розвитку, незважаючи на гостру потребу в підробітку, особи пенсійного віку не знаходитимуть підходящої роботи в офіційній економіці, через що їх частка у складі трудових ресурсів буде незначною – близько 2% (проти 6% при послідовному досягнення цілей стратегічного розвитку). Участь в економічній діяльності підлітків суттєво не впливатиме на кількісні параметри трудових ресурсів області за будь-якого сценарію розвитку області. В таких умовах сфера використання трудових ресурсів прискорено звужуватиметься в обсягах і структурно погіршуватиметься. Так, очікується, що загальна чисельність осіб, зайнятих у галузях господарського комплексу області, з 2006 р. до 2010 р. скоротиться на 81,1 тис., або на 5,7%; у наступні 5 років відповідно на 58,6 тис. або 11,9%.

У промисловості очікуване скорочення чисельності зайнятих стане безпосереднім наслідком банкрутства їх певної частини. Найбільш імовірно, що протягом 2006–2015 рр. промислові підприємства області сукупно втрачатимуть 2,2 тисячі працівників щорічно. Крім того, залишатимуться досить значні масштаби ручної і малокваліфікованої праці та формальної зайнятості (прихованого безробіття).

Аграрна сфера зайнятості утримуватиме значні обсяги надлишкової робочої сили, особливо у формі самозайнятості селян. З різного типу сільгосппідприємств, навіть при збереження існуючого рівня продуктивності праці, до 2015 р. можливе скорочення працівників більш ніж на одну третину порівняно з чисельністю зайнятих в 2005 р.

У будівництві протягом усього прогнозного періоду скорочуватиметься чисельність офіційно задіяної робочої сили, при ймовірному зростанні її тіньової зайнятості. Спостерігатиметься стабілізація чисельності зайнятих на підприємствах з обслуговування комерційних операцій і товарно-грошових потоків та незначне скорочення в апараті органів держуправління. Інтенсивно втрачатимуть трудовий потенціал так звані бюджетно залежні галузі – освіта, культура, охорона здоров'я.

Сфера підприємницької діяльності також деградуватиме, що знайде відображення у домінуванні зайнятих в індивідуальних селянських господарствах, що стане засобом виживання населення на селі. Великі обсяги вивільнення та гальмування процесу створення нових робочих місць обумовлюватимуть зростання рівня безробіття, який у 2,5–3,0 рази перевищуватиме природний рівень. Причому за формою переважатиме застійне безробіття. У такому випадку коштів місцевого бюджету та інших джерел фінансування не вистачатиме для підтримки існуючої системи робочих місць і забезпечення соціального захисту населення, що, безперечно, сформує в області соціально кризову ситуацію.

Завдання забезпечення збалансованого розвитку сфери зайнятості та підвищення ефективності функціонування трудового потенціалу. Реалізація стратегії за сценарієм шансів, що передбачає структурну модернізацію економіки, впровадження трудозберігаючих технологій з відповідним вивільненням надлишкової робочої сили може спричинити певне зростання обсягів безробіття, які, окрім зазначеного, формуватимуться у зв‘язку з детінізацією економіки, наближенням значень розбалансованості зареєстрованого ринку праці до відповідних значень реального (повного) ринку праці.

Однак чисельність робочої сили, що тимчасово не матиме роботи, не перевищуватиме так званого природного рівня безробіття, тобто у її складі перебуватимуть в основному особи, що мінятимуть місця роботи на більш продуктивні або перенавчатимуться чи підвищуватимуть кваліфікацію. Для реалізація вказаних вище заходів потрібне використання всіх наявних і потенційних конкурентних переваг області як у галузі трудоресурсовідтворення, так і макроекономічній та фінансовій сферах. Зокрема, фінансування діяльності щодо забезпечення продуктивної зайнятості населення та запобігання безробіттю складатиметься з коштів державного і місцевого бюджетів, включаючи кошти, що централізовано виділяються на подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, вітчизняних і зарубіжних інвесторів.

Отже у підсумку можна відмітити, що комплекс відповідних заходів повинен базуватися на узгодженні інтересів держави, роботодавців і найманих працівників з метою сталого прогресу територіальної громади, повної реалізації здібностей та інтересів особистості.

2.2. Оцінка ринку праці в Житомирській області

Останнім часом на ринку праці Житомирської області спостерігається спад трудової активності та зменшення кількості зайнятих, однак це відбувається не значними темпами. Аналіз сфери зайнятості населення дозволять краще зрозуміти напрямки соціально-економічного та промислового стратегічного розвитку регіону.

                                                                                                                                                                      Таблиця2.1

                                       Сфера зайнятості населення

Чисельність економічно активного населення з 2011 по 2013 рр. зменшилась на 1тис. чол., за рахунок осіб працездатного віку (16,2 тис.), тоді ж як чисельність економічно активного населення у віці 15-70 років майже не змінилась. Співвідношення економічно активної частини жінок працездатного віку до чоловіків у 2011 році становило 48,9 % до 51,1% відповідно (в 2012 ж році більшість становили жінки), а міського населення до сільського - 53,8% до 46,2% відповідно.

Чисельність зайнятих, яка включає зайняте населення в особистому селянському господарстві та кадрових військових, у всіх сферах економічної діяльності області з 2011 по 2013 рр. наведена на рис. 2.2.

                                                                                                              Таблиця 2.2.                                                                                                              

                              Показники чисельності зайнятого населення

Характеризуючи ситуацію із зайнятістю економічно активного населення працездатного та старше працездатного віку і порівнюючи дані із аналогічними на національному рівні за відповідний період визначається, що чисельність економічно активного населення у віці 15-70 рр., скорочувалась в області швидшими темпами, аніж на рівні країни (1,4 проти 0,6%) і в цілому зменшилась на 1 тис. осіб. у 2013р. порівнянні з 2011 роком. Таку ж динаміку засвідчують і дані щодо зайнятого населення - зменшення та 7,9 тис. осіб, або 1,4%. Відповідно, чисельність безробітних зростає. Колізія виникає у тому, що зменшується число осіб (зайнятих) працездатного віку.

Відтак, рівень економічної активності показує приріст 25% і рівень зайнятості - 1,4% за рахунок осіб старше працездатного віку. А рівень безробіття за методологією МОП характеризується зростанням на 1,1%, що у порівнянні із даним показником в цілому по Україні (1,6%) не видається критичним. Проте у межах окремих районів ситуація часом є катастрофічною. Крім того, наприкінці 2008 - початку 2011 р. підприємства області анонсували суттєве скорочення чисельності працівників - лише у 2011 р. 1561 осіб. Фактично за результатами року з підприємств, установ та організацій області з причин скорочення чисельності або штату вивільнено 3,7 тис. працівників, що вдвічі більше, ніж у 2010 році, у 2012 ж році даний показник зменшився до 1957 осіб. Аналіз динаміки охоплення заходами сприяння зайнятості населення в області засвідчив, що ними щонайдалі користується все менша кількість осіб - скорочення становить 23,1 тис. осіб, або на 24,9% незайнятих громадян (в цілому по Україні - на 25,8%). Зменшилась і чисельність працевлаштованих громадян на 14,5% (в країні - на 33,1%), що узгоджується із скороченням потреби підприємств області у робочій силі на 75,7% (проти скорочення на 40,0% на національному рівні). Незмінною залишилась структура працевлаштування (у промисловості - 32%, торгівлі - 219,6%, сільському господарстві - 15,8%). Найбільше працевлаштовано осіб з робітничими спеціальностями (у середньому близько 60%). На кінець аналізовано періоду серед тих, хто перебували на обліку в центрах зайнятості, 12,5 тис. осіб становили жінки, 10,5 тис. - чоловіки, 9,6 тис. - молодь у віці до 35 років, 1,9 тис. - вивільнені працівники, 4,6 тис. - особи, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, 0,6 тис. - інваліди. Крім того, навантаження незайнятого населення на 1 вільне робоче місце в області зросло з 10 до 13 осіб/вакансію (для порівняння аналогічний показник на всеукраїнському рівні зріс з 5 до 8 осіб/вакансію). Станом на 01.01.2011 р. наявна кількість вакансій становила 1806, у тому числі: для робітників - 859, для службовців - 847 та осіб, які не мають спеціальної підготовки - 100. На основі цих даних ми можемо здійснити аналіз та оцінити ефективність державного регулювання ринку праці Житомирської області, яке проявляється у формі активної та пасивної політики.