Фінансовий аналіз інвестиційного проекту»

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ  МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ  ІНСТИТУТ»

 

 

Кафедра ФІНАНСІВ

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Фінансовий аналіз інвестиційного проекту»

з дисципліни «Фінанси підприємства»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Курсова робота захищена з  оцінкою   «_____________»

Керівник:      ___________     

 

 

 

ХАРКІВ-2012

 

СОДЕРЖАНИЕ:

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Науково-теоретичний огляд методів визначення соціально-економічної ефективності інвестиційних проектів…………………………………………..5

2. Обґрунтування вибору альтернативних джерел фінансування…………..7

3. Інвестиційний прогноз чистих грошових потоків за життєвий цикл здійснення проекту………………………………………………………………9

4. Розрахунок показників економічної ефективності проекту………………17

5. Визначення порога рентабельності бізнесу, операційний C-V-P аналіз……………………………………………………………………………..27

6. Характеристика ризику проекту й рекомендовані заходи щодо його компенсації………………………………………………………………………32

Висновок………………………………………………………………………..38

Список використаної літератури……………………………………………...41

Додаток А……………………………………………………………………….43

Додаток Б………………………………………………………………………..44

 

Вступ

Інвестиційна діяльність — це процес організації інвестування в реально існуючих в країні умовах господарювання. Термін "інвестування" має більш теоретичне значення, визначаючи модель поведінки інвестора щодо нарощування свого капіталу.

Інвестиційна діяльність представляє інвестиційний процес в реальних умовах, з акцентом на організаційні засади його реалізації та управління цим процесом. Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Економічна діяльність окремих  господарюючих суб’єктів та країни в цілому значною мірою характеризується обсягом здійснюваних інвестицій.

Терміни «інвестиції», «інвестування», «інвестиційний процес», «інвестиційна  діяльність», «інвестиційна політика»  стали вживатись у нашій країні порівняно нещодавно. Тому поняття  та сутність цих термінів у нашій  економічній літературі все ще трактуються  по-різному. Так, наприклад, поняття  «інвестиції» ототожнюється з капітальними вкладеннями, «інвестиційна діяльність»  – з інвестуванням. Хоча ці поняття  за своєю суттю та економічним  змістом не однозначні.

Термін «інвестиції» походить від  латинського слова «invest», що означає  вкладення коштів. У більш широкій  трактовці інвестиції являють собою  вкладення капіталу з метою подальшого його збільшення. Інвестиції мають  фінансове та економічне визначення.

За фінансовим визначенням, інвестиції – це всі види активів (коштів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу. Економічне визначення інвестицій можна сформулювати таким чином: інвестиції – це видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов’язані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал.

Інвестиції в об’єкти  підприємницької діяльності здійснюються в різних формах. З метою обліку, аналізу та планування інвестиції класифікуються за різними ознаками.

Найбільш чітко виявлена сутнісна характеристика інвестицій та їх подвійність у працях Дж. Кейнса: з одного боку, він бачить в них  розмір акумульованого доходу з метою  накопичення та обсяг ресурсів, тобто  потенційний інвестиційний попит. З іншого боку, інвестиції мають  форму вкладень (витрат), які визначають приріст вартості капітального майна, тобто як реалізовані попит та пропозиція. Крім того, Дж. Кейнс трактував  інвестиції як "поточний приріст  цінностей капітального майна внаслідок  виробничої діяльності певного періоду". Це "... та частина доходу за певний період, яка не була використана  для споживання" .

Метою цієї курсової роботи є здобуття практичних навичок з  економічного обґрунтування фінансових показників інвестиційних проектів, закріплення, поглиблення і систематизація  знань з дисципліни «Фінанси підприємства».

Зміст курсової роботи визначають її наступні основні задачі:

– оволодіння методами оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів;

– здобуття навичок пошуку і залучення необхідної інформації;

– закріплення вмінь обґрунтування рішень в умовах непевності й ризику, багатоваріантний ситуаційний підхід до вибору варіанта інвестиційного проекту;

– освоєння методики розрахунків з використанням пакетів комп’ютерних прикладний програм;

– формування навичок спільної колективної роботи в проектних групах з фахівцями різних спеціальностей.

 

 

 

1. Науково-теоретичний  огляд методів визначення соціально-економічної  ефективності інвестиційних проектів

Будь-який проект характеризується кількома видами показників, пов’язаних з оцінкою його ефективності. Як правило, ці показники характеризують величину чистої теперішньої вартості, внутрішньої норми дохідності, періоду  окупності капіталовкладення. Деякі  показники доповнюють один одного, інші ж (наприклад інтегральні показники) практично незалежні.

При виборі проекту фірмою-інвестором повинна бути визначена своя система  пріоритетів.

 Система пріоритетів  може включати такі можливі  варіанти:

 · суспільна значущість  проекту;

 · вплив на імідж  компанії-інвестора;

 · відповідність меті  інвестора;

 · ринковий потенціал  продукту, що створюється;

 · відповідність фінансовим  та організаційним можливостям  інвестора;

 · екологічність та  безпечність проекту;

 · рівень ризику;

 · відповідність нормативно-правового  середовища реалізації проекту.

На першому етапі здійснюють структуризацію пріоритетних напрямів, яка включає системний аналіз проблеми їх реалізації, виявляє її складові та оцінює можливості вирішення  проблем, що виникають.

Критерії відбору інвестиційних  проектів умовно поділяються на такі:

 · цільові критерії;

 · зовнішні та екологічні  критерії;

 · критерії реципієнта, що здійснює проект;

 · критерії науково-технічної  перспективності;

 · комерційні критерії;

 · виробничі критерії;

 · ринкові критерії;

· критерії регіональних особливостей реалізації проекту.

 Перша група критеріїв  визначає напрям інвестицій, що  мають бути підтримані державою, інші стосуються конкретного  проекту. Критерії кожної з  груп поділяються на обов’язкові  та оціночні. Невідповідність обов’язковим  критеріям супроводжується відмовою  від участі в проекті. У разі  визначення цільових критеріїв  необхідно пов’язати їх з соціально-економічною  ситуацією в країні, регіоні та  виявити можливі пріоритети розвитку. Критерії цільового відбору використовують  тільки на стадії відбору пріоритетних  напрямів інвестування.

В залежності від ситуації ці критерії можуть мати неоднакову значимість. Процедура оцінки і вибору проекту  повинна відображати всі обумовлені інвесторами критерії. Існує декілька методів, за якими визначається прийнятність проекту. Ці методи поділяються на дві  групи в залежності від того, враховується чи ні фактор часу. До методів, заснованих на облікових оцінках, належать:  простий бухгалтерський термін окупності  проекту (Payback Period, PP) та  коефіцієнт ефективності інвестицій (Accounting Rate of Return, ARR). До другої групи належать методи, засновані на дисконтуванні грошових потоків: дисконтний період окупності  інвестицій (Discounted Payback Period, DPP), чиста  теперішня вартість проекту (NPV –  критерій), індекс рентабельності інвестицій (Profitability Index, PI), внутрішня норма прибутковості (Internal Rate of return, IRR) та модифікована внутрішня  норма прибутковості (Modified Internal Rate of return MIRR).

В курсовій роботі подано критичний  аналіз теоретичного і методичного  апарату оцінки ефективності інвестиційних  проектів. В залежності від типу, масштабів і складності змістовної частини інвестиційного проекту  буде визначено доцільність використання одного з методів  (сукупності методів), які забезпечують надійну оцінку доцільності впровадження проекту.

 

 

 

 

2. Обґрунтування  вибору альтернативних джерел  фінансування

Впровадження інновацій  є досить важливим для подальшої  ефективної діяльності підприємства. Саме завдяки інноваціям будь-яка  організаційна структура має  можливість отримувати високі прибутки з мінімальними витратами. Однак  впровадження інновацій вимагає  в першу чергу вкладення коштів. Саме тому фінансування є одним із найголовніших чинників здійснення інноваційної діяльності підприємства. Навіть самий геніальний інноваційний проект, реалізувати його без достатніх  коштів буде неможливо. Основною проблемою  на початковому етапі реалізації інноваційної ідеї є недостача фінансових ресурсів та високий ступінь ризику інвестора, що обумовлює актуальність проблеми вибору альтернативних джерел фінансування інноваційної діяльності підприємств.

Серед джерел довгострокового  фінансування виділяють: українські банки, іноземні банки, портфельні інвестори  – приватні фонди, портфельні інвестори  – фонди "допомоги", стратегічні  інвестори.

Стратегічні інвестори в  перспективі – основне джерело  фінансування акціонерного капіталу в  Україні. Вони можуть надати ряд цінних вкладень додатково до фінансування, прагнуть до довгострокової співпраці  і значних повноважень при  ухваленні оперативних рішень, а  також можуть зажадати вжиття непопулярних заходів, пов'язаних з реорганізацією, зміною стратегії.

Взагалі вибір джерел фінансування підприємств залежить від їх форми  власності, конкретних намірів та цілей, умов господарювання, чинної нормативно – законодавчої бази.

Всі розглянуті форми фінансування інноваційних процесів мають свою  специфіку і можуть використовуватися як окремо, так і спільно в рамках реалізації одного проекту. Для збільшення обсягів фінансового забезпечення інноваційної діяльності підприємств необхідно вирішити цілу низку проблем становлення інноваційного сектора в Україні. Необхідно розробити ефективний механізм податкової системи та приділити більшу увагу венчурному фінансуванню, оскільки воно дозволяє підприємству отримати без застави значні кошти на довгий термін – достатній, щоб здійснити певні досягнення в своєму розвитку. Лише за таких умов можна розраховувати на ефективність інноваційної діяльності в цілому.

З позицій прибутковості  і ризику в курсовій роботі охарактеризовано переваги і недоліки використання внутрішніх і зовнішніх джерел фінансових коштів. Результатом цього розділу, який використовується у розрахунковій  частині роботи є обґрунтування  потрібної для інвестора річної ставки відсотка повернення коштів на вкладений капітал.

 

3. Інвестиційний  прогноз чистих грошових потоків  за життєвий цикл здійснення  проекту

У системі управління реальними  інвестиціями оцінка ефективності інвестиційних  проектів є одним з найвідповідальніших  етапів. Від того, наскільки об'єктивно  проведена ця оцінка, залежать строки повернення вкладеного капіталу, варіанти альтернативного його використання, додатковий потік операційного прибутку підприємства в майбутньому періоді  тощо.

Взагалі, оцінка - це процес визначення відповідності чогось встановленим критеріям. Отже, для того, щоб провести оцінку інвестиційного проекту, необхідно  знати - відповідно до яких критеріїв  вона має здійснюватись. Разом із тим, потрібно мати певну методологію  здійснення такої оцінки. Ця методологія  залежить знову таки від потрібних  критеріїв. Залежно від того, яку спрямованість має інвестиційний проект, ці критерії можуть відрізнятися і конкретизуватися по-різному.

Таблиця 1. Критерії оцінки та відбору інвестиційних проектів

Соціальні	Юридичні	Фінансово-економічні	Технічні
1. Відповідність проекту  стратегії економічного та соціального  розвитку та пріоритетних напрямів  структурної перебудови. 2. Сприяння створенню  нових робочих місць, особливо  в регіонах, з напруженим ринком  праці. 3. Рівень використання  місцевих матеріальних і трудових  ресурсів	1. Відповідність вимогам  санітарно-гігієнічних, радіаційних.  екологічних, архітектурних та  інших норм, установлених законодавством. 2. Наявність відповідних  ліцензій із зазначенням виду  діяльності	1. Фінансово-економічні показники  ефективності (чиста теперішня вартість, індекс дохідності, внутрішня норма  рентабельності, термін окупності). 2. Результати маркетингових  досліджень (ємність, динаміка, продуктова  структура, конкурентоздатність  продукту). Оцінка фінансових ризиків  проекту. Показники ліквідності  проекту	1. Виробнича потужність  та структура майбутнього виробництва. 2. Асортимент та обсяги  ресурсів, що будуть для нього  використанні. 3. Технічні основи реалізації  майбутнього виробництва (технологія  та устаткування)