Облік і аудит основних засобів

1.строк корисного використання  подібних активів;

2.моральний знос, що передбачається;

3.правові або інші подібні  обмеження щодо строків його  використання та інші фактори.

Виходячи з умов  отримання майбутніх економічних вигод підприємство самостійно обирає метод амортизації нематеріальних активів. Поширено застосування прямолінійного методу нарахування амортизації. Цей метод застосовується також у випадку, коли умови отримання майбутніх економічних вигод визначити неможливо.

Крім прямолінійного методу нарахування амортизації підприємство може обрати інший метод амортизації, який краще враховує форму надходження економічних вигод від використання нематеріального активу. Можливі методи нарахування амортизації визначені у ПБО7:

    1.Прямолінійний.

При його застосуванні річну суму амортизації визначають діленням амортизаційної суми  на строк корисного використання об’єкта ОЗ.

Nрічна= (Первісна (переоцінена) вартість-Ліквідаційна вартість)/строк корисного використання                                  (3.1)

     2.Зменшення залишкової  вартості.

За ним річну суму амортизації розраховують як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації (на перше число місяця, наступного за місяцем, в якому об’єкт ввели в експлуатацію) та річної норми амортизації.Річну норму амортизації обчислюють (у відсотках) за формулою:

                                       

n—кількість років корисного використання об’єкта;

  Лв—ліквідаційна вартість;

  Пв—первісна вартість.

    3.Прискореного зменшення  залишкової вартості.

Тут річна сума амортизації дорівнює добутку залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на початкову дату нарахування амортизації та річної норми амортизації, яку обчислюють за формулою:

Nрічна=Залишкова вартість * ((100% / строк використання)*2)   (3.3)

Важливо: в останній рік експлуатації об’єкта суму річної амортизації визначають як різницю між його залишковою та ліквідаційною вартістю, оскільки останню не беруть до уваги при підрахунку суми зносу перших чотирьох років.

    4.Кумулятивний.

При його використанні протягом перших років експлуатації накопичується більша частка амортизаційних відрахувань, а в наступних звітних періодах сума знижується. Річну суму амортизації обліковують як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Коефіцієнт визначають, поділивши кількість років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта ОЗ, на загальну суму числа років його використання:

Кк=кількість років використання, що залишилася / суму порядкових номерів років використання                                                                           (3.4)

        Формула нарахування  амортизації за кумулятивним  методом:

         Nрічна= (Первісна вартість-Ліквідаційну вартість) * КК                 (3.5)  

Знайдений річний показник ділимо на 12, і маємо місячну суму амортизації.

5.Виробничий.

За виробничим методом місячну суму амортизації визначають як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації. Останню знаходять, поділивши амортизаційну вартість на загальний обсяг продукції, який підприємство планує виробити на даному об’єкті:

Св= (Первісна вартість-Ліквідаційна вартість) / Плановий обсяг продукції    (3.6)

Тобто місячну норму амортизації можна подати:

 N місячна= Обсяг продукції за місяць*Св                                                  (3.7)

Сума нарахованої амортизації прямо пропорційна до обсягу виробленої продукції.

6.Податковий.

Цей метод базується лише на амортизаційних нормах Закону про прибуток.

Незважаючи на можливість вибору економічно обґрунтованого методу амортизації, більшість підприємств вдаються до податкових ставок.

Негативні сторони:

       1.використання  норм із Закону про прибуток  у жодному разі не знижує трудовитрат. Адже податкова та бухгалтерська вартість одних і тих самих об’єктів частіше за все не однакова, і виходить, будуть різними амортизаційні суми;

     2.застосування податкових  ставок призводить до перекручення  достовірності суми витрат з амортизації й залишкової вартості ОЗ. Мета бухобліку не збігається з метою податкового. Кожен із них ґрунтується на різних нормативних, законодавчих актах. Перенесення окремих ставок з податкового обліку до бухобліку позбавляє останній цілісного підходу.

При розрахуванні вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків:

1.якщо існує невідмовне зобов’язання  іншої особи щодо придбання  цього об’єкта наприкінці строку  його корисного використання;

2.якщо  ліквідаційна вартість може бути  визначена на підставіінформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання, і припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

Стаття 8 Закону про прибуток (амортизація) каже:

1.Для амортизації НА застосовується  лінійний метод, за яким кожний окремий вид  НА амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості.

2.Строк , протягом якого амортизується  кожний окремий НА, платник податків  визначає самостійно, але цей  строк не може перевищувати 10 років безперервної експлуатації.

3.Амортизаційні відрахування здійснюються  до досягнення залишковою вартістю  НА нульового значення.    

Бухгалтерські записи з нарахування амортизації є такими:

1.віднесення  витрат на амортизацію до певної  статті витрат відповідно до  сфери використання нематеріального активу (у разі застосування тільки рахунків класу 9):

Дебет 23 „Виробництво”

Дебет 91 „Загальновиробничі витрати”

Дебет 92 „Адміністративні витрати”

Дебет 93 „Витрати на збут”

Дебет 94 „Інші витрати операційної діяльності”

Дебет 97 „Інші витрати”

Дебет 99 „Надзвичайні витрати”

Кредит 133 „Знос нематеріальних активів”

2.включення  витрат на амортизацію до вартості  певного необоротного активу.

Наприклад, нарахування амортизації на нематеріальний актив, який використовується у ході виконання робіт, пов’язаних з капітальними інвестиціями:

Дебет 15 „Капітальні інвестиції”

Кредит 133 „Знос нематеріальних активів”

При застосуванні рахунків класу 8 запис з нарахування амортизації матиме вигляд:

Дебет 833 „Амортизація нематеріальних активів”

Кредит 133 „Знос нематеріальних активів”

Дебет 23 „Виробництво”

Дебет 91 „Загальновиробничі витрати”

Дебет 92 „Адміністративні витрати”

Дебет 93 „Витрати на збут”

Дебет 94 „Інші витрати операційної діяльності”

Дебет 97 „Інші витрати”

Дебет 99 „Надзвичайні витрати”

Кредит 833 „Амортизація нематеріальних активів”

Особливістю відображення амортизації в бухгалтерському обліку є нарахування амортизації на:

   1.безоплатно одержані нематеріальні  активи;

   2.нематеріальні активи, придбані (створені) за рахунок цільового  фінансування.

При нарахуванні амортизації на безоплатно одержані нематеріальні активи одночасно визнається дохід від безоплатно одержаних  активів.

При нарахуванні амортизації на нематеріальні активи придбані (створені) за рахунок цільового фінансування одночасно частина доходів майбутнього періоду визнається як інші доходи від звичайної діяльності і відображається у Звіті про фінансові результати  за звітний період.

Термін експлуатації та метод амортизації нематеріального активу оцінюються на кожну дату балансу на предмет відповідності новим умовам використання активу. Якщо у наступному періоді очікуються  зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання  майбутніх економічних вигод, то в кінці звітного періоду переглядаються термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації. Нарахування амортизації, виходячи з нового строку корисного використання та нового методу, починається з місяця, наступного за місяцем змін.

В податковому обліку амортизуються витрати на придбання і створення. Таким чином, якщо ви одержали об’єкт безкоштовно, амортизувати нічого, хіба що у вас були витрати, пов’язані з одержанням цього подарунка і вони перевищували 1000 грн. Сума амортизації зменшує скоригований валовий доход, а не збільшує валові витрати.

Суму амортизаційних відрахувань кварталу визначають, застосовуючи норми амортизації до БВ на початок кварталу.

Незважаючи на те, що амортизацію нараховують щокварталу, у декларації показують її суму наростаючим підсумком із початку року.

Те, що амортизацію нараховують  на БВ на початок кварталу, приводить до висновку, що зменшувати балансову вартість на амортизацію треба тоді ж.

БВ розраховують за формулою:

Б(а)=Б(а-1)+П(а-1)-В(а-1)-А(а-1), де                                             (3.8)

Б(а)—БВ на початок розрахункового кварталу.

Б(а-1)—БВ на початок кварталу, що передував розрахунковому.

П(а-1)—сума витрат, понесених на придбання та поліпшення НА, що підлягають амортизації   протягом кварталу, що передував розрахунковому.

В(а-1)—сума введених в експлуатацію НА,  протягом кварталу, що передував розрахунковому.

А(а-1)—сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

БВ нематеріальних активів можна індексувати на коефіцієнт індексації, який знаходиться за формулою:

Кі=[І (а-1)-10] / 100,  де                                                                  (3.9)

І (а-1)—індекс інфляції року, за результатами якого провадять індексацію.

Якщо значення індексу інфляції не перевищує 1, індексації не здійснюють.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 АУДИТ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ 

1. Планування аудиту

1. Оцінка роботи бухгалтерської служби на підприємстві

На ЗАТ „Лукор” робота всіх служб і цехів є досить напруженою, відповідальною та складною. Також це стосується і безпосередньо бухгалтерської служби, адже саме на відповідальності працівників лежить правильне нарахування зарплати, правильне віднесення на витрати підприємства певних видів витрат, перевірка достовірності та своєчасності наданої інформації, відповідність між даними первинних документів та реальному стану  матеріальних цінностей на Балансі підприємства.

Найважливіші функції бухгалтерської служби:

1. Правильне ведення господарського обліку, операцій та процесів, які проходять на підприємстві;
2. Своєчасність та достовірність ведення  як первинних документів так і створення на їх основі відповідних звітів, регістрів, зведень Балансу підприємства за визначений період;
3. Контроль за розрахунками з постачальниками та покупцями, своєчасний розрахунок за зобов’язаннями з бюджетом, іншими дебіторами та кредиторами;
4. Своєчасне та правильне подання в органи державної податкової служби фінансової звітності про діяльність підприємства;
5. Правильне нарахування зарплати та премій, стягнень з працівників підприємства;
6. Внутрішньогосподарський  контроль за господарськими процесами, рухом товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів підприємства;
7. Недопущення зловживань, крадіжок, шахрайства в господарській діяльності підприємства.

Організаційна структура бухгалтерської служби:

1.Загальний відділ. На цей відділ покладені функції зберігання  і орацювання установчих документів і проведення необхідних операцій з ними. Цей відділ служить як посередницька ланка між усією бухгалтерською службою і юридичним відділом.

2.Відділ опрацюваня та складання фінансових звітів. Основна функція—складання бухгалтерської та фінансової звітності.

3.Відділ розрахунків з оплати  праці та з підзвітними особами  веде облік розрахунків  з підзвітними  особами, нараховує зарплату персоналу  підприємства, та здійснює всі  нарахування і утримання із зарплати.

4.Відділ матеріального постачання, який регулює усі питання щодо  обліку матеріалів: оприбуткування  на склад, списання зі складу. Крім того веде облік у допоміжних  виробництвах у ділянці, що стосується  матеріального постачання.

5.Відділ виробничих запасів  та стану основних засобів. Веде  облік виробничих запасів  і  основних засобів: нарахування амортизації, списання, оприбуткування, уцінка та  переоцінка.