Рис.  1.11.  Основні сценарії розвитку. 

• «траєкторія невдачі».  Як наслідок недостатнього інвестування,  «зірка» втрачає позицію лідера і переходить в квадрант«дикі кішки»;
• «траєкторія перманентної посередності». «Дикій кішці» не вдається збільшити свою частку ринку, і вона переходить в квадрант «собак».

           Матриця БКГ має переваги і деякі труднощі у застосуванні.

           До її переваг  відносяться:

• встановлення чіткого зв’язку між стратегічним позиціюванням і фінансовими показниками фірми,  завдяки чому можна сконцентруватися на головних стратегічних проблемах і оцінити результати альтернативних стратегій розвитку;
• оскільки метод використовує об’єктивні індикатори привабливості і конкурентоспроможності,  зменшується небезпека суб’єктивізму;
• матриця забезпечує наочний і виразний синтез діяльності фірми,  що спрощує комунікацію.

           Разом з тим існують певні обмеження і труднощі,  які звужують межі застосовуння матриці БКГ:

• використання гіпотези про залежність між відносною часткою ринку і потенціалом рентабельності робить дану методику  застосовуваною лише в галузях з масовим виробництвом; 
• методика виходить лише з поняття «внутрішньої конкурентної переваги» і не враховує «зовнішню перевагу», яка може бути отримана завдяки успішній диференціації.  Так товари,  які називають «собаками»,  можуть бути рентабельними,  якщо їх відмінні якості оцінені покупцями,  готовими платити більшу ціну,  яка компенсує програш по витратах; 
• незважаючи на видиму простоту,  можуть виникнути проблеми з вимірами.  Стосовно яких конкурентів вимірювати частку ринку ? Як визначити темп росту ринку ? На основі минулого чи прогнозу ?
• висновки зроблені на основі аналізу портфеля, залишаються неясними  в кращому випадку вони дають загальну орієнтацію,  яка потребує уточнення.

     11.  Матриця «Дженерал Електрик» - «Мак-Кінсі».

           Серед матричних  методів відомою є матриця  «Дженерал Електрік»-«Мак-Кінсі», в  якій основними оціночними показниками є конкурентна позиція СГЗ (слабка, середня, сильна) та привабливість ринку (слабка, середня, сильна).  

Привабливість 

      Рис. 1.12.  Можливі стратегії у різних СЗГ 

           Оцінку привабливості  СЗГ можна вивести за формулою:

           СЗГ =аП+вР+сС+dЗ,         (1.1)

           де      а,в,с,d- коефіцієнти ваги кожного  фактора,  які визначаються   експертами з використанням шкали з постійною умовою; 

                 П-перспективи росту;

                 Р-перспективи рентабельності;

                 С-сприятливі тенденції;

                 З-загрози.

           Оцінка конкурентного  статусу фірми проводиться шляхом аналізу взаємодії трьох факторів - відносного рівня стратегічних капіталовкладень в СЗГ,  конкурентної стратегії та мобілізаційних можливостей фірми.

           За оцінками зарубіжних дослідників «сильна» позиція підприємства характеризується значенням конкурентного  статусу в межах від 0,7 до 1, «середня»-від 0,5 до 0,7 і «слабка»- від 0 до 0,4 [97, с.153].

     Отже, можна зробити висновок, що „ринок  стратегій” вітчизняних підприємств дуже різноманітний і вибирати, яка стратегія більше підходить для підприємства, потрібно обережно. Адже багато цих стратегій запозичені ззакордону, де ринкові умови надто відрізняються від вітчизняних. Звичайно досвідчений менеджер зможе визначити, яку стратегію краще застосувати, щоб підприємство не втратило позиції на ринку і підняло свій рейтинг на ринку. Також,  в процесі розробки стратегії  необхідно враховувати та прогнозувати вплив багатьох факторів, які впливають на діяльність підприємства, що дасть змогу реально оцінити основні потенційні можливості , які перед ним відкриваються та загрози , які його чекають на ринку. Вибір методів стратегічного планування для підприємства залежить від поставленої мети і сфери бізнесу конкретного підприємства. Для забезпечення цілісності підприємства використовується корпоративна стратегія, при захоплені ринку варто використовувати стратегію диверсифікації або конкурентну.  
 
 
 
 

      

 

Розділ 2

Комплексний аналіз конкурентного середовища підприємства

2.1 Аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства

 

           На даний момент підприємство ТзОВ „Тернопільхлібпром”  не має системи формального стратегічного планування, але реалізує корпоративну стратегію спрямовану на скорочення витрат за рахунок впровадження передових ресурсозберігаючих технологій випічки хліба.

      Проведемо аналіз фінансових результатів діяльності підприємства. Ефективним способом оцінки ефективності існуючої стратегії управління підприємством є розрахунок фінансових коефіцієнтів.

           Найбільш важливими  є аналіз за такими напрямками:

     1. Загальна оцінка складу, структури та динаміки фінансових результатів підприємства.

     2. Характеристика показників рентабельності підприємства.

     3. Рентабельність видів продукції ТОзВ “Тернопільхлібпром”.

     4. Аналіз дебіторської заборгованості  підприємства

     5. Аналіз показників кредиторської заборгованості.

           Розглянемо та розрахуємо показники кожної з цих груп на основі даних фінансової звітності ТзОВ „Тернопільхлібпром” (див.додаток Г,Д).

     Дамо  загальну оцінку фінансових результатів, проаналізувати їх динаміку та структуру, виявимо втрачені можливості збільшення чистого прибутку підприємства (причини утворення збитків).

 

Таблиця 2.1

Загальна  оцінка складу, структури та динаміки фінансових результатів підприємства.

(тис.  грн.)

 

     Аналізуючи  дані таблиці можна зазначити, що підприємство в звітному році працювало  з позитивним ефектом (прибутково). Так, воно отримало прибутків у сумі  320,03 тис. грн., що на 293,93 тис. грн. (або на 47,87 %) менше, ніж у попередньому році (у попередньому році прибуток становив  613,95 тис. грн.). Фінансовий результат як звітного, так і минулого року отримано виключно від звичайної діяльності. Аналізуючи прибутки підприємства, можна стверджувати, що позитивний фінансовий результат пояснюється прибутковою операційною (в т.ч. основною) діяльністю підприємства. Так, фінансовий результат від операційної діяльності за звітний рік становить – 527,40 тис. грн., що на 546,5 тис. грн. меньше, ніж в базовому році. Потрібно також відмітити зменшення у фінансових результатах такої категорії як витрати від іншої звичайної діяльності (зокрема зменшилися фінансові витрати підприємства на 41,9 тис. грн.). У статті “Фінансові витрати” показуються витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу. Отже, так підприємство розплачується за банківські кредити.

     Оскільки фінансовий результат діяльності підприємства (прибуток) зменшився у звітному році, керівництву підприємства потрібно звернути особливу увагу на причини, які привели до такого фінансового результату (зокрема може бути великою собівартість реалізованої продукції, яка й призводить до подальших негативних результатів по всіх статтях,  або збільшення непередбачених витрат тощо). Отже, необхідним є зменшення собівартості виробів, пошуки шляхів зменшення витрат або ж підвищення ціни на продукцію. А для цього потрібно проаналізувати структуру собівартості кожного виду продукції та виявити шляхи її зниження.

     Проаналізуємо в динаміці за два періоди наступні показники рентабельності:

     а) активів;

     б) власного капіталу;

     в) реалізації продукції.

Використовуючи  дюпонівську систему аналізу  ефективності капіталу, вивчимо вплив основних факторів на зміну рентабельності власного капіталу і активів підприємства. Сформулюємо пропозиції стосовно росту рентабельності.

     Для заповнення таблиці ми скористалися фінансовою звітністю підприємства (Балансом та Звітом про фінансові результати).

      

Таблиця 2.2

Характеристика  показників рентабельності підприємства ТОзВ “Тернопільхлібпром”