Фінансовий менеджмент у малому бізнесі

Прогнозування дає можливість відповісти на питання: що очікує мале підприємство в майбутньому — зміцнення або втрата платоспроможності.

Розглядаючи корпоративний план, слід зазначити, що він складається для внутрішнього користування і відображає стратегію, плани і очікувані фінансові результати.

У процесі складання корпоративного плану враховуються різні фінансові аспекти, зокрема:

1. Проводиться розрахунок фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для реалізації стратегії малого підприємства.
2. Визначаються потенційні проблеми і сприятливі можливості розвитку малого підприємства.
3. Отримані результати зіставляються з планами та прогнозами, контролюється виконання корпоративного плану.

Починаючи корпоративне планування, насамперед необхідно визначити довгострокову мету малого підприємства, а також план дій, які забезпечать досягнення цієї мети. В першу чергу необхідно визначити завдання малого підприємства, серед яких найважливішими є:

1. отримання максимального прибутку за мінімальних витрат;
2. збільшення обсягу виробництва продукції за умови її реалізації;
3. збільшення чистих активів за рахунок власних коштів;
4. збільшення питомої ваги власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів малого підприємства.

Виходячи з перелічених завдань, аналізуються наявні фінансові ресурси, необхідні для реалізації наміченої мети. Починається аналіз так званого SWOT, тобто аналіз переваг (сильних сторін) та недоліків (слабких сторін) малого підприємства, з урахуванням яких складається прогноз розвитку малого підприємства.

Такий аналіз дає змогу проранжирувати всі переваги і недоліки в роботі малого підприємства залежно від їх важливості і виключити менш вагомі, тобто ті, які можна ігнорувати, оскільки вони значно не впливають на результати господарської діяльності малого підприємства.

З огляду на виявлені переваги та недоліки фінансовий менеджер розроблює обґрунтовані висновки, які стають базою для побудови стратегії малого підприємства.

Як правило, фінансова стратегія будується на основі позитивних чинників з одночасним усуненням недоліків, ураховуючи при цьому зовнішні впливи, які не залежать від роботи малого підприємства (рівень інфляції, валютні курси, поява нових конкурентів, нове законодавство тощо). При цьому складається кілька варіантів стратегії розвитку малого підприємства.

У процесі вибору найоптимальнішого варіанта мають бути розглянуті та враховані такі аспекти:

1. Спроможність наявних виробничих засобів забезпечити запропонований випуск товарної продукції.
2. Можливість досягнення малим підприємством за такого рівня виробництва поставленої мети у визначений термін.
3. Наявність грошових коштів для фінансування обраного варіанта розвитку малого підприємства.
4. Забезпечення прибутковості щодо запропонованого обсягу реалізації продукції.

Корпоративний план містить чотири розділи:

Перший розділ: у ньому обґрунтовується мета малого підприємства. Зокрема, визначаються темпи зростання чистого прибутку порівнянно зі звітним періодом, забезпечення в прогнозованому періоді випуску високоякісної і конкурентоспроможної продукції, відображаються реальні ринки збуту продукції та інші цілі.

Другий розділ — наводяться критерії варіантів фінансової стратегії малого підприємства. У цьому розділі відображається найоптимальніший варіант структури вироблюваної продукції, тобто здійснюється відбір видів продукції, які відповідають таким вимогам: високий рівень рентабельності; висока якість продукції; продукція має необмежений попит на ринку. Якщо це нові види продукції, то відображаються можливі джерела фінансування цих видів продукції.

У третьому розділі — прогнозується рух грошових коштів на поточному рахунку малого підприємства, обсяг реалізації продукції протягом року (при цьому в щомісячному розрізі), а також величина прибутку.

У четвертому розділі — перелічуються переваги та недоліки в роботі малого підприємства і шляхи їх усунення.

Вивчаючи фінансове прогнозування необхідно мати на увазі, що на відміну від фінансового планування воно являє собою дослідження і розроблення можливих шляхів розвитку фінансів підприємств у перспективі, тобто прогноз ґрунтується не тільки на достовірних даних, а й на певних припущеннях.

У зв’язку з цим фінансове прогнозування здійснюється з допомогою неформалізованих і формалізованих методів прогнозування.

Неформалізовані методи прогнозування базуються на логічних висновках, а не на визначених аналітичних залежностях. Застосування цих методів характеризується суб’єктивізмом і його результати в значній мірі залежать від інтуїції, досвіду і знань фінансового менеджера. Формалізовані методи прогнозування можна поділити на дві великі групи:

а) методи, які ґрунтуються на застосуванні стохастичних моделей;

б) методи, які базуються на застосуванні жорстко детермінованих моделей.

Серед стохастичних моделей найбільшого поширення набули лінійні моделі, які реалізуються за допомогою простого динамічного аналізу: багатофакторного динамічного аналізу; аналізу з використанням авторегресивних залежностей.

Простий динамічний аналіз виходить з передумови, що прогнозний показник змінюється прямо (або обернено) пропорційно до зміни часу. Багатофакторний регресивний аналіз є поширенням простого динамічного аналізу на багатомірний випадок. У такому разі шляхом якісного аналізу відбирається ряд чинників які, на думку фінансового менеджера, найбільше впливають на зміну прогнозованого показника і відповідно будується регресивна залежність.

Аналіз за допомогою авторегресивних залежностей полягає в тому, що значення прогнозного показника ставиться в залежність від тривалості періоду, тобто як чинник уводиться відрізок часу.

Жорстко детерміновані моделі використовуються в ситуаційному аналізі. Зокрема, форма звітності № 2 «Звіт про фінансові результати» являє собою табличну реалізацію жорстко детермінованої факторної моделі, яка пов’язує результативну ознаку (прибуток) з факторами (обсяг реалізації, рівень витрат, рівень цін, податкові ставки та інші).

Таким чином, прогнозування здійснюється на основі фінансової інформації минулих періодів з урахуванням планів малого підприємства на майбутній період, діючого і майбутнього впливу на елементи структури попиту, а також імовірних витрат малого підприємства в майбутньому. Таке прогнозування використовується тоді, коли мале підприємство функціонує декілька років і накопичений достатній обсяг фінансової інформації про зміни витрат і доходів, а також зв’язок між обсягом реалізації і витратами.

Якщо мале підприємство тільки-но створене і фінансова інформація відсутня, застосовується інший підхід до прогнозування. У цьому випадку необхідно починати з бізнес-плану, який передбачає мету даного малого підприємства, а виходячи з мети підприємства визначається рівень доходів від реалізації продукції, плановий рівень витрат, зосереджуючись або на беззбитковому методі роботи малого підприємства, або на роботі з одержанням прибутку.

Найбільша увага фінансових менеджерів приділяється прогнозу руху грошових коштів на поточному рахунку малого підприємства.

Як правило, прогноз руху грошових коштів складається на період 2—3 місяці з деталізацією за декадами.

Спочатку орієнтовно визначається обсяг грошових коштів, що надходять на поточний рахунок від реалізації продукції за видами діяльності. Крім того, ураховується надходження грошових коштів із зовнішніх джерел (кредити комерційних банків, тимчасова фінансова допомога, позички інших підприємств) та інші надходження.

Виходячи з загальної суми грошових надходжень, передбачаються регламентовані витрати, тобто ті, яких мале підприємство не може уникнути, зокрема, оплата рахунків постачальників за матеріальні цінності, орендна плата за основні засоби, виплата заробітної плати, витрати на невідкладні потреби, податки й обов’язкові внески в державні цільові фонди.

Різниця між надходженнями грошових коштів з урахуванням їхнього залишку на початок планового періоду і регламентованими витратами являє собою залишок грошових коштів на кінець планового періоду.

Прогноз руху грошових коштів складається за видами діяльності: операційної, інвестиційної, фінансової.

Надходження грошових коштів у межах операційної діяльності пов’язане в першу чергу з отриманням виручки від реалізації продукції, виконанням робіт або надання послуг; надходженням авансів від покупців та замовників, відпливом грошових коштів — це сплата рахунків постачальників, виплата заробітної плати, обов’язкові відрахування в цільові державні фонди, розрахунки з бюджетом зі сплати податків. Визначається результат операційної діяльності: надходження грошових коштів мінус відплив грошових коштів.

Рух грошових коштів у розрізі інвестиційної діяльності пов’язаний з придбанням або реалізацією майна, перш за все придбанням або вибуттям основних засобів та нематеріальних активів. Як правило, на малих підприємствах грошові кошти зростають за рахунок операційної та інвестиційної діяльності.

Фінансова діяльність пов’язана в основному з припливом грошових коштів унаслідок отримання кредитів та позичок, і відпливом — у вигляді погашення заборгованості за одержаними кредитами та сплати відсотків за користування кредитами. Прогнозування складання балансових звітів малих підприємств, як правило, починається з прогнозу обсягу реалізації продукції. Для визначення обсягу реалізації продукції досліджується ринок збуту продукції, вивчається зміна кон’юнктури споживачів і на основі цього прогнозується збільшення або зменшення обсягу реалізації продукції в майбутньому періоді.

Відповідно до зміни обсягу реалізації продукції передбачається зміна витрат виробництва за рахунок зміни цін, передовсім на сировину, матеріали, коригування заробітної плати та інших витрат. Таким чином обчислюється собівартість реалізованої продукції у відсотках до обсягу реалізованої продукції. Фінансовий менеджер передбачає, що у плановому періоді не змінюються адмінуправлінські витрати, сума амортизаційних відрахувань, а також ставки податку на прибуток на рівні минулого періоду.

Наприклад, у прогнозному періоді передбачається збільшення обсягу реалізації продукції на 20 %. Складаємо прогнозний звіт про доходи малого підприємства в плановому кварталі (табл. 1).

Таблиця 1

ПРОГНОЗНИЙ ЗВІТ ПРО ДОХОДИ МАЛОГО  
ПІДПРИЄМСТВА В ПЛАНОВОМУ КВАРТАЛІ, тис. грн

№  п/п	Показники	Попередній   квартал	Передбачається   в плановому   кварталі	Плановий   квартал
1	Обсяг реалізованої продукції	900,0	120 %	1080
2	Змінні витрати	774,0	86 %	929
3	Валова маржа	126,0	14 %	151
4	Адмінуправлінські витрати	40	4,4 %	48
5	Амортизація	30	—	30
6	Прибуток	56	—	73
7	Податок на прибуток	17	—	22
8	Чистий прибуток	39	—	51

Таким чином, при збільшенні обсягу реалізації продукції на 20 %, чистий прибуток збільшиться на 30,8 % .

На основі звіту про доходи складається балансовий звіт. Складання прогнозу балансового звіту починається з тих статей балансу, які залишаться без зміни, тобто основні засоби. Потім розглядаються статті балансу, які змінюються під впливом зміни обсягу виробництва. Зокрема, розмір дебіторської заборгованості залежить від того, з якою відстрочкою платежу мале підприємство реалізує готову продукцію своїм покупцям.

Припустимо, що в минулому кварталі дебіторська заборгованість становила 97 тис. грн. Визначаємо відстрочку платежу покупцям у минулому кварталі за формулою:

де К — кількість днів відстрочки платежу;