Формування карєрної стратегії

Характеристики основних стадій кар’єри.

Критерій характеристики	Стадії кар’єри
	штат	прогрес	підтримка	відхід
Вік	18-24	25-39	40-54	55-65
Первісна діяльність, пов’язана з кар’єрою	Отримання роботи і знань	Становлення незалежного співробітника	Удосконалення майстерності інших людей	Передача досвіду іншим людям
Первісні психологічні потреби	Бути незалежним від інших при отриманні винагороди	Винагорода залежить від власної роботи	Задоволення потреб задежить від інших	Повне усунення від роботи
Первісне задоволення потреб	Забезпеченність	Досягнення автономії	Повага	Самоусунення

 

Поряд із поняттям стадії кар'єри існує поняття етапи ділової кар'єри. Етапи ділової кар'єри - відрізки трудового життя працівника на шляху до досягнення своїх цілей.

Попередній етап передбачає навчання у школі і середню та вищу освіту; він триває до 25 років. За цей період людина може змінити кілька різних робіт у пошуках виду діяльності, який задовольняє її потреби та відповідає її можливостям. Якщо людина відразу знаходить такий вид діяльності, то починається процес самоствердження її як особистості.

Етап становлення, що триває приблизно 5 років (у віці від 25 до 30 років). У цей період працівник опановує обрану професію, набуває необхідних навичок, формується його кваліфікація, відбувається самоствердження та виникає потреба в досягненні незалежності. Як правило, в цьому віці створюються та формуються сім'ї, тому з'являється бажання отримувати заробітну плату, рівень якої вищий за прожитковий мінімум.

На етапі просування службовими щаблями (у віці від 30 до 45 років)відбувається процес підвищення кваліфікації, соціального становлення. Нагромаджується багатий практичний досвід, формуються професійні навички, збільшується потреба в самовираженні, досягненні вищого статусу й більшої незалежності, починається самовираження людини як особистості. У цей період набагато менше уваги приділяється задоволенню потреби в безпеці; зусилля працівника зосереджені на збільшенні розмірів оплати праці та турботі про здоров'я.

Етап збереження характеризується діями із закріплення досягнутих результатів; він триває у віці від 45 до 60 років. Настає пік удосконалення кваліфікації, відбувається її підвищення в результаті активної діяльності та спеціального навчання. Працівник зацікавлений передати свої знання молоді. Цей період характеризується розквітом творчості, можливе підвищення по службі. Людина досягає вершин незалежності й самовираження. З'являється заслужена повага до себе й тих, хто досяг високого становища чесною працею. Хоча більшість потреб працівника в цей період задовольняється, його продовжує цікавити рівень оплати праці; водночас підвищується інтерес до інших джерел доходів (наприклад, участі у прибутках, капіталі інших організацій, акцій, облігацій).

Етап завершення триває у віці від 60 до 65 років. Людина починає думати про пенсію, готуватися до неї. Відбуваються активні пошуки гідної заміни, здійснюється навчання кандидата на посаду, що звільняється. Цей період характеризується кризою кар'єри; такі люди отримують дедалі менше задоволення від роботи й відчувають психологічний і фізіологічний дискомфорт. Однак самовираження та повага до себе й інших людей цього віку в них сягають найвищої точки за весь період кар'єри. Вони зацікавлені у збереженні рівня заробітної плати, але прагнуть збільшити інші джерела доходу, які б замінили їм заробітну плату після виходу на пенсію і були б належною підмогою до пенсії.

На останньому, пенсійному  етапі, кар'єра в цій організації (виді діяльності) завершується. З'являється можливість для самовираження в інших видах діяльності, які були неможливі в період роботи в організації чи були хобі (живопис, садівництво, робота у громадських організаціях тощо). Стабілізується повага до себе й до "побратимів" по пенсії. Але фінансове становище та стан здоров'я можуть зробити постійною в ці роки турботу про інші джерела доходу та здоров'я.

Протягом своєї кар'єри людина проходе через різні, але взаємопов'язані етапи:

1-й етап - доробочий попередній етап (до 25-ти років):

• навчання у школі;
• навчання у середніх та вищих навчальних закладах (професійне навчання);
• практичне навчання на виробництві;
• залежність у роботі.

2-й етап - установлення, затвердження (до 30-ти років):

• самостійна робота;
• генератор ідей у вибраній галузі;
• незалежність у роботі;
• придбання впевненості у собі;
• стан незалежності може привести до деяких проблем, появи "провалу" у роботі.

3-й етап - просування па службі (до 45-ти років):

• прагнення розширити коло своїх інтересів в організації;
• прагнення до взаємодії з іншими організаціями;
• тренінг і взаємодія з іншими професіоналами;
• професіонали несуть відповідальність за роботу інших працівників особливо тих, що знаходяться на 1-му етані;
• ті, хто не може витримати ці вимоги можуть повернутись на 2-й етап, а хто витримав і мають задоволення від великого напруження одержать більш складну і кращу роботу, можуть залишатись на 3-му етапі аж до пенсії. Наставництво розглядається як позитивний вклад в удосконалення майстерності.

4-й етап – Збереження (До 60-ти років):

• формування стратегії розвитку планування довгострокове стратегічне планування;
• генерування ідей;
• визначення і сприяння кар'єрі своїх послідовників;
• взаємодія з важливими фігурами інших організацій;
• уміння впливати на інших;
• відбір персоналу.

Вказані етапи є фундаментальними для розуміння і управління розвитком кар'єрою. Працівники проходять за етапами кар'єри як за етапами життя [8,ст.152].

Зв'язки між етапами кар'єри і потребами (етапи кар'єри та вік). Важливі потреби:

1-й - доробочий (до 25-ти років)

Фізіологічні, здоров'я

2-й - установлення, затвердження (до 30-ти років)

Безпеки, збереження

3-й - просування (до 40-ти років)

Досягнення, повага, автономія

4-й - збереження (до 60-ти років)

Повага самовираження

5-й - пенсія (за 60 років)

Самовираження.

Психологія приділяє значно більше уваги проблемам ран нього дитинства, ніж дорослого періоду людини.

Кожний етап життя характеризує потребу в роботі над визначеними задачами розвитку[3,ст.352].

Рух за етапами життя аналогічний ієрархії потреб:

1-й етап

Дитинство (до 15 років):

- відносно кар'єри дитинство не розглядається.

Юність (15-25 років ):

- досягнення єдності особистості;

- молодь зосереджена на  виборі кар'єри або місця роботи;

- молодь налякана значними; розбіжностями між тим, то і  як їй бачиться, що, на її думку, вона повинна робити, щоб досягти  успіху;

- первісне наймання на  роботу і, якщо єдність особистості  ніс не досягнуто, людина може  відчувати трудноті протягом нього періоду.

2-й етап

Рання дорослість (25-35 років):

- розвиток дружності і потягло інших;

- залучення у відносини  з іншими людьми, групами, організаціями;

- встановлення кар'єри, перші  етапи просування по службі;

- можуть виникати конфлікти  між вимогами життєвого етапу  і етапу кар'єри відносно поведінки, несумісної з добрими відносинами з іншими людьми.

3-й етап

Дорослість (35-60 років):

- творчість у роботі, досягнення  мети;

- підкреслюється продуктивне, творче; використання свого таланту  і можливостей;

- будівництво організацій, започаткувати нових ідей і  продукції, навчання молоді та  інших;

- успіх залежить віл  досягнення мети.

4-й етап

Зрілість (останній етап життя ):

- люди не приходять  у відчай від свого життя  і свого вибору;

- робота продуктивна, творча, на користь іншим, дає власне  задоволення ;

- пенсійний період[8,ст.154].

Зв'язки між етапами життя і етапами кар'єри (етапи життя та вік).

Етапи кар’єри:

1-й етап:

-дитинство (10-15 років ) - доробочий

- юність (15-30 років) - установлення, затвердження

2-й етап:

-рання дорослість (30-45 років) - просування

3-й етап:

-дорослість (45-60 років) - збереження

4-й етап:

-зрілість (60 і більше років) - пенсія.

Можна зробити висновок, що успішна кар'єра часто є результатом досягнення визначеного етапу кар'єри до певного віку. Отже, люди, чиє просування по службі, йде не в ногу з їх етапами життя, мають відносно низьку продуктивність у роботі і напруження у відносинах у колективі.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ II.

ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ КАР’ЄРИ.

2.1.Концепція управління  кар’єрою.

Управління кар'єрою зводиться до таких понять, як планування і розвиток кар'єри. Планування кар'єри – це визначення цілей розвитку працівника і шляхи їх реалізації. Планування кар'єри передбачає наукове обґрунтування раціонального віку і нормативних термінів обіймання посади з врахуванням побажань і особистих якостей працівника. Розвитком кар'єри називають ті дії, які здійснює працівник для реалізації свого плану. Планування кар'єри проводиться з початку роботи працівника в організації і закінчується при його звільненні. Як правило, в кожній великій організації є стандартні кар'єрні сходинки, які ведуть до вищого рівня керівництва [5, с.50].

Планування й управління розвитком кар'єри вимагає від організації і працівників зусиль і разом з тим надає цілий ряд переваг як працівнику, так і організації. Для працівників це означає:

• потенційно більш високу міру задоволення від своєї роботи в організації, можливість професійного росту і підвищення рівня життя.
• більш чітке бачення особистих професійних перспектив і можливість планувати інші аспекти власного життя. працівник повинен знати не тільки свою перспективу на короткий і довгий термін, але й те, яких показників він повинен досягнути, щоб розраховувати на просування по службі.
• можливість цілеспрямованої підготовки до майбутньої професійної діяльності.
• підвищення його конкурентоспроможності на ринку праці.

 

Організація ж одержить мотивованих і лояльних працівників, які пов'язують свою професійну діяльність з організацією, і це забезпечує зниження плинності працівників і зростання продуктивності праці; можливість планувати професійний розвиток працівників і всієї організації з врахуванням їх особистих інтересів; плани розвитку кар'єри окремих працівників дозволяють визначити потребу в професійному розвитку; групу зацікавлених у професійному рості, підготовлених, мотивованих працівників для просування на важливі посади.

Управління розвитком кар'єри є досить складним процесом і може вирішуватись на основі застосування сукупних методів:

• шляхом аналізу і обробки листків обліку кадрів з метою виявлення періоду роботи на певних посадах. цей метод зорієнтований на минуле і виникає потреба в його корегуванні з врахуванням реальних можливостей.
• на основі експертних опитувань керівників про раціональний вік і термін зайняття посади з наступною обробкою результатів методами рангової кореляті – на основі нормативного рейтингу посад [5, ст.54 ].

Процес планування розвитку кар’єри зображено на Малюнку. 1.

Новий працівник

Орієнтація в організації

                                          Навчання планування кар’єри

Робота на посаді

Підготовка плану розвитку

Атестація/ обговорення з керівництвом

Вакансія:

- інтерес

   - результати

     Нова посада

Малюнок 1 - Процес планування розвитку кар’єри.

Основою планування кар'єри є кар'єрограма. Це документ розрахований на 5-10 років, в якому зазначені обов'язки адміністрації, просування працівника і обов'язки працівника підвищувати рівень освіти, кваліфікації, професійної майстерності. Для здійснення кар'єри необхідні професійні навіки, знання, досвід, наполегливість і деякий елемент везіння.

Добре організоване просування працівників виконує роль регулятора узгодження інтересів виробництва і кожного конкретного працівника. Просування працівників повинно здійснюватись з врахуванням таких принципів:

• послідовне, безперервне переміщення працівників від нижчої до вищої сходинок професійного росту, кваліфікації.
• планування трудової кар'єри таким чином, щоб на наступній роботі найкраще використовувались набуті знання, навики з попередньої роботи.
• безперервний процес навчання, підвищення загальнокультурного рівня і професійного досвіду, збереження здоров'я працівників.
• першочергове просування працівників, зайнятих на роботах з несприятливими умовами праці на робочому місці.
• надавати перевагу працівникам складної праці свого підприємства.
• інформувати працівників про перспективи їх просування і про реальне переміщення.
• матеріальна й моральна зацікавленість працівників у своєму професійному рості [5, с.55].