Фінансовий менеджмент у малому бізнесі

Література

1. Про господарські товариства: Закон України: від 19 верес. 1991 р. // Закони України. — К., 1996. — Т. 2. — С. 189—213.
2. Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію): Закон України від 6 берез. 1992 р. // Закони України. — К., 1996. — Т. 3. — С. 119—131.
3. Ван Хорн Дж. Основы управления финансами. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 840 с.
4. Грибов В. Д. Основы бизнеса: Учеб. пособие для студ. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 159 с.
5. Павлова Л. Н. Финансы предприятий: Учеб. для студ. — М.: Финансы: ЮНИТИ, 1998. — 639 с.
6. Уткин З. А. Управление фирмой. — М.: Финансы и статистика, 1996. —516 с.
7. Штайнхофф Д. Основы управления малым бизнесом. — М.: Бином, 1997. — 493 с.

 

 

 

ТЕМА 3. УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ  
ОСНОВНОГО ТА ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ  
МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

3.1. Методичні вказівки  до вивчення теми

Формування основних засобів малих підприємств перебуває в скрутному стані у зв’язку з браком коштів на їх придбання. Най-прийнятнішою формою фінансування основних засобів малих підприємств є придбання їх в розстрочку. Сутність такого придбання основних засобів полягає в тому, що мале підприємство спочатку частково сплачує вартість основних засобів, а решта вартості основних засобів разом з відсотками сплачується щомісячно в установлений по домовленості строк. Придбання основних засобів в розстрочку є доступною формою фінансових відносин для малих підприємств. За цих умов основні засоби не передаються у володіння малому підприємству до повної сплати їхньої вартості.

Другий варіант фінансування основних засобів малих підприємств — це оренда або фінансовий лізинг. Цей варіант аналогічний придбанню основних засобів в розстрочку. У такому разі сплачується аванс (як правило, у розмірі тримісячної орендної плати) і основні засоби надаються в оренду малому підприємству, яке потім провадить оплату вартості основних засобів щомісячно або щоквартально.

Слід зазначити, якщо в оренду надається державне майно, то річна плата за оренду згідно з чинним законодавством не може перевищувати 10 % вартості орендованого майна (п. 1).

Для малих підприємств оренда пов’язана з труднощами, оскільки орендодавець вимагає належного забезпечення орендованих основних засобів.

Фінансовий лізинг передбачає виплату орендарем протягом дії договору сум, які покривають повну вартість основних засобів, амортизації, а також частину прибутку орендаря. Після закінчення строку дії договору орендар повинен викупити основні засоби за залишковою вартістю.

Переваги лізингу полягають у тому, що лізинг дає змогу малому підприємству одержати основні засоби і почати їх експлуатацію, не вилучаючи гроші з обігу. Таким чином, лізинг — ефективний спосіб фінансування основних засобів малих підприємств, які не мають у своєму розпорядженні необхідних грошових коштів для капітальних укладень в оснащення виробництва. Важливо підкреслити, що основні засоби протягом строку дії договору перебувають на балансі лізингової фірми, а платежі, які сплачуються їй, зараховуються до валових витрат малого підприємства і відповідно зменшується сума, яка оподатковується. Недоліки лізингу — він не створює права власності; його вартість може бути більшою від вартості кредиту на придбання обладнання.

Мале підприємство може також орендувати основні засоби на контрактній основі. За таких умов мале підприємство використовує основні засоби з мінімальними витратами, оскільки їх ремонт та обслуговування здійснюється за рахунок коштів орендодавця.

Перевага орендного методу фінансування основних засобів полягає в тому, що таке фінансування можна отримувати від декількох постачальників, що зменшує частку заборгованості перед кредитором. Крім того, у разі банкрутства малого підприємства кредитори зберігають своє майно і його вартість, оскільки воно передано в оренду.

Фінансування основних засобів малих підприємств на основі орендним методом може здійснюватися за такими принципами.

По-перше, на пайових засадах, тобто кредитор вимагає від малого підприємства сплатити визначену суму грошових коштів.

По-друге, у випадку неплатоспроможності малого підприємства протягом певного періоду кредитор, зокрема Фонд державного майна, має право перепродати основні засоби іншому покупцю. Але такі умови мають бути обумовлені договором оренди між малим підприємством та Фондом державного майна.

По-третє, під час укладення договору оренди встановлюється корисний строк експлуатації основних засобів, що дає можливість визначити строк сплати вартості основних засобів та суму залишкової вартості цих засобів до кінця строку договору. За цією залишковою сумою вартості основні засоби можуть переходити у власність малого підприємства.

Один з прийнятних варіантів фінансування оборотних активів для малих підприємств — факторингові операції.

Факторинг можна визначити як діяльність факторингової фірми або факторингового відділення комерційного банку щодо стягнення грошових коштів з боржника свого клієнта й управління його борговими вимогами.

Факторинг особливо ефективний для підприємств малого бізнесу як форма фінансування оборотних активів. Він дає можливість працівникам сконцентрувати увагу на виробничих проблемах і максимізації прибутку, прискоренні отримання платежів за відвантажену продукцію, гарантує повне погашення заборгованості, знижує витрати на реалізацію продукції.

Використання факторингу гарантує оплату відвантаженої продукції, позбавляє постачальників необхідності брати додаткові надто дорогі кредити комерційного банку. Усе це сприятливо впливає на фінансовий стан малого підприємства.

Витрати на послуги комерційних банків за факторингові операції можуть бути різними:

1. сплата авансами процентів;
2. застосування овердрафту, тобто кредитування дебетового сальдо поточного рахунка малого підприємства;
3. сплата комісійних винагород з доходу після продажу продукції.

Другий варіант фінансування оборотних активів — дисконтування рахунків-фактур малих підприємств, тобто рахунки-фактури продаються комерційному банку з обумовленою знижкою. Дисконтування відрізняється від факторингових операцій тим, що комерційний банк відсотки за послуги не отримує, а на суму дисконту зменшує вартість продукції, що зазначена в платіжних документах, які приймає банк для сплати за мале підприємство.

Для фінансування оборотного капіталу може використовуватися товарний кредит, який надається постачальником. Це важливе джерело короткострокового кредитування оборотних активів малого підприємства. Згода надати такий кредит залежить від фінансової стійкості малого підприємства. Постачальники матеріальних цінностей, як правило, надають такий кредит на строк руху платіжних документів від постачальника до покупця і назад, тобто кредит під розрахункові документи. Але в умовах інфляції постачальники вимагають попередньої оплати або розраховувань готівкою.

Для фінансування оборотних активів може застосовуватися продаж матеріальних цінностей у розстрочку, але з виплатою відсотків, які перевищують рівень інфляції. Строк такого кредиту залежить від значної кількості чинників, зокрема виду малого підприємства, його фінансового стану, партнерських відносин, авторитету самого керівника, ринку збуту продукції тощо.

Одним з видів оборотних активів малого підприємства є грошові кошти, які потребують контролю та регулювання їхнього руху. Якщо мале підприємство має на поточному рахунку значну кількість грошових коштів, то воно втрачає частку прибутку, яку могло отримати за період їх інвестування.

Одним з методів контролю за станом готівки є визначення коефіцієнта співвідношення готівки до загальної суми оборотних активів за такою формулою:

де КГ — коефіцієнт готівкових коштів;

ГК — грошові кошти на поточному, валютному рахунках, у касі підприємства;

Оа — загальна сума оборотних активів.

Приклад: Станом на перше січня відповідно до балансу малого підприємства сума його грошових коштів становить 16,5 тис. грн, загальна сума оборотних активів — 322,6 тис. грн. Визначаємо коефіцієнт готівкових коштів:

де В — виручка від реалізації продукції.

Наведений коефіцієнт характеризує швидкість обороту грошових коштів. Високий показник обороту грошових коштів свідчить про ефективність їх використання. Збільшення швидкості обороту грошових коштів дає змогу розширювати виробництво та веде до збільшення оборотного капіталу. Це скорочує витрати обігу та збільшує прибуток. Звідси прискорення оборотності грошових коштів дає можливість одержати додатковий прибуток.

У процесі господарської діяльності виникає дебіторська заборгованість. Чим вона більша, тим менше грошових коштів надходить на поточний рахунок малого підприємства.

З огляду на це фінансовий менеджер повинен уміти управляти дебіторською заборгованістю.

По-перше, необхідно визначити строки та суму простроченої дебіторської заборгованості, яка залежить від тривалості виробничого циклу підприємства — покупця, оскільки чим триваліший цикл виробництва, тим триваліший строк погашення заборгованості цими підприємствами.

По-друге, періодично слід переглядати граничну суму відвантаження продукції покупцям, ураховуючи їх реальний фінансовий стан.

По-третє, покупцям за дострокову оплату платіжних документів надавати знижку.

З метою поліпшення стану дебіторської заборгованості необхідно:

1. Систематично контролювати співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованостей. Значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською створює загрозу фінансовій стійкості малого підприємства і потребує додаткового залучення грошових коштів в обіг.
2. По можливості збільшувати кількість покупців з метою зменшення ризику несплати монопольним покупцем.
3. Своєчасно контролювати стан розрахунків за простроченими заборгованостями.

3.2. Термінологічний словник  основних понять

Бюджет грошових коштів — плановий документ, який відображає майбутні надходження і платежі грошових коштів.

Виручка від реалізації продукції — грошові кошти, які надійшли на поточний рахунок підприємства за відвантажену покупцю продукцію.

Дебіторська заборгованість — рахунки, за якими належить сплатити грошові кошти за поставки продукції в кредит.

Дисконтування капіталу — приведення величини вкладеного капіталу різного періоду до величини сумірної в часі.

Дисконтування доходу — це приведення величини доходу до моменту вкладання капіталу.

Овердрафт — вид короткострокового кредиту, який надається шляхом списання коштів понад залишок на поточному рахунку підприємства, унаслідок чого утворюється дебетове сальдо.

Оренда — надання якого-небудь майна в тимчасове користування за відповідну плату на підставі договору.

Фінансовий лізинг — це передавання майна в оренду згідно з договором з наступним викупом об’єкта лізингу.

3.3. Структурно-логічні  схеми

Схема 3.1. Види фінансування основних засобів  
малих підприємств

Схема 3.2. Види фінансування оборотних активів  
малих підприємств

Рис. 3.1. Переваги та недоліки лізингової форми  
фінансування основних засобів

3.4. Навчальні завдання

Задачі

Задача 1. Мале підприємство планує придбати основні засоби на суму 240 тис. грн. Для цього воно може використати два варіанти фінансування: орендний через фінансовий лізинг або кредитне фінансування. Орендна плата орендодавцю сплачується з двох джерел: амортизаційних відрахувань (норма амортизації становить 15 % річних) і частини прибутку (5 % від суми одержаного прибутку).

Відповідно до договору оренди основні засоби надаються в оренду на 3 роки з щорічною сплатою частини вартості основних засобів (сплата передбачається рівними частинами щорічно).

Середня щорічна сума чистого прибутку прогнозується в сумі 280 тис. грн.

Комерційний банк пропонує малому підприємству кредит на один рік під 45 % річних. Кредитним договором обумовлюється квартальне погашення кредиту рівними частинами. На підставі наведених даних необхідно обґрунтувати, який варіант фінансування основних засобів є найприйнятніший для малого підприємства.

Задача 2. Вартість лізингових основних засобів становить 100 тис. грн. Термін лізингу — 8 років, процентна ставка з урахуванням комісійних — 10 %. Платежі здійснюються рівними сумами два рази на рік. Необхідно визначити суму лізингових платежів за весь період лізингу.

Задача 3. Мале підприємство зі щорічним обсягом реалізації продукції 520 тис. грн, у тому числі з дебіторською заборгованістю 75,3 тис. грн уклало договір з окремими покупцями про скорочення строків погашення дебіторської заборгованості. Сума дебіторської заборгованості таких покупців становить 30 % загальної суми дебіторської заборгованості. Мале підприємство провадить знижку в разі дострокової оплати платіжних документів у розмірі 2 % до суми платежу.

На підставі наведених даних необхідно визначити суму грошових коштів, на яку зменшиться дебіторська заборгованість унаслідок скорочення строку її погашення, і суму прибутку, яку одержить мале підприємство, використовуючи спонтанне фінансування. Рентабельність виробництва — 30 %.

Задача 4. За даними балансу станом на початок року сума грошових коштів малого підприємства становить 36,5 тис. грн, обсяг реалізації за минулий рік — 395 тис. грн. У плановому періоді передбачається довести обсяг реалізації продукції до 470 тис. грн. На підставі наведених даних необхідно визначити суму грошових коштів, яка вивільнюється внаслідок прискорення оборотності грошових коштів.