Механізм розробки внутрішнього і зовнішнього середовища: SWOT-аналіз, модель п'яти сил конкуренції М. Портера

Зміст

  Введення

Глава 1. Аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища організації

1.1 Змінні внутрішнього середовища організації

1.2 Взаємозв'язок внутрішніх змінних

1.3 Зовнішня мікросередовище

1.4 Зовнішня макросередовище

Глава 2. Методи аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища організації

2.1 SWOT - аналіз

3.2 SNW - аналіз і PEST - аналіз

3.3 Профіль середовища і метод зважування кожного чинника

3.4 Модель п'яти сил конкуренції (за М. Портером)

Глава 3. Механізм розробки внутрішнього і зовнішнього середовища: SWOT-аналіз, модель п'яти сил конкуренції М. Портера

3.1 Опис ТОВ "Автосервіс"

3.2 Вплив факторів зовнішнього середовища на компанію

3.3 SWOT-аналіз

3.4 Аналіз конкурентів по моделі п'яти сил конкуренції М. Портера

Висновок

Бібліографічний список

 

Введення

 

Будь-яка організація знаходиться і функціонує в середовищі. Кожна дія всіх без винятку організацій можливо тільки в тому випадку, якщо середовище допускає його здійснення.

Проблема взаємовідносини організації та середовища в науці стала розглядатися вперше в роботах А. Богданова і Л. фон Берталанфі у першій половині ХХ століття. Однак у менеджменті значення зовнішнього середовища для організацій було усвідомлено тільки в 60-і роки в умовах посилення динамізму її чинників і наростання кризових явищ в економіці. Це послужило відправною точкою для інтенсивного використання системного підходу в теорії та практиці управління, з позицій якого будь-яка організація стала розглядатися як відкрита система, що взаємодіє з зовнішнім середовищем. Подальший розвиток даної концепції призвело до виникнення ситуаційного підходу, згідно з ним вибір методу управління залежить від конкретної ситуації, яка характеризується значною мірою певними зовнішніми змінними.

Зовнішнє середовище є джерелом, що організацію ресурсами, необхідними для підтримки її внутрішнього потенціалу на належному рівні. Організація знаходиться в стані постійного обміну з зовнішнім середовищем, забезпечуючи тим самим собі можливість виживання. Але ресурси зовнішнього середовища не безмежні. І на них претендують багато інших організацій, що знаходяться в цьому ж середовищі. Тому завжди існує можливість того, що організація не зможе одержати потрібні ресурси з зовнішнього середовища. Це може послабити її потенціал і привести до багатьох негативних для організації наслідків. Завдання стратегічного управління складається в забезпеченні такої взаємодії організації із зовнішнім середовищем, яке дозволяло б їй підтримувати її потенціал на рівні, необхідному для досягнення її цілей, і тим самим давало б їй можливість виживати в довгостроковій перспективі.

Для того щоб визначити стратегію поведінки організації і провести цю стратегію в життя, керівництво повинно мати поглиблене уявлення не тільки про внутрішнє середовище організації, її потенціал і тенденції розвитку, але і про зовнішнє середовище, тенденції його розвитку і місця, що займає в ній організацією. При цьому зовнішнє оточення вивчається стратегічним управлінням в першу чергу для того, щоб розкрити ті загрози і можливості, які організація повинна враховувати при визначенні своїх цілей і при їх досягненні. Це визначає актуальність обраної теми дослідження.

Первісна зовнішнє середовище організації розглядалася як задані умови діяльності, непідконтрольні керівництву. В даний час пріоритетною є точка зору про те, що для того, щоб вижити і розвиватися в сучасних умовах будь-яка організація повинна не тільки пристосовуватися до зовнішнього середовища шляхом адаптації своєї внутрішньої структури і поведінки на ринку, але й активно формувати зовнішні умови своєї діяльності, постійно виявляючи у зовнішньому середовищі загрози та потенційні можливості. Це положення лягло в основу стратегічного управління, використовуваного передовими фірмами в умовах високої невизначеності зовнішнього середовища.

Об'єктом дослідження є внутрішнє і зовнішнє середовище організації, а предметом - механізм аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища.

Метою даної роботи є вивчення, розгляд і дослідження аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища організації.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

розглянути аналіз внутрішнього середовища;

розглянути аналіз зовнішнього середовища організації;

дослідити методи аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища організації.

Теоретичну методологічну основу дослідження склали праці дослідників: Кошанова А.А., Кузьміна С.А., Нестеренко О.М., Топалева В.Д., Стругініна В.Д. та інших.

Методами дослідження є:

аналіз;

вивчення та узагальнення наукової літератури;

порівняння отриманих даних.

Практична значимість курсової роботи полягає в тому що, дані можуть використовуватися підприємствами для отримання більшої інформації про механізм аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища.

Структура курсової роботи зумовлена ​​метою і завданнями, поставленими і вирішеними в ході дослідження.

Робота складається з вступу, трьох розділів і висновку, бібліографічний список включає 23 найменування. У цілому робота містить 38 сторінок.

У вступі обгрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність, мету, завдання дослідження, об'єкт і предмет дослідження.

У першому розділі "Аналіз внутрішнього середовища" розглянуті змінні внутрішнього середовища організації, взаємозв'язок внутрішніх змінних.

У другому розділі "Аналіз зовнішнього середовища" розглянута зовнішня мікросередовище, зовнішня макросередовище.

У третьому розділі "Методи аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища організації" розглянуто SWOT-аналіз, SNW-аналіз і PEST - аналіз, профіль середовища і метод зважування кожного чинника, модель п'яти сил конкуренції (за М. Портером).

У висновку підводиться підсумок всієї роботи.

 

 

Глава 1. Аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища організації

 

1.1 Змінні внутрішнього середовища організації

 

Менеджер формує і змінює, коли це необхідно, внутрішнє середовище організації, що представляє собою органічне поєднання її внутрішніх змінних. Але для цього він повинен уміти виділяти і знати їх.

Внутрішні перемінні - це ситуаційні фактори всередині організації. Оскільки організації являють собою створені людьми системи, то внутрішні змінні в основному є результатом управлінських рішень. Це, однак, зовсім не означає, що всі внутрішні змінні повністю контролюються керівництвом. Часто внутрішній фактор є щось "дане", що керівництво повинно перебороти у своїй роботі. [1]

Основні змінні в самій організації, які потребують уваги керівництва, це цілі, структура, завдання, технологія і люди.

1. Цілі

Організація, за визначенням, це, принаймні, двоє людей з усвідомленими загальними цілями. Організацію можна розглядати як засіб досягнення цілей, що дозволяє людям виконати колективно те, чого вони не могли б виконати індивідуально. Цілі є конкретні кінцеві стану або бажаний результат, якого прагне досягти група, працюючи разом. Фахівці стверджують, що правильне формулювання цілей і постановка завдань на 50% зумовлюють успішність рішення.

В організації можуть бути різноманітні цілі, особливо це стосується організацій різних типів. Організації, які займаються бізнесом, зосереджені, головним чином, на створенні певних товарів або послуг в рамках специфічних обмежень - за витратами і одержуваного прибутку. Ця їхня задача відображена в таких цілях, як рентабельність (прибутковість) і продуктивність. Державні органи, навчальні інститути та некомерційні лікарні не прагнуть отримувати прибуток. Але їх хвилюють витрати. І це знаходить відображення в наборі цілей, сформульованих як надання конкретних послуг в межах певних бюджетних обмежень. Однак що лежать в їх основі етичні поняття в поєднанні з гострим почуттям соціальної відповідальності часто є скоріше філософією конкретних організацій, ніж наслідком їхньої природи як комерційних чи некомерційних організацій.