Фінансове забезпечення відтворення основних засобів підприємств залізничного транспорту

 

 

 

 

Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України»

Кафедра фінансів

ДО ЗАХИСТУ Завідувач кафедри д.е.н., професор

І.О. Школьник

« » 2010 р.

ДИПЛОМНА РОБОТА на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст за спеціальністю 7.050104 «Фінанси»

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

Виконав студент 5 курсу, група Ф-51  К.М. Бридун

« » 2010 р.

Керівник дипломної роботи  Д.В. Веремчук

« » 2010 р.

Суми-2010

РЕФЕРАТ

Дипломна робота містить 114 сторінок, 31 таблицю, 9 рисунків, список використаної літератури 72 найменувань, 7 додатків.

Актуальність теми. Необхідною умовою зростання економічного потенціалу та виходу України з економічної кризи є ефективне функціонування транспортної системи. Її основу становлять залізниці, що забезпечують єдність основних ланок народногосподарського комплексу. Основний капітал підприємств залізничного транспорту має дуже високий рівень фізичної та моральної зношеності. Обсяги та доступність традиційних джерел фінансування оновлювальних процесів у галузі, до яких належать власні кошти, бюджетне фінансування, банківські кредити, не задовольняють інвестиційні потреби залізниць у здійсненні оновлення основних засобів.

Предметом дослідження є процес відтворення основних засобів підприємств залізничного транспорту.

Об'єктом дослідження є Дочірнє підприємство "Локомотивне депо "Смородине" Південної залізниці України".

Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних і практичних основ, а також розробка шляхів удосконалення фінансового забезпечення відтворення основних засобів підприємств залізничного транспорту.

Методи дослідження: аналізу і синтезу, системного підходу, логічного узагальнення, нормативний, монографічний, коефіцієнтний, вертикальний і горизонтальний аналіз.

За результатами дослідження сформульовані висновки.

Основні засоби - це засоби праці, які функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість виготовлюваної продукції частинами в міру спрацювання. Процес відтворення основного капіталу охоплює стадії виробництва, обміну та безпосередньо його відтворення.

В роботі розглянуті основні джерела і форми фінансового забезпечення відтворення основних засобів підприємства. З'ясовано, що основним джерелом цього процесу для підприємств залізничного транспорту залишаються власні кошти. Фінансування за власні кошти виконується за рахунок амортизаційних відрахувань та чистого прибутку.

Майновий стан ДП "Локомотивне депо "Смородине" вважається задовільним, оскільки коефіцієнт зносу складає менше 50 %, а саме 88 %, а значного оновлення своїх основних засобів підприємством не здійснювалося. Підприємство використовує основні засоби відносно ефективно з точки зору аналізу рентабельності основних засобів і їх фондовіддачі. Однак негативний вплив на рівень фондовіддачі й обсяг перевезень справили зниження частки рухомого складу, зниження рівня коефіцієнта змінності, цілоденні і внутрізмінні простої рухомого складу. З 1996 р. підприємство придбало 11 од. рухомого складу, джерелом фінансування яких повністю є власні кошти.

В дипломній роботі запропоновані наступні шляхи удосконалення:

• запропонована власна адаптивна методика розрахунку платежів фінансового лізингу, яка дозволить ефективно використовувати цей механізм при оновленні залізничного парку;
• здійснена оцінка ефективності застосування різних форм фінансування в процесі оновлення рухомого складу підприємства;
• обґрунтована інвестиційна стратегія відтворення основних засобів залізничного транспорту України.

Запропоновані удосконалення та пропозиції в дипломній роботі дозволять підвищити ефективність фінансового забезпечення відтворення основних засобів підприємств залізничного транспорту.

Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності ДП "Локомотивне депо "Смородине".

Ключові слова: основні засоби, відтворення основних засобів, фінансове забезпечення, фінансовий лізинг, залізничний транспорт

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Необхідною умовою зростання економічного потенціалу та виходу України з економічної кризи є ефективне функціонування транспортної системи. Її основу становлять залізниці, що забезпечують єдність основних ланок народногосподарського комплексу. Основний капітал підприємств залізничного транспорту має дуже високий рівень фізичної та моральної зношеності. Обсяги та доступність традиційних джерел фінансування оновлювальних процесів у галузі, до яких належать власні кошти, бюджетне фінансування, банківські кредити, не задовольняють інвестиційні потреби залізничних підприємств у здійсненні оновлення основних засобів.

Відтворення основних засобів підприємств залізничного транспорту є підґрунтям конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках перевезень, впливає на розвиток вітчизняної мережі міжнародних транспортних коридорів, транзитний потенціал транспортної системи України. Можливість розширеного відтворення основного капіталу залізничного транспорту пов'язана з організацією інвестиційно-інноваційної діяльності, яка в конкурентних умовах ринку покликана забезпечити зміцнення позицій залізничного транспорту та реалізацію його стратегічних цілей. Тому пошук нетрадиційних форм фінансування цього процесу на залізничному транспорті потребує подальших досліджень.

Вагомий внесок у розвиток теорії відтворення зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені: Ф.Г. Газізуллін, А.Н. Золотарьов, О.В. Кленін, В.С. Котковський, Н.В. Швець. Окремі аспекти відтворення основних засобів розглядаються у працях Є.І. Балака, Д.І. Бойка, О.В. Буковського, М.В. Гненного, В.Л. Диканя, Л.О. Позднякова, Ю.М. Цвєтова та ін. Незважаючи на наявність великої кількості наукових розробок, практична діяльність підприємств залізничного транспорту недостатньо забезпечена науково обґрунтованими методичними рекомендаціями щодо ефективної організації відтворювального процесу основних засобів. Це пов'язано з тим, що не всі теоретичні аспекти цієї проблеми розроблені достатньо повно. Окрім цього, необхідна адаптація існуючих теоретичних положень до галузевої специфіки залізничного транспорту. Подальшої розробки потребують методика оцінки стану відтворювального процесу на підприємствах залізничного транспорту та основи реструктуризації їх інвестиційно-інноваційної сфери.

Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних і практичних основ, а також розробка шляхів удосконалення фінансового забезпечення відтворення основних засобів підприємств залізничного транспорту.

У процесі написання дипломної роботи були поставлені наступні завдання для досягнення мети:

• з'ясувати економічну сутність основних засобів та їх відтворення;
• дослідити особливості зносу і амортизації основних засобів підприємств;
• розглянути джерела і форми фінансового забезпечення відтворення основних засобів підприємств залізничного транспорту;
• надати загальну характеристику підприємства - об'єкта дослідження;
• здійснити аналіз фінансового стану підприємства;
• провести аналіз забезпеченості підприємства основними засобами і оцінку ефективності використання і відтворення основних засобів;
• надати шляхи удосконалення фінансового забезпечення відтворення основних засобів підприємств залізничного транспорту.

Об'єктом дослідження є Дочірнє підприємство "Локомотивне депо "Смородине" Південної залізниці України". Предметом дослідження є процес відтворення основних засобів підприємств залізничного транспорту.

У процесі дослідження застосовувались методи аналізу і синтезу, системного підходу, логічного узагальнення, нормативний, монографічний методи, коефіцієнтний, вертикальний і горизонтальний аналіз.

При написанні дипломної роботи використані законодавчі і нормативні акти, роботи вітчизняних та зарубіжних авторів, матеріали періодичних видань, а також фінансова звітність підприємства за 2007-2009 рр.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

1.1 Економічна сутність основних  засобів та їх відтворення

Організація будь-якої підприємницької діяльності потребує наявності засобів праці, які тривало використовуються в процесі виробництва (експлуатації), зберігають початковий зовнішній вигляд, але протягом тривалого періоду зазнають поступового зносу і переносять свою вартість на собівартість продукції поступово протягом їх нормативного строку служби.

Основні засоби (фонди) - це засоби праці, які функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість виготовлюваної продукції частинами в міру спрацювання. Економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних засобів слугують визначальними характеристиками в окресленні їх значення для здійснення відтворювальних процесів, функціонування та розвитку будь-якого виробництва. Вони визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Крім того, зростання основних засобів забезпечує підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці виробничого персоналу [33].

В процесі використання основні засоби зберігають свою натурально- речову форму тривалий час. Функціонуючи в багатьох виробничих циклах, вони зберігають свою споживчу вартість, використовуються частинами в кожному виробничому процесі. Головною особливістю основних засобів у порівнянні з оборотними є те, що за їх участі створюються інші цінності.

Необхідно відзначити, що в економічні літературі визначення терміну основних фондів (засобів) досить різноманітні: переважна більшість дослідників проблеми дає власне визначення цієї економічної категорії.

На відміну від натуралістичного визначення, що склалося раніше, економічна категорія основних фондів у радянський період визначалась з урахуванням їх натурально-речової форми, вартості і споживчої вартості, особливостей обігу та відшкодування. Так, Павлов П.М. вважає, що основними засобами народного господарства є ті засоби виробництва, які знаходяться в процесі праці і використовуються поступово протягом кількох виробничих циклів, частинами переносять свою вартість на готовий продукт, тому їх вартість надходить періодично в оборот частинами і частинами ж відшкодовується в готовому продукті певного виробничого циклу [2]. Полєтаєв П.І. трактує категорію основних засобів у такій редакції: "Основні фонди на відміну від оборотних використовуються в процесі виробництва протягом тривалого часу і зберігають свою натуральну форму, переносять вартість на готовий продукт частинами в міру зносу" [58]. Але найбільш вичерпне й чітке визначення основних засобів дав Захарін С.В.: "Основними засобами є сукупність матеріально-речових цінностей, які багаторазово повністю і в незмінній натуральній формі застосовуються у виробничій та невиробничій сферах і поступово втрачають свою вартість" [13].

Висвітлені сторони категорій основних засобів і основних фондів, дають можливість визначити найважливіші характеристики, зокрема, вони являють собою суспільно виражену в двох формах власність (державна та приватна); беруть участь у виробництві протягом тривалого проміжку часу в незмінній формі; вивільняються з економічного обороту частинами протягом періоду їх використання; беруть участь у формуванні вартості продукції в розмірі суми зносу; є продуктом попередньої людської праці з властивою для них вартістю; відновлюються в натуральному виразі за рахунок капітальних вкладень та відповідних джерел господарських грошових потоків [47].

Необхідно зазначити, що поняття "основні засоби" подано в П(С)БО 7 "Основні засоби" [42], а поняття "основні фонди" - в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" [43]. Таким чином, цілком правомірне вживання в бухгалтерському обліку на рівні виробничих підрозділів і підприємства в цілому терміну "основні засоби", а на більш високих ієрархічних рівнях управління (макрорівні) - терміну "основні фонди".

П(С)БО 7 визначає "основні засоби" як матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [42]. Для віднесення матеріального об'єкту до основних засобів він повинен відповідати трьом критеріям:

• бути активом;
• використовуватись в господарській діяльності підприємства;
• мати термін експлуатації (використання) більше 365 днів [28].

Згідно Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під

терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом [8]. Необхідно підкреслити, що термін "основні фонди" відноситься тільки до виробничих основних фондів.

Отже, бухгалтерський термін "основні засоби" має більш поширене, ніж податковий термін "основні фонди", значення. Він набагато практичніший, бо дозволяє диференціювати основні засоби за видами.