Фінансовий менеджмент у малому бізнесі

Відповідно до домовленості з Європейським банком реконструкції і розвитку комерційний банк, який надає кредит суб’єкту малого підприємництва, повинен відповідати таким вимогам:

1. Комерційний банк обов’язково має бути приватним.
2. Мати ліцензію Національного банку України на проведення операцій з іноземною валютою.
3. Чітко дотримуватися вимог, які передбачені угодою, що укладається між комерційним банком і Національним банком України; надавати фінансові звіти для перевірки міжнародним аудиторам.
4. Підтримувати співвідношення між внесеним капіталом і активами комерційного банку (4 % на початку отримання кредиту і 8 % на період повернення кредиту).

Причинами відмови у наданні кредиту суб’єктові малого підприємництва можуть бути:

1. незадовільний поточний фінансовий стан суб’єкта малого підприємництва ;
2. незадовільне управління малим підприємством;
3. відсутність належного контролю за використанням кредитних ресурсів;
4. непридатна технологія і організація виробництва.

Отриманий суб’єктом малого підприємництва кредит має бути цільовим, а саме: використовуватися на довгострокове фінансування засобів виробництва та оборотного капіталу; фінансування експертних контрактів, імпортних технологій; кредитування оренди основних засобів.

Водночас кредит не надається на такі заходи: покриття зобов’язань малого підприємства комерційному банку; фінансування житлових програм; укладення в цінні папери.

Мінімальний розмір кредиту становить 50 тис. доларів, максимальний — 2,5 млн доларів.

Строк повернення кредиту залежить від того, на які заходи використовується кредит. Зокрема, у разі використання кредиту на фінансування експортно-імпортних поставок строк повернення кредиту встановлений у межах 6—12 місяців; за умови кредитування засобів виробництва строк повернення кредиту — 5 років.

Відсотки за користування кредитом встановлюються на рівні маржі комерційного банку, який надає кредит.

Вивчаючи питання зарубіжного досвіду щодо державної фінансової підтримки розвитку малого бізнесу, слід звернути увагу, що в багатьох державах світу існують спеціальні державні органи управління та підтримки малого бізнесу. Зокрема, у США — Адміністрація малого бізнесу; у Японії — Національна адміністрація малого бізнесу; у Канаді — Міністерство у справах малого бізнесу; у Росії — Державний комітет Російської Федерації з підтримки розвитку малого підприємництва .

Для здійснення державної підтримки в зазначених державах діє спеціальне законодавство, яке врегульовує комплекс питань підтримки малого підприємництва.

У США, наприклад, державна підтримка розвитку малого підприємництва реалізується, головним чином, у вигляді дотацій, прямих позик та гарантій (як правило під гарантією уряду), тобто гарантується компенсація майже всієї суми боргу в разі неплатоспроможності малого підприємства (до 90 % суми кредиту). Державне гарантування кредитів здійснюється за участю коштів бюджету (насамперед у випадку банкрутства малого підприємства), а також коштів приватних фінансових установ.

Недержавне гарантування кредитів здійснюється за двома варіантами: перший — у гарантуванні беруть участь приватні фінансові установи, а гарантують комерційні банки або страхові компанії. У другому випадку гарантія надається товариством взаємного гарантування.

У Німеччині мета державної підтримки малого та середнього підприємництва — підвищення ефективності та конкуренто- 
спроможності цього сектору економіки.

Фінансова допомога малим та середнім підприємствам надається за такими напрямами:

• надання позик на розширення, реконструкцію, придбання і створення підприємств;
• фінансування участі в капіталі великих підприємств;
• довгострокове інвестування або збереження робочих місць;
• поручительство перед кредитними товариствами;
• інвестиційна допомога в проведенні енергозберігаючих заходів;
• стимулювання впровадження передової технології, підвищення кваліфікації кадрів, охорони навколишнього середовища;
• субсидіювання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

Малі і середні компанії фінансуються у Німеччині трьома банками: «Кредитний банк відродження», «Дойче-банк», «Берлинер індустрібанк». У Німеччині обмежуються абсолютні розміри позик, що надаються малим фірмам. Для дрібних виробників їхня межа становить — 600 тис. марок; у роздрібній торгівлі — 700 тис. марок; в оптовій торгівлі — 900 тис. марок; у промис- 
ловості — 1 млн марок.

При цьому держава гарантує кредитній установі повернення 80 % наданої позики. Отримання одного виду фінансової допомоги не виключає отримання інших.

У Росії державна підтримка малого підприємництва спрямована на забезпечення таких умов, за яких суб’єкти підприємницької діяльності мають можливість розгорнути свою діяльність як повноправні учасники ринкової економіки.

Закон РФ «Про державну підтримку малого підприємництва в Російській Федерацїї», який визначає загальні положення щодо державної підтримки і розвитку цього сектору економіки, встановлює форми і методи державного стимулювання та регулювання діяльності суб’єктів малого підприємництва.

Для кожної з зазначених країн характерні загальні риси підтримки та розвитку малого підприємництва, а саме:

1. Наявність спеціальних правових актів, що визначають мету державної політики і регулюють комплекс питань державної підтримки підприємницької діяльності.
2. Розвинута система спеціалізованих урядових закладів та організацій з державним або змішаним капіталом, які забезпечують скоординоване виконання комплексу завдань щодо підтримки підприємництва, зокрема малого.
3. Розроблення і реалізація системи державних програм фінансового, технологічного, інформаційного, консультаційного, зовнішньоекономічного, кадрового сприяння малому підприємництву.
4. Асигнування програм підтримки малого підприємництва з бюджетів різних рівнів, створення стимулюючих податкових інструментів, використання різноманітних форм і методів фінансування, створення спеціалізованих фінансових, кредитних, страхових та інвестиційних інструментів, залучення приватних кредитів та інвестицій у сферу малого підприємництва шляхом державних гарантій, страхування тощо.
5. Орієнтація на непрямі форми підтримки малого підприємництва, які не гальмують вплив ринкових механізмів.

7.2. Термінологічний словник основних  понять

Державна фінансова допомога — це сума грошових коштів, яка виплачується з державного або місцевого бюджету.

Дотація — фінансова допомога держави за рахунок коштів бюджету для покриття видатків, які перевищують доходи.

Міжнародний аудит — процес детальної перевірки правильності складання фінансової звітності й аналіз фінансового стану підприємства міжнародними експертами.

Кредит міжнародний — кредит, що надається державою, банком, іншою юридичною або фізичною особою однієї країни іншій країні, банкові, юридичній або фізичній особі іншої країни на певний термін на умовах повернення та сплати відсотків. Кредиторами і позичальниками можуть також виступати міжнародні фі