Право приватної власності на землю в Україні

Заслуговують на особливу подальшу підтримку окремі конкретні положення Земельного кодексу України стосовно змісту інституту права власності на землі. Передусім це стосується пріоритетного становища громадян як суб'єктів права власності на землю (хоча воно і не досить чітко виражено). Правильною є позиція нового Кодексу стосовно об'єкта права власності в формі земельної ділянки (ст. 79), хоча її поняття могло б бути повнішим.

На даний час Земельним кодексом України введена спільна власність на землю (ст. 86), як часткова (ст. 87), так і сумісна (ст. 89), що за конкретних умов сучасного господарювання (особливо на землях сільськогосподарського призначення) є доцільним.

Не зважаючи на певні позитивні моменти, є  й недоліки. Таким недоліком Земельного кодексу України є те, що  стаття 90 ЗК закріплює права власників земельних ділянок без поділу на суб'єкти цього права (без виділення громадян).

В той  же час, у зв”язку з певною неузгодженістю норм Земельного та Цмвільного кодексів виникають значні проблеми під час успадкування землі, що, в першу чергу, пов”язане із реєстраційними процедурами.

Продовжують виникати і земельні спори, про значну чисельність яких говорить проаналізована судова практика.

Все вказане  робить актуальним подальше дослідження питань, пов”язаних з правовою регламентацією відносин власності і, зокрема, права власності на землю, що є ключовим для розвитку цих спеціальних інститутів цивільного, земельного та аграрного права.

Список використаних джерел

Нормативні матеріали:

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.96 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996.- №30.- ст.141.
2. Цивільний Кодекс України від 01.01.2003 р. // Голос України. – 2003.- 12 березня, ст.5-28.
3. Земельний кодекс України // Урядовий кур'єр. —2001. —№211—212. — 15 листоп.
4. Про власність: Закон України від 07.02.1991 № 697-12 р.//Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 20. — ст. 249.
5. Про форми власності на землю: Закон України від 30 січня 1992 р. //Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 18. — ст. 225.
6. Про оренду землі: Закон України  від 6 жовтня 1998 р. //Урядовий кур'єр. — 1998. — № 203—204. — 22 жовт.
7. Про планування і забудову територій: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 31. – ст. 250.
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 р. «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)»// ЗП України. – 1996. - № . – С. 63.
9. Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. «Про приватизацію земельних ділянок»// Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 10. — Ст. 79.
10. Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення селянського (фермерського) або особистого підсобного господарства, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. //Офіційний вісник України. — 2000. — № 4. — Ст. 112.
11. Порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. № 119 // Офіційний вісник України. —2000. — № 4. — Ст. 113.
12. Наказ Держкомзему України від 17 січня 2000 р. № 5 «Про затвердження форми Типового договору оренди земельної частки (паю)», зареєстрований в Мін'юсті України 23 лютого 2000 р. № 101/4322 // Офіційний вісник України. - 2000. — № 8 та ін.
13. Порядок передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, затверджений наказом Держкомзему України від 15 лютого 1993 р. № 10 //Урядовий кур'єр. — 1994. — 7 червня.

Спеціальна література:

1. Аграрне право  України / За ред. проф. О.О.Погрібного – К., 2004 р., -   417 с.
2. Аграрне право України: Підручник / За ред. В. 3. Янчука. — 2-е вид., пере-роб. та допов. — К., 2003. —  С.196.
3. Аграрное, земельное и экологическое право Украины. Особенные части земельных курсов. Учебное пособие. Под. ред. доктора юридических наук, професора Погребного А.А. и кандидата юр. наук Каракаша Ш.И.. – Х.: ООО “Одиссей”, 2001. – 560 с.
4. Азімов Ч.Н., Сібільов М.М., Ігнатенко В.М. Цивільне право України. Підручник для юрид. спец. вищ. Закладів освіти. Х.- Право.- 2000. –328 с.
5. Андрейцев В.І. Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні: Навч.-практ. посіб. – К. : Істина, 2002. – 320 с.
6. Бірюков І.А., Заїка Ю.О.,Співак Б.М. Цивільне право України. Загальна частина.Навч. посібник для юрид. спец.вищих закладів освіти. – К.-2003.-304 с.
7. Борщевский П.П., Прейгер Д. К., Иванух Р.А. Региональная специализация сельскохозяйственного производства Украины. — К.: Наукова думка, 2004. — 197 с.
8. Бусуйок Д. Земельний кодекс України: проблеми реалізації ( за матеріалами методичного семінару) // Право України .— 2002. — № 8– С. 133-139
9. Васильченко В. Можливість рецепції стародавнього римського порядку спадкування за законом у сучасному спадковому праві України // Право України. – 1997. - № 5. – С. 46 - 49.
10. Гафурова О. Право власності членів сільськогосподарських виробничих кооперативів на землю // Право України – 2003.- № 1. – С. 68-72.
11. Герасимчук А.А., Куценко О.М., Писаренко В.М., Рабштина В.М. Соціально-економічні проблеми аграрної сфери виробництва: Конспекти лекцій. - К.:НМК ВО, 2001 р.- №10. - c. 79.
12. Гражданское право Украины. Ч.1 / Под. ред. А.А.Пушкина, В.М.Самойленко – Х.: Основа, 2002. – 440 с.
13. Гражданское право: определение, понятие, законодательство: Учебно-практический справочник. / Под. ред. Е.О.Харитонова. – Х.: ООО «Одиссей», 1998. – 384 с.
14. Державний комітет статистики Статистичний щорічник України за 2003р. – Київ: Техніка, 2004
15. Дзера О.В., Кузнєцова Н.С. Цивільне право України. – К: Юрінком.2004. – 756 с.
16. Домашенко М.В., Рубаник В.Є. Власність і право власності: Нариси з історії, філософії, теорії і практики регулювання відносин власності в Україні. – Харків: Факт, 2002. – 550 с.
17. Заика Ю.А. Гражданское право Украины в вопросах и ответах. Учебное пособие. МАУП. 2-е изд.- К. 2000 г. –  243 с.
18. Заіка Ю.О. Особливості спадкування окремих видів майна // Підприємництво, господарство і право.-2003.-№ 9.
19. Заіка Ю.О., Співак В.М. Право власності // Спадкове право.-К., 2002. –    317 с.
20. Земельне право: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. В.І. Семчика  і П.Ф. Кулинина. - К.:Видавничий Дім “Ін. Юре”, 2003. – 424 с.
21. Земельное право. Учебник для вузов. Руководительавторского коллектива и отв. редактор – С.А. Боголюбов. – М.: Издат. группа НОРМА- ИНФРА. М,, 1999. - 400 с.
22. Зобов’язальне право. Теорія і практика. Навчальний посібник / За ред. проф. О.В.Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
23. Кириленко І. Г. Агропромисловий комплекс України : сучасний стан та погляд у майбутнє //Економіка АПК, №4, 2001, С. 32-36
24. Ковтун М.Г. Земельне право: курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Юмана, 2001. – 208 с.
25. Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. проф. А. Довгерта. – К.: Український центр правничих студій, 2004. – 336 с.
26. Коростелев С.В. Земельное и лесное право: Учеб. пособие. СПб: Изд-во Михайлова В.А., изд-во “Полиус”, 1998. -544 с.
27. Кочерга С.В. Зміна власності – крок до ринкових перетворень.//Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук /Збірник наукових праць молодих вчених // - Полтава: Полтава, 1999. - c. 213-216. 
28. Кулинич П. Правові аспекти прискорення реформування аграрного сектора економіки // Право України — 2000. — № 4. С. –11-17
29. Лебідь В. Земельноправові та майнові аспекти реалізації права на ведення особистого підсобного господарства // Право України .— 2001. — № 11– С. 86-89
30. Маракулин П. П. Региональньые особенности размещения сельскохозяйственного производства. — К.: Наукова думка, 2002. — 212 с.
31. Мочерний С.В., Єрохін С.А., Каніщенко Л.О., та ін. За редакцією С.В.Мочерного. Основи економічної теорії. - К.: Академія, 2001. – c. 261 – 272.
32. Никитюк П.С. Наследственное право и наследственный процесс // Проблемы теории и практики. – Кишенев, 1997. – 278 с.
33. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. – М.: Госюриздат, 1990. – 240 с.
34. Носік В.В. Право власності в Україні: Навч. посіб. / О.В.Дзера, і Н.С.Кузнєцова, О.А.Підопригора та ін.; За заг. ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової.— К.: Юрінком Інтер, 2000.— С. 432-441;
35. Оніщенко О., Юрчишин В. Про підприємницькі форми господарювання в аграрній сфері. //Економіка  України - 1997. - № 4. С. 16-21
36. Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование / Рук. авторс. кол. В.В. Залесский. – М.: Издательство НОРМА, 1999. – 648 с.
37. Підопригора О.А. Основи римського приватного права: Підручник. – К., 1999.- 182 с.
38. Пістун М. Д., Гуцал В. О. Географія агропромислових комплексів. —К.: Либідь. — 2002. — 198 с.
39. Семчик В, Кулинич П. Комплексне дослідження процесів становлення відносин власності в Українських землях // Право України .— 2003. — № 1– С. 154-159;
40. Серебровский В.И. Избранные труды по наследственному праву-М.: Статут, 1996. – 192 с.
41. Советское гражданское право: в 2-х томах. Т.2 / Под. ред. О.А. Красавчикова. – М.: Высшая школа, 1985. – 544 с.
42. Советское гражданское право: Учебник. В 2-х частях. Ч.2 / Под. ред. В.А. Рясенцева. – М.: Юрид. лит., 1987. – 576 с.
43. Стефанчук Р.О. Цивільне право України. – К.: Наукова думка. – 2004. – 448 с.
44. Титова Н. До концепції основного земельного закону України. // Право України. — 2002. —№ 4.— С. 68. 
45. Титова Н. Н<span class="Normal__Char" s