Формування конкурентної стратегії підприємства

 

заборгованостей у звітному році становив 0,64, що на 0,68 менше минулого року (вона й не дивно, адже за звітний період сума дебіторської і кредиторської заборгованості зросла (кредиторської вдвічі більше ніж дебіторської). Це свідчить про збільшення залежності підприємства від позиченого капіталу (бачимо, що й величина короткострокових кредитів банків збільшується). Адже на одну гривню кредиторської заборгованості припадає 0,64 гривня дебіторської заборгованості. Співвідношення періодів погашення дебіторської та кредиторської заборгованості зменшилося на 0,67 і становить у звітному періоді 0,63.

     Збільшення кредиторської заборгованості є негативним явищем тому, що за теперішніх умов, в яких функціонує підприємство, велика кредиторська заборгованість може призвести в майбутньому до ризику неплатоспроможності (а отже до банкрутства підприємства).  

     З проведеного аналізу основних техніко-економічних  показників можна зробити висновок, що підприємство в 2004р. працювало гірше, ніж в попередньому році. Його фінансовий стан в загальному погіршився, отже потрібні кардинальні зміни в організації управління підприємством. 

     2.2 Аналіз зовнішнього середовища підприємства

 

     Розробка стратегії фірми і ефективного управління підприємством починається з аналізу зовнішнього середовища,  яке буде здійснювати вплив на його діяльність.

           Зовнішнє середовище можна поділити на макросередовище (середовище непрямого впливу) і мікросередовище (середовище прямого впливу). 

           Завдання аналізу  зовнішнього середовища полягає  у:

• встановленні і оцінці факторів,  які впливають на діяльність організації і які складають загрозу чи сприяють розвитку підприємства;
• вивченні змін,  які впливають на поточну діяльність організації,  і встановленні їх тенденцій.

           Слід відзначити,  що в науковій літературі немає єдиної думки щодо визначення складу основних факторів,  як мікро- так і макросеридовища.

           До факторів макросередовища  відносяться:

• економічні фактори;  
• політичні фактори;
• технологічні фактори.

           До факторів мікросередовища  відносяться:

• споживачі;
• конкуренти;
• постачальники. 

     1.  Проведемо  аналіз факторів макросередовища

     1.1.  Економічні фактори .

      Згідно  з даними Державного комітету статистики України позитивні тенденції зростання економіки країни, які були розпочаті в 2001 році були збережені в 2003 та 2004 році. Реальний ВВП порівняно з попередніми роками становив 107,2% в 2004 році та 104,1% в 2003 році.

     Протягом  2003 – 2004 рр.. найбільше зростання валової доданої вартості спостерігалось в обробній промисловості, оптовій і роздрібній торгівлі, транспорті.

     Промисловими  підприємствами вироблено продукції  та надано послуг на суму 171,2 млрд.грн., що на 7% більше ніж за попередній рік. Зріст випуску продукції в усіх основних видів промислової діяльності. Так у харчовій промисловості та переробленні сільськогосподарської продукції виробництво продукції збільшилось на 22% в 2004 році та на 8,4% в 2003р. Зростання обсягів виробництва спостерігалось в більшості її основних видів діяльності.

     В 2000р. продовжувалася позитивна тенденція нарощування обсягів сільськогосподарського виробництва, хоча темпи зростання знизилися. За попередніми даними виробництво сільськогосподарської продукції зросло на 1,9% у тому числі у сільськогосподарських підприємствах скоротилося на 1,1%, а в господарствах населення зросло на 3,9%.

     У 2001 р. унаслідок несправедливих погодніх умов значно скоротилось виробництво основних видів сільськогосподарської продукції (зокрема продовольчого та фуражного зерна і цукрових буряків), що призвело до зростання цін на продовольчому ринку.

     Серед причин зростання цін на продовольчому  ринку (згідно висновків урядової комісії) – фактична нерегульованість аграрного  ринку до початку 2002 р., суворі погодні умови взимку 2001 - 2002р. і посуха навесні 2002р.. Можливі втрати врожаю зерна також широко обговорювалися в пресі. Внаслідок цих чинників населення почало активно скуповувати борошно, крупи, цукор. В окремих областях  реалізація борошна збільшилась в 6-7 разів. Зростання цін мало як правило спекулятивний характер.

     Фінансовий  результат суб’єктів господарювання від звичайної діяльності до оподаткування  за січень-листопад 2004р. становив 15,7 млрд.грн. Загальна сума прибутку – 29,1 млрд.грн., збитків - 13,4 млрд.грн.

     Збереження темпів росту економіки та їх покращення в значній мірі залежить від політичної ситуації в Україні, тому доцільно розглянути вплив цих факторів.

     1.2  Політико-правові фактори.

           До політико-правових факторів відносять стан законодавства,  яке регулює господарську діяльність,  державну економічну політику,  розвиток ринкових відносин,  послідовність в діях уряду. Досить складною є політична ситуація,  яка характеризувалася протистоянням між виконавчою та законодавчою владою,  нездатністю Верховної Ради виконувати покладені на неї обов’язків;  невизначеністю політичної ситуації.

     Аналізуючи  ці фактори  слід зазначити, що ринкова  реформа в Україні відбувається за умов глибокої соціальної кризи, а тому розвиток економіки повинен мати соціальну спрямованість, тобто уряд в процесі своєї діяльності основну увагу повинен приділяти найменш захищеним верствам населення (пенсіонерам, дітям-сиротам, інвалідам та іншим).

     Досить  складною є політична ситуація, яка  характеризується жорстким протистоянням між провладними і опозиційними силами. Велика за політизованість Верховної Ради в багатьох випадках блокує її роботу і не дозволяє приймати важливі закони.

     1.3  Вплив технологічних факторів на стабілізацію економічних процесів.

           Технологічні зміни,  впровадження досягнень науково–технічного прогресу здійснюється у всіх сферах функціонування сучасного підприємства.

     Оцінка  загального рівня виробництва і  наукових досліджень як правило орієнтується  на динаміку розвинутих країн Заходу, але рівень виробництва хлібобулочних виробів в Україні значно відстає від їхнього рівня.

     На  Україні у виробництві хлібобулочних  виробів основна увага приділяється різноманіттю асортименту і якості продукції.

     Сьогодні  в умовах виробництва значно загострюється проблема споживання енергії і охорони навколишнього середовища.  В зв’язку з цим при будівництві, експлуатації печей їх енергетична економічність розраховується в першу чергу.  Це пов’язано це з збільшенням вартості енергоносіїв, охорони навколишнього середовища та інші.

           У цих умовах прикладні наукові дослідження і дослідно- конструкторські роботи орієнтовані в першу чергу на підвищення ефективності виробництва.

           Характеризуючи рівень українських заводів хлібобулочних  виробів приходиться констатувати значне відставання від рівня розвинутих зарубіжних країн.  На вітчизняних заводах використовуються недостатньо досконалі печі з поганими показниками щодо споживанню енергії.  Питомі витрати палива значно перевищують іноземні.  Більшість хлібозаводів використовують застаріле обладнання,  яке не забезпечує належної продуктивності та якості продукції.

           Тому основою виживання  виробника і успішного розвитку в перспекриві є впровадження сучасних технологій,  модернізація та автоматизація виробничих процесів,  оновлення основних фондів,  реконструкція і технічне переобладнання підприємств загалом.

     Якщо  узагальнити наведені дані, то можна  зробити висновок, що позитивні тенденції  розвитку економіки, які були розпочаті  в 2001 р., збереглися і покращилися в 2003 -2004 рр., але без вирішення таких важливих питань, як реформа податкової системи, зниження ставки банківських кредитів, подальше зростання виробництва практично неможливе.

     2. Аналіз факторів мікро середовища.

      2.1 Споживачі .

           Необхідність дослідження  платоспроможності споживачів та їх впливу на діяльність підприємств у конкурентному середовищі не викликає сумніву.

     Але, щоб досягти бажаного результату у змаганні за споживача,  необхідно  враховувати і використовувати передусім два головні принципи маркетингу:

           1) постійно пристосовуватися до потреб та можливостей споживача;

           2) мати на увазі, що всі покупці мають різноманітні потреби.

           Можливість пристосовуватися до потреб споживачів дає сегментація ринку на підставі певних параметрів до яких відносять: організації і населення.

           Серед населення  підприємство орієнтується в першу  чергу на споживачів з середнім рівнем доходів.

      2.2  Конкуренти.

           Дослідження українського ринку показало,  що на ньому присутні багато виробників хлібобулочних виробів.

           Спеціалізованими виробниками хлібобулочних виробів серед українських підприємств  є  заводи майже в кожному великому місті України.

     „Тернопільхлібпром” пропонує найширший асортимент продукції за найнижчими цінами. Аналізуючи співвідношення „ціна – якість” виробів підприємств їх можна згрупувати наступним чином:

1. висока якість - висока ціна;
2. середня якість - середня ціна;
3. низька якість – низька ціна.

           Виходячи з цього,  можна зробити висновок,  що безпосередніми конкурентами ТзОВ „Тернопільхлібпром” є вітчизняні хлібозаводи Тернопільської області,  і саме на них необхідно зосередити найбільшу увагу.

     Проведемо оцінку  конкурентоспроможності ТзОВ „Тернопільхлібпром” та його продукції.

     Розрізняють конкурентоспроможність підприємства та конкурентоспроможність товару. Під конкурентоспроможністю підприємства розуміють здатність запропонувати товар,  який задовольняв би потреби споживача ,  у потрібній кількості,  необхідної якості,  в потрібні терміни і на найбільш вигідних умовах. Під конкурентоспроможністю товару розуміють комплекс споживчих і вартісних характеристик товару,  які визначають його успіх на ринку ,  тобто перевагу саме цього товару над іншими в умовах широкої пропозиції конкуруючих товарів. Слід відмітити,  що конкурентоспроможність – це поняття відносне,  чітко прив’язане до конкретного ринку та часу продажу.

     Забезпечення  конкурентоспроможності товару на належному  рівні передбачає необхідність її кількісної оцінки,   і включає наступні етапи:

• аналіз ринку і вибір найбільш відповідного зразка (або декількох зразків товарів ) в якості бази для порівняння; 
• визначення набору порівнюваних параметрів;
• розрахунок показників конкурентоспроможності товару.

     Для оцінки конкурентоспроможності продукції ТзОВ „Тернопільхлібпром” складемо таблицю 2.7,  де вказуються основні фактори,  які визначають успіх виробу на ринку,  і подаються змінні,  по яких можна кількісно оцінювати значення факторів.

     Кожна з цих змінних може отримати оцінку від 0 до 5,  яка характеризує рівень відповідності продукту кожного  з підприємств вимогам продукту який би користувався найбільшим попитом на обслуговуваному сегменті українського ринку.

     У даній роботі буде проведена оцінка конкурентоспроможності за асортиментною  групою “пшенично-житні хліба“ з використанням методу оцінки  конкурентоспроможності, який передбачає вивчення відповідної області шляхом індивідуального дослідження і оцінки об`єктів.