Фінансове забезпечення відтворення основних засобів підприємств залізничного транспорту

Залучені (позикові) фінансові ресурси, які доповнюють потребу у власних джерелах фінансування для забезпечення потреб як простого, так і розширеного виробництва основних засобів, можна розглядати як стабілізаційні грошові кошти, які в сукупності з власними фінансовими ресурсами формують інвестиційні ресурси підприємства. До позикових коштів відносять кредити банків та інших фінансово-кредитних установ, а до залучених - випущені підприємством акції й облігації [36].

До власних джерел фінансового забезпечення відтворення основних засобів підприємства відносять прибуток від основної операційної та іншої операційної діяльності; від фінансово-інвестиційної діяльності та від позареалізаційних операцій; амортизаційні відрахування; надходження від реалізації вибулих основних засобів. Специфічним джерелом фінансування відтворення основних засобів, що не вимагає вкладень, є їх індексація [23].

Головним джерелом відтворення основних засобів є амортизаційні відрахування і прибуток. Саме завдяки їм підприємство може здійснювати не лише просте, а й розширене відтворення цього ресурсу. Прийнято вважати, що амортизація є джерелом здійснення простого відтворення основних засобів. Проте вони нерідко можуть стати і джерелом розширеного відтворення у випадках, коли підприємству ще немає потреби замінювати працюючі основні засоби, а отримані суми амортизаційних відрахувань завдяки введенню прискореної амортизації є досить значними і можуть бути використані для придбання додаткової кількості основних засобів [13]. 

Джерела і форми фінансового забезпечення відтворення основних засобів підприємств
4 1		і 1
Власні фінансові ресурси		Централізовані фінансові ресурси		Залучені фінансові ресурси

Внутрішні

Зовнішні

Внутрішні

Зовнішні

Кошти державного бюджету

 

  Прибуток

Амортизація

Кошти резервного фонду

Використання внутрішніх резервів підприємства в будівництві

Внески учасників і засновників підприємства

Кошти, які формуються за

рахунок можливостей фінансового ринку

Приріст стійких пасивів

Кошти місцевих бюджетів

Кошти державних цільових фондів

Кошти галузевих позабюджетних цільових фондів

Внутрішня та

зовнішня кредиторська заборгованість

Короткострокові та довгострокові позикові ресурси,

термін повернення яких ще не наступив або не погашених в строк

Фінансовий лізинг

Банківські кредити

Інвестиційний податковий кредит

Фінансові ресурси,залучені від емісії облігацій

Кошти фондів підприємства, тимчасово не використовувани х за цільовим призначенням

Кошти вище-

стоячих організацій, які надаються на безповоротній основі

Кошти, надані вітчизняними та іноземними інвесторами

 

  Рисунок 1.5 - Джерела і форми фінансового забезпечення відтворення основних засобів підприємств 

Кошти вище-

стоячих організацій, які надаються на безповоротній основі

Кошти, надані вітчизняними та іноземними інвесторами

 

  Рисунок 1.5 - Джерела і форми фінансового забезпечення відтворення основних засобів підприємств 

Структура джерел фінансування капітальних вкладень підприємства залежить від багатьох факторів, зокрема: від оподаткування доходів підприємства; темпів зростання реалізації товарної продукції та їхньої стабільності; структури активів підприємства; стану ринку капіталу; відсоткової політики банків; рівня управління фінансовими ресурсами підприємства; суті стратегічних цільових фінансових рішень підприємства тощо. Найприйнятнішим для підприємства є комплексний підхід до вибору джерел фінансування відтворення основних засобів. Тоді основною передумовою визначення оптимальної структури таких джерел може бути детальний аналіз: 1) можливого обсягу внутрішніх джерел фінансування капітальних вкладень; 2) можливого обсягу залучення додаткових коштів, пов'язаного із подорожчанням капітальних витрат [8].

Висока стратегічна значимість залізничного транспорту в Україні вимагає особливого підходу до проблеми підвищення розвитку та конкурентоспроможності її основних функціональних господарств та підприємств. Особливості діяльності підприємств залізничного транспорту вимагають пошуку окремої теоретико-методологічної основи проведення їх реструктуризації, що має враховувати специфіку діяльності кожного з них і орієнтуватися на високі європейські стандарти.

На сучасному етапі існування вітчизняної залізниці одним з найважливіших завдань економічної стратегії управління залізничним транспортом є оновлення технічних засобів, створення та введення в експлуатацію більш сучасних та досконалих зразків, які б забезпечили підвищення якості і конкурентоспроможності послуг та сприяли б зниженню витрат на перевезення. Найгострішою проблемою тут є стан рухомого складу, який в результаті недофінансування в попередні періоди потребує масштабного оновлення. Причина на поверхні - залишковий ресурс роботи найважливіших видів вагонного парку досяг критичної величини [54].

Отже, забезпечення ефективної роботи залізничної галузі потребує пошуку нових шляхів вирішення проблеми оновлення рухомого складу.На даний момент знос основних засобів Укрзалізниці складає 50-60 %. Насамперед це стосується рухомого складу - пасажирських та вантажних вагонів, шляхової техніки. Однак, в самому катастрофічному стані є локомотивний парк. Термін експлуатації пасажирських локомотивів на сьогодні складає близько 50 років. В той же час і їх бракує, що не дозволяє забезпечити відповідну швидкість, комфорт і саме головне - безпеку перевезення пасажирів [49]. Слід зазначити що не кращі справи і з парком вантажних локомотивів і вагонів (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 - Обсяги оновлення рухомого складу залізниць в Україні протягом 2004-2009 рр., од.

Рік	Тяговий рухомий склад		Пасажирські вагони		Вантажні вагони
	введено в експлуатацію	виведено 3 експлуатації	введено в експлуатацію	виведено 3 експлуатації	введено в експлуатацію	виведено 3 експлуатації
2004	6	69	39	188	294	3218
2005	9	32	36	180	43	3354
2006	6	41	33	148	55	3288
2007	9	17	24	128	85	2156
2008	5	21	24	177	165	2172
2009	8	22	62	227	333	3347
Всього	43	202	218	1048	975	17535

 

З таблиці 1.2 можна зробити висновок, що забезпечення залізниць України рухомим складом суттєво скоротилися. В результаті такий стан основних засобів призводить до того, що залізниці вже зараз не в змозі забезпечити в повному обсязі потреби в перевезеннях вантажів та пасажирів, втрачають доходи та стають гальмами економіці держави. За розрахунковими даними Укрзалізниці для оновлення активної частини основних засобів та інвестицій в модернізацію і розвиток пасивної частини до 2015 р. необхідно інвестувати 94465 млн. грн., у т. ч. для придбання рухомого складу - 51978 млн. грн. [27]. Але залізничний транспорт, хоч і має можливості використовувати різні джерела фінансування, такі як власні кошти, бюджетні інвестиції, кредити банків і міжнародних фінансових організацій, доходи від спільної діяльності та лізинг, сьогодні не спроможний їх залучити.

Наразі, за оцінками фахівців залізничної справи, впродовж 2000-2007 рр. інвестиційні потреби вітчизняних залізниць задовольнялися лише на 30- 35 %. За рахунок власних коштів забезпечувалося 20-28 % цих потреб і ще 10-18 % становили залучені кошти. У 2008 р. ситуація також не покращилась. А якщо прискіпливіше проаналізувати "Програму інвестиційної діяльності Мінтрансзв'язку у 2009 р." (табл. 1.3), до сфери управління якого віднесено Укрзалізницю, то цілком обґрунтовано можна стверджувати, що, незважаючи на очевидне стратегічне значення для держави залізничної галузі, всі проголошені програми щодо її розвитку значною мірою є декларативними, оскільки належне фінансування їх реалізації бюджет України не передбачає.

Таблиця 1.3 - Інвестиційні проекти залізничного транспорту (загальна кількість проектів - 13) [4]

№ з/п	Джерела фінансування	Всього, млн. грн.	Питома вага, %	Зокрема на 2009 р., млн. грн.	Питома вага, %
1	Державний бюджет	683,2	2,48	-	-
2	Місцеві бюджети	-	-	-	-
3	Власні кошти	16548,2	60,12	5698,8	65,34
4	Залучені кошти	10294,4	37,40	3022,4	34,66
	Всього:	27525,8	100	8721,2	100

 

Дійсно, на 2009 р. на інвестиційні проекти Укрзалізниці з бюджетів - Державного і місцевих - не передбачено жодної копійки. До того ж, 5698,8 млн. грн. або 65,34 % річного обсягу фінансування інвестиційних проектів залізничного транспорту Мінтрансзв'язку вважає за можливе залучити за рахунок власних коштів Укрзалізниці, поклавши на неї обов'язок відшукати ще 3022,4 млн. грн. або 34,66 % річного обсягу фінансування з інших джерел. Не кращі перспективи щодо фінансування інвестиційних проектів залізничного транспорту накреслені відомчою Програмою взагалі: 16548,2 млн. грн. або 60,12 % за рахунок власних коштів Укрзалізниці, 10294,4 млн. грн. або 37,40 % - залучені кошти; лише на суму 683,2 млн. грн. або 2,48 %необхідних коштів передбачено фінансуванням із Державного бюджету. Участь місцевих бюджетів у фінансуванні інвестиційних проектів залізничного транспорту не передбачена. Хоча кошти для розвитку вітчизняних залізниць потрібні і не малі. Цього, зокрема, вимагає й те, що на сьогодні на стадії реалізації знаходиться декілька проектів Укрзалізниці, завершення яких потребує додаткового фінансування. Серед них:

• проект "Упровадження швидкісного руху пасажирських поїздів на залізницях України" (необхідна сума кредиту становить 120 млн. дол. СІЛА);
• реалізація комерційного проекту "Закупівля рухомого складу для потреб залізничного транспорту України", метою якого є придбання сучасних вантажних вагонів (сума кредиту 65,2 млн. дол. СІЛА);
• проект "Модернізація залізничного напрямку Полтава - Кременчук - Бурти - Користівка з метою забезпечення енергозбереження при перевезеннях залізничним транспортом", загальна вартість реалізації якого становить 315 млн. євро (з урахуванням будівництва другої колії);
• на стадії підготовки перебуває спільний зі Світовим Банком проект "Підвищення пропускної спроможності залізничного напрямку Знам'янка - Долинська - Миколаїв - Херсон - Джанкой", загальна вартість якого становить 1160 млн. дол. СІЛА (Світовий Банк розглядає можливість фінансування на суму 500 млн. дол. СЩА, залишок - 660 млн. дол. СІЛА - власні кошти залізниць) тощо [66].

Отже, основним джерелом фінансового забезпечення відтворення основних засобів підприємств залізничного транспорту залишаються власні кошти. Фінансування за власні кошти виконується за рахунок амортизаційних відрахувань та чистого прибутку. Пройшовши у 90-тих роках XX ст.. шлях гіперінфляції, вартість основних засобів українських залізниць суттєво зменшилася. В результаті частка амортизаційних відрахувань у собівартості перевезень знизилася з 35 % до 12,2 %, що унеможливлює відновлювання основного капіталу. Величина прибутку залізничного транспорту безпосередньо залежить від її доходів та витрат.

Основнім інвестиційним джерелом є доходи від вантажних перевезень. Достатньо проаналізувати статистичні дані, з яких видно, що у порівнянні з рівнем 1991 р., коли було створено Укрзалізницю, транспортні тарифи підвищилися у 14,4 рази. За цей час ціна дизельного палива зросла в 30,2 рази, металевих рейок - у 18 разів, вантажних вагонів - більш ніж у 16 разів. Невідповідність рівня тарифів вартості послуг призводить до збитків.

В умовах обмеженості внутрішніх джерел фінансування посилюється роль зовнішніх інвестицій. На сьогоднішній день залізниці можуть використовувати кредити банків та міжнародних фінансових організацій, доходи від спільної діяльності та фінансовий лізинг. Обсяги використання цих ресурсів незначні і для збільшення їх частки в загальному фінансуванні необхідно удосконалення законодавчої та нормативної бази [28].