Стратегія і тактика фінансових інвестицій підприємства

     Розмір таких показників, як ефективність управління, коефіцієнт оцінки ефективності збуту, трудоємність та енергоємність, що характеризують результати здійснення трьох видів діяльності ВАТ “Укртелеком”, залежать від загальної суми доходів, затвердженої в бізнес-плані на наступний рік.

     Фонд матеріального заохочення виступає основою матеріального заохочення за колективні результати роботи. Розмір фонду матеріального заохочення слід розраховувати у відсотковому співвідношенні до суми додатково одержаного чистого прибутку в разі, коли фактично одержаний прибуток перевищуватиме плановий розмір в наслідку покращення деяких кінцевих показників діяльності.

     Покращення затверджених планових значень запропонованих для розрахунку показників рентабельності послуг, коефіцієнту оцінки ефективності збуту, ефективності управління, матеріалоємності та трудоємності можливе за умов:

• зростання обсягу наданих послуг (суми одержаних тарифних доходів);
• збільшення планової рентабельності;
• скорочення фонду основної заробітної плати як наслідку вивільнення працівників в результаті впровадження автоматизованих систем управління, систем обробки інформації;
• скорочення питомої ваги матеріальних витрат в структурі витрат шляхом скорочення матеріальних витрат в результаті більш раціонального планування та проведення поточних ремонтних робіт та списання матеріальних залишків на складах.

    Оскільки  постійне зростання обсягу наданих  послуг передбачено    “Програмою розвитку галузі зв’язку”, то показник росту суми одержаних доходів є фондоутворювальним для фонду матеріального заохочення за покращення результатів діяльності. Інші фактори використовуватимуться для коригування розміру фонду в разі неспівпадіння їхніх фактичних значень з затвердженими плановими.

     Таким чином, в результаті детального вивчення існуючих методик формування фонду матеріального заохочення на основі експертних оцінок працівників ВПЕА Дніпропетровської дирекції ВАТ “Укртелеком” розроблено систему розрахунку фонду матеріального заохочення, яка представлена наступними нормативами.

Норматив фондоутворювального показника:

• за 1% росту обсягу наданих послуг (суми одержаних тарифних доходів) - 0,8.

Нормативи коригування річного фонду матеріального заохочення:

• за один пункт зміни рівня планової рентабельності - 0,5;
• за 1% зміни фонду основної заробітної плати - 0,5;
• за 1% зміни питомої ваги матеріальних витрат в структурі витрат - 0,8 [8].

     Наведемо порядок розрахунку розміру фонду матеріального заохочення (ФМЗ) для працівників Дніпропетровської дирекції за фактичними результатами діяльності в 2008 році (табл.2.4).

     Розподіл суми ФМЗ між працівниками відбуватиметься на підставі аналізу їхнього особистого вкладу в його створення.

     Для порівняння приведено також порядок розрахунок розміру ФМЗ для працівників Дніпропетровської дирекції за фактичними результатами діяльності в 2009 році.

      З наведених даних про розмір ФМЗ в 2008 та 2009 роках зрозумілим є висновок про необхідність винайдення працівниками дирекції шляхів покращення затверджених Генеральною дирекцією ВАТ “Укртелеком” планових показників діяльності з метою одержання більшого розміру ФМЗ.

 

      Впровадження запропонованої системи матеріального заохочення є вигідним як для працівників ВАТ “Укртелеком”, так і для підприємства взагалі.

     Зацікавлення працівників в одержанні додаткового прибутку понад запланований розмір спонукатиме їх працювати в напрямку винаходу та реалізації шляхів покращення кінцевих результатів діяльності. Структурні підрозділи ВАТ “Укртелеком” преміюватимуться не лише за виконання плану по доходам, прибутку, приросту основних телефонних апаратів та цільове використання коштів в межах доведеного кошторису.

      Таблиця 2.4

      Розрахунок  ФМЗ

 
 

 

      

 
 

      Частина додаткового одержаного прибутку (за виключенням сплаченої працівниками суми фонду матеріального заохочення) залишатиметься в розпорядженні підприємства і може спрямовуватися на його розвиток.

     Запропонований метод розрахунку нормативних значень показників є аналітичним, оскільки передбачає вивчення діяльності ВАТ “Укртелеком” та виділення трьох її видів - операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.

     Детальніше цей метод розрахунку можна охарактеризувати за такими критеріями:

• методика одержання вихідних даних;
• ступінь диференціації видів діяльності;
•    характер залежності нормативу від факторів, що впливають на їх величину.

     За методикою одержання вихідних даних метод є аналітично-дослідним, оскільки вихідна інформація одержується шляхом спостережень за фактичними результатами діяльності регіональних дирекцій.

     За ступенем диференціації видів діяльності метод є укрупненим, оскільки з всієї діяльності ВАТ “Укртелеком” виділяються лише три її види, а в кожному виді діяльності не відбувається виділення конкретних робот.

     За характером залежності нормативу від факторів, що впливають на їх

величину, метод є прямим, оскільки нормативи розраховуються на основі виявлення функціональної залежності нормативу від фактору, що прямим чином впливає на його величину.

     III етап. Передбачається створення комісії з встановлення нормативів на підприємстві. Нормативні величини показників встановлюватимуться комісією на основі детального вивчення всіх факторів, що впливають на величину конкретного показника, виявлення функціональних залежностей показника від впливових факторів. При встановленні нормативів комісія обов'язково має враховувати особливості галузі зв’язку, можливості конкретної дирекції, економічний стан регіону та затверджені програми розвитку галузі. Таким чином встановлені на цьому етапі нормативи можна охарактеризувати як науково обґрунтовані [9].

     В результаті аналізу інвестиційної діяльності ВАТ “Укртелеком” було розглянуто механізм фінансування інвестиційних проектів, який характеризується наступними особливостями:

• діє протягом всього життєвого циклу інвестиційного проекту;
• враховує власне зовнішнє оточення та окремого інвестиційного проекту;
• містить традиційні елементи системи управління з їхніми основними функціями (аналіз, планування, рішення, організування, оперативне регулювання, мотивування, контролювання);
• використовує комплекс альтернативних стратегій управління структурними підрозділами;
• формує оптимальну структуру джерел фінансування інвестиційного проекту;
• наводить методику визначення показників ефективності фінансування проекту, ефективності проекту на різних стадіях його життєвого циклу.

      3. З метою досягнення конкретним інвестиційним проектом запланованого рівня ефективності необхідним є постійний контроль за процесом його реалізації. При виявленні змін в поточному фінансуванні проекту прийняття коригуючих дій сприяє збереженню певного рівня ефективності. Тому необхідно змінити традиційний підхід до оцінки ефективності інвестиційного проекту на етапі його розробки. Запропоновано оцінювати ефективність реалізації проекту не тільки на етапі його розробки, а і на всіх стадіях його життєвого циклу:

• На передінвестиційному етапі проекту, крім оцінки ефективності інвестиційного проекту, слід приділяти увагу пошуку оптимальної структури джерел фінансування.
• На інвестиційному етапі запропоновано коригувати розраховані на попередньому етапі показники в результаті зміни зовнішніх умов (наприклад, зміни банківських відсоткових ставок).
• На експлуатаційному етапі, крім показника рентабельності діяльності, запропоновано додатково обчислювати рентабельність послуг, ефективність управління, коефіцієнт оцінки ефективності збуту, матеріало-, трудо- та енергоємність.

    Зацікавлення працівників в одержанні додаткового прибутку понад запланований розмір спонукатиме їх працювати в напрямку винаходу та реалізації шляхів покращення кінцевих результатів діяльності. Структурні підрозділи ВАТ “Укртелеком” преміюватимуться не лише за виконання плану по доходам, прибутку та приросту основних телефонних апаратів та цільове використання коштів в межах доведеного кошторису.

    Частина додатковоодержаного прибутку (за виключенням сплаченої працівникам суми фонду матеріального заохочення) залишатиметься в розпорядженні підприємства і може спрямовуватися на його розвиток.

 

3. ЧИННИКИ ПІДВИЩЕННЯ  ЕФЕКТИВНОСТІ ШВЕСТИЦІЙНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ  В УКРАЇНІ

3.1 Важелі підвищення  ефективності фінансових інвестицій

 

     Основні організаційно-економічні важелі ефективного  формування і реалізації фінансових інвестицій підприємств та організацій  показано таблиці 3.1.

     Найвагомішим  організаційно-економічним важелем  ефективнішого формування та використання фінансових інвестицій можна вважати розвиток фондового ринку в Україні до масштабів, що відповідають параметрам достатньо потужної ринкової системи господарювання. При цьому дуже важливо дотримуватися визнаних у всьому світі принципів функціонування такого ринку, як-от: правова впорядкованість; прозорість; контрольованість; соціальна справедливість; ефективність.

Таблиця 3.1.

Організаційно-економічні важелі ефективнішого  формування і реалізації фінансових інвестицій