Фінансовий менеджмент у малому бізнесі

Для одержання патенту платник податку подає до податкового органу заяву, складену довільно, яка має містити: інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку (та їхні ідентифікаційні номери), або членів його сім’ї, які беруть участь у здійснені підприємницької діяльності (та їхні ідентифікаційні коди); а також інформацію про доходи платника фіксованого податку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців або про неотримання таких до- 
ходів.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 грн та більше 100 грн за календарний місяць — для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно. Якщо патент видається для торгівлі на всій території України, то фіксований податок установлюється в розмірі 100 грн на місяць.

Якщо громадянин використовує найману працю, розмір фіксованого податку збільшується на 50 % за кожну особу. У разі сплати фіксованого податку платник звільняється від ведення обов’язкового обліку доходів і витрат.

Патент видається на строк від одного до 12 місяців за вибором платника.

4.2. Термінологічний словник  основних понять

Акцизний збір — непрямий податок, що встановлюється на підакцизні товари та включається в їхню ціну у твердих сумах з одиниці реалізованого товару або виходячи з відсоткової ставки до оподатковуваного обороту.

Валовий дохід — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду.

Єдиний податок — податок, що сплачується суб’єктами малого підприємництва — юридичними і фізичними особами відповідно до чинного законодавства.

Податки — обов’язкові платежі, що їх установлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.

Податок на додану вартість — непрямий податок, що включається в ціни реалізації товарів і встановлюється у відсотках до оподатковуваного обороту, який визначається згідно з чинним законодавством і має певні особливості залежно від виду та сфери діяльності.

Прибутковий податок — податок, який стягується безпосередньо з доходів громадян відповідно до чинного законодавства.

Фіксований податок — установлюється для громадян, які провадять підприємницьку діяльність, мають обмежену кількість працюючих (не більше 5 осіб) і обмежену річну суму доходу (не більше 119 тис. грн).

4.3. Структурно-логічні  схеми

Рис. 4.1. Перелік переваг переходу суб’єктів  
малого бізнесу до сплати єдиного податку

Рис. 4.2. Перелік недоліків спрощеної системи оподаткування  
суб’єктів малого бізнесу

Рис. 4.3. Етапи оцінювання доцільності переходу суб’єктів  
малого бізнесу до сплати єдиного податку

 

 

Рис. 4.4. Порівняльна схема загальної системи оподаткування  
і єдиного податку суб’єктами малого бізнесу

4.4. Навчальні завдання

Задача 1. Мале підприємство за звітний період мало середньооблікову кількість працюючих 15 чоловік. Обсяг виручки від реалізації продукції становив 180 тис. грн. Фактично сплачено податку на додану вартість 25,5 тис. грн, єдиного податку —  
9,2 тис. грн. На підставі наведених даних необхідно визначити суму єдиного податку і ПДВ та суму, яка підлягає сплаті до бюджету.

Задача 2. Суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа за ІІ півріччя поточного року має такі дані: обсяг виручки від реалізації продукції становить 75,2 тис. грн. За звітний період фактично сплачено податку на додану вартість 11,6 тис. грн, єдиного податку — 1,2 тис. грн, виплачено заробітної плати найманому працівникові — 1800 грн, ставка єдиного податку встановлена в розмірі 150 грн на місяць. Необхідно визначити суму податків, що підлягають сплаті до бюджету та суму прибуткового податку з доходів найманого працівника.

Задача 3. Сума чистого річного доходу підприємця В. С. Петрова за відрахуванням матеріальних витрат становить 11 670 грн. За звітний період сплачено авансових платежів — 1400 грн. Необхідно визначити прибутковий податок з доходу підприємця В. С. Петрова і суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету.

Відповіді на задачі

Задача 1. 10,8 тис. грн; 30,0 тис. грн; 1,6 тис. грн; 4,5 тис. грн.

Задача 2. 12,5 тис. грн; 1,4 тис. грн; 0,9 тис. грн; 0,2 тис. грн.

Задача 3. 2160,6 грн; 760,6 грн.

4.5. Тести  для самоперевірки знань

1. Назвіть, за яких умов не сплачується податок на додану вартість малими підприємствами — платниками єдиного податку:

а) якщо їхня продукція обмінюється на іншу продукцію;

б) якщо їхня продукція реалізується комерційним банком як застава;

в) якщо ставка єдиного податку встановлена в розмірі 6 % виручки від реалізації продукції;

г) податок на додану вартість не сплачується малими підприємствами, якщо ставка єдиного податку встановлена в розмірі 10 % виручки від реалізації продукції.

2. Виберіть правильний варіант розподілу єдиного податку, сплаченого юридичними особами:

а) до Державного бюджету України спрямовується 20 % загальної суми єдиного податку; до місцевого бюджету — 35 %; до Пенсійного фонду — 40 %; на обов’язкове соціальне страхування — 5 %;

б) до Державного бюджету України спрямовується 35 % загальної суми єдиного податку; до місцевого бюджету — 20 %; до Пенсійного фонду — 40 %; на обов’язкове соціальне страхування — 5 %;

в) до Державного бюджету України спрямовується 20 % загальної суми єдиного податку; до місцевого бюджету — 23 %; до Пенсійного фонду — 42 %; на обов’язкове соціальне страхування — 15 %;

г) до Державного бюджету України спрямовується 40 % загальної суми єдиного податку; до місцевого бюджету — 25 %; до Пенсійного фонду — 25 %; на обов’язкове соціальне страхування — 10 %;

3. Сукупний чистий дохід суб’єкта підприємницької діяльності визначається (назвіть правильний варіант):

а) як різниця між виручкою від реалізації продукції і податком на додану вартість та акцизним збором;

б) як різниця між виручкою від реалізації продукції (за мінусом ПДВ та акцизним збором) і витратами, які безпосередньо пов’язані з одержанням доходу;

в) як різниця між виручкою від реалізації продукції та змінними витратами;

г) як різниця між виручкою від реалізації продукції та заробітною платою, амортизаційними відрахуваннями.

4. Назвіть строки сплати авансових внесків прибуткового податку з доходу суб’єктів підприємницької діяльності:

а) 15 квітня; 15 червня; 15 вересня; 15 грудня;

б) 15 березня; 15 травня; 15 серпня; 15 листопада;

в) 10 квітня; 10 червня; 10 вересня; 10 грудня;

г) 1 квітня; 1 червня; 1 вересня; 1 грудня.

5. Назвіть основні умови одержання патенту громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність:

а) кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином не перевищує 5 осіб, валовий дохід такого громадянина від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців не перевищує 150 тис. грн;

б) кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином не перевищує 10 осіб, валовий дохід такого громадянина від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців не перевищує 250 тис. грн;

в) кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином не перевищує 5 осіб, валовий дохід такого громадянина від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців не перевищує 50 тис. грн;

г) кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином не перевищує 5 осіб, валовий дохід такого громадянина від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців не перевищує 119 тис. грн.

6. Перелічіть умови, за яких суб’єкти малого підприємництва — юридичні особи можуть перейти на спрощену систему оподаткування:

а) юридичні особи, у яких за рік середньооблікова кількість працюючих не перевищує 25 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції не перевищує 500 тис. грн;

б) суб’єкти підприємницької діяльності, у яких за рік середньооблікова кількість працюючих не перевищує 30 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції не перевищує 1 млн грн;

в) юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми господарювання та форми власності, у яких за рік середньооблікова кількість працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції не перевищує 500 тис. євро;

г) суб’єкти підприємницької діяльності, у яких за рік середньооблікова кількість працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки від реалізації продукції не перевищує 500 тис. грн.

7. Назвіть джерело сплати єдиного податку суб’єктами малого підприємництва:

а) загальний прибуток;

б) собівартість продукції;

в) виручка від реалізації продукції;

г) амортизаційні відрахування;

ґ) чистий прибуток.

8. Об’єкт оподаткування, що використовується для обчислення єдиного податку суб’єктами малого підприємництва — юридичними особами — це:

а) сума виплаченої заробітної плати;

б) загальний прибуток;

в) собівартість реалізованої продукції;

г) виручка від реалізації продукції;

ґ) середньооблікова кількість працюючих.

4.6. Перелік програмних питань  
для самостійного вивчення

1. Сутність спрощеної системи оподаткування малих підприємств.
2. Порядок нарахування і строки сплати до бюджету єдиного податку юридичними особами.
3. Порядок нарахування і строки сплати до бюджету єдиного податку суб’єктами підприємництва — фізичними особами.
4. Порядок визначення та строки сплати до бюджету прибуткового податку фізичними особами.
5. Патентування доходів суб’єктів підприємницької діяльності.

4.7. Література

1. Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України від  
   26 груд. 1992 р. «Про прибутковий податок з громадян»: Закон України від 13 лют. 1998 р. // Відом. Верхов. Ради України. — 1998. — № 30—31. — С. 195.
2. Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва:Указ Президента України від 28 черв. 1999 р. // Офіційний вісник України. — К., 1999. — № 26. — С. 27—31.
3. Про заходи щодо зменшення податкової заборгованості та оздоровлення суб’єктів підприємницької діяльності:Указ Президента України від 21 груд. 1998 р. // Офіційний вісник України. — К., 1998. — № 51. — С. 8.
4. Про прибутковий податок з громадян: Інструкція № 12, затверджена наказом Державної податкової адміністрації 18 травня 1993 р.

 

 

ТЕМА 5. ПРОГНОЗУВАННЯ ОСНОВНИХ  
ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ  
МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

5.1. Методичні вказівки до вивчення  теми

Фінансове прогнозування — це дослідження і розроблення можливих шляхів розвитку фінансів малого підприємства в перспективі. Фінансове прогнозування, як і фінансове планування, ґрунтується на фінансовому аналізі. На відміну від фінансового планування прогноз базується не тільки на достовірних даних, а й на певних припущеннях. Під час прогнозування вивчаються чинники, які вплинули на господарську діяльність малого підприємства та які будуть впливати в майбутньому.

Основними завданнями фінансового прогнозування є:

1. вивчення прогнозної документації для визначення додаткового фінансування, яке буде необхідне малому підприємству в майбутньому для очікуваного збільшення виробництва;
2. визначення очікуваного зростання обсягу фінансових ресурсів у прогнозному періоді;
3. визначення напрямів найефективнішого використання фінансових ресурсів;
4. виявлення можливих джерел формування фінансових ресурсів.

Оскільки фінансове прогнозування — це припущення, то вивчається кілька альтернативних припущень і на їх підставі робиться прогноз. У зв’язку з цим фінансове прогнозування дає можливість порівнювати різноманітні варіанти розвитку малого підприємства й обирати оптимальні шляхи досягнення високої ефективності господарювання.

Фінансове прогнозування потребує дотримання деяких загальних принципів, обов’язкових в умовах ринкової економіки.

По-перше, маючи у своєму розпорядженні певну суму фінансових ресурсів, необхідно так розрахувати витрати, щоб отримувати гранично високу рентабельність.

По-друге, під час фінансового прогнозування має забезпечуватися збалансованість ризиків, для чого витрати з високою фінансовою віддачею, але з підвищеним ризиком треба поєднувати з інвестуванням коштів в об’єкти хоча і менш рентабельні, але з гарантованим доходом.

По-третє, після вибору довгострокового напряму вкладання коштів, необхідно передбачити найбільш економічні методи їх фінансування.

По-четверте, у процесі фінансового прогнозування має обов’язково враховуватись інфляційна ситуація, з огляду на яку коригуються всі розрахунки.

Таким чином, прогнозування дає змогу аналізувати тенденції, які складаються в період проведення фінансової політики з урахуванням впливу на неї внутрішніх та зовнішніх чинників і на цій підставі визначати перспективи фінансової стратегії, яка забезпечує підприємству фінансову стабільність та стабільність на ринку.