Розробка програмного забезпечення для діагностики трудового потенціалу підприємства

Міністерство освіти і науки  України

Дніпропетровський національний університет

Факультет прикладної математики

Кафедра комп'ютерних технологій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

за ОКР спеціаліст

за темою:

«Розробка програмного забезпечення для діагностики трудового потенціалу підприємства»

 

 

 

 

 

Виконавець:                                                                  Керівник роботи:

студ. гр. ПК-09с-2                                                          доц. к. т. н.

Гулівець Ігор Вікторович                                            Золотько К.Є.

«__» _____________2010 р.                                     «__» __________2010 р.

 

 

 

Допуск до захисту:                                                      Рецензент

Завід. каф  к.ф.-м.н                                                      к.т.н., ПММ             

Хижа О. Л.                                                                   Скороход К.І.

«__» ____________ 2010 р.                                     «__» __________2010 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ

              2010

Реферат

 

Дипломна робота «Розробка програмного забезпечення для діагностики трудового потенціалу підприємства»:    с., рис.  , таблиць,  джерел, додатки.

Об’єктом дослідження: трудовий потенціал підприємства.

Мета роботи: розробка програмного продукту для діагностики трудового потенціалу підприємства. За основу дослідження беруться робітники підприємств. Треба за допомогою різних методів знайти, як загальний трудовий потенціал підприємства, так і кожного робітника.

Методика дослідження – методи математичного моделювання, програмування, планування. Розрахунки розробляються в середовищі програмування C++ Builder, а також виводяться в виді таблиць та документів.

Одержані висновки – написана програма, яка може бути використана на підприємствах виробничих типів. Робота програми проілюстрована на конкретному прикладі. Результати розрахунків подані у вигляді таблиць та текстових документів. Детально описана структура програми та інструкція по використанню програмного продукту.

Використання  результатів роботи – можуть  бути застосовані при роботі підприємств виробничих типів для діагностики його трудового потенціалу, та прогнозуванні його подальшого розвитку, що може бути використане для підвищення ефективності праці та управління капіталом підприємства.

Перелік ключових слів: ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ, АТЕСТАЦІЯ, ПІДПРИЄМСТВО, ПРАЦЯ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, АНКЕТА, ПРОГРАМУВАННЯ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Anotation

 

The given work is presented by the student of the fourth year Gulivets Igor V. (Dnipropetrovsk National University, Applied Mathematical faculty, Computer Technology Department).

 

….

 

Bibliography , pictures , tables , work .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………5

ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. Атестація персоналу – основа для показників ефективності праці робітників підприємства……………………………………………………

1.1 Поняття атестація…………………………………………………………….

1.2 Об’єкти та показники атестаційної оцінки трудового персоналу…………..

1.3 Організація процесу атестації………………………………………………

РОЗДІЛ 2. Основні методологічні підходи щодо оцінки трудового потенціалу підприємства та працівника…………………………………………………..

2.2 Комплексна діагностика трудового потенціалу підприємства…………..

2.3 Оцінка трудового потенціалу на основі сучасних методик………………

2.4 Анкетування персоналу…………………………………………………….

РОЗДІЛ 3. Використання виробничої функція Коба-Дугласа для діагностики ефективності роботи підприємства  ………………………………………..…..

РОЗДІЛ 4. Програмна реалізація…………………………………..

4.1 Вибір програмного середовища для реалізації поставленої задачі…….

4.2 Реалізація програмного забезпечення. Опис інтерфейсу ………….

РОЗДІЛ 5. Приклади розрахунків та роботи програми……………….

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………

Література…………………………………………………………………….

Додатки………………………………………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність обраної  теми обумовлена тим, що в даний час  трудовий потенціал є визначальним в ефективності господарювання і  конкурентної переваги на ринку для  підприємства. При цьому аналіз поточного рівня використання трудового потенціалу відображає недостатньо повне залучення даного ресурсу до відтворювального процесу. Аналіз способів управління трудовим потенціалом підприємству істотно збільшити ефективність праці. На мікроекономічному рівні це приведе до підвищення результативності діяльності комерційного підприємства і його положення на ринку. На макроекономічному рівні, вирішення проблеми підвищення використання трудового потенціалу вирішує ряд найважливіших проблем — ефективності національного господарства, стимулювання його розвитку, підвищення рівня зайнятості за рахунок підвищення привабливості праці як чинника виробництва. Таким чином, дослідження проблеми ефективності використання трудового потенціалу підприємства має велике значення на сучасному етапі розвитку економічних стосунків.

Міра наукової розробленості  проблеми. Вперше питання розподілу  праці і розвитку трудових ресурсів піднімалися вже в роботах  Ксеофонта і Платона. Соціальну  роль розподілу праці між фізичною працею і розумовим, а так само диференціацію трудових ресурсів за родом професійної діяльності розглядав Арістотель.

Повною мірою соціально-економічні питання трудових ресурсів стали  об'єктом вивчення в творах представників  класичної політекономії. Методологічна база була закладена такими ученими як В. Петті, А. Смітом, Д. Рікардо. Глибоке вивчення природи праці здійснив в своїх роботах К.Маркс, що дозволило йому розвинути трудову теорію вартості. За останні десятиліття інтерес до питань праці багато разів зріс. Даній проблематиці присвятили свою творчість багато авторів, з яких найбільшу популярність завоювали роботи Р. Беккера, Я. Мінсера, Т. Щульца. (Досягнення Т. Шульца були відмічені Нобелівською премією в 1979г., Г. Беккера - в 1992г.)

Велику увагу в розробці різних аспектів підвищення ефективності управління трудовим потенціалом приділяли Л.З. Виготський, Г.Є. Борісов, А.В. Калінін, О.В. Карнілова, А.В. Данілюк, Є. Попов та інші.

Як чинник виробництва  праця містить в собі величезні  потенційні можливості по створенню суспільно необхідних благ, саме тому способи підвищення використання людських здібностей набувають особливої значності. Все це пояснює інтерес учених до трудового потенціалу.

Мета дипломної роботи: вивчення та аналіз основних теоретичних положень управління трудовим потенціалом підприємства вітчизняних та зарубіжних авторів. Проведення на прикладі підприємств комплексної діагностики процесу управління трудовим потенціалом.

 

Для здійснення цієї мети були вирішені наступні задачі:

1. Виявлення чинників, що визначають трудовий потенціал окремого працівника і підприємства.

2. Аналіз критеріїв і методології  оцінки трудового потенціалу.

3. Аналіз методів управління  трудовим потенціалом підприємства: оптимізації організаційної структури  і взаємодії працівників.

4. Аналіз основних підходів щодо  оцінки трудового потенціалу  та робітників підприємства.

Об'єктом дослідження є персонал підприємств.

Предметом дослідження  є теоретичні та практичні аспекти  механізму діагностики управління трудовим потенціалом, процес мотивації і стимулювання праці.

Трудовий потенціал  і механізм його формування характеризується кількісними і якісними факторами, тобто може розглядатись як соціально-економічна, так і обліково-статична категорія (рис 1.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис 1.1

Структура трудового  потенціалу організації являє собою  співвідношення різних демографічних, соціальних, функціональних, професійних  та інших характеристик груп працівників  і відносин між ними.

Як складне структурне соціально-економічне утворення, трудовий потенціал організації містить такі компоненти: кадровий, професійний, кваліфікаційний, організаційний. Цей поділ має умовний, а не абсолютний характер і призначений чіткіше визначити ступінь цілеспрямованого впливу на ту чи іншу групу факторів, що формує кожну зі складових трудового потенціалу організації.

Глибока структуризація трудового потенціалу дає змогу  розглядати його як параметр, що обумовлюється  безупинними змінами в складі самих працівників і технологічному засобі виробництва,показати співвідношення джерел екстенсивного й інтенсивного зростання трудового потенціалу. Усе це дає основу розроблення моделі трудового потенціалу у формі результуючої взаємодії більшого числа факторів, приведених до загальної основи.

Вихідною структурно-формуючою одиницею аналізу трудового потенціалу є трудовий потенціал працівника (індивідуальний потенціал), що утворює основу формування трудових потенціалів вищих структурних рівнів.

Для розгляду поняття  «трудовий потенціал» працівника (особистості) звернемося до визначення «робочої сили», даного К. Марксом: «…сукупність фізичних і духовних здібностей, якими володіє організм, жива особистість людини, і які пускаються ним у хід всякий раз, коли він робить які-небудь споживані вартості». Дане визначення відноситься переважно до індивідуальної робочої сили, оскільки йдеться в ньому про «організм і живу особистість людини».

З цього визначення випливають два важливі висновки. По-перше, до моменту зайнятості людини працею говорити про її робочу силу можна лише умовно як про фізичну і духовну працездатність взагалі, як про можливий потенційний трудовий внесок. По-друге, результат використання індивідуальної робочої сили – це реальний трудовий внесок працівника, він виражається в конкретному продукті, а також у визначеному рівні продуктивності й ефективності праці, досягнутому даним працівником.

Таким чином, робочу силу індивіда відповідно до її джерела (властивості організму, соціальної особистості) і готовності до використання у виробничій діяльності можна розглядати як трудовий потенціал (ресурс) особистості – джерело робочої сили. Перетворитися в робочу силу, бути використаним як робоча сила – це призначення, об’єктивна мета «трудового потенціалу особистості». З теоретичного і практичного погляду важливість цього факту полягає в тім, щоб розглядати робочу силу не тільки як щось заздалегідь дане, а й як постійний резерв підвищення продуктивності й ефективності праці.

Трудовий потенціал  працівника є змінною величиною, він безупинно змінюється. Працездатність людини й акумульовані (нагромаджені) у процесі трудової діяльності творчі здібності працівника (досвід) підвищуються в міру розвитку й удосконалення знань і навичок, зміцнення здоров’я, поліпшення умов праці і життєдіяльності. Але вони можуть і знижуватися, якщо, зокрема, погіршується стан здоров’я працівника, посилюється режим праці і т. п. Коли йдеться про управління персоналом, необхідно пам’ятати, що потенціал характеризується не ступенем підготовленості працівника в даний момент до обіймання тієї чи іншої посади, а його можливостями в довгостроковій перспективі – з урахуванням віку, практичного досвіду, ділових якостей, рівня мотивації.

Особливої актуальності набуває прогнозування можливих змін, які будуть впливати на розвиток робітників та загального трудового потенціалу. В умовах адміністративно-командної системи управління не було потреби у прогнозуванні на мікрорівні. Поступовий відхід від директивного управління економікою і формування ринкових відносин вимагає надання йому якісно нових рис та напрямів здійснення.

          У швидкозмінних ринкових ситуаціях прийняття обґрунтованих управлінських рішень можливе на основі прогнозування основних показників і тенденцій розвитку виробничого процесу, споживчого попиту на продукцію тощо. Основною причиною недооцінки прогнозування є недостатньо розроблені методичні питання застосування багатоваріантних розрахунків прогнозного характеру. У сфері суспільного виробництва існують економічні процеси, які не завжди піддаються плануванню, але  є об’єктами прогнозування i економічного регулювання, які можна дослідити за допомогою різних моделей.

          Фахівці в області економічних досліджень уважають, що подальший процес розвитку тісно пов'язаний з більш широким використанням математичних методів і моделей. Якщо раніше домінував якісний аналіз, то тепер виявлені кількісні закономірності й побудовані математичні моделі багатьох економічних явищ і процесів. У результаті спостерігається більш глибоке проникнення в досліджувані процеси, у саму природу явищ. Сміливі задуми пізнання в макро- і мікросвіті дозволяють одержати дивні результати. Наприклад, деякі закономірності були знайдені чисто математичним шляхом, а безпосереднє спостереження не дозволяло встановити навіть їх присутність. Тому шлях математичного моделювання економічних процесів і послідовного установлення логічних причинно-наслідкових зв'язків для забезпечення можливості спостереження, контролю й керування ними є найбільш ефективний засіб для вирішення різних проблем. Запропоновані судження про математика як про знаряддя дослідження в різних сферах людської діяльності є результатом оцінки споживача з позицій її корисності й цінності_для_розвитку_суспільства_в_майбутньому._____________________