Організація роздрібної торгівлі

Надалі, з кожною окремо взятої категорією, проведіть подібні дії по іншому критерію - товарообігу, а кожні сформовані категорії по товарообігу, у свою чергу, проранжуйте і розбийте на категорії за витратами.

У той же час слід передбачити, що торговий асортимент повинен містити не тільки високоприбуткові товари, які дають максимум прибутку, але і товари з меншими показниками прибутковості, для того, щоб досягти максимального результату по залученню покупців і найбільш повного задоволення їх попиту. Це вимога обумовлена ​​також тим, що споживча кооперація є соціально орієнтованою системою і тому повинна торгувати товарами першої необхідності і соціально значимими товарами скрізь.

При встановленні доцільності перебування товару певного найменування в торговому асортименті, слід враховувати, в якому періоді життєвого циклу він знаходиться.

З графіка видно, що найбільший прибуток роздрібна торгівля отримує в проміжку часу A'-A ", коли в асортименті переважають товари, що знаходяться в стадії росту і зрілості, однак, при цьому в наявності є нові товари, тільки завойовують своє місце на ринку, а також товари, попит на які падає (рис.12).

Рис. 12. Графік залежності обсягів продажів від структури торгового асортименту при різних положеннях товарів в життєвому циклі

З графіка видно, що найбільший прибуток роздрібна торгівля отримує в проміжку часу A'-A ", коли в асортименті переважають товари, що знаходяться в стадії росту і зрілості, однак, при цьому в наявності є нові товари, тільки завойовують своє місце на ринку, а також товари, попит на які падає.

Такий підхід має бути одним з факторів, що впливає на формування оптимального асортименту.

Наявність товару певного виду в асортименті бажано до тих пір, поки обсяг продажів не мине так звану "точку беззбитковості".

АВС-аналіз проводиться на основі статистичних даних по торговельному підприємству за рік, півріччя, квартал. Організація необхідних розрахунків вимагає від комерційних працівників наявності продуктивних обчислювальних ресурсів з можливістю як табличного, так і графічного представлення результатів. Слід зазначити, що АВС-аналіз є інструментом совершеніствованія асортименту товарів, а не формування його спочатку.

При поділі всіх товарних груп, підгруп, видів товарів за методом АВС-аналізу складаються таблиці, що характеризують ступінь внеску кожного оцінюваного виду або підгрупи товарів в результат діяльності (критерій).

4.3. Зміст торгово-технологічних процесів роздрібного торговельного підприємства

Основний з інноваційних функцій торговельної фірми є управління технологічними процесами в магазині. Під цими процесами розуміється сукупність послідовних, взаємопов'язаних операцій, виконуваних персоналом магазину, спрямованих на доведення товарів до покупців з мінімальними витратами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Торгово-технологічні процеси, здійснювані в магазинах, умовно поділяють на основні та допоміжні. До основних торговельно-технологічних процесів відносяться: продаж товарів та обслуговування покупців, що включають в себе організацію купівельних потоків в торговому залі; викладення товарів на обладнання, що забезпечує покупцям оптимальні умови їх огляду та відбору; організацію розрахунків за відібрані покупцями товари; надання покупцям додаткових торговельних послуг та інші подібні до них технологічні операції.

До допоміжних торгово-технологічних процесів відносяться: приймання товарів від постачальників; доставка їх на місця зберігання, забезпечення необхідних умов зберігання товарів; підготовка товарів до продажу; їх транспортування в торговий зал; організація зберігання та здачі тари.

Зміст основних і допоміжних торгово-технологічних процесів магазинів різних типів має певні особливості, викликані формою їх товарної спеціалізації, методами продажу товарів, а також розмірами. Ці особливості визначають специфіку окремих технологічних операцій, здійснюваних у рамках основних і допоміжних торгово-технологічних процесів в магазині. Для прикладу розглянемо структуру і послідовність операцій торгово-технологічного процесу в магазинах самообслуговування.

Можна сказати, що відповідно до характеру торгово-технологічних процесів формується структура приміщень магазину і організовується їх технологічна планування. Склад конкретних приміщень магазину і їх розміри визначаються її типом і істотно диференціюються залежно від асортименту реалізованих товарів, методів їх продажу і видів додаткових торговельних послуг, що надаються покупцям. Тим не менш, виділяють в кожному магазині такі групи приміщень, що забезпечують здійснення торговельно-технологічних процесів: торговельні приміщення, приміщення для приймання, зберігання і підготовки товарів до продажу; підсобні приміщення; адміністративно-побутові приміщення, технічні приміщення.

 Рис. 13. Структура і послідовність операцій торгово-технологічного процесу в магазинах самообслуговування

Структура площ різних видів приміщень залежить в першу чергу від застосовуваних методів продажу товарів, що визначають співвідношення площ, що відводяться для здійснення основних і допоміжних торгово-технологічних процесів. У магазинах з індивідуальним обслуговуванням покупців питома вага торгової площі в загальній площі магазину коливається в межах 45-46%, то в магазинах самообслуговування він зростає до 55-65%, а в магазинах реалізують товари за зразками і каталогами - до 65-75%. Крім того, фахівці з торгівлі звертають уваги на те, що істотний вплив на структуру площ надає форма товарної спеціалізації магазинів, це можна простежити за даними таблиці 3.

Розглядаючи рекомендації, викладені у таблиці 3, слід звернути увагу на те, що в даний час структура площ багатьох магазинів самообслуговування не відповідає цим методом продажу. Як правило, в непродовольчих магазинах основна маса товарних запасів, що знаходяться в магазині переміщається безпосередньо в торговий зал. Так, якщо в магазинах зі звичайними методами продажу непродовольчих товарів частка запасів, що знаходяться в торговому залі становить 20-25%, то в магазинах самообслуговування вона доходить до 40-60%, що створює передумови для істотного розподілу площ між торговим залом і складським приміщенням. За рахунок підвищення частки торгової площі в загальній площі на 1% товарообіг магазинів самообслуговування збільшується на 0,2-0,4%

У зв'язку з цим, можна зробити висновок, що торгові фірми повинні орієнтуватися на підвищення частки торгової площі магазинів самообслуговування, організованих в раніше діяли магазинах з індивідуальним обслуговуванням покупців, у першу чергу за рахунок скорочення площі інших приміщень, що примикають безпосередньо до торгового залу.

Таблиця 3

Рекомендована структура площ різних видів приміщень у магазинах самообслуговування

Форма товарної спеціалізації магазинів								Торгова площа			Площа для приймання, зберігання і підготовки товарів до продажу		Площа підсобних приміщень	Площа адміністративно-побутових та технічних приміщень	Разом,%
								всього	У т.ч. торгового залу
Продовольчі	60	55	25	8	6	100
Універмаги	54	56	31	9	6	100
"Товари для дітей"	58	56	27	9	6	100
"Товари для молоді"	60	58	25	9	6	100
"Товари для жінок"	61	59	24	9	6	100
"Товари для чоловіків"	61	59	24	9	6	100
"Товари для дому"	57	55	28	9	6	100
"Галантерея"	63	61	23	8	6	100

За своїм призначенням площа торговельного залу магазину підрозділяється на такі основні зони: площа, займана обладнанням для викладки і демонстрації товарів; площа, займана вузлами розрахунків; площа проходів для покупців.

У залежності від типу будинку, розмірів і конфігурації торговельного залу в магазинах застосовуються такі системи розміщення обладнання: лінійна з поздовжнім розміщенням обладнання; лінійна з поперечним розміщенням обладнання; боксова та змішана.

Найбільш раціональною є лінійна система розстановки обладнання, так як вона дозволяє чітко формувати потоки руху покупців, створює кращі умови для групування і розміщення товарів, забезпечує високу оглядовість всього торгового залу. До того ж, варіюючи довжину ліній, можна регулювати концентрації покупців на різних ділянках торгового залу.

У торгових залах прямокутної конфігурації шириною від 7 до 12 м. доцільно застосовувати лінійну систему з подовжнім розміщенням устаткування, а при ширині 13-24 м. найбільший ефект дає лінійна система з поперечним розміщенням обладнання. У великих магазинах, де ширина торгового залу перевищує 24 м, доцільно застосовувати змішану систему розстановки обладнання, комбінуючи при цьому його подовжнє і поперечне лінійне розміщення.

Так само при розміщенні обладнання в торговому залі слід звернути увагу на необхідність забезпечення раціональної спрямованості купівельних потоків, так як для більшості покупців характерна тенденція переміщатися в магазині в напрямку проти годинникової стрілки.

Отже, цю спрямованість руху покупців необхідно використовувати з тим, щоб їм був забезпечений хороший огляд торгового залу, і потоки покупців по можливості не перетиналися. Однак не слід жорстко спрямовувати купівельні потоки за єдиними визначеними маршрутами з допомогою загороджувачів, декоративного устаткування та ін Покупцеві необхідно надавати свободу у виборі маршруту руху в торговому залі.

Для визначення загальної ефективності технологічного планування торгового залу застосовують такі показники:

1. Коефіцієнт установчої площі. Він являє собою відношення сумарної настановної площі устаткування до загальної площі торгового залу.

2. Коефіцієнт демонстраційної площі. Він визначається як відношення сумарної демонстраційної площі устаткування до загальної площі торгового залу.

Таблиця 4

Показники коефіцієнтів установчої та демонстраційної площі в магазинах

Площа, м 2			Коефіцієнт установчої площі		Коефіцієнт демонстраційної площі
				Продовольчих товарів			одягу	взуття	галантереї	Товари для дітей, молоді, жінок, чоловіків
До 100	0, 32	0, 76			0, 66	0, 80	0, 90	0, 75
101-150	0, 31	0, 75			0, 63	0, 76	0, 88	0, 74
251-650	0, 30	0, 73			0, 60	0, 73	0, 85	0, 72
651-1500	0, 29	0, 72			0, 57	0, 70	0, 80	0, 70
понад 1500	0, 27	0, 70			-	-	-	0, 68
в середньому	0, 30	0, 75			0, 60	0, 74	0, 86	0, 70

У залежності від розміру площі торгового залу і форм товарної спеціалізації рекомендуються такі приблизні показники коефіцієнтів установчої та демонстраційної площі для магазинів роздрібної торгівлі.

Зіставлення рекомендованих і фактично досягнутих значень коефіцієнтів установчої та демонстраційної площі дозволяє оцінити ефективність технологічного планування торгового залу магазину і при необхідності розробити заходи щодо її вдосконалення

На практиці використовуються декілька техніко-економічних показників подібного типу для магазинів:

Ставлення торгової площі до загальної:

К = Sm / So, (2)

де Sm - торгова площа;

So - загальна площа.

Цей коефіцієнт показує, яку частину загальної площі магазину займає торгова площа. Чим більше значення цього коефіцієнта, тим ефективніше використовується площа будівлі магазину.

Показник раціональності розстановки обладнання (ефективності використання торгової площі) - настановний коефіцієнт (ky) показує відношення площі, зайнятої торговим обладнанням (настановна площа), до загальної площі торговельного залу:

Ky = Sт.об / Sт.тз., (3)

де Sт. про - площа, зайнята торговим обладнанням;

Sт.тз. - Загальна площа торгового залу.

Оптимальне значення цього коефіцієнта має становити 0,2-0,32.

Можна сказати, що розширене розглядання змісту торгово-технологічних процесів і техніко-економічних показників будівель магазинів, передбачає практично однаковий розрахунок показників і пропонує оптимальне значення показників, яке становить 0, 3.

Можна зробити висновок, що торговельна площа магазинів повинна бути зайнята встановленим торговим обладнанням, а 30%, а 70% торгової площі - це проходи для покупців і продавців, для розміщення місць додаткового обслуговування покупців, для просування товарів.

У зарубіжній практиці торгового бізнесу найбільш прийнятним є співвідношення торговельної і неторгової площі магазину рівне відповідно 70/30 (у відсотках), що зумовлено функціями роздрібної ланки - реалізація товару і обслуговування покупців.

 

Глава 3. Організаційно-економічна характеристика підприємства

ТОВ "ТТ-взуття"

 

3.1. Аналіз ефективності товарного асортименту ТОВ "ТТ-взуття"

 

Асортиментний перелік товарів ТОВ "ТТ-взуття" представлений в таблиці 5.

Таблиця 5

Оцінка асортименту товарів ТОВ "ТТ-взуття"

Найменування секції

Найменування товару

Кількість різновидів товару

Період торгівлі

1. Взуття

чоботи, черевики напівчеревики

350

листопад, грудень січень, лютий

туфлі, сабо, сандалі

410

квітень, травень, червень, вересень

2. Шкіргалантерея

рукавички

40

листопад, грудень

сумки

35

12 міс.

3. Аксесуари

парасольки

150

березень, квітень, травень, вересень Жовтень

колготки

70

4. Засоби по догляду за взуттям

крему, щітки, аерозолі, ложки для взуття губки, растяжітелі

47

12 міс.