Організація роздрібної торгівлі

Наступним етапом формування асортименту є кількість реалізованих різновидів товару по їх відмітних особливостей, тобто його глибини. Основою для визначення кількості різновидів товарів в магазинах різних форм товарної спеціалізації є розмір торгової площі торгового залу і стан пропозиції товарів на регіональному споживчому ринку. Рекомендована кількість різновидів товарів для магазинів окремих форм спеціалізації наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Рекомендована кількість різновидів товарів для магазинів самообслуговування окремих форм спеціалізації

Форми спеціалізації магазинів				Розміри торгової площі, кв. м.
				до 250	251-630	631-1000	понад 1000
1. Універсам	-		до 700	700-1000	1001-1500
2. Кондитерські товари	до 300		301-500	-	-
3. Товари для дітей	-		до 1000	1001-1500	св.1500
4. Товари для молоді	-		до 800	801-1200	св.1200
5. Товари для жінок	-		до 1000	1001-1500	св.1500
6. Товари для чоловіків	-		до 800	801-1200	св.1200
7. Одяг	-		до 600	601-1000	понад 1000
8. Взуття	до 300		301-500	501-800	св.800
9. Госптовари	до 500		501-800	801-1200	св.1200
10. Галантерея	до 600		601-900	понад 900	-

Заключним етапом формування асортименту є розробка конкретного переліку товарів, що реалізовуються в магазині. Основою для розробки конкретного асортиментного переліку товарів в рамках окремих їх груп, підгруп і певної кількості різновидів є матеріали вивчення попиту на товари на даному регіональному споживчому ринку і результати усередині групового аналізу оборотності товарних запасів.

Для оптимізації асортиментного переліку товарів застосовують дані, згруповані таким чином.

Найменування мікрокомплекси (товарної секції)

Найменування товарів

Кількість різновидів товарів

Період торгівлі (місяць)

Рис. 10. Форма планування асортиментного переліку

Поряд з правильним формуванням асортименту товарів, важливим завданням є забезпечення його стійкості. Одним з показників, що характеризують стійкість асортименту товарів у магазині, є коефіцієнт стійкості, який визначається за формулою:

Оn

Ку = 1 - ---------; (1)

nxa

де Ку - коефіцієнт стійкості асортименту товарів в певному періоді;

О1; О2; ... Оn - кількість різновидів товарів відсутніх у продажу у момент перевірок (з передбачених розробленим асортиментним переліком товарів);

a - кількість різновидів товарів, передбачених розробленим асортиментним переліком;

n - кількість перевірок.

При зростанні коефіцієнта стійкості з асортиментного переліку слід виключити товари сезонного попиту, які в період перевірки не реалізуються.

Оптимальне значення коефіцієнта стійкості асортименту товарів в магазині протягом кварталу має бути не нижче

- Для універсамів і гастрономів - 0,90;

- Для універмагів - 0,80;

- Для магазинів взуття і одягу - 0,75;

- Для магазинів з продажу культтоварів, спортивних, господарських, галантерейних товарів - 0,85.

Широкий і стійкий асортимент товарів в магазинах забезпечується комплексом заходів у галузі комерційної діяльності по закупівлі товарів.

Так само стосовно до сфери формування та розміщення товарів у магазинах заслуговує уваги досвід ряду фірм США, Франції, ФРН, Канади.

Чисельність асортиментних позицій у магазинах цих фірм розподіляється між продовольчими та непродовольчими товарами в процентному співвідношенні 66: 34.

Асортимент продовольчих товарів розширюється в основному за рахунок овочів, фруктів, заморожених продуктів, прімагазінних пекарень, а також продукції відділів кулінарії, які функціонують в 81% продовольчих магазинів самообслуговування США.

Особлива увага приділяється формуванню асортименту непродовольчих товарів у магазинах самообслуговування. До цієї групи, як правило, включають вітальні листівки, кухонний посуд, канцелярські товари, шкільне приладдя, іграшки, книги, предмети домашнього вжитку, штучні текстильні товари, предмети догляду за автомашинами, столова і постільна білизна, драпірування, побутові машини, дорожні речі, корм для домашніх тварин, птахів, спорттовари, вироби з дерева, касети, електротовари, предмети для шиття і рукоділля, фототовари, приладдя для саду та городу, пряжу і предмети в'язання, парфумерію, косметику, предмети санітарії та гігієни.

У Франції асортимент товарів в магазинах з торговельною площею від 50 до 200 м кв. налічує 3000 позицій, з них 1700 - бакалійні товари, 500 - заморожені і молочні продукти, 130 - овочі і фрукти, 180 - гастрономічні продукти, 100 - м'ясопродукти. Довжина викладки товарних ліній становить 66 погонних метрів.

Асортимент товарів в магазинах з торговельною площею від 250 до 66 кв.м. налічує 5000 найменувань. Швидкопсувні товари становлять 53%, бакалійні та напої - 42%, непродовольчі товари - 5%. Довжина викладки - 170 погонних метрів.

З викладеного можна зробити висновок, що необхідно дотримуватися однакової системи показників ефективності асортименту товарів і його формування. Виділяють такі показники: широту асортименту, глибину, коефіцієнт відновлення і коефіцієнт стійкості асортименту.

Але незважаючи на те, що вивчення асортименту товарів - дуже важлива проблема, до цих пір немає стандартів, що регламентують його показники. Фахівці та науковці торгівлі ще не прийшли до єдиного погляду на номенклатуру і сутність показників асортименту товарів.

Вважається, що в роздрібній торгівлі формування асортименту є прерогативою самого торгового підприємства. У основу чинних в магазинах асортиментних переліків покладено виробничо-технічна ознака асортименту товарів, який не дозволяє з достатньою повнотою врахувати комплектність попиту, взаємну доповнюваність товарів, сезонні особливості розвитку попиту і інші умови.

Для характеристики асортименту роздрібного підприємства та визначення результативності асортиментної політики, аналіз структури асортименту, його широта і частково глибина дозволяють охарактеризувати лише фактичну структуру асортименту товарів у магазинах, так як відомостей про найбільш зручною асортименті працівники не мають, а вивчення попиту зводиться в основному до елементарного обліку реалізації , причому частіше по груповому асортименту на підприємствах роздрібної торгівлі аналіз асортименту товарів не проводиться.

Фактична повнота асортименту і її динаміка можуть служити свідченням грамотної асортиментної політики. Повнота асортименту залежить не тільки від торгової площі магазину, обсягів товарообігу. Важливими чинниками, що забезпечують повноту асортименту є фінансова стійкість і авторитет підприємства на ринку товарів і послуг. Більшою довірою у постачальників товарів користуються магазини які приймають товар великими партіями, своєчасно проводять розрахунки, мають високий ступінь надійності.

Для підвищення соціального рівня торгового обслуговування торгово-оперативні працівники магазинів повинні приділяти особливу увагу стійкості асортименту. З одного боку, цей показник істотно впливає на показник рівня обслуговування, а з іншого - свідчить про ритмічність постачань. Стійкість асортименту - головний орієнтир для покупця.

Для характеристики ефективності комерційної діяльності роздрібного підприємства найбільш важливим показником є ​​ступінь оновлення товарного асортименту, тобто його поповнення новими продуктами і виробами. Цей показник може бути визначений як коефіцієнт оновлення. Він є важливим для роботи з непродовольчими товарами.

Розрахунки стійкості асортименту дозволяють судити про відсутність перебоїв у продажу окремих товарів. Аналіз стабільності реалізації товару з вагається, нерівномірним якістю покупок протягом дня, допоможе не тільки проаналізувати ефективність організації товаропостачання, але і визначити раціональність асортиментної структури і ефективність асортиментної політики роздрібного підприємства.

Аналіз широти і стійкості асортименту необхідно проводити на базі оперативних даних про стан поточних запасів, виділяючи товари із сповільненою товарооборачиваемости.

4.2. Удосконалення формування асортименту товарів роздрібного торговельного підприємства

Зростання обсягів реалізації товарів є найбільш перспективним і надійним засобом забезпечення стійкості торговельного підприємства.

Збільшення маси товарів, що продаються неможливе без виконання деяких заходів, в числі яких вивчення споживчого ринку та оцінка попиту населення в тій місцевості, в якій функціонує торгове підприємство. Для споживчої кооперації це дуже суттєве питання, так як обслуговуване сільське населення має меншу ступінь градації за рівнем висунутого попиту, і прорахунки в цій області можуть привести до скорочення кількості товарів, що продаються через незатребуваність деяких з них. Наукова оцінка попиту і кон'юнктури ринку і формування на їх основі товарного пропозиції не менш важливі, ніж багато інших сторін комерційної діяльності. Вибір вірного шляху у формуванні товарної пропозиції вимагає визначення контингенту покупців і особливостей їх запитів, а також знання природно-кліматичних особливостей території обслуговується ринку.

Обсяг товарної маси нерозривно пов'язаний з її внутрішнім змістом або асортиментом.

Чим більш якісно підібраний асортимент товарів торговельного підприємства, тим більший прибуток буде отриманий. Асортиментна політика торгового підприємства - це цілеспрямована діяльність в області товарного забезпечення ринку, заснована на довгостроковому плануванні і регулюванні, спрямована на задоволення попиту споживачів з урахуванням оптимізації номенклатури товарів і забезпечення рентабельності всієї діяльності.

Асортиментна політика торгового підприємства має комплексний характер. Ігнорування одного з напрямків діяльності може звести до нуля всі інші зусилля. Асортиментна політика, що проводиться роздрібної торгівлі, не повинна мати застійних тенденцій. Розширення та упорядкування асортименту товарів необхідно перевести під пильну увагу комерційних працівників. Розширення асортименту передбачає впровадження в продаж нових товарних груп, видів, моделей, яке супроводжується попереднім прорахунком необхідності та ефективності цього впровадження.

В умовах ринкової економіки, коли пропозиція перевищує попит, значно підвищується значення процесу формування асортименту.

У роздрібній торгівлі розглядається, в першу чергу, торговий асортимент, який об'єднує номенклатуру товарів кількох галузей промисловості і сільського господарства, виходячи з спеціалізації роздрібного торговельного підприємства, його потужності та інших факторів. Номенклатуру кожній галузі зручно ділити на товарні групи, підгрупи, види, типи, сорти, розміри, марки, артикули і т.д.

Формування товарного асортименту є одночасно і засобом і методом управління асортиментом. З метою досягнення максимального прибутку при повному задоволенні потреб покупців комерційні працівники роздрібної торгівлі споживчої кооперації зобов'язані враховувати безліч загальних і специфічних чинників, що впливають на формування та підтримку торгового асортименту і об'єднаних у дві великі групи. До загальних чинників відносяться: соціальні, економічні, демографічні, національно-побутові, природно-кліматичні. Специфічні чинники включають в себе: тип магазину, його матеріально-технічну базу, обсяг його діяльності, район діяльності, умови постачання товарами, специфіку сільського розселення, чисельність і склад населення, що обслуговується, транспортні зв'язку в районі, наявність конкурентів.

В умовах ринкової економіки немає чіткої думки, який повинен бути асортимент товарів, щоб найкращим чином задовольнити попит покупців, забезпечити отримання необхідних прибутків і вирішити інші комерційні завдання. Кожне торгове підприємство шукає свою нішу на ринку, виходячи зі сформованих кон'юнктурних умов. Тому комерційні працівники споживчої кооперації повинні чітко представляти, на яких покупців вони розраховують, в якій конкурентній обстановці належить вести роботу та ін Для цього вважається можливим використовувати широко застосовуваний в ринковій економіці метод АВС-аналізу.

Даний метод дозволяє визначити оптимальне співвідношення груп і видів товарів у роздрібному торговельному підприємстві з урахуванням основних вимог для досягнення поставленої мети. Метод передбачає багатоступінчасте розподіл всього торгового асортименту за кількома критеріями на три категорії за кожним критерієм. До категорії "А" відносяться товари, які становлять близько 70% значення критерію. До категорії "В" відносяться товари, які становлять близько 25% значення критерію, а до категорії "С" - близько 5%. Причому, в першу категорію рекомендується включати приблизно 15% найменувань товарів від загальної кількості, в другу групу 35%, а в третю 50% (рис. 11).

Рис. 11. Графічне представлення розподілу товарів на області А, В, С

В якості критеріїв оцінки обрані прибуток, роздрібний товарообіг, витрати обігу.

Розподіл торгового асортименту грунтується на ранжируванні товарних груп за обраним критерієм і визначенні категорій "А", "В", "С" відповідно до умов АВС-аналізу.

Аналіз результатів можна зробити в такій послідовності. Розташуйте товарні групи в порядку убування прибутку. До категорії "А" дозволите товарні групи, які в сумі дають близько 70% прибутку, до категорії "В" - 25% прибутку, до категорії "С" - 5% прибутку. Для кожної категорії підрахуйте загальну кількість вхідних в неї асортиментних позицій і визначте їх частку в номенклатурі торгового асортименту. Відповідно до цього можна зробити висновок про достатність кількості асортиментних позицій у кожній категорії.